Завдання студентам для самостійної роботи

1. У вигляді таблиці проаналізуйте основні типи держави: тоталітарний, авторитарний, демократичний, правовий, соціальний, поліційний.

2. Покажіть, у чому полягає відмінність федерації і конфедерації. Наведіть приклади.

3. У вигляді таблиці покажіть різницю між державою та іншими політичними інститутами (політичними партіями, політичними рухами).

4. Порівняйте у вигляді таблиці різні теорії походження держави (патріархальна, соціальна, договірна конфліктна тощо).

5. Проаналізуйте особливості взаємодії громадянського суспільства і держави за умов авторитарного режиму.

Література

1. Гелей С., Рутар С. Політологія. Навч. Посібник. – К.: Знання, 2007.

2. Грабовський С., Ставрояні С., Шкляр Л. Нариси з історії українського державотворення. К., 1995.

3. Конституція (Основний Закон України). Львів, 1996.

4. Колодій А. На шляху до громадянського суспільства. – Львів, 2002.

5. Погорілий Д.Є. Політологія. Кредитно-модульний курс. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008.

6. Політологія / За ред.. О.В.Бабкіної, В.П.Горбатенка. – К., 2001.

7. Політологія./ За заг. ред.. А.Колодій. – К., 2003.

8. Рудакевич О.М. Політологія. Лекції, семінари, самостійна робота. Навч.посібник. – К.: Астон, 2006.

9. Сіленко А. Права людини в соціальній державі // Нова політика. – 2002. - №1.

10. Селіванов В., Щедрова Г. “Громадянське суспільство” та деякі погляди на нього у західній політології //Право України, 1995, № 11.

11. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки). Підручник. – К.: Либідь, 2002.

12. Штанько В.І., Чорна Н.В., Авксентьєва Т.Г., Тихонова Л.А. Політологія: Навчальний посібник. – К., 2007.

Тема 8: демократія як спосіб організації суспільно-політичного життя План

1. Поняття, зміст та виміри демократії.

2. Основні концепції, критерії та принципи демократії.

3. Сучасні форми демократії.

Методичні рекомендації

Поняття демократії неможливе без з’ясування його суті. У дослівному перекладі з грецької (demos – народ і kratos – влада) означає влада народу», народовладдя. Сьогодні, говорячи про демократію різні науковці вкладають свій зміст. Тому розглядаючи перше питання, студенту слід показати перш за все багатоманітність тлумачення демократії, багатовимірність цього терміну розпочинаючи з його витоків.

Перші уявлення про демократію прийшли у світову цивілізацію з античної епохи. Саме з цього періоду ми дізнаємось про перші чіткі форми демократії, рух за демократію. Так, відомий керівник Афін Перикл (490-429 рр. до н.е.) визначав демократію наступним чином: «Ми називаємо себе демократією, оскільки наше управління перебуває у руках багатьох, а не кількох». Давньогрецький мислитель Геракліт вважав, що демократія – це правління «нерозумних і гірших», він був прибічником аристократії і відкидав демократію як форму управління. У поняття «демократія» більш ніж за двотисячолітню історію вкладався різний зміст. Якщо за античний період демократія сприймалась більше як негативне явище, то в Новий час дивились на неї як на позитивно-прогресующе явище суспільного життя, ідеалізуючи демократію. На початку ХХ століття розгорнулась критика класичного розуміння демократії, а у другій половині ХХ століття з’явились сучасні теорії демократії з новітнім змістом. Висвітлюючи питання слід дати характеристику і проаналізувати історичні етапи розвитку демократії.

Сьогодні демократія для одних – це символ віри, непересічний ідеал, для інших – головна причина усіх негараздів. У політології термін «демократія» вживається в чотирьох значеннях: як влада народу, як форма устрою будь-якої організації, як ідеал суспільного устрою, як рух за народовладдя. Але найчастіше сучасною політичною наукою демократія представляється як тип демократичного режиму (парламентський, президентський) і як форма державного устрою, що визнає джерелом і носієм влади народ, його право вирішувати державні справи, водночас захищаючи громадянські права і свободи.

Слід зауважити, що великого значення в утвердженні сучасних норм демократії відіграли «Декларація прав людини», прийнята ООН (1948), Хельсинська нарада (1975), правозахисний рух у постсоціалістичних країнах, Паризька нарада глав урядів європейських країн й прийнята нею «Паризька хартія для нової Європи» (1990).

Висвітлюючи друге питання потрібно зазначити, що з методологічної точки зору важливо розрізняти ліберальні концепції демократії, концепцію прямої (колективістської) демократії, концепцію соціалістичної демократії, концепцію плюралістичної демократії тощо. Бачення демократії в названих концепціях відрізняється суб’єктами, які мають пріоритет у здійсненні влади : народ, соціальна група, особистість, плюралістичні еліти.

Однак, прибічники різних концепцій і теорій є одностайними у виділенні загальних ознак демократії: визнання народу джерелом влади і сувереном у державі; рівноправність громадян; підлеглість меншості більшості під час прийняття рішень; повага до прав і інтересів меншості; виборність ключових органів держави. З цього студентам доцільно висвітлити основні характеристики демократичного режиму, навести конкретні приклади. До основних характеристик демократичного політичного режиму зазвичай відносять наступні: участь населення у здійсненні та формуванні державної влади; поділ влади; панування закону у всіх галузях суспільного життя; утвердження правової держави та громадянського суспільства; наявність легальної опозиції; виборність органів влади, їх підзвітність, легітимність державної влади; існування багатопартійності; незалежність ЗМІ; існування у політиці легальних методів; регулювання і демократичний контроль діяльності силових структур; відсутність пануючої офіційної ідеології; максимальне забезпечення прав нацменшин тощо.

Виходячи з характерних ознак демократичного режиму можна визначити основні критерії та принципи демократичної організації суспільства, від яких залежить не лише оцінка зрілості суспільства, а й визначення напрямів його подальшої демократизації. Тому при розгляді питання належить показати головні критерії демократичності суспільства – наявність фундаментальних прав і свобод людини; розуміння пріоритетності (верховенства) права людини; усунення дистанції між проголошеними правами та їх реальними втіленнями. Також студентам слід висвітлити основні принципи та цінності демократії.

Третє питання потрібно присвятити розкриттю основних характеристик сучасних форм демократій. В залежності від того, хто і як безпосередньо виконує владні функції, виділяють пряму і представницьку демократію. Характеризуючи названі форми демократії слід показати спільне і відмінне у цій характеристиці. Наголосимо, що ні одна з цих форм у «чистому вигляді» не існує. Сьогодення показує, що поєднання форм прямої і представницької демократії є надійним інструментом виявлення волі більшості.

В історії відома військова демократія – одна з форм організації влади, що утверджується на етапі розкладу первіснообщинного ладу і формування класового суспільства. Виділяють також демократію парламентську, плюралістичну, елітарну, «мітингову» та ін.

У кінці заняття слід зробити висновки, що демократія повинна опиратися, насамперед, на закон. Головною силою, що гарантує законність і збереження демократичних норм і цінностей, є міцна державна влада.