Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІНДЗ фотограмметрія.docx
Скачиваний:
8
Добавлен:
29.10.2018
Размер:
38.74 Кб
Скачать

5. Дешифрування аерознімків

     Під дешифруванням розуміють процес здобуття інформації про об'єкт за його топографічними зображеннями. Залежно від поставлених задач дешифрування поділяють на два види:

     - комплексне;

     - сопеціальне.

     До комплексного належить: топографічне, ландшафтне і т.п., а до спеціального: сільськогосподарське, лісогосподарське, геологічне тощо.

     Методи дешифрування можна поділити на дві групи: еврістичні, що грунтуються на принципах творчої діяльності людини, і автоматичні, які грунтуються на алгоритмах цифрової машинної обробки зображень. Дешифрування може бути польове і камеральне, а також візуальне і

     інструментальне.

     Дешифрувальними ознаками називають властивості зображень об'єктів, які передаються на аерознімки і сприймаються спостерігачем. Сюди входять форми, розмір, колір, тип зображення об'єкта. Прикладом прямих дешифрувальних ознак може бути те, що світлими точками передають сухі дороги, дахи будівель та інше; рілля ж передається сірими тонами; темними зображеннями передаються заболочені ділянки, ліси, ставки, ріки.

     Структура зображення-це його загальний малюнок. Для присадибних ділянок властиві прямокутні мозаїчні малюнки. Лісові масиви мають зернисту структуру зображень, рілля та гори-смугасту.

     Форми багатьох об`єктів на планових аерознімках практично не спотворюються.

     Тіні, які падають від об'єктів, дають змогу уточнити дешифрування. За тінями легко дешифрувати телеграфні стовпи, окремі дерева, кущі, геодезичні знаки тощо. Якщо прямих де шифрувальних ознак не достатньо, використовують посередні. Вони ґрунтуються на закономірних взаємозв`язках між об`єктами.

 

6. Трансформація аерофотознімків і створення фотопланів

     При створенні топографічних планів методами стереотопографічної (універсальною) і комбінованої зйомки виконується комплекс камеральних робіт. Повний комплекс цих робіт при стереотопографічної зйомці включає складання тих проекту, підготовчі роботи, фотограмметричне згущування опорної мережі, виготовлення фотоплану, дешифрування, стереоскопічну зйомку контурів і рельєфу, редагування оригіналів планів, підготовку оригіналів карт до видання.

     При комбінованій зйомці виконуються складання тих проекту, підготовчі роботи, фотографічне згущування планової мережі, виготовлення фотоплану і підготовка до видання оригіналів карт.

     Виготовлення фотоплану.

     Фотоплан може бути отриманий шляхом:

  1. Монтажу окремих трансформованих аерофотознімків і ортофотознімків;

  2. Оптичного монтажу з одночасною трансформацією по зонах.

     Знімки для монтажу фотоплану можуть бути отримані шляхом трансформації:

  1. На одну горизонтальну площину;

  2. Одну похилу площину;

  3. На декілька горизонтальних і похилих площин.

     Знімки для монтажу фотоплану можна отримати також шляхом ортофототрансформування.

     Перед ортофототрансформурованням об'єкт ділять на ділянки з однаковою крутизною скатів.

     При виборі аерознімків для ортофототрансформування керуються наступним:

  1. Ортофотопроектування повинне вестися із знімка, на якому переважаючі скати приводять до двоїння контурів (а не до зникнення);

  2. При крутих схилах для збільшення довжини щілини стереопара повинна оброблятися двічі, тобто перший раз для ортофотопроєктування береться правий знімок, а другий раз лівий.

     Ортофототрансформування включає:

     1. Взаємне орієнтування знімків і визначення кутів нахилу моделі;

     2. Диференціальна трансформація при профілізації моделі.

     Взаємне орієнтування виконується відомими прийомами.

     Після отримання ортофотооригіналів з них виготовляють відбитки з одночасним приведення зображення до заданого масштабу. Приведення до масштабу здійснюється на збільшувачі або фототрансформаторі (при нульових установках кутів нахилу і децентрації) по опорних точках або настановних даних. У разі приведення ортофотознімків до заданого масштабу по опорних точках (наколотим на ортофотооригіналів) не поєднання їх зображення з точками основи не повинне перевищувати 0,4 мм у разі приведення до масштабу не менше чим по трьом крапкам і 0,2 мм - по двох крапках.

     Отримані відбитки трансформованих аерознімків використовують для складання фотопланів. Монтаж планів здійснюють на жорстких основах (на папір, наклеєний на алюміній або авіаційну фанеру з нанесеними по координатах трансформаційними крапками) в межах одного, два або чотирьох листів створюваного плану.

     Точність змонтованого фотоплану повинна бути перевірена по крапках, порізах і зведеннях з суміжними фотопланами. Контроль фотоплану по крапках полягає у визначенні величин не поєднання центрів отворів, пробитих пуансоном на відбитках, по яких трансформувався аерознімок, з однойменними крапками на основі. Величини не поєднання в рівнинних районах, що покриваються горбами, не повинні перевищувати 0,5 мм, а в гірських - 0,7 мм.

     Не поєднання контурів по порізах не повинні бути більше 0,7 мм, а при трансформації більше 1,5 - до 1,0 мм. У гірських районах розбіжності контурів по порізах не повинно перевищувати 1,0 мм.

     Допустимі величини не поєднань при контролі по зведеннях: 0,1 мм в рівнинних районах, що покриваються горбами, і 1,5 мм в гірських районах. У рівнинних районах, як виняток, допускаються розбіжності до 1,5 мм (не більше 5%).

     На фотоплані, відповідному вказаним технічним вимогам, повинні бути нанесені і викреслені умовними знаками всі опорні геодезичні пункти. Повинна бути викреслена рамка і виконано зарамочне оформлення фотоплану. 

 

     

Література 

Лобанов А.Н. Фотограмметрия. М., Недра, 1984.

Сердюков В.М. Фотограмметрия. М., Вьісшая школа 1983.

Лобанов А.Н. Аналітична фотограмметрія.

Бобир Н.Я., Лобанов А.Н., Федорук Г.Д. Фотограмметрия. М., Недра, 1974.

Иваньков П.А., Поспелов Е.М., Береснев Н.К., Кезлинг А.Б. Составление и

редактирование карт. ВИА М., 1975.

Фотограмметрія. Терміни та визнаіення. ДСТУ 2685-94. Держстандарт України