1.1.2. Причини абортів

Можна виділити три групи жінок, що йдуть на цю варварську, але порою необхідну процедуру:

1. Сексуально неграмотні підлітки- молоденькі дівчинки (15% від всіх, абортів), що недавно пізнали "доросле" життя. Як правило, вони цілком залежні від батьків, соціально неспроможні. У дівчат - підлітків 15-17 років 75% вагітностей закінчується абортом, тобто на 1 пологи приходиться близько 5 абортів. З-за те що дівчинки боятьсяпокарання з боку мам. Які, у більшості випадків, довідаються про вагітності чаду пізно.

2. Жінки з “безвихідною” ситуацією. У цю групу входять більш фізично і морально зрілі жінки. На аборт їх змушує піти не планована вагітність виникла в результаті, неефективності таблеток або інших засобів від вагітності, зґвалтування або при неможливості продовжувати вагітність у зв'язку з важкою гостро виниклою хворобою, зі смертю або розводом з чоловіком, при відсутності соціальних умов для виховання дитини.

3. Жінки, що свідомо використовують аборт, як засіб для "запобігання від вагітності". Подібно нашим 60 -70 літнім бабусям, що не знали іншого засобу захисту від вагітності, як аборт, їхньої сучасниці, у силу своєї неосвіченості, низького соціального й освітнього рівня, убогості, йдуть на аборт.

Розмовляючи з людьми на тему аборту можна почути від них підтвердження тези, що аборт це вбивство, гріх та проблема суспільства. Але, зазвичай, далі вони починають вигадувати оправдання абортів і аргументують це різними хибними твердженнями – міфами, які пробують пояснити, чому люди йдуть на аборт.

Запитання та відповіді, які досить часто доходять до абсурду, зазвичай однакові у різних людей. Ось деякі з них:

Навіщо плодити бідноту?

Навіщо народжувати дітей, коли ми не зможемо дати їм гідне виховання в силу того, що в нас недостатньо коштів? А хто може визначити матеріальний стандарт, необхідний для народження дитини? Усіх грошей ніколи не заробиш, їх завжди не вистачатиме. Люди війни переживали, народжували та виховували дітей. Тіло чоловіка та жінки влаштоване так, що перебуваючи в шлюбі вони повинні відтворювати себе у дітях, якщо ж вони не хочуть цього робити, то логічним було б не одружуватись.

Наречені для того і працюють, щоб зароблені кошти тратити на себе та дітей, які, коли виростуть, турбуватимуться про батьків в старості. Коли ж думати про аборт, то виникає логічне питання – як можна одночасно любити одну дитину, а іншу

ненавидіти, бо бажати вбити її абортом? Щастя та матеріального благополуччя ніколи не досягнеш вбиваючи власних дітей. Дітям потрібна любов та турбота батьків, бо лише тоді вони почуватимуться захищеними.

Що робити, якщо дівчину зґвалтували?

Зазвичай вагітність у подібних випадках дуже рідкісне явище. Якщо ж жінка завагітніла, то дитина у цьому не винна. Не варто жінці після стресу зґвалтування переживати ще один стрес – аборт. Дуже часто у подібному винна сама жінка через нескромний одяг, поведінку, необережність, непослух старшим та ін.

Чому через помилки дорослих повинна страждати дитина? Моральніше було б народити дитину та віддати її у дитячий будинок. Держава опікуватиметься такими дітьми, є ймовірність їх усиновлення тому не варто вбивати невинну дитину.

А що, коли дівчина молода та незаміжня, а хлопець та батьки проти народження дитини, бо сприймають її як тягар?

Якщо ж дівчина зробила помилку, то повинна відповідати за свої вчинки, тобто народити дитину і або виховувати її, або ж передати у дитячий будинок. Якщо ж хлопець не хоче відповідати за свої вчинки, то розлучення з ним обов’язково відбудеться (це лише питання часу). Мала дитина у будь–якому випадку не винна і не повинна розплачуватися за помилки дорослих.

А що як в сім’ї дитина настільки роздратувала батьків, що вони з пересердя хотіли б вбити її? Це неможливо! Кримінал! Жах! – скажете ви і будете праві. Чому ж ненароджену дитину вбити можна, а народжену ні? А що означає «батьки проти», або дитина є тягарем? А якщо батьки набридли сусідам і не можуть з ними вжитись, то батьків теж потрібно вбивати, бо їх важко доглядати? Ні. Будь–хто, хто виступає проти життя інших є вбивцею. Чому ми звертаємо увагу на думку суспільства та нехтуємо думкою Бога, Який дав нам життя?

Що робити, коли мама хвора, або при пологах є загроза її життю?

Лікарі часто роблять прогнози, які не справджуються, а життям та смертю розпоряджається не лікар, а Небесний Лікар – Бог. Добре та благородно, коли доросла людина, захищаючи життя іншого, жертвує своїм життям – це героїчний вчинок гідний високої нагороди та визнання. Але продовження власного життя ціною життя інших подібне того, що мама з’їсть своє дитя, аби вижити самій. Тому у

випадку, коли лікарі стверджують, що є загроза життю матері чи дитини треба надіятись на Бога, що керує життям і надіятись, що все буде добре.

А у випадку, коли хвора мама, то утримуватись від статевих стосунків, оскільки не можна дозволити вбивати власних дітей, щоб отримувати тимчасове статеве задоволення. Це злочинно так само, як і у випадку, щоб заволодіти матеріальними цінностями шляхом обкрадання інших.

А що, якщо має народиться хвора дитина?

Логічніше було б дочекатися її народження та побачити – якщо хвора, то вбити, якщо здорова, то лишити при житті? Ні. Чим це краще аборту? Нічим. Хто може точно стверджувати, що дитина народиться хворою? Час покаже. Якщо хвороба це недолік, то можливо повбивати всіх хворих, щоб наше суспільство було здоровим? Ні. А що, якщо народився здоровим, але потім захворів – вбивати? Ні, ми з усіх сил стараємось вилікувати, продовжити життя. У чому різниця? Тільки Бог бачить та знає, що має трапитись, тому потрібно більше надіятись на Нього.