Література

1. Гонський я.І., Максимчук т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.

2. Губський ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.

3. Гонський я.І., Максимчук т.П., Калинський м.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с. Заняття №6 Тема: активатори та інгібітори ферментів.

Актуальність теми: Знання впливу модуляторів на активність ферментів необхідні для розуміння регуляції метаболічних процесів в організмі людини.

Навчальні цілі:

Знати: механізми дії активаторів та інгібіторів.

Вміти: визначати вплив активаторів та інгібіторів на активність амілази слини і трактувати одержані дані.

Самостійна позааудиторна робота

В зошитах для протоколів:

1. покажіть схематично дію йодацетату, малонової кислоти, сполук миш’яку, солей ртуті на активність ферментів.

2. підготуйте вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи “Вплив активаторів і інгібіторів на активність амілази слини”.

Контрольні питання

1. Активатори ферментів.

2. Інгібітори ферментів (фізіологічно активні сполуки та ксенобіотики, наведіть приклади).

3. Види гальмування активності ферментів:

а) зворотне: конкурентне і неконкурентне;

б) незворотне;

в) безконкурентне;

4. Використання інгібіторів ферментів у медицині. Антиметаболіти.

Самостійна аудиторна робота

І. Дайте відповідь на поставлені запитання:

1. Які речовини активують

- цитохромоксидазу;

- церулоплазмін;

- карбоангідразу;

- α – амілазу;

- пепсин

2. Які фактори є неспецифічними інгібіторами ферментів?

3. Докажіть конкурентну дію малонової кислоти стосовно сукцинатдегідрогенази.

4. Яким чином впливають іони важких металів на активність ферментів?

5. Який механізм дії ціанідів?

6. Який механізм дії сульфаніламідних препаратів?

7. Назвіть приклади інгібіторів для серинових і тіолових ферментів.

ІІ.Виконати лабораторну роботу “Вплив активаторів і інгібіторів на активність амілази слини” і захистити протокол.

Принцип роботи. Активуючий вплив хлористого натрію та інгібуючий - сірчанокислої міді на активність амілази визначають за ступенем розщеплення крохмалю.

Хід роботи. В три пробірки наливають по 1 мл слини, розведеної в 40 разів. В залежності від активності слини її можна розводити в 10, 20, 40, 50 разів. В першу пробірку додають 2 краплі води, в другу - 2 краплі 1% р-ну NaCl, в третю - 2 краплі 1% р-н CuSO4. Після цього в кожну пробірку додають по 5 крапель 1% р-ну крохмалю. Всі три пробірки залишають при кімнатній температурі на 2 хв., після чого у всі пробірки додають по одній краплі розчину йоду, перемішують, спостерігають забарвлення і визначають у якій пробірці діє активатор або інгібітор. Доцільно в кожну пробірку додати води (2 мл) і перемішати – забарвлення буде більш наглядне.

Література

1. Гонський я.І., Максимчук т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.

2. Губський ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.

3. Гонський я.І., Максимчук т.П., Калинський м.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с. Заняття №7 Тема: регуляція ферментативних процесів.

Актуальність теми: Механізми регуляції метаболічних процесів за рахунок впливу на активність ферментів мають важливе значення в медичній практиці.

Навчальні цілі:

Знати: механізми регуляції активності ферментів.

Вміти: визначати вплив малонової кислоти на активність сукцинатдегідрогенази і трактувати одержані дані.