2. Визначення чисельності окремих категорій працівників.

Керівництво підприємством повинно визначати напрямки розвитку його виробничої діяльності і паралельно розраховувати необхідні для їхньої реалізації ресурси, в тому числі трудові. Для цього виявляють фактичну наявність працівників, здійснюють їх якісну оцінку та аналізують фактори, що впливають на рівень використання трудових ресурсів: технічних, організаційних, соціально – економічних.

Чисельність працюючих залежить від специфіки підприємства (масове чи серійне, одиничне чи дослідне, ритмічний випуск продукції чи сезонний), а також зовнішніх факторів ( стан розвитку економіки, особливості ринку праці, вартість праці, державні програми, замовлення і контракти, юридичні аспекти, надомна праця і т. д.)

Щоб дати оцінку персоналу підприємства і ефективності його використання розраховують явочну, облікову та середньооблікову чисельність.

Облікова чисельність включає всіх постійних, тимчасових і сезонних працюючих, що прийняті на роботу на термін один і більше днів незалежно від того, знаходяться вони на роботі, у відпустці, відрядженні, звільнені від праці за хворобою чи з інших причин.

Середньооблікова чисельність працюючих за певний період визначається як сума середньомісячної чисельності, поділена на кількість місяців у розрахунковому періоді.

Явочна чисельність – показує, яка кількість працюючих практично стала до роботи.

Розглянемо методи визначення чисельності окремих категорій працівників.

Загальна чисельність працівників підприємства складається із чисельності промислово-виробничого і непромислового персоналу.

Планова чисельність промислово-виробничого персоналу розраховується за формулою:

де Ч_п.в.п.б. – чисельність промислово - виробничого персоналу за звітний період;

І_д – індекс росту обсягу виробництва;

І_п.п. – індекс росту продуктивності праці.

Планову чисельність працівників можна визначити на основі повної трудомісткості продукції за формулою:

де ∑_t – повна трудомісткість виробничої програми планового року, нормо – годин;

Т_рп – розрахунковий ефективний фонд часу одного працівника, годин;

К_вн – очікуваний коефіцієнт виконання норм

Чисельність робітників зайнятих на роботах, що нормуються розраховується таким чином:

де t_i – планова трудомісткість одиниці і–го виду виробу, нормо-годин;

m_i – кількість виробів і-виробу, одиниць;

n – кількість видів виготовлюваних одиниць.

Т_рп – розрахунковий ефективний фонд часу одного працівника, годин;

К_вн – очікуваний коефіцієнт виконання норм;

Чисельність основних робітників зайнятих на ненормованих роботах

визначається за формулою:

де m_o – кількість об’єктів, що обслуговуються;

П_зм – кількість змін роботи на добу;

Н_об – норма обслуговування одного агрегату;

К_яо – коефіцієнт переводу явочної чисельності в облікову

Коефіцієнт переводу явочної чисельності у облікову визначається так:

f (%) - невиходи на роботу, %

Чисельність робітників, для яких неможливо встановити норми обслуговування та розрахувати трудомісткість робіт (допоміжних робітників) розраховується так:

де П_рм – кількість робочих місць.

Чисельність управлінського персоналу (керівників, спеціалістів, службовців) визначають за типовими штатними розписами (схемами, моделями) виробленими наукою управління та практикою в тій чи іншій сфері діяльності і складеними на кожному підприємсиві.

Чисельність продавців визначається за формулою:

Ч = Р х З х К

Де Р - кількість робочих місць;

З - кількість змін роботи;

К – коефіцієнт безперервності роботи магазину.

Чисельність офіціантів для ресторану можна розрахуватиза формулою:

Ч = (М х З х К) : Н

Де М – кількість місць у залі ресторану;

З - кількість змін роботи на добу;

К – коефіцієнт збільшення чисельності;

Н – норматив кількості місць, що обслуговуються одним офіціантом за зміну.