Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІНДЗ фотограмметрія.docx
Скачиваний:
8
Добавлен:
29.10.2018
Размер:
38.74 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки молоді та спорту України

Чернівецький національний університет імені Ю.Федьковича

Комбінований метод аерофототопографічної зйомки

(ІНДЗ)

Виконав:

Студент 208 групи

Географічного факультету

Гойман Ярослав

Чернівці 2011

План

1.Основні вимоги до аерофотозйомки.

2.Розрахунок параметрів аерозйомки та проектування аерофотознімальних маршрутів.

3. Фотограмметричне згущування опорної мережі.

4. Технологія аналітичної фототріангуляції.

5. Дешифрування аерознімків 

6. Трансформація аерофотознімків і створення фотопланів  

Вступ

Для великих територій топографічні карти й плани всіх масштабів становлять переважно аэрофототопографічним методом, сутність якого полягає в наступному. З літака з певної висоти, що залежить від масштабу зйомки, місцевість фотографують автоматичним аерофотоапаратом (АФА) при майже вертикальній його оптичній осі. У результаті одержують знімок місцевості, близький до горизонтального. Для того щоб зняти всю необхідну площу, роблять кілька знімків, причому з перекриттям - зображення на наступному знімку перекриває зображення на попередньому.

Знімки шляхом трансформування приводять до одного масштабу - необхідному масштабу топографічної зйомки. При трансформуванні знімки також приводять до горизонтальної проекції. Щоб виконати трансформування, на знімках треба мати кілька точок, координати яких на місцевості відомі. Ці точки називають опознаками. Їх впізнавання (знаходження) на  знімку й на місцевості, а також визначення координат роблять у результаті польових вимірів на місцевості.

Топографічну карту або план створюють або комбінованим, або стереофотограмметричним способом. У першому випадку із трансформованих знімків становлять фотоплан, на якому потім зображують рельєф мензульною зйомкою. Фотографічне зображення ситуації на фотоплані не тільки звільняє від необхідності знімати її при мензульних роботах, але й дозволяє для визначення висот точок визначати відстані прямо з фотоплану. При другому способі рельєф зображують у камеральних умовах за допомогою стереоприладів. Для цього необхідно на кожному знімку мати кілька точок з відомими висотами (висотні опознаки). План місцевості становлять або одержанням фотоплану й перемальовування на нього горизонталей зі знімків, або одночасною замальовкою ситуації й рельєфу на стереоприладах.

 Для уточнення деяких характеристик ситуації й рельєфу, наприклад, назв населених пунктів і рік, поверховості й матеріалів будинків, виду й середніх розмірів лісових насаджень, роблять польове обстеження - дешифрування.

1.Основні вимоги до аерофотозйомки

     При топографічній аерофотозйомці повинно бути допущено ряд вимог, дотримання яких забезпечує наступну фотограмметричну обробку аерофотознімків. Відхилення висоти над середньою площиною зйомки від обчислювального значення не повинно перевищувати 3% при зйомці рівнинного району та гірського 5%.

     Схеми поздовжнього (а) і поперечного (б) перекриття аерознімків і непаралельності базису фотографування сторони аерознімка (в).

     На прямолінійності маршрутів, яка характеризується відношенням стрічки прогину до довжини маршруту не повинна перевищувати 2% при зйомці в масштабах і з висотою і крупніше з висотою нижче.

     Продовження перекриття Рх аерознімків повинно бути в середньому 60% (мінімальне перекриття - 50%), що забезпечує потрібне повздовжнє перекриття не менше 2%. Перекриття трьох послідовних аерознімків є обов'язковим, так як воно визначає перекриття між сусідніми стереопарами. В межах цього перекриття набирають зв'язуючі точки, які забезпечують передачу координат з одної стереопари на другу. В залежності цілей аерозйомки і використовуючих технічних заходів поздовжнє перетинання може бути в 80-90% з коливанням 3-5%.

     В цих випадках, якщо взяти аерознімки через один Рх = 80%, або при Рх = 90%, то відповідно отримуємо два чи чотири маршрути з Рх = 60%, що дозволяє провести незалежні вимірювання по кожному з маршрутів.

     Поперечне перекриття Ру аерознімків з складних маршрутів повинно бути в середньому 30-40% при мінімальному значенні 20% і максимальному не перевищуючому середнього на 10-20%. В поперечному перекритті нумерують точки польової прив'язки аерознімків, зв'язуючи точки для передачі координат з одного маршруту на другий, точки фотограмметричного згущення.

     Для підвищення точності побудови сітки фототріангуляції виконують аерофотозйомку з Ру = 60%.

     Літак при аерозйомці повинен летіти з відповідною швидкістю по паралельних маршрутах на одній висоті.

     Аерозйомка повинна виконуватися при відсутності хмарності. При відсутності хмарності висота сонця повинна бути не менше 200 при чорно-білій плівці і 250 - при кольоровій.