2. Основні ознаки та функції держави
Як політичний інститут держава має ряд суттєвих відмінностей (ознак) від партій, рухів та інших політичних утворень, які вказують на його величезний вплив на суспільство.
1. Держава – єдина територіальна організація політичної влади в масштабі всієї країни.
Державна влада поширюється на все населення певної території; цілісність суспільства і взаємозв’язок його членів забезпечує інститут громадянства і підданства.4Громадянство – юридичний зв'язок особи з даною державою, який виражається у взаємних правах і обов'язках. Громадянин держави набуває:
а) обов'язок підкорятися державно-владним велінням;
б) право на заступництво і захист держави.
Просторові (географічні) межі держави визначаються державними кордонами, які відділяють держави одну від одної. У цих межах держава володіє верховенством і повнотою законодавчої, виконавчої і судової влади над населенням.
2. Суверенітет. Він має внутрішній і зовнішній виміри. Це означає, що держава володіє найвищою і необмеженою владою над внутрішніми суб’єктами у межах кордонів тієї чи іншої країни (внутрішній вимір), а інші держави повинні визнавати цей принцип (зовнішній вимір).
3. Всезагальність. Держава охоплює своїм впливом усіх людей, що мешкають на її території, в тому числі громадян інших держав.
4. Примус. Монопольне право на примусовий вплив щодо населення і наявність особливої системи органів, установ і знарядь примусу (армія, поліція, суд, тюрми), які виконують функції державної влади.
5. Право на застосування сили. Держава володіє первинним, вищим, порівняно з іншими організаціями, правом застосувати силу в межах, встановлених законом.
6. Право. Держава функціонує в рамках встановленого права. Структура і функції державних органів визначаються правом. Внутрішня і зовнішня політика проводиться виключно в правовому полі від імені всього суспільства.
7. Суверенна законотворчість. Право видавати закони і правила, обов´язкові для всього населення.
8. Апарат держави. Наявність публічної влади, здійснюваної особами, зайнятими винятково управлінням суспільством та охороною встановлених у ньому порядків (державні чиновники), сукупність управлінсько-адміністративних структур, покликаних реалізувати рішення центральних і місцевих органів влади.
9. Монопольне право на збирання податків. Для формування загальнонаціонального бюджету, утримання державного апарату.
Суть держави, її роль і значення проявляються у її функціях. Функції держави – це основні напрями її діяльності щодо вирішення її завдань.
Функції держави
Внутрішні зовнішні
|
ЕКОНОМІЧНА – організація, координація, регулювання економічних процесів за допомогою податкової та кредитної політики, створення стимулів і пільг економічного росту або здійснення санкцій |
|
ОБОРОНИ ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ – полягає у захисті кордонів, збереженні цілісності держави та її незалежності |
|
|
|
|
|
ПОЛІТИЧНА – найважливіша функція держави, що забезпечує політичну стабільність, здійснення владних повноважень, вироблення політичного курсу, який би поділяли найширші верстви суспільства |
|
ПІДТРИМКА СВІТОВОГО ПОРЯДКУ(характерна для великих держав) |
|
|
|
|
|
СОЦІАЛЬНА – полягає у задоволенні потреб людей у житлі, праці, підтримці здоров’я соціальних гарантіях дітям, пенсіонерам та інвалідам, у страхуванні життя та власності |
|
ВЗАЄМОВИГІДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА в економічній, торговельній, технологічній, культурній, соціальній та інших галузях з іншими країнами |
|
|
|
|
|
ПРАВОВА – передбачає забезпечення правопорядку, усталеного правового режиму, захист прав і свобод людини і громадянина, охорону суспільного ладу від руйнівних сил екстремістів |
|
|
|
|
|
|
|
КУЛЬТУРНО-ВИХОВНА – спрямована на задоволення культурних потреб населення, залучення його до творінь світової культури, створенні умов щодо самореалізації особи у творчості й аматорстві |
|
|
|
|
|
|
|
ЕКОЛОГІЧНА – за допомогою державного законодавства і контролю утворює правовий режим природокористування, виконує обов’язок перед громадянами щодо забезпечення нормального середовища існування |
|
|
|
|
|
|
|
УЗГОДЖЕННЯ ІНТЕРЕСІВ різних соціальних груп та індивідів, розв’язання соціальних конфліктів |
|
|
|
|
|
|
|
ЗАКОНОТВОРЧА – пов'язана з підготовкою, розглядом і прийняттям законів |
|
|