- •1. Основні закони і співвідношення
 - •2. Приклади розв’язування задач
 - •Розв’язання
 - •Розв’язання
 - •Розв’язання
 - •Розв’язання
 - •Розв’язання
 - •Розв’язання
 - •3. Задачі для самостійного розв’язування
 - •3.1. Поле прямолінійного й колового провідника зі струмом, соленоїда
 - •3.2. Сила Лоренца
 - •3.3. Закони Ампера, соленоїд, контур зі струмом у магнітному полі, магнітний потік, явище електромагнітної індукції, індуктивність, енергія магнітного поля
 - •1. Основні закони і співвідношення
 - •2. Приклади розв’язування задач
 - •Розв’язання
 - •Розв’язання
 - •Розв’язання
 - •Розв’язання
 - •Розв’язання
 - •Розв’язання
 - •Розв’язання
 - •Розв’язання
 - •Розв’язання
 - •Розв’язання
 - •3. Задачі для самостійного розв’язування
 - •3.1. Механічні коливання і хвилі
 - •3.2. Електромагнітні коливання і хвилі
 - •1. Основні закони і співвідношення
 - •2. Приклади розв’язування задач
 - •Розв’язання
 - •Р озв’язання
 - •Розв’язання
 - •Розв’язання
 - •Розв’язання
 - •Розв’язання
 - •Розв’язання
 - •Розв’язання
 - •Розв’язання
 - •Розв’язання.
 - •3. Задачі для самостійного розв’язування
 - •3.1. Геометрична і хвильова оптика
 - •3.2. Квантова оптика
 - •1. Основні закони і співвідношення
 - •1.1. Воднеподібні атоми в теорії Бора. Гіпотеза де Бройля. Співвідношення невизначеностей
 - •1.2. Хвильові властивості мікрочастинок
 - •1.3. Рівняння Шрьодінгера і його розв’язки
 - •2. Приклади розв’язування задач
 - •Розв'язання
 - •Розв'язання
 - •Розв'язання
 - •Розв'язання
 - •Розв'язання
 - •Розв’язання
 - •Розв'язання
 - •Розв'язання
 - •Розв'язання
 - •Розв'язання
 - •3. Задачі для самостійного розв’язування
 - •1. Основні закони і співвідношення
 - •1.1. Будова ядра, енергія зв'язку
 - •1.2. Радіоактивність
 - •1.3. Ядерні реакції
 - •2. Приклади розв'язування задач
 - •Розв'язання
 - •Розв'язування
 - •Розв'язання
 - •3. Задачі для самостійного розв’язування
 
1. Основні закони і співвідношення
 Рівняння гармонічного коливання має вигляд
![]()
або
,
де: x – зміщення коливної точки (чи центра мас тіла) від положення рівноваги; А – амплітуда; t – час;  – початкова фаза; 0 – циклічна частота власних незгасаючих коливань (власна циклічна частота).
 Частота (лінійна)
,
період коливань
,
де N – число коливань за час t.
 Зв’язок циклічної частоти з періодом
.
 Формули для розрахунку періоду вільних незгасаючих механічних коливань різних осциляторів:
а) пружинного маятника
;
б) математичного маятника
;
в) фізичного маятника
.
Тут: m – маса маятника (у випадку а) – це маса матеріальної точки чи тіла, прикріпленого до пружини); k – жорсткість пружини; l – відстань від центра мас маятника до точки підвісу (у випадку б) ця величина співпадає з довжиною нитки); g – прискорення вільного падіння; L – зведена довжина фізичного маятника;
,
де І – момент інерції маятника відносно осі, що проходить через точку підвісу перпендикулярно до площини коливань центра мас.
 У випадку фізичного маятника рівняння коливань прийнято записувати через кут відхилення  від положення рівноваги (кутове зміщення)
.
 Кінетична енергія осцилятора
,
потенціальна енергія
,
повна механічна енергія
.
 При складанні двох однаково направлених гармонічних коливань однакової частоти одержується гармонічне коливання тієї ж частоти з амплітудою
![]()
та з початковою фазою , що задовільняє рівняння
.
Тут A1 і A2 – амплітуди вихідних коливань, 1 та 2 – початкові фази.
 При складанні двох взаємно перпендикулярних гармонічних коливань однакової частоти рівняння траєкторії результуючого руху має вигляд
,
А – амплітуда коливання по осі Ох, В – по осі Оу.
 Рівняння згасаючих коливань
,
де:
А0
– амплітуда при 
;
– коефіцієнт згасання, 
– циклічна частота згасаючих коливань,
.
 Логарифмічний декремент згасання
.
 Рівняння усталених вимушених коливань
,
де:  – циклічна частота зовнішньої періодично діючої сили;
;
;
F0 – амплітудне значення змушувальної сили.
 Резонансна частота
.
 Рівняння плоскої хвилі, що поширюється вздовж осі Ох:
![]()
або
,
де:
– зміщення коливної точки в момент часу
t
в точці простору з координатою х;
А – амплітуда коливань; 
– циклічна частота; v
– модуль фазової швидкості хвилі; 
– початкова фаза; 
– хвильове число; 
– довжина хвилі; Т
– період коливань.
 Модуль швидкості звуку в рідині
,
де  – густина,  – адіабатична стисливість рідини.
 Модуль швидкості поширення звуку в газах (близьких до ідеального)
,
де  – коефіцієнт Пуасона (показник адіабати), R – універсальна газова стала,  – молярна маса, Т – абсолютна температура.
	Закони зміни
з часом заряду на обкладках конденсатора
та різниці потенціалів між обкладками
в реальному коливальному контурі за
формою однакові, адже U
та q
є прямо пропорційними величинами (
,
С
– електроємність):
,
,
де
коефіцієнт згасання коливань 
,
R
– активний опір котушки, L
– її індуктивність, 
,
,
q0
і U0
– значення qmax
та Umax
при t = 0,
причому 
.
Закон зміни сили
струму 
запишемо лише для ідеального контура
(R = 0):
,
.
Період коливань в такому контурі
.				
- 
Період електромагнітних коливань в реальному контурі
 
.
- 
У випадку вимушених електромагнітних коливань резонанс напруг наступає, якщо циклічна частота зовнішньої періодичної напруги наближається до резонансної частоти контура
,
	а резонанс струмів при 
	
. 
 Рівняння плоскої електромагнітної хвилі, що поширюється вздовж осі Ох

де:
та 
– напруженості електричного і магнітного
полів хвилі, 
та 
– амплітуди відповідних величин.
 Зв’язок модулів напруженостей E і H
,
де:
та 
– електрична і магнітна сталі; 
та 
– діелектрична і магнітна проникності
середовища.
 Модуль швидкості поширення електромагнітних хвиль
,
– електродинамічна
стала. Оскільки v
залежить від середовища, то й довжина
хвилі різна в різних середовищах (період
коливань і, відповідно, частота незмінні).
 Інтенсивність електромагнітної хвилі
.
