Завдання студентам для самостійної роботи

1. У вигляді схеми зобразіть характерні ознаки та джерела політичної влади.

2. Здійсніть порівняльний аналіз (у вигляді таблиці) основних ознак тоталітарного та авторитарного політичного режимів.

3. Дайте визначення різних видів влади, наведіть приклади.

4. Дайте визначення політичної та державної влади. Покажіть спільне та відмінне.

Література

1. Гелей С., Рутар С. Політологія. Навч. Посібник. – К.: Знання, 2007.

2. Дробкіна І.Г., Підгорецький Ю.В. Політологія: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007.

3. Екологізація гуманітарної освіти: Збірник наукових статей, матеріалів, документів. – Львів, 2004.

4. Погорілий Д.Є. Політологія. Кредитно-модульний курс. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008.

5. Політологія./ За заг. Ред.. І.С.Дзюбка, К.М.Левківського. – К., 2001.

6. Політологія / За наук. Ред.. А.Колодій. – К., 2003.

7. Рудич Ф.М. Формування політичних структур в сучасній Україні: політологічний аналіз // Укр.іст.журнал. 1994, № 2-3.

8. Рудич Ф.М. Політологія: Підручник. – К., 2005.

9. Шморгун О. Чим авторитарна влада відрізняється від диктаторської //Політологічні читання. 1994, № 1.

10. Штанько В.І., Чорна Н.В., Авксентьєва Т.Г., Тихонова Л.А. Політологія: Навчальний посібник. – К., 2007.

11. Юрій М.Ф. Політологія: Підручник. – К.: Дакор, КНТ, 2006.

Тема 6. Політична система суспільства План

1. Суть, ознаки та особливості політичної системи.

2. Структура, типи, функції та закономірності розвитку політичної системи.

3. Становлення та утвердження демократичної політичної системи України.

4. Фіксований виступ або реферат з проблем екологізації освіти.

Методичні рекомендації

Приступаючи до вивчення першого питання студент повинен насамперед відзначити властивість кожного суспільства формуватися у системи –економічні, соціальні, ідеологічні, духовні, етнічні. До тлумачення поняття “система” – (грец. systema – ціле, складене з частин) є різні підходи. Найприйнятнішим для студентів буде, на нашу думку, таке визначення: система – це впорядкована сукупність взаємодіючих компонентів, яка виникає і функціонує для досягнення певної мети і володіє інтегративними якостями, що не властиві окремим компонентам, які її утворюють.

У виступі мусить бути наголошено, що однією з найскладніших систем є суспільство. Спеціальною підсистемою, призначеною для саморегулювання суспільства, є політична система, як невід’ємна складова політичного процесу. Після визначення поняття «політична система» можна коротко зупинитись на історії появи й дослідження політичної системи, показати її характерні риси.

Важливо звернути увагу на особливості дослідження проблем політичної системи в різних країнах. В сучасній українській політології особлива увага приділяється питанням держави та інших політичних інститутів. Водночас широко досліджуються функції політичної системи, пов’язані з політичною діяльністю та політичними технологіями.

Далі показуємо ознаки й особливості політичної системи суспільства: визначальна роль владних відносин; здатність до цілеспрямованих дій, орієнтованих на інтеграцію суспільства, утвердження соціальної стабільності і злагоди; управління як основна риса політичної системи, вираження суті її функціонування; високий рівень інституціалізації; історична, економічна, соціальна, ціннісно-культурна детермінація; висока мобільність, здатність швидко реагувати на впливи зовнішнього середовища і змінювати свою структуру. Кожну з відзначених ознак та особливостей політичної системи необхідно пояснити ширше з наведенням конкретних прикладів.

У другому питанні насамперед слід зосередити увагу на структурі політичної системи. Основними елементами політичної системи є: політична (державна) влада, політичні інститути, політичний процес, політична діяльність, політичні відносини, політико-правові норми, політична свідомість і політична культура. Названі елементи мають різну суспільну якість (інститути, відносини, процеси, норми, ідеї), відіграють свою специфічну роль у політичній системі. Лише в сукупності, інтегровані в цілісність, вони можуть забезпечити її функціонування.

Вивчення питання було б неповноцінним без висвітлення типології політичних систем. Традиція класифікації різноманітних політичних систем почала складатися в стародавні часи. Платон, приміром, вирізняв монархію, аристократію і демократію. Арістотель запропонував шестикомпонентну систему форм правління: монархія, тиранія, аристократія, олігархія, політея, демократія. Марксисти, опираючись на класові пріоритети, виділили рабовласницьку, феодальну, буржуазну та соціалістичну політичні системи. Німецький політолог та соціолог М.Вебер (1864-1920) поділяв політичні системи на традиційні, раціональні, бюрократичні. Наприкінці 50-х рр. ХХ ст. Г. Алмонд виділив такі чотири типи політичних систем: англо-американський, континентально-європейський, доіндустріальний (частково індустріальний), тоталітарний. У сучасній західній науці виділяють такі основні типи політичної системи: військові та цивільні; консервативні, завершені та незавершені; мікроскопічні, макроскопічні, глобальні; традиційні та модернізовані; демократичні, авторитарні й тоталітарні. Загалом сучасна політологія за характером розподілу влади ділить політичні системи на авторитарні та демократичні.

У виступі необхідно також показати основні функції політичної системи, виділити дві закономірності розвитку політичної системи – закономірність рівноваги і закономірність маятника.

У третьому питанні висвітлюємо процеси становлення та вдосконалення політичної системи України. Треба почати з цього, що політична система українського суспільства перебуває у стадії формування, наповнення її функцій новим змістом, що відповідає статусу незалежної демократичної держави. Нині чинним компонентам політичної системи (від законодавчих органів влади до політичних і правових норм) належить остаточно звільнитися від рис минулого і наполегливо утверджувати в собі риси демократичної плюралістичної системи. У виступі з цього питання потрібно виділити роль Конституції України (28 червня 1996 р.) у визначенні провідних засад: формування й розвитку політичної системи України.

Політична система України характеризується сучасними дослідниками як: молода, самостійна система, без достатньо ефективних нових традицій та досвіду самостійного функціонування; відносно стабільна; централізована з деякими елементами регіоналізації та децентралізації; перехідна від закритої до відкритої системи, від неправового до правового типу; легітимна для більшості населення; миролюбна, неагресивна; світська (на відміну від релігійної чи атеїстичної); етатизована (одержавлена). Вона показується також як система з відносно низьким темпом розвитку соціальних процесів та недостатньо сприятлива до соціальних новацій, система яка поки що нездатна забезпечити зростання рівня та якості добробуту основних верств населення.

На завершення даного питання необхідно показати шляхи й методи вирішення найактуальніших проблем сучасного українського суспільства. Державотворчі процеси в Україні, потреби виходу із соціально-економічної кризи вимагають збалансованого розвитку політичної, економічної і соціальної систем, урахування при формуванні політичних структур специфіки українського політичного менталітету, історичного досвіду та сучасного становища України, моделювання і прогнозування розвитку політичної системи. Модернізація політичної системи нашої держави повинна ґрунтуватися на розвитку політичної теорії, вивченні й використанні в політичній практиці досягнень вітчизняної й зарубіжної політичної науки.