Література

1. Гонський я.І., Максимчук т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.

2. Губський ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.

   ЗАНЯТТЯ № 25

   ТЕМА: ПЕРЕТВОРЕННЯ АМІНОКИСЛОТ: Дезамінування і трансамінування амінокислот.

Актуальність теми: Процеси трансамінування і дезамінування амінокислот мають важливе значення для організму людини, оскільки забезпечують замінимими амінокислотами, а також α – кетокислотами, які є субстратами ЦТК.

Навчальні цілі:

Знати: біохімічні механізми процесів трансамінування і дезамінування.

Вміти: визначати активність амінотрансфераз і трактувати одержані дані.

Самостійна позааудиторна робота

В зошитах для протоколів:

1) написати рівняння реакції дезамінування глутамату, гістидину і серину, назвати ферменти і продукти.

2) написати рівняння реакції трансамінування аспартату і аланіну, назвати ферменти, коферменти і продукти реакції.

3) скласти схему включення в ЦКТ вуглецевого скелету амінокислот (аланіну, аспартату, глутамату).

4) дайте відповіді на поставлені запитання:

а) В організмі людини синтез замінних амінокислот із відповідних -кетокислот і аміаку забезпечується за рахунок відновного амінування -кетоглутарату та трансамінування з відповідною -кетокислотою . Поєднання цих процесів називають:

1. Трансдезамінування

2. Пряме дезамінування

3. Трансреамінування

4. Переамінування

5. Непряме дезамінування

б) При авітамінозі якого вітаміну може істотно знижуватися активність трансаміназ сироватки крові?

A. В₂

B. В₁

C. В₆

D. В₅

E. Вс

5) підготувати вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи „Визначення активності аланінамінотрасферази”.

Контрольні питання

1. Шляхи використання амінокислот після всмоктування в кишечнику.

2. Окислювальне дезамінування глутамінової кислоти.

3. Трансамінування амінокислот. Характеристика ферментів і механізм процесу. Роль реакцій трансамінування в обміні амінокислот.

4. Суть і значення непрямого дезамінування амінокислот.

5. Катаболізм вуглецевого скелету амінокислот. Глікогенні і кетогенні амінокислоти.

6. Синтез замінимих амінокислот в організмі.

Самостійна аудиторна робота

І. Дайте відповіді на поставлені запитання:

Процес	Субстрат (хімічна формула)	Продукти реакції	Фермент/Кофермент	Біологічне значення
Дезамінування	Глутамат
	Гістидин
	Серин
	Треонін
Трансамінування	Аланін
	Аспартат
Непряме дезамінування
Трансреамінування
Трансдезамінування

ІІ. Виконати лабораторну роботу „Визначення активності АлАТ ” і захистити протокол.

В дві пробірки (дослідну і контрольну) вносять по 0,5 мл субстратної суміші для АлАТ і ставлять у водяну баню або термостат при 37^оС на 5 хвилин. Потім в дослідну пробірку додають 0,1 мл сироватки крові, а в контрольну - 0,1 мл і 0,5 мл р-ну 2,4-ДФГ і інкубують обидві пробірки в термостаті або водяній бані при 37^оС протягом 30 хвилин. Виймають пробірки з термостата, додають в дослідну пробу 0,5 мл розчину 2,4-ДФГ і обидві пробірки залишають на 20 хвилин при кімнатній температурі. Потім додають по 5 мл 0,1н розчину NaOH в кожну пробірку, ретельно перемішують, залишають при кімнатній температурі на 10 хвилин і фотометрують так, як описано вище.

Розрахунок виконується за готовою калібрувальною кривою. Для розрахунку активності АлАТ і перерахунку її в мікромолі ПВК використовують ті ж формули, що і для АсАТ (результат перемножують на 2 - коефіцієнт перерахунку на 1 годину інкубації). В сироватці крові здорових людей активність АлАТ, визначена за допомогою даного методу, коливається в межах 5-30 одиниць.