- •1. Генезис науки; наука в сучасному світі.
- •2.Взаємодія природничих, технічних та суспільних наук, їх поділ на фундаментальні та прикладні.
- •3.Логічна структура науки: ідеали і норми науковою пізнання, наукова картина світу, закони.
- •4. Наукове пізнання та його складові елементи.
- •5.Тенденції розвиту сучасної методології науки.
- •Філософська концепція творчості.
- •Рівні наукової творчості : предметно-практична, духовно-практична, духовно-теоретична.
- •Форми наукової творчості, раціоналістична, інтуїтивна, позасвідома, духовно-космологічна, догматична.
- •9 Сфери творчості: наукова, технічна, художня.
- •Інтуїція і творчість.
- •Творчість і особа. Психологічні особливості творчої особи.
- •Техніка і технологія як предметні форми буття наукового знання.
- •Специфіка технічних наук і їх місце в структурі людської діяльності і культури.
- •Роль науки і техніки в становленні теорії самоорганізації як нового світобачення природи і суспільства.
- •Технічна діяльність як процес самореалізації і самовираження людини
- •Проблема гуманітаризації науково-технічного знання і соціальна відповідальність вченого.
- •Відповідальність вченого
- •Філософія техніки і проблема розробки філософської методології як теоретичної бази технічної діяльності.
- •18.Інженерна діяльність і інженерне мислення.
- •19, Взаємозв'язок мистецтва, науки і техніки.
- •Досягнення науки і техніки як підвалини розвитку культури.
- •Критерії понять: схильність, здібність, обдарованість, талановитість, геніальність у творчості.
- •Цілі і функції техніки.
- •Філософські дослідження феномена техніки.
- •Основні етапи історичного процесу розвитку техніки.
- •Проблема взаємодії людини і комп'ютера.
- •Соціальний і технічний прогрес та проблеми демонізма техніки..
- •Людина, суспільство і природа: проблеми екології
- •Власність як форма соціальних відносин.
- •Сутність і соціальний зміст ринкових відносин.
- •30. Сутність і складові соціально-економічного управління.
-
Техніка і технологія як предметні форми буття наукового знання.
З середини XX ст. науково-технічний прогрес перейшов до якісно нового етапу, що називається науково-технічною революцією. Науково-технічна революція - докорінний переворот у продуктивних силах суспільства: науці, техніці, людині. Революція в науці (в тому числі в природознавстві, технічних та суспільно-гуманітарних) полягає в тому, що наука стала безпосередньою продуктивною силою. Революція у техніці полягає у переході від механізації виробництва до автоматизації, комп'ютеризації та інформатизації. Техніка та наука сплелися у таку нову єдність, цілісність, в якій техніка дедалі більше опосередковується логічно, а логіка - технологічно. Техніка набуває наукового характеру і стає базою розвитку науки. У такому сплетінні докорінно змінюється людина як головна продуктивна сила, стає науково-мислячим організатором і керуючим виробничими процесами. Внаслідок науково-технічної революції в продуктивних силах сталася революція у всьому суспільному виробництві: з простого процесу праці виробництво стає технологією застосування науки. Почалась технологічна епоха, що справляє вирішальний вплив на розвиток всього суспільного життя (Вальтер Ціммерлі).
За умов науково-технічної революції наука стає матір'ю провідних галузей виробництва, що складають основні напрямки розвитку: енергетика, біонізація технічних процесів (електроніки, хімії), радіотехніка, ракетобудування, космізація різних видів виробництва, комп'ютеризація, генна інженерія, нові технології, пов'язані зі створенням автоматичних систем управління тощо. Генеральний напрямок науково-технічної революції - комп'ютеризація та інформатизація всього життя суспільства як системи. Розвиток основних напрямків науково-технічної революції впливає на всі сфери суспільного життя - економічну, соціальну, політичну, побутову, духовно-практичну, викликаючи соціальні наслідки. Отже, революція в науці та техніці і в технології суспільного виробництва - особливо їх комп'ютеризація і інформатизація, як ядро автоматизації, що уможливлює управління виробничими процесами закритого типу, а також обробка величезного масиву інформації для прийняття оптимальних рішень, - складають технологічну суть науково-технічної революції.
-
Специфіка технічних наук і їх місце в структурі людської діяльності і культури.
В умовах становлення та розвитку фабрично-машинного способу виробництва, індустріалізації господарського устрою і зміцнення капіталізму як соціально-економічного механізму розширеного виробництва наука перетворюється в економічний фактор. Це знаходить вираз в появі корпусу технічних наук, безпосередньо пов'язаних з вирішенням конкретних проблем в тій чи іншій області масової інженерної діяльності. Технічні науки охоплюють різні види технології, виробничих і технічних засобів і різні аспекти діяльності інженерів, забезпечуючи розрахунково-проектувальних, конструкторську, експлуатаційну сфери науково-обгрунтованими знаннями, методиками, правилами.
У технічних науках, що відповідають різних галузях інженерної діяльності, представлений теоретичний рівень технічних знань Важливою характеристикою технічних наук є формування теоретичних основ, спільних для інженерних дисциплін, які входять у програму спеціалізованого навчання інженерів.
Становлення і розвиток технічних наук відбувалося паралельно з розвитком відповідних видів техніки і технологічних процесів. Теоретичні знання конкретної технічної науки відображають специфіку пристроїв того чи іншого принципу дії та призначення. Однак об'єкт вивчення непротистоїть технічної теорії як щось, що існує з незалежних від пізнавальної діяльності законам, лише "відкриває" в технічних науках. Розвивається технічна наука формує систему адекватних їй технічний пристроїв. Емпіричний базис технічної науки - сфера проектування технічних пристроїв певного типу - одночасно і сфера "втілення в життя" її теоретичних положень. Дійсно, технічні об'єкти розробляються в інженерній діяльності у відповідності з теоретичними нормами технічних наук.
Виникнення технічних наук пов'язано зі становленням експериментального природознавства і перебудовою технічного мислення в соціокультурному процесі зміни суспільної свідомості при переході до капіталістичної формації: відбувається зміна способу бачення технічних об'єктів, що відкриває шлях до становлення технічних наук "класичного" типу. Технічні об'єкти починають розглядатися не просто як доцільно функціонуючі структури, але й як структури, що здійснюють, що використовують деякий природний процес. У технічних науках "класичного" типу принцип дії технічного об'єкта дається на природно науковій основі, а конструкція розглядається як спосіб його реалізації. Таким чином, з'являється наукове технічне знання, в якому технічні пристрої описуються як природно-штучні освіти. При цьому виділяються характеристики трьох типів: конструктивно-морфологічні (характеризують будову пристрої), процесуальні (характеризують протікає в пристрої природний процес, що вивчається Естествознание), функціональні (характеризують пристрій з точки зору його роботи в якості засобу доцільною діяльності, елементи технічної системи).
Дослідження технічних об'єктів призводить до формування у технічних науках специфічних теоретичних схем (зв'язних сукупність ідеалізованими об'єктів вивчення), що описують зв'язку вказаних характеристик для певних класів технічних пристроїв.
Дослідною проблемою в технічних науках поряд з власне виробленням теорії є рішення методичних питань, визначення кордонів та оптимальних умов використання в інженерній практиці прийнятих теорією ідеалізації та обчислювальних методів.