1.1.4.Спогади дівчат зробивших аборт

Коли я зробила аборт, мені було 17 років. Я не розумію, як це трапилось, -але все-таки це відбулось! "Маленьке втручання - і все буде в порядку", - ця перспектива підбадьорила мене. "Маленьке втручання, і все прошло. Заплати за це, і ти знову на висоті!" Так говорили всі: друзі, лікарки, порадники, краща подруга, і ніхто не заперечив проти цього! Я не знала, що сталося! Проте тепер я знаю, що це було неправильно! Муки терзають мене! Немає виходу, - все пропало! Чому мені ніхто про це не сказав? Чому ж мені ніхто про це не сказав?"

Зараз мені 20 років, я дуже жалкую, що зробила аборт, тому що тепер я не можу мати дітей. Ночами я просинаюсь, тому що мене мучають кошмари. Перші декілька місяців після аборту я не могла взагалі спати, мені приходилось приймати заспокійливе. Коли мені вдавалось заснути, мені завжди снився один і той же сон. В сні я бачила маленького

хлопчика, він мене звав мамою і йшов до мене на зустріч, але я не могла його взяти на руки, тому що коли я до нього добігала, він зникав.

З часом я звиклась з думкою, що більше я ніколи не зможу мати дітей, не почую перше слово своєї дитини, не прижму її до серця. Мені дуже тяжко і я розумію, що зробила рокову помилку всього життя.

Цю історію зі свого життя я пишу для всіх молодих дівчат і жінок, які зараз знаходяться в такій же ситуації, як і я колись. Дуже добре подумайте перед тим, як зробити аборт. Інакше вас мучитимуть сни, переслідуватиме погляд з нізвідки. Ви відчуватимете біль і смуток кожного разу, коли побачите молоду маму з дитям. Весь тягар і наслідки аборту відчуватимете лише ви, а не ваш друг. Він не позбавить вас від страху, печалі і самоти. Він буде біля вас, але не зможе допомогти. Обдумайте все добре, не дозволяйте змусити себе зробити аборт. Позбавляючи життя дитяти, ви одночасно руйнуєте своє життя. Існує багато організацій, де вам порадять і допоможуть. Не здійснюйте такої помилки, як я. Вічно жалкуватимете! Моє життя зруйноване.

РОЗДІЛ 2. Відомості про аборти у світі

2.1. Аборт

Аборт при вагітності від 12 до 28 тижнів за соціальними і медичними показаннями може бути зроблено в окремих випадках і в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України («Закон України про охорону здоров'я». Стаття 50). Формулювання «зачата, але ще не народжена дитина» походить з Цивільного Кодексу України, стаття 25 частина 2: «У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини».

2.2. Відношення країн до абортів

Всі країни у питанні відношення до аборту можна розділити на 4 групи:

Країни, де існує повна заборона аборту, його розглядають як злочин проти внутрішньоутробного життя, прирівнюють до вбивства і розцінюють як злочинний акт. Цю позицію займають Афганістан, Ангола, Бангладеш, Венесуела, Гватемала, Гондурас, Єгипет, Ємен, Індонезія, Ірак, Іран, Ірландія, Колумбія, Ліван, Лівія, Мавританія, Малі, Непал, Нікарагуа, ОАЕ, Оман, Парагвай, Папуа Нова Гвінея, Сальвадор, Сирія, Чилі, на Філіппінських островах.

Країни, де аборт дозволяється лише по медичним вказівкам у виключно рідких випадках. Це країни Алжир, Аргентина, Болівія, Бразилія, Гена, Ізраїль, Кенія, Коста–Ріка, Марокко, Мексика, Нігерія, Пакистан, Перу, Польща та Уругвай.

Країни, де аборт роблять по медичним приписам та соціально–економічних показниках батьків. Це країни Англія, Індія, Люксембург, Фінляндія та Японія.

Країни, де існує повна свобода у питанні абортів. Це найліберальніші країни, де законодавчо захищається лише право на життя матері, не завжди караються навіть пізні аборти. Це країни СНД та Балтії, колишні югославські республіки, Австралія, Австрія, Албанія, Бельгія, Болгарія, В’єтнам, Германія, Греція, Данія, Італія, Камбоджа, Канада, КНР, Монголія, Куба, Нідерланди, Норвегія, Румунія, Сінгапур, Словаччина, США, Туніс, Туреччина, Угорщина, Франція, Чехія, Швеція та ПАР.

Нині в Україні офіційно щодня роблять близько 700 абортів. Через п’ять років в нашій державі буде більше емігрантів із Азії, Близького Сходу, країн Африки, ніж самих українців. Фахівці вважають, що офіційні показники є лише видимою частиною айсберга.

Рішенням Ради Європи по біоетиці від 1996 року ембріона визнано людиною на 14 день після запліднення, у багатьох країнах світу життя юридично захищається лише після народження. Але і Біблія і наука стверджують, що нове людське життя розпочинається ще у материнській утробі.

«В кінці 40–х років минулого століття ще не існувало наукового знання про ембріон. Тоді вважали, що ненароджена дитина є лише плід, щось, що знаходиться в матці. Відношення до ненародженої дитини змінилось в 70–і роки, коли дослідженням зайнялась наука і результати стали здобутками медицини завдяки УЗД, електронним контролем за серцебиттям ембріона, радіаційна імунохімія та ін.

Ультразвукова інтроскопія в реальному часі, тобто візуальне спостереження за життям дитини в материнській утробі відоме з 1976 р. Ультразвуковий прилад працює настільки точно, що дозволяє розрізнити навіть крихітні серцеві судини, які відкриваються та закриваються під час скорочень серця. Ця апаратура дає змогу батькам побачити своє дитя ще до народження. Дякуючи найсучаснішим технологіям, приладам та дослідженням, які використовує сучасна медицина, ми переконуємось у тому, що ненароджена дитина – людська істота, ще один член людського товариства, що не відрізняється від інших, народжених людей.

Нас навчали, що з наукової точки зору неможливо довести початок життя людини з моменту зачаття. Питання в тому, коли починається життя, – це питання теології, юриспруденції, філософії, вважали ми, тільки не наукової біології. Це є улюблена тактика груп, які виступають за проведення абортів. Вони постійно стверджують, що неможливо дізнатись, коли розпочинається життя, і що про це ми ніколи не дізнаємось. Але визначити початок життя ми змогли. Воно розпочинається з моменту зачаття, і з тих пір плід вже є людською істотою, живим організмом, який відчуває радість та біль.»