8.3.2. Сельові потоки

Селі - це грязьо-кам’яні потоки, що сходять з крутих схилів в період сильних злив або інтенсивного танення снігів. Потоки вміщують до 80% уламкового матеріалу з уламками до 1...4м в діаметрі. В Середній Азії грязьо-кам’яні потоки називають селі (скажені потоки), в Альпах – мури. Це грізне явище природи, що наносить велику шкоду народному господарству. Селі руйнують мости, дороги, знищують невеликі населенні пункті. Так 26.12.03 в Каліфорнії від селю загинуло 14 дітей.

Селі бувають зв'язні (грязьокам`яні), і незв'язні (водокам’яні). На крутих схилах діючих вулканів підчас дождю утворюються грязьо-попільні потоки – лохари.

В сельовому басейні розрізняють три зони:

1. зону живлення (водозбору);

2. можливий шлях руху (канал стоку);

3. зону відкладання пролювію (конус виносу).

Під час інженерних вишукувань під будівництво в селенебезпечних місцевостях ретельно вивчають можливі канали стоку (досить часто це русла гірських річок), прогнозують швидкість руху. Питома вага визначається кількістю великоуламкового матеріалу, а ударна сила – кількістю води і твердого матеріалу, що проходить за секунду через певний перетин потоку.

В різних зонах селя застосовуються ті або інші захисні заходи. В зонах водозбору, стоку –лісонасадження з метою закріплення елювію на схилах, ослаблення процесів розмивання і регулювання стоку. В зоні стоку застосовується терасування схилів, перехоплення і відведення води нагірними канавами та валами. Великий ефект дають загати, селевловлювачі у вигляді котлованів і басейнів в руслах селевих потоків. Біля підніжжя схилів влаштовують підпірні стінки, спрямовуючі дамби, селесховища, відвідні канали, селеспуски у вигляді лотків і галерей, що пропускають селі над спорудами і шляхами або під ними.

8.3.3. Снігові лавини

Сніговими лавинами називають обвали великих мас снігу з крутих схилів гір. В певний момент від перевантаження, пориву вітру або навіть звуку нестійка маса снігу втрачає рівновагу і під впливом сил гравітації приходить в рух. Сходження снігових лавин особливо небезпечне після відлиг, оскільки на поверхні старого снігу може утворюватися льодова кірка по якій легко ковзає новий сніг.

Снігові лавини розділяють на сухі і мокрі. Сухі снігові лавини відбуваються за значного зниження температури. Швидкість руху сухого снігу 100...400 км/год. Лавина перед собою створює повітряну хвилю, яка має значну руйнівну силу. Так 04.02.05 р. в Таджикистані снігова лавина за кілька хвилин знищила 15 будинків, 40 людей загинуло.

Мокрі снігові лавини виникають під час відлиги, рухаються вони зі швидкістю 20...50 км/год.

В Альпійських горах щорічно фіксують до 30 значних сходжень снігових лавин, їх провокують лижники, що підрізають снігові схили. Від цього 60...70 чоловік гине щорічно.

Для попередження снігових лавин застосовують періодичне завалювання снігу на лавинонебезпечних схилах гарматними або мінометними пострілами. Круті схили трасують, горизонтальні тераси засаджують лісом. В каналах сходження снігових лавин будують підпірні стінки та загати.