
- •Дописемний етап розвитку літератури.
- •Загальні відомості
- •Естетика античної літератури Міфологічність
- •Публічність
- •[Музичність
- •Віршованість
- •Традиційність
- •Жанровість
- •Особливості стилю
- •Світоглядні особливості
- •Ідейне наповнення та цінності Античний гуманізм
- •Піднесення земної краси
- •Філософія
- •Етапи античної літератури
- •Давньогрецька література
- •Архаїка
- •Класика
- •Давньоримська література
- •Час Риму
- •Перехід до середньовіччя
- •Античність і Україна
- •Поняття про міф. Міфічна свідомість.
- •Теорія Юнґа про міф
- •Основні риси міфологічного світогляду
- •Міфологія. Типи міфів.
- •Класифікація міфів:
- •Види міфів
- •Сучасне значення
- •Міфологія народів світу
- •Поняття архетипу. Архетипові сюжети та образи в міфах.
- •Архетипові сюжети та образи в міфах
- •Міфічні архетипи «світове дерево», та «світова гора».
- •Світове дерево в світовій культурі
- •Світове дерево та прадавні концепції часу і простору
- •Фольклор
- •Світове дерево в казках
- •У повір'ях і звичаях
- •Світове дерево як втілена родючість
- •Світове дерево Іґґдрасиль у скандинавській міфології Іґґдрасиль
- •Дерево життя як об'єкт поклоніння в Монгольській імперії Чингізхана
- •Вічне дерево життя і християнство
- •Знаки-синоніми світового древа
- •Усна поетична народна творчість. Витоки та жанри фольклору.
- •Роди та жанри фольклору
- •Тематика загадок
- •Загадки можуть мати національні образи:
- •Поетика
- •Розмежування понять приказка і прислів'я
- •Історія балади
- •Балади бувають:
- •Головні ознаки народної балади
- •Характерні особливості
- •Класифікація
- •Легенда у фольклорі
- •Характерні ознаки легенди
- •Історія байки
- •Юридичний захист фольклору
- •Міф і казка
- •Характерні особливості
- •Класифікація
- •Народний героїчний епос. Сучасні теорії виникнення та розвитку світового героїчного епосу.
- •Епос поділяється на:
- •Причини виникнення героїчного епосу
- •Жанрові ознаки героїчного епосу
- •Відміності між архаїчним і класичним народним епосом
- •Сучасні теорії виникнення та розвитку світового героїчного епосу
- •Теорія первісного синкретизму о.М. Веселовського як виявлення першоджерел всієї світової літератури.
- •Олександр Миколайович Веселовський
- •Біографія
- •Зони виникнення та функціонування літератури давнього сходу. Періодизація літератури Давнього Сходу
- •Давньоєгипетська література
- •Шумерська література, Ассиро-вавилонська література (Аккадська література)
- •Хурритсько-хеттська література
- •Давньокитайська література
- •Угаритсько-фінікійська література
- •Давньоіндійська література
- •Давньоіранська література
- •Давньоєврейська література
- •Особливості єгипетських міфів. Космогонічні міфи.
- •Космогонічні міфи
- •Заупокійна література давнього єгипту.
- •Землеробські міфи
- •Казки давнього єгипту
- •Лев та миша
- •Шуліка Ясне Око та шуліка Чутке Вухо
- •Утворення Світу Книга пізнання явищ Ра.
- •Сюжети й образи давньоєгипетської філософської лірики. Приповідки
- •Особливості давньоєгипетської любовної лірики.
- •Особливості шумерських міфів. Цикл міфів про інанну.
- •Зародження героїчного епосу в шумерській літературі.
- •Жанри шумерської лірики.
- •Шумерська дидактична література.
- •Аккадська космогонічна поема «енума еліш».
- •Епос про гільгамеша – перша героїчна епопея світової літератури.
- •Історія
- •Зміст 11-ти таблиць:
- •Епос Гільгамеша в культурі
- •Епос про першого героя
- •Старість і радість
- •Чистий залишок
- •Аккадська лірика: тематичне й жанрове розмаїття.
- •Дидактика й афористика в аккадській літературі.
- •Світоглядні основи давньоєврейської літератури.
- •Структура та жанровий склад танаху.
- •Содержание Танаха
- •Пшат и драш
- •Состав Танаха
- •Различия между Танахом и Ветхим Заветом
- •Александрийский канон (Септуагинта)
- •Протестантский канон
- •Книги Танаха
- •Тора (Пятикнижие)
- •Составители книг Танаха
- •Номера глав и стихов, деление книг
- •Иудаистские и христианские толкования Танаха
- •Танах и литература Танах и европейская литература
- •Танах и русская литература
- •Історичні умови формування текстів біблійного канону. Танах як синтез історичного досвіду єврейського народу. Склад та структура Біблії
- •Старий Заповіт
- •Составители книг Танаха
- •Фольклорні основи танаху. Особливості віршування.
- •1. Мова.
- •2. Письмо.
- •3. Рукописи.
- •4. Редакції.
- •5. Критичні тексти.
- •Тора (п’ятикнижжя мойсея) як єдиний релігійно-історичний епос.
- •Определения термина
- •Происхождение Торы
- •Комментарии к Торе
- •Пшат и драш
- •Заповеди связанные с Торой
- •Заповеди, связанные со свитком Торы
- •Чтение Торы
- •Изучение Торы
- •Склад і характеристика п’ятикнижжя.
- •Определения термина
- •Происхождение Торы
- •Комментарии к Торе
- •Пшат и драш
- •Заповеди связанные с Торой
- •Заповеди, связанные со свитком Торы
- •Чтение Торы
- •Изучение Торы
- •Космогонія та антропогонія книги буття.
- •Авторство і створення
- •Літературний жанр
- •Історія патріархів у книзі буття – історія завіту й обіцяння.
- •История почитания
- •Ісаак у Старому Заповіті
- •Иосиф в Египте
- •Свидание Иосифа с братьями и переселение Иакова с семейством в Египет
- •Епос про вихід і народження народу як сакральної спільноти. Скрижалі завіту.
- •Предыстория
- •Подготовка к исходу и сам исход
- •Странствия евреев по пустыне
- •Хронология Исхода
- •Альтернативные версии
- •Вулканическая теория
- •Гипотеза Дрюса и Хана
- •Связь с атонизмом
- •Скрижа́ли Заве́та
- •Заключение Завета
- •История Скрижалей
- •Скрижали в культуре и искусстве
- •Епічні книги розділу «невиїм» («пророки»).
- •Пророки в Библии
- •Етична концепція пророків і специфіка жанру пророчої книги.
- •Пророки в Библии
- •Старозавітне пророцтво як феномен. Індивідуальні особливості пророчих книг старого завіту. Колізія «пророк і цар».
- •Ліричні жанри танаху. Псалтир.
- •Содержание и структура
- •Надписания псалмов
- •Указания на жанровую принадлежность
- •Указания на авторство
- •Указания на порядок исполнения
- •Авторство
- •Поетика «пісні над піснями».
- •Філософська притчева традиція танаху. Старий Заповіт
- •Книга Притч Соломонових
- •Жанр апокаліпсису в давньоєврейській літературі. Есхатологія в Старому Завіті
- •Індуїстські «веди» як два типи текстів.
- •Особливості давньоіндійської гімнографії.
- •Этимология
- •Сохранение
- •Организация
- •Содержание
- •Переводы
- •Индуистская традиция
- •Датировка и историческая реконструкция
- •Флора и фауна в Ригведе
- •Более современные индийские взгляды
- •«Махабхарата». Вставні епічні оповіді.
- •Содержание
- •Историческая основа «Махабхараты»
- •Проблемы генезиса «Махабхараты»
- •Книги «Махабхараты»
- •Издания и переводы «Махабхараты»
- •Логічні та риторичні докази «бхаґават-ґіти».
- •Датировка
- •Предыстория
- •Обзор Основные идеи
- •Обзор по главам
- •Философия
- •Карма-йога
- •Бхакти-йога
- •Джнана-йога
- •Комментарии Классические комментарии
- •Комментарии XIX—XX веков
- •Значение и влияние
- •Значение в индуизме
- •Ритуальная функция
- •Влияние на Западе
- •Влияние в России
- •«Рамаяна». Проблема авторства.
- •Герої «рамаяни» як втілення високих моральних якостей людини.
- •Буддійський канон. «трипітака». Жанр сутри.
- •Китайська міфологія. Культ предків
- •Поетичний світ «ши цзин».
- •Классические комментарии
- •Переводы
- •«І цзин». Тексти про діалектичність світу як результат взаємодії ян та інь. Китайская Книга Перемен или и-Цзин Историческая справка.
- •Конфуціанський канон. «лунь юй».
- •Даоський канон. «дао де цзин». Поняття дао як першооснови і загального закону світобудови.
- •Происхождение книги
- •Содержание
- •Язык, комментаторская традиция и переводы
- •Багатоплановість діалогів «чжуан-цзи».
- •Текст та його структура
- •Філософія “Чжуан-цзи”
- •«Історичні нотатки» («ши цзин») сима цяня.
- •Классические комментарии
- •Переводы
- •Лірична поезія давнього китаю.
- •Давньоіранська міфологія та її близькість з міфологією ведійською.
- •Дуалізм зороастризму. Вчення заратуштри.
- •Зороастризм: религия космологического дуализма Ранние религиозные идеи иранской мифологии и основатель религии зороастризма
- •Видение Зороастра
- •Учение Зороастра
- •Дальнейшая история зороастризма
- •Изменения в зороастризме
- •Заключение
- •Склад і жанри авести.
- •Название
- •Традиционная история
- •Современная Авеста
- •Состав современной Авесты:
- •Сасанидская Авеста
- •Происхождение и трансляция авестийских текстов
- •Содержание Авесты
- •Авеста и Запад
- •Художня своєрідність «гат».
- •Структура и расположение
- •«Яшти» – гімни божествам дозороастрійського періоду.
-
Міфічні архетипи «світове дерево», та «світова гора».
Світове дерево, Вічне Дерево Життя — уособлення єдності усього світу, своєрідна модель Всесвіту й людини, де для кожної істоти, предмета чи явища є своє місце. Це також посередник між світами — своєрідна дорога, міст, драбина, якими можна перейти до світу богів або в потойбіччя. Про древо життя у світі створено безліч легенд, казок, цей символ знайшов відображення в орнаментах багатьох народів.
Світове дерево в світовій культурі
Символ Світового дерева в міфологічних уявленнях багатьох народів, зокрема, й українців, слугував своєрідним зразком космоустрою, переходом від хаосу до упорядкованого світу.
У давньому Ірані вірили, що священне дерево росте біля джерел Ардвісури. На ньому нібито жив цар птахів Сенмурв, який розсипав насіння по землі. Інший птах відносив насіння до джерела, з якого пила зірка, що осипала землю дощами. З дощем насіння поверталося назад у землю.
У скандинавських міфах бачимо вічнозелене древо життя Іґґдрасиль, просякнуте живлющим священним медом. Це велетенський ясен, що є структурною основою всього сущого і єднає собою дев'ять світів. На вершині дерева сидить орел, коріння підгризають змії та дракон Нідхьогг. Слово «Іґґдрасиль» буквально значить «кінь Іґґа», тобто кінь Одіна. Ця назва підкреслює роль дерева ще і як шляху, котрим божественний шаман (Одін) мандрує з одного світу в інший.
У слов'янській міфології першодеревом вважали дуб, в Україні це також була ще й верба.
Світове дерево та прадавні концепції часу і простору
В образі дерева поєднались уявлення про час, простір, життя і смерть. Наприклад, загадка про життя і смерть: «Стоїть дерево, на дереві — квіти,
під квітами — котел, над квітами — орел, —
квіти зриває, в котел скидає,
квітів не меншає, в котлі не більшає. »
Найдавніші українські колядки донесли до нас стародавні уявлення про те, як із хаотичного первісного океану з'явився світ. У них мовиться про часи, коли не було ще ні неба, ні землі, а було тільки синє море. На тім морі стояло дерево (явір чи сосна). На дереві три птахи радили раду: як заснувати світ?
Один птах упірнув у море — виніс золотий камінь. Повстало сонце.
Другий пірнув — виніс срібний камінь. Повстав місяць.
Третій — мідний камінь. Повстали зорі.
Першодерево світу слов'яни розташували у вирію, згідно з їх віруваннями, на «прадубі» росли плоди безсмертя. Сюди ж зліталися птахи на зиму.
Одночасно із творенням в уяві первісних людей образу світового дерева виникла й розгалужена система протиставлень:
день — ніч
літо — зима
життя — смерть
праве — ліве
пряме — криве
верх — низ
вогонь — вода
чоловік — жінка
парне — непарне
На вершечку дерева днює сонце, саме його «рух» зумовив «поділ» простору довкола нього на четверо у горизонтальній площині, виражаючи уявлення про:
-
час (ранок, день, вечір, ніч; весна, літо, осінь, зима);
-
простір (схід, південь, захід, північ).
-
За вертикаллю дерево ділиться на три частини, до кожної «приписані» певні істоти:
-
нижню — коріння (підземний світ) — змії, жаби, риби, водоплавні птахи і тварини, бо низ дерева символізує не лише підземний світ, а й воду;
-
середню — стовбур (земний світ) — великі тварини: тури, олені, коні, ведмеді, вовки, це також і світ людей;
-
верхню — крону (небесний світ) — птахи і бджоли, небесні світила.