2.4. Аналіз показників інтенсивності

Розрахунок показників інтенсивності:

	Ке	Кі	Ед	Ід	ЗТОд
2008	35,7%	28,75%	1185,714	955,8647	2141,579
2009	27%	23,6%	995,6587	871,3323	1866,991
2010	27,9%	25,3%	1304,478	1184,478	2488,955

Найбільший показник експортної та імпортної квоти був зафіксований у 2008р.: 35,7% і 28,75% відповідно. Протягом аналізованого періоду вони досить суттєво зменшились, особливо це стосується експортної квоти - на 7,8% порівняно з 2008р. Показники залишаються на відносно не високому рівні, але це пояснюється великою кількістю населення в країні - понад 1,34 млрд. чол.

2.5. Рівень інтеграції країни у глобальну економіку

	Частка експ	Частка імп.	Т.п.е.	Т.п.і.
2008	9,8%	7,7%	-	-
2009	10,6%	9,15%	0,8%	1,45%
2010	11,5%	10,3%	0,9%	1,15%

Як бачимо із статистики, Китай виробляє значну частину світового експорту, а також споживає значну частину світового імпорту. В структурі зовнішньої торгівлі значна перевага належить експорту/імпорту товарів пере послугами. В експорті/імпорті товарів значна частина належить машинам і транспортному обладнанні, на які припадає 46% і 41% експорту/імпорту товарів. Досить знизилась роль продукції добувної промисловості, таких як залізо і сталь, частка експорту/імпорту яких зменшилась за аналізований період. Те ж саме стосується і палива. Що стосується хімічних продуктів, то тут значних змін за період не було виявлено, можна тільки спостерігати мінімальне збільшення по цій статті імпорту в 2010р.

Щодо послуг, то слід зазначити, що провідна роль тут належить бізнес послугам і послугам транспортування. Але їхня частка у світовій торгівлі послугами є дуже не значною, що пояснюється спрамованістю розвитку Китаю в бік нарощування виробничих потужностей.

3. Стан та перспективи зовнішньоторговельної взаємодії Китаю і України

3.1. Товарна структура взаємної торгівлі

З даних, наведених у табл., можна побачити, що у двосторонній торгівлі для України характерним є від'ємне торговельне сальдо. Це безумовно є негативним явищем для української економіки, оскільки Україна несе більші витрати, ніж прибутки. Наявність негативного сальдо у двосторонній торгівлі з Китаєм ставить перед Україною завдання щодо винайдення шляхів для нарощування обсягів українського експорту, його подальшої диверсифікації, а також практичної реалізації вже існуючих домовленостей і підготовки пропозицій для започаткування нових проектів.

Характерною ознакою розвитку торговельних операцій у 2010 р. є поступове відновлення обсягів двостороннього товарообігу між Україною та Китаєм, темпи приросту якого у першому півріччі становили 22 % (на відміну від його скорочення у 2009 р. на третину, що було спричинене наслідками світової фінансової кризи). При цьому його обсяг наближається до показника докризового періоду і становить 2 млрд 338,7 млн дол. США.

Товарна структура експорту України до Китаю:

Лідерську позицію у структурі експорту на сьогодні займають поставки мінеральних продуктів (переважно залізовмісні руди), їх питома вага становить майже 60 %. Серед інших головних складників українських поставок до КНР, за якими одночасно відстежується й нарощування обсягів, варто відзначити: хімічну продукцію (здебільшого органічної хімії), частка якої становить 14,5 %, машини, устаткування і механізми (переважно двигуни турбореактивні), частка яких становить 11,2 %.

Значне місце в українському експорті до КНР належить постачанню неблагородних металів та виробів з них (переважно чорних), які у 2009 р. посідали перше місце. Питома вага цієї товарної позиції різко скоротилася від 54,3 % до 5,5 %. Варто зазначити також значні обсяги поставок соняшникової олії, які здійснюються до КНР з березня 2009 р. Їхня частка від менше ніж 0,1 % зросла до 3,7 %, за даними 2010 р.

Структура імпорту України з Китаю:

Щодо структури імпортних поставок з КНР, то ця країна залишається

стабільним партнером для України у поставках своєї продукції машино- та

приладобудівної галузей (до 30 % загальних поставок), хімічної промисло-

вості, товарів широкого вжитку, зокрема поставки побутової електротехніки,

пластмаси, виробів з каміння та інше.