Тема: Трудові ресурси.

Тема лекції №2: Трудові ресурси і персонал підприємства.

План лекції.

1. Тлумачення термінів: трудові ресурси, кадри, персонал і трудовий потенціал.

Структура персоналу.

2. Визначення чисельності окремих категорій працівників.

3. Особливості формування персоналу закладів ресторанного господарства та підприємств торгівлі.

4. Показники продуктивності праці та методи її розрахунку.

1. Тлумачення термінів: трудові ресурси, кадри, персонал і трудовий потенціал.

В умовах ринкової економіки професіоналізм, продуктивність праці та її якість забезпечують високі господарські та фінансові показники діяльності підприємств.

Найбільш важливим елементом продуктивних сил і головним джерелом розвитку економіки є люди: їх майстерність, освіта, підготовка, мотивація діяльності. Конкурентоспроможність економіки, рівень добробуту населення. залежать від якості трудового потенціалу персоналу підприємств та організацій.

Трудові ресурси – це частина працездатного населення, що за своїми віковими, фізичними, освітніми даними відповідає тій чи іншій сфері діяльності. Розрізняють трудові ресурси реальні (ті люди, які вже працюють) та потенційні (ті, що мають бути залучені до певної праці у перспективному періоді).

Кадри – постійний кваліфікований склад працівників підприємства.

Трудовий потенціал –потенціал (можливість діяльності) усієї сукупності працівників з урахуванням не тільки кількісних а й якісних характеристик, тобто рівня освіти, ділових якостей тощо.

Персонал підприємства – це сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають практичний досвід і навики роботи. Крім постійних працівників в роботі підприємства можуть брати участь на основі контракту інші працездатні особи.

За участю в господарській діяльності весь персонал поділяють на:

• промислово-виробничий персонал - персонал основної діяльності;

• непромисловий персонал - персонал неосновної діяльності.

До промислово-виробничого персоналу відносяться працівники, зайняті в основних і допоміжних підрозділах підприємства, в заводських лабораторіях, дослідних установах, апарат заводоуправління, працівники охорони (тобто всі зайняті у виробництві або його безпосередньому обслуговуванні).

До непромислового персоналу належать працівники, зайняті у невиробничій сфері підприємства: дитсадки, навчальні заклади, амбулаторії, житлово-комунальне господарство.

Структура персоналу підприємства – відносне (процентне) співвідношення окремих категорій персоналу в межах його загальної чисельності. Зміни структури персоналу виробничої сфери мають такі загальні тенденції:

• інтенсивний перерозподіл працівників із промислового та аграрного секторів економіки в інформаційну сферу і сферу обслуговування населення;

• підвищення питомої ваги допоміжної розумової праці;

• збільшення попиту на кваліфіковану робочу силу і зменшення частки мало- та некваліфікованої праці у зв’язку з об’єктивним зростанням інтелектуалізації процесів виробництва і управління;

• розширення масштабів відтворення кваліфікованих працівників відповідно до сучасних вимог соціально орієнтованої економіки.

Типова структура персоналу підприємств індустріального сектору України, що склалася в останні роки, має такий вигляд: керівники, спеціалісти, службовці – 20 %, робітники – 80 %.