3. Особливості функціонування окремих ринків. Ринок праці. Ринок капіталів. Інвестування.

Ринок предметів споживання – система економічних відносин між продавцями і покупцями та посередниками з приводу організації, купівлі-продажу товарів тривалого користування, їх використання на ринку товарів поточного споживання, а також привласнення на цій основі необхідного і додаткового продукту.

Ринок послуг - система економічних відносин між підприємствами (а також фірмами, компаніями, об'єднаннями), виробниками і споживачами з приводу надання, купівлі-продажу цих послуг та їх споживання, а також відносин привласнення, що виникають і розвиваються на цій основі.

Фінансовий ринок - сукупність економічних відносин з приводу організації купівлі-продажу вільних грошових коштів та їх перетворення на грошовий капітал і привласнення на цій основі частини необхідного і додаткового продукту.

Ринок цінних паперів – сукупність організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності на первинному і вторинному ринках акцій і облігацій з приводу їх купівлі-продажу, організації й управління цим процесом і привласнення на цій основі частини додаткового продукту у різних формах.

Ринок природних ресурсів пов'язаний із купівлею-продажем такого фактору виробництва як земля. При цьому окремі природні ресурси (повітря, вода) безпосередньо об’єктами купівлі-продажу не стають. Але у зв’язку із платою за їх використання та штрафними санкціями за перевищення встановлених норм забруднення їх залучення в економіку також здійснюється на ринкових (платних) засадах.

Особливості ринку праці пов’язані зі специфікою праці – одного з найважливіших ресурсів економіки. Як і товарний ринок, ринок праці доволі розгалужений, що зумовлено потребами економіки у різних видах праці.

Продавцями праці є люди працездатного віку, а покупцями – приватні підприємства або держава.

Попит на ринку праці є похідним від попиту на товари і послуги, які виробляє економіка, а також залежить від продуктивності праці. Підприємець наймає додаткових працівників доти, доки ціна праці (заробітна плата) не перевищує їхній внесок у створений продукт.

На пропозицію праці впливають різні чинники: свобода вибору власника праці, тенденції рівня заробітної плати, демографічна ситуація в країні та ін.

На ринку капіталів беруть позику (купують гроші) для купівлі капітальних благ. Цей ринок охоплює середньо- та довгострокові кредити.

Надання грошей у позику на засадах строковості, повернення й платності називають кредитом. Платою за користування кредитом є процент.

У межах ринку капіталів кредитні відносини складаються між власниками тимчасово вільних грошових коштів та покупцями позичкових ресурсів. Джерелами кредиту є заощадження населення, тимчасово вільні кошти підприємств, капітали осіб, які живуть на проценти, тимчасово вільні бюджетні кошти. Позичальниками є домогосподарства, підприємства та органи державної влади.