Друге навчальне питання

“Основні положення щодо нормування речового майна. Норми забезпечення речовим майном та порядок їх застосування”

Одним із основних умов ефективної організації забезпечення особового складу речовим майном є наявність норм забезпечення і правильне їх застосування.

Нормування – це установлення відповідних правил, норм, масштабів, законних меж. Нормування речового забезпечення – розробка, затвердження і застосування норм забезпечення, норм утримання або витрат речового майна, обладнання і грошових засобів в інтересах повного забезпечення особового складу і ефективного їх застосування.

Проекти норм забезпечення речовим майном розробляються Головним речовим управлінням Тилу МОУ. У процесі розробки норм забезпечення узгоджується з штабом видів Збройних Сил та з головними і центральними управліннями Міністерства оборони України. Норми забезпечення розглядаються і затверджуються на засіданні Кабінету Міністрів України та оголошуються для керівництва у наказах Міністра оборони України.

У практиці роботи служби установлені слідуючи поняття по нормуванню: норма забезпечення, строк носіння, норма утримання, норма витрат, комплект, табель.

Нормами забезпечення речовим майном визначається кількість предметів, які відпускаються на одну особу (в лікувальних закладах, санаторіях, будинках відпочинку, туристичних базах і профілакторіях – на одне штатне ліжко), або на одну військову частину (підрозділ) та строки їх носіння (експлуатації). У нормі забезпечення вказується кому, що, скільки і на який строк видається. У примітках до норм даються роз’яснення особливостей видачі військовослужбовцям окремих предметів у різних умовах.

Строком носіння (експлуатації) є час, протягом якого предмет повинен знаходитись у використанні за прямим призначенням. Це означає, що чергова видача предметів речового майна у користування військовослужбовців може бути тільки після закінчення установлених строків носіння раніше виданих предметів. Разом з тим інвентарні речі можуть знаходитись у використанні і більше встановленого для них строку носіння, якщо за своїм станом вони ще є придатним до використання за прямим призначенням.

Нормами утримання речового майна визначається кількість натільної, постільної, теплої білизни і рушників, яка повинна утримуватися у військових частинах на одного військовослужбовця строкової служби, а також кількість предметів санітарно-господарського майна у лікувальних закладах, санаторіях, будинках відпочинку, туристичних базах і профілакторіях на одне штатне ліжко.

Норми утримання, також як і норми забезпечення, затверджуються Кабінетом Міністрів України і оголошується в наказах Міністра оборони України.

Норма утримання на одного військовослужбовця строкової служби встановлена: теплої білизни – 2 комплекти, натільної білизни – 6 комплектів, рушників – 4 штуки, простирадл – 6 штук, наволочок подушкових верхніх – 4 штуки. Норми утримання предметів санітарно-господарського майна вказані у відповідних нормах забезпечення.

Нормою витрат визначається кількість матеріалів і фурнітури, що необхідна для виготовлення одного предмету речового майна, або виконання одного ремонту. Норма витрат матеріалів залежить від конструкції і розміру готового виробу або виду ремонту (поточний, середній, капітальний).

Норми витрат матеріалів і фурнітури для індивідуального пошиву обмундирування і ремонту речового майна розробляються Головним речовим управлінням Тилу МО України і оголошуються у наказах заступника Міністра оборони України по тилу – начальника тилу Збройних Сил України.

Розробка норм забезпечення є дуже складним процесом, що вимагає наукового підходу і врахування багатьох факторів, основними з яких є:

• економічні;

• кліматичні умови;

• умови експлуатації предметів, що визначаються характером служби і бойовою діяльністю військовослужбовців.

Крім того, при розробці норм додатково враховуються службове положення, військове звання і стать військовослужбовців.

При розробці норми забезпечення особлива увага приділяється науковому підходу до установлення строків носки різних предметів речового майна. Відомо, що предмети речового майна після визначеного часу експлуатації вимагають ремонту або повної заміни. Час фактичного зносу предметів залежить від багатьох факторів: виду і властивостей матеріалів із яких виготовлені предмети, особливостей умов їх експлуатації і ряду інших.

Найбільш складним питанням при нормуванні є визначення середнього строку служби різних предметів, на основі якого установлюється в нормах забезпечення і строк носки того чи іншого предмета.

Під строком служби необхідно розуміти середній час безперервної експлуатації предметів речового майна, на протязі якого приходять у непридатність не менше 50 % предметів, що одночасно видаються у носіння. Для визначення строків служби предметів речового майна використовують дані динаміки масового зносу майна, отримані у ходу його періодичних оглядів і послідовних носок.

Строк служби предметів речового майна залежить від кліматичних особливостей, від умов експлуатації, що змінюються, індивідуальних особливостей військовослужбовців, міцності окремих вузлів, деталей, предметів у цілому і багатьох інших факторів.

Чисельні значення характеристик строку служби речового майна визначаються на основі даних, що отримуються у процесі проведення експерименту або спостереження за дослідною носкою предметів у різних умовах експлуатації. Причому не можна проводити експеримент або дослідну носку тільки в одному районі країни або в одній військовій частині, так як збірні таким чином матеріали були б мало достовірними і не відображали б всієї совокупності процесу зносу речового майна. Для установлення закономірностей процесу зносу і обчислення кількісних характеристик дані спостереження відповідним чином групуються.

При нормуванні речового постачання враховуються можливості народного господарства, у першу чергу легкої промисловості, по задоволенню потреб Збройних Сил у предметах речового майна.

Для виробництва предметів речового майна витрачається величезна кількість сировини: бавовни, вовни, шкіри, алюмінію та ін. Наприклад, на виготовлення одного пальто потрібно 3 кг митої вовни, для пошиття одного армійського кожушка необхідно до 6 овчин, на дві пари юхтових чобіт витрачається одна шкіра великої рогатої худоби, на виготовлення трьох чи казанків чотирьох фляг потрібно 1 кг алюмінію, одного сталевого шолома – 2 кг спеціальні леговані сталі.

Успішне рішення народногосподарських планів, збільшення випуску і різке поліпшення якості товарів забезпечують умови для подальшого удосконалювання нормування речового забезпечення.

Кліматичні умови впливають на норми постачання речовим майном як у відношенні номенклатури, так і термінів носи окремих предметів.

З метою обліку кліматичних особливостей при нормуванні і забезпеченні особового складу речовим майном передбачений розподіл усієї території України на 2 кліматичних райони: помірний і жаркий.

З урахуванням особливостей клімату для військовослужбовців, що несуть службу в жарких районах, відпускаються предмети обмундирування полегшеної форми, що мають іноді особливий покрій, що забезпечує краще охолодження та вентиляцію.

При дії військ в особливих умовах місцевості передбачається постачання їх деякими додатковими видами майна. Так, при дії в гірській місцевості особовий склад забезпечується предметами гірського спорядження.

При нормуванні враховується також і час року - літній і зимовий періоди.

Умови експлуатації речового майна, що залежить від характеру службової діяльності військовослужбовців, значно впливають на нормування речового забезпечення.

У залежності від умов служби військовослужбовців і виконуваних ними функціональних обов'язків видозмінюються і норми постачання спеціальним і захисним одягом. Наприклад, особовому складу екіпажів бойових машин і фахівцям ремонтних частин видається відповідна спеціальний одяг, що охороняє обмундирування від забруднення і передчасного зносу.

Вплив умов експлуатації речового майна на нормування видно на прикладі задоволення різним спеціальним і захисним одягом особового складу Військово-Морського Флоту, Військово-повітряних сил і ін. З огляду на також характер і умови служби військовослужбовців: у стройових чи частинах у керуваннях, штабах і установах. При цьому терміни носки предметів, видавані офіцерському складу, встановлюються в залежності від групи, до якої віднесена військова частина.

При уважному розгляді існуючих норм постачання можна простежити, яке відображення знайшли в них перераховані вище фактори, що впливають на їхнє встановлення.

Візьмемо для приклада норму № 8 постачання речовим майном солдата і сержантів термінової служби. У нормі даний перелік предметів, а також їхня кількість і терміни носки. У примітках до норми вказуються особливості постачання деякими предметами в залежності від умов служби військовослужбовців.

У нормі № 2 постачання речовим майном старшого і молодшого офіцерського складу відбиті приблизно ті ж особливості в постачанні окремими предметами що й у нормі для солдатів і сержантів, але ще більше мається особливостей у порядку видачі і термінах носки предметів у залежності від умов їхньої експлуатації. Так, офіцерам центрального апарата МО, штабів і керувань оперативних командувань, науково-дослідних інститутів і інших установ терміни носки деяких предметів збільшені в порівнянні з офіцерами стройових частин і з'єднань.

Для лікувальних установ і медичних пунктів маються особливі норми постачання речовим і санітарно-господарським майном, установлені на одне штатне ліжко.

Велика кількість норм уведена для постачання різних категорій військовослужбовців предметами спеціального одягу. Наприклад, для екіпажів бойових машин і фахівців ремонтних частин для військовослужбовців, зайнятих на виконанні різних спеціальних робіт.

Норми постачання речовим майном, безсумнівно, будуть змінюватися і далі. Велика робота з удосконалювання норм постачання й особливо по поліпшенню якості матеріалів, застосовуваних для виготовлення предметів речового майна, постійно проводитися головним речовим управлінням тилу МО України.