1.Поняття соціального захисту.

      Особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.       Основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування є внески власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів чи фізичної особи, працівників. Бюджетні та інші джерела коштів, необхідні для здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачаються відповідними законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

     Види матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням працівникам, а в деяких випадках і членам їх сімей, умови їх надання та розміри визначаються законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншими нормативно-правовими актами, які містять норми щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Ст. 46 КУ зазначає, що громадяни мають право на соціальний захист.

Соціальний захист означає турботу держави про матеріальне забезпечення непрацездатних або тих громадян, які в силу певних обставин потребують спеціальної допомоги держави.

Основною частиною соціального захисту населення є соціальне забезпечення.

Форми соціального забезпечення:

1. обов’язкове державне пенсійне страхування;

2. обов’язкове державне пенсійне страхування працівників підприємств, установ, організацій;

3. соц.забезпечення за рахунок Державного бюджету України, коштів соц.фондів юридичних осіб, приватними пенсійними системами;

4. адресна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям, багатодітним, непрацездатним громадянам за рахунок державного чи місцевого бюджетів;

5. утримання непрацездатних осіб у державних, комунальних та ін.установах.

Види соціального захисту різноманітні, але головними з них є пенсії та допомоги.

2. Види соціальних пенсій та допомог.

     Працівники та члени їх сімей мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, а також за вислугу років відповідно до закону.  5. Правові основи соціального захисту населення.

Систему пенсійного забезпечення складають:

1. державне пенсійне забезпечення;

2. комерційне.

Пенсії є:

1. трудові;

2. соціальні.

Для отримання пенсій за віком повинен бути такий пенсійний вік:

Чоловіки – 60 років, стаж не менше 25 років;

Жінки – 55 років, стаж не менше 20 років;

Є пенсії по пільгових умовах, наприклад, працівники, зайняті на роботах з шкідливими умовами праці і інші.

Є пільгові пенсії чорнобильцям, інвалідам війни, багатодітним матерям.

Пенсії по інвалідності призначаються за умови встановлення інвалідності. Інвалідом визнається особа з стійким розладом функцій організму, зумовлену захворюванням, наслідком травми або уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі і захисті.

Є два види пенсій по інвалідності:

1) внаслідок трудового каліцтва чи профзахворювання;

2)внаслідок загального захворювання (залежить від виду інвалідності).

Пенсії у разі втрати годувальника – розмір залежить від минулого заробітку померлого, отримують утриманці померлого.

Соціальні пенсії отримують певні групи непрацюючих громадян у разі відсутності у них права на трудову пенсію:

1. інваліди I групи, II та III груп;

2. особи, які досягли пенсійного віку;

3. у разі втрати годувальника;

4. діти – інваліди до 16 років;

5. Розміри соціальних пенсій:

1. 30% пенсії за віком, особам, що досягли пенсійного віку, але не мають право на трудову пенсію;

2. 50%, які не набули права на трудову пенсію з поважних причин; інваліди III групи;

3. інваліди II групи, при втраті годувальника – 100%

4. 100% - інваліди I групи, матерям із званням “Мати - героїня”.