Скасування обмеження віднесення на витрати_139.1.12. Нку. Чи передбачена Законопроектом 8521?

Законопроект 8521 від 16.05.2011   передбачав: скасування обмеження щодо віднесення на витрати платника податку на прибуток витрат на придбання товарів (робіт, послуг) у фізичних осіб – платників єдиного податку; До останнього моменту було хвилювання - чи залишиться виключення п. 139.1.12 в Законопроекті 8521, який винесли на друге читання.

20 жовтня 2011 року ВР Україна виключила п. 139.1.12 з Податкового кодексу, відповідно, коли ці норми запрацюють -” звичайні” підприємства будуть мати право віднести на витрати послуги спрощенців.

Дійсно, в  Законопроекті 8521 від 19.10.2011 п.139.1.12. ПКУ виключили. Нагадаємо, в п.139.1.12. НКУ зазначено: ” витрати, понесені у зв’язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи – підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв’язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи – платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації)

Зараз різні політичні сили вносять пропозиції до Проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та вдосконалення деяких інших норм Податкового Кодексу України». Наскільки нам відомо, жодна з них не планує п.4 законопроекту 8521 якось змінити. Тобто:

Є надія на те, що найближчим часом (після прийняття Законопроекту 8521) юрособи зможуть знову відносити на витрати послуги ПП – платників єдинного податку.

Віталій Хомутинник, голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, банківської діяльності, зазначив, що юрособи- платники податку на прибуток на загальних підставах будуть мати право на витрати при покупці товарів (робіт, послуг) у юридичних та фізичних осіб-підприємців -платників єдиного податку, тобто пп.139.1.12. НКУ відмінити планують.

Згідно із законом, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - "це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності". Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, та реєструється платником єдиного податку у порядку, визначеному нею. Законом передбачено, що суб´єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

Перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню, та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150 000 гривень;

Податковий облік підприємців 1 групи

Відповідно до пп.296.1.1. ПКУ, платники єдиного податку підприємці першої  групи, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Застосування касового апарата підприємцями 1 групи

Платники єдиного податку 1 групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій( пп.296.10.НКУ);

друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

• не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

• обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (гр. 70.31 КВЕД ДК 009:2005). Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи;

Податковий облік підприємців 2 групи

Відповідно до пп.296.1.1. ПКУ, платники єдиного податку підприємці 2  групи, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Застосування касового апарата підприємцями 2 групи

Платники єдиного податку 2 групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій ( пп.296.10.НКУ);

третя група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

• не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

• обсяг доходу не перевищує 3 000 000 гривень;

Податковий облік підприємців 3 групи

Платники єдиного податку третьої групи:

• Якщо не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів (пп. 296.1.1. НКУ)

• Якщо є платниками ПДВ, ведуть облік доходів і витрат за формою і в порядку, встановленому Міністерством фінансів України (пп. 296.1.2. ПКУ)

Застосування касового апарата підприємцями 3 групи

Платники єдиного податку 3 групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій( пп.296.10.НКУ);

четверта група - юридичні особи - суб´єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

•  середньооблiкова кількість працівників не перевищує 50 осіб;

• обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.

Податковий облік юридичних осіб-спрощенців.

Юридичні особи – спрощенці, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою Міністерством фінансів України.

При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку - фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв´язку з вагітністю та пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку. При розрахунку середньооблікової кількості працівників застосовується визначення, встановлене Податковим кодексом.

Згідно із законом, під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групою платників єдиного податку, розуміються такі види послуг:

виготовлення взуття за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту взуття; виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням; виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням; виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням; виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням; виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням; виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням; додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів; виготовлення та в´язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту трикотажних виробів; виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів; виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів; виготовлення меблів за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;) виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням; технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- та відеоапаратури; послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів; послуги з ремонту годинників; послуги з ремонту велосипедів; послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів; виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів; виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту ювелірних виробів; прокат речей особистого користування та побутових товарів; послуги з виконання фоторобіт; послуги з оброблення плівок; послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів; послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів; вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням; послуги перукарень; ритуальні послуги; послуги, пов´язані з сільським та лісовим господарством; послуги домашньої прислуги; послуги, пов´язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.

Документом встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку:

суб´єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють: діяльність з організації, проведення азартних ігор; обмін іноземної валюти; виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов´язаної з роздрібним продажем пива та столових вин); видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення; видобуток, реалізацію корисних копалин; діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом ІІІ цього Кодексу;  діяльність з управління підприємствами; діяльність з надання послуг пошти та зв´язку; діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату; діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (гр. 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;

фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;

страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

суб´єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;

представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

фізичні та юридичні особи - нерезиденти;

суб´єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Відповідний законопроект зареєстровано за №8521.

3.Податковий Кодекс України. Прогресивні кроки та дискусійні аспекти

15 червня 2010 року Кабінетом міністрів було подано до Верховної ради України новий проект Податкового кодексу України . Оперативність уряду в підготовці цього документа пояснюється намірами сформувати бюджет на наступний рік уже на новій правовій базі. Водночас враховуючи надмірний обсяг проекту кодексу та значну кількість важливих нових норм, що суттєво коригують окремі аспекти податкової системи, раціональним видається надання депутатському корпусу, представникам бізнесу, економічним експертам і громадськості певного часу для детального ознайомлення з його змістом та аналізу впливу на економічні процеси в державі.

На мій погляд, Податкового кодекс містить як вельми прогресивні кроки, так і певні дискусійні норми, що суперечать завданням і пріоритетам податкової політики в умовах посткризового відновлення економіки.

Проаналізувавши зміст даного документа, можна виділити низку значних позитивних зрушень податкової системи, що зафіксовані в проекті та корелюють із ключовими завданнями економічної політики, визначеними в Посланні Президента України В. Януковича до українського народу та Програмі економічних реформ в Україні на 2010-2014 роки.

а) Скорочення кількості податків і зборів та зниження податкового тиску на економіку

Здійснено значний прогрес у напрямі формування цілісної та зрозумілої системи оподаткування. Замість конгломерату понять «податок», «платіж», «збір» «плата», «внески», які нині складають систему оподаткування, в Кодексі чітко розрізняються два режими обов’язкових платежів – «податок» і «збір».

Податком визначається обов’язковий, безумовний, індивідуально безвідплатний платіж, що справляється з платників податків у формі відчуження грошових коштів або інших матеріальних активів, у тому числі при виконанні угод про розподіл продукції, що належать їм на правах власності, оперативного управління чи господарського відання, з метою забезпечення діяльності держави та територіальних громад.

Збором (платою, внеском) є обов’язковий платіж, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значущих дій.

Важливим позитивним кроком стало скорочення кількості загальнодержавних і місцевих податків і зборів. Замість 28 загальнодержавних та 14 місцевих обов’язкових платежів, що закріплені Законом України «Про систему оподаткування», проектом Податкового кодексу пропонується запровадити відповідно 19 та 5 платежів. При цьому до2015 року буде скасовано ще один державний і два місцевих збори, таким чином кількість державних місцевих платежів становитиме 18 та 3 відповідно.

Стосовно державних податків частину пропонується скасувати (податок на нерухоме майно, збір за проведення гастрольних заходів, податок на промисел), іншу частину – перевести в режим неподаткового платежу (судовий збір, державне мито). В основному з системи оподаткування було вилучено ті податки, що фактично не функціонували. Два податки були замінені одним: збір за спеціальне використання природних ресурсів у частині платежів за надра і збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, які мають майже тотожну базу оподаткування, були об’єднані в плату за користування надрами. Низку податків і зборів, навпаки, було розділено. Зокрема, рентні платежі диференційовано на:

• рентну плату за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

• рентну плату за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України.

Скорочення кількості державних податків і зборів є, безумовно, позитивним кроком. Водночас необхідно підкреслити, що вилучені платежі не створювали додаткового тиску на економіку, а лише перерозподіляли кошти на підтримку окремих сфер. Зокрема, збір за проведення гастрольних заходів, який спрямовується до спеціального фонду бюджету, використовується як інструмент підтримки вітчизняної культури за рахунок оподаткування діяльності в Україні іноземних артистів. у даному контексті його скасування не видається необхідним і таким, що відчутно полегшить податковий тиск на економіку.

Аналогічне зауваження стосується і збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства, який пропонується скасувати 31 грудня 2014 року. Крім того, досить дискусійним рішенням є скасування податку на нерухомість. Попри його наявність у нинішній системі оподаткування, наразі він не функціонує. Податок на нерухомість, який містився в робочому варіанті проекту Податкового кодексу, на мій погляд, був достатньо прогресивною ідеєю і дієвою пропозицією, відповідно до якої оподаткуванню підлягала площа об’єкта (квартири), що перевищує 300 кв.м. для фізичних осіб була встановлена ставка 2 % від розміру мінімальної заробітної плати (близько 20 грн.), помножена на метраж.

Для юридичних осіб податок на нерухомість був встановлений у розмірі 0,5 % балансової вартості об’єкта. Виключення податку на нерухомість з переліку податків свідчить, що уряд відмовився від ідеї його запровадження. Ще відчутніше, ніж державні, були скорочені місцеві податки. Відповідно до Кодексу, скасовуються 10 місцевих податків і зборів.Витрати на адміністрування більшості зі скасованих податків та зборів перевищували надходження від їх справляння, тому таке рішення видається обґрунтованим. Водночас, оскільки місцеві податки належать до кошика, що не враховується при розрахунку державних трансфертів, раціональною бачиться передача з переліку державних до місцевих низки податків і зборів, на обсяг мобілізації яких місцеві органи влади мають вагомий вплив. Зокрема, такими є єдиний податок і плата за землю.

Позитивним кроком стало запровадження додаткової ставки податку на прибуток:

• до 2 % (встановлюється Верховною радою автономної республіки Крим, обласними, Київською та севастопольською міськими радами

• до 3 % (встановлюється районними, міськими радами (міст обласного значення);Система надбавок до державних податків застосовується для стимулювання місцевих органів влади до активної роботи в напрямі підвищення фіскальної ефективності цього податку. Отримуючи частку надходжень від податку на прибуток, вони будуть зацікавленні в посиленні податкової дисципліни підприємств на відповідній адміністративно-територіальній одиниці, а також у створенні сприятливого бізнес-клімату з метою збільшення рентабельності діяльності підприємств і поліпшення їх фінансового результату.Водночас, на мою думку, необхідно відзначити такі проблеми та суперечливі позиції Податкового кодексу в питанні зниження податкового тиску: