![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Основні закони і співвідношення
- •2. Приклади розв’язування задач
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •3. Задачі для самостійного розв’язування
- •3.1. Поле прямолінійного й колового провідника зі струмом, соленоїда
- •3.2. Сила Лоренца
- •3.3. Закони Ампера, соленоїд, контур зі струмом у магнітному полі, магнітний потік, явище електромагнітної індукції, індуктивність, енергія магнітного поля
- •1. Основні закони і співвідношення
- •2. Приклади розв’язування задач
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •3. Задачі для самостійного розв’язування
- •3.1. Механічні коливання і хвилі
- •3.2. Електромагнітні коливання і хвилі
- •1. Основні закони і співвідношення
- •2. Приклади розв’язування задач
- •Розв’язання
- •Р озв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання.
- •3. Задачі для самостійного розв’язування
- •3.1. Геометрична і хвильова оптика
- •3.2. Квантова оптика
- •1. Основні закони і співвідношення
- •1.1. Воднеподібні атоми в теорії Бора. Гіпотеза де Бройля. Співвідношення невизначеностей
- •1.2. Хвильові властивості мікрочастинок
- •1.3. Рівняння Шрьодінгера і його розв’язки
- •2. Приклади розв’язування задач
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв’язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •3. Задачі для самостійного розв’язування
- •1. Основні закони і співвідношення
- •1.1. Будова ядра, енергія зв'язку
- •1.2. Радіоактивність
- •1.3. Ядерні реакції
- •2. Приклади розв'язування задач
- •Розв'язання
- •Розв'язування
- •Розв'язання
- •3. Задачі для самостійного розв’язування
Розв’язання
Дано: v = 20 м/с х1 = 12 м х2 = 15 м А = 0,1 м |
? |
,
(1)
де:
– зміщення в точці, що на відстані х
від джерела, в момент часу t;
– циклічна частота коливань.
Фаза хвилі – аргумент косинуса, тому різниця фаз
.
Оскільки
,
а довжина хвилі
(Т
– період коливань), то маємо
(2)
і
.
Звідси
.
(3)
Рівняння хвилі (1) тепер запишемо з урахуванням формули (2):
(4).
Підставимо у робочі формули (3) і (4) значення фізичних величин.
,
.
Тепер розрахуємо
та
:
Відповідь:
;
;
;
.
Приклад 8. В коливальному контурі, індуктивність якого L = 0,01 Гн, заряд конденсатора зменшується в десять разів за час, рівний періоду коливань Т = 110-5 с. Визначити опір контура.
Розв’язання
Дано: L = 0,01 Гн Т = 110-5 с |
R ? |
,
де
– заряд у довільний момент часу t,
,
– коефіцієнт згасання,
– циклічна частота згасаючих коливань,
– початкова фаза.
Через період коливань заряд стане рівним
.
Оскільки
(зв’язок циклічної частоти з періодом),
то
,
тому маємо
або
.
Коефіцієнт згасання для електромагнітних коливань
,
тому попереднє співвідношення приймає вигляд
або
.
Числовий розрахунок:
.
Відповідь: 4,6 кОм.
Приклад
9. Коливальний
контур складається з конденсатора,
ємність якого С = 1/310-8 Ф,
та котушки з індуктивністю
Гн.
Знайти період вільних коливань у контурі,
коефіцієнт згасання та логарифмічний
декремент згасання, якщо опір котушки
R = 60 Ом.
Розв’язання
Дано: С = 1/310-8 Ф L = 1210-6 Гн R = 60 Ом |
T ? ? ? |
.
Коефіцієнт згасання
.
Логарифмічний декремент згасання
.
Підставимо значення фізичних величин у виписані формули:
;
;
.
Відповідь: Т = 1,5 мкс; = 2,5106 с-1; = 3,7.
Приклад
10. Плоска
електромагнітна хвиля поширюється в
однорідному ізотропному середовищі з
діелектричною проникністю
та магнітною проникністю
.
Модуль амплітуди напруженості електричного
поля хвилі
.
Визначити: 1) фазову швидкість хвилі; 2)
модуль амплітуди напруженості магнітного
поля хвилі.
Розв’язання
Дано: |
v ? Hmax ? |
Модулі напруженостей електричного і магнітного полів хвилі Е та Н пов’язані співвідношенням
де
і
– електрична та магнітна сталі.
Оскільки
рівняння плоскої хвилі (записане через
модулі векторів
та
)
має вигляд
,
де – циклічна частота, t – час, k – хвильове число, x – відстань від джерела хвилі до точки простору, – початкова фаза, то маємо аналогічний зв’язок між модулями амплітуд напруженостей:
.
Звідси
.
Числовий розрахунок:
.
;
.
Відповідь:
;
.
3. Задачі для самостійного розв’язування
3.1. Механічні коливання і хвилі
а) Рівняння незгасаючих гармонічних коливань; швидкість, прискорення, енергія коливної точки
-
Написати рівняння гармонічного коливального руху з амплітудою А = 50 мм, періодом Т = 4 с і початковою фазою = /4. Знайти зміщення х коливної точки від положення рівноваги при t = 0 та t = 1,5 с. Побудувати графік цього руху.
-
Початкова фаза гармонічного коливання j = 0. Через яку частину періоду швидкість точки буде рівна половині від її максимальної швидкості?
-
Протягом якого часу від початку руху точка, що коливається згідно рівняння
, проходить шлях від положення рівноваги до максимального зміщення?
-
Амплітуда гармонічного коливання А = 5 см, період Т = 4 с. Знайти максимальні значення модуля швидкості
і модуля прискорення
коливної точки.
-
Рівняння руху точки дано у вигляді
см. Знайти період коливань Т, максимальні значення модуля швидкості
і модуля прискорення
точки.
-
Рівняння руху точки задано у вигляді
. Знайти моменти часу t, в які досягаються максимальна швидкість і максимальне прискорення.
-
Точка виконує гармонічне коливання з періодом Т = 2с, амплітудою А = 50 мм, початковою фазою j = 0. Знайти модуль швидкості v точки в момент часу, коли зміщення точки від положення рівноваги х = 25 мм.
-
Початкова фаза гармонічного коливання j = 0. При зміщенні точки від положення рівноваги x1 = 2,4 см модуль швидкості точки v1 = 3 см/с, а при зміщенні x2 = 2,8 см – v2 = 2 см/с. Знайти амплітуду А та період Т цього коливання.
-
Рівняння коливання матеріальної точки масою m = 16 г має вигляд
см. Побудувати графік залежності від часу t (в межах одного періоду) кінетичної Wk, потенціальної Wn і повної W енергії точки.
-
Знайти відношення кінетичної енергії Wk точки, що гармонічно коливається, до її потенціальної енергії Wп для моментів часу: а)t = Т/12; б) t = Т/8; в) t = Т/6. Початкова фаза коливань j = 0.
-
Знайти відношення кінетичної енергії Wk точки, що гармонічно коливається, до її потенціальної енергії Wп для моментів часу, коли зміщення точки від положення рівноваги складає: а)
; б)
; в)
, де А – амплітуда коливань.
-
Повна енергія тіла, що гармонічно коливається,
мкДж; максимальне значення модуля діючої сили
мН. Записати рівняння руху цього тіла, якщо період коливань Т = 2 с і початкова фаза j = p/3.
-
Амплітуда гармонічних коливань матеріальної точки А = 2см, повна енергія коливань
мкДж. При якому зміщенні х від положення рівноваги модуль діючої на точку сили
мкН?
б) Складання коливань
-
Написати рівняння руху, що одержується внаслідок складання двох однаково напрямлених гармонічних коливань з однаковим періодом Т = 8 с і однаковою амплітудою А = 0,02 м. Різниця фаз між цими коливаннями
. Початкова фаза одного з цих коливань рівна нулю.
-
Знайти амплітуду А і початкову фазу гармонічного коливання, одержаного від складання однаково напрямлених коливань, заданих рівняннями
см та
см. Записати рівняння результуючого коливання. Дати векторну діаграму складання амплітуд.
-
Рівняння двох гармонічних коливань мають вигляд
см та
см. Побудувати графік обох коливань. Склавши графічно ці коливання, побудувати графік результуючого руху.
-
Точка бере участь у двох взаємно перпендикулярних коливаннях
м та
м. Знайти траєкторію результуючого руху точки.
-
Точка бере участь у двох взаємно перпендикулярних коливаннях
та
. Знайти траєкторію результуючого руху і зобразити її графічно з дотриманням масштабу.
в) Маятники
-
Кульку, підвішену на нитці довжиною
м, відхиляють на кут
і спостерігають її коливання. Вважаючи ці коливання незгасаючими гармонічними, знайти швидкість кульки при проходженні нею положення рівноваги.
-
Як зміниться період коливання Т математичного маятника при перенесенні його з Землі на Місяць?
-
До пружини підвішене тіло. Максимальна кінетична енергія тіла при коливаннях
Дж. Амплітуда коливань А = 5 см. Знайти жорсткість k пружини.
-
Мідна кулька, підвішена до пружини, виконує вертикальні коливання. Як зміниться період коливань, якщо до пружини підвісити замість мідної кульки алюмінієву такого ж радіуса?
-
До пружини підвішене тіло масою
. Знаючи, що пружина під дією сили, модуль якої
, розтягується на
, знайти період Т вертикальних коливань тіла.
-
До ґумового шнура довжиною
і радіусом
підвішена гиря масою
. Знаючи, що модуль Юнга ґуми
, знайти період Т вертикальних коливань гирі. Врахувати, що жорсткість k ґуми пов’язана з модулем Юнга співвідношенням
, де S – площа поперечного перерізу шнура, а l – його довжина.
-
Однорідний стрижень довжиною
виконує малі коливання у вертикальній площині. Він підвішений за свій кінець. Знайти період коливань стрижня.
-
Знайти період коливань стрижня з попередньої задачі, якщо точка підвісу розміщена на відстані
від його верхнього кінця.
-
Обруч діаметром
висить на цв’яшку, забитому у стінку, і виконує малі коливання у площині, паралельній до стінки. Знайти період коливань Т обруча.
-
Однорідна кулька підвішена на нитці, довжина якої l рівна радіусу кульки R. У скільки разів період малих коливань Т1 цього маятника більший від періоду малих коливань Т2 математичного маятника з такою ж відстанню від центра мас до точки підвісу?
г) Згасаючі і вимушені коливання
-
Період згасаючих коливань Т = 4 с; логарифмічний декремент згасання = 1,6; початкова фаза j = 0. При t = Т/4 зміщення точки х = 4,5 см. Написати рівняння цього коливання і побудувати його графік у межах двох періодів.
-
Побудувати графік згасаючого коливання, заданого рівнянням
м.
-
Рівняння згасаючих коливань задано у вигляді
м. Знайти модуль швидкості v коливної точки в моменти часу t, рівні: 0, Т, 2Т, 3Т, 4Т.
-
Логарифмічний декремент згасання математичного маятника l = 0,2. У скільки разів зменшиться амплітуда коливань за одне повне коливання маятника?
-
Знайти логарифмічний декремент згасання математичного маятника, якщо за час t = 1 хв амплітуда коливань зменшилася у два рази. Довжина маятника l = 1 м.
-
До пружини підвішують вантаж, внаслідок чого вона видовжується на
. Відтягуючи цей вантаж і відпускаючи його, викликають коливання. Яким має бути коефіцієнт згасання , щоб коливання припинилися за час t = 10 с (вважати умовно, що коливання припинилися, якщо їх амплітуда впала до 1% від початкової)?
-
Яким має бути коефіцієнт згасання в попередній задачі, щоб вантаж повернувся в положення рівноваги аперіодично?
-
Яким має бути коефіцієнт згасання в задачі №34, щоб логарифмічний декремент згасання був рівний l = 6?
-
Гиря масою m = 0,2 кг, що висить на пружині, виконує згасаючі коливання з коефіцієнтом згасання
. Жорсткість пружини
. Побудувати резонансну криву, якщо відомо, що максимальне значення модуля зовнішньої сили
. Для побудови графіка знайти значення амплітуди А вимушених коливань гирі для частот зовнішньої періодичної сили, рівних: 0;
;
;
;
;
, де
– циклічна частота власних коливань гирі.
-
По ґрунтовій дорозі пройшов трактор, залишивши сліди у вигляді ряду заглиблень (ямок) на відстані l = 30 см одне від другого. По цій дорозі покотили дитячу коляску з двома однаковими ресорами, кожна з яких прогинається на
під дією вантажу масою
. З якою швидкістю котили коляску, якщо від поштовхів на заглибленнях вона завдяки резонансу почала сильно розгойдуватись? Маса коляски М = 10 кг.
д) Пружні хвилі
-
Рівняння незгасаючих коливань у площині х = 0 має вигляд
см. Знайти зміщення від положення рівноваги і модуль швидкості v1 точки, що на відстані х = 20 м від джерела коливань, для моменту часу t = 1 с після початку коливань. Швидкість поширення коливань v = 100 м/с.
-
Знайти різницю фаз коливань двох точок, що на відстанях від джерела коливань х1 = 10 м та х2 = 16 м. Період коливань Т = 0,04с, швидкість їх поширення v = 300 м/с.
-
Знайти різницю фаз коливань двох точок, що лежать на промені на відстані l = 2 м одна від другої, якщо довжина хвилі l = 1м.
-
Знайти зміщення від положення рівноваги точки, що на відстані
від джерела коливань, для моменту часу t = Т/6 ( – довжина хвилі, Т – період коливань). Амплітуда коливань А = 0,05м, початкова фаза = p/6.
-
Зміщення від положення рівноваги точки, що на відстані х=4см від джерела коливань, в момент часу t = Т/6 рівне половині амплітуди. Знайти довжину біжучої хвилі. Початкова фаза = p/6.
-
З допомогою ехолота вимірювали глибину моря. Якою була ця глибина, якщо проміжок часу між виникненням звуку та його прийомом виявився рівним
? Стисливість води
, густина морської води
.
-
У скільки разів швидкість v1 поширення звуку в повітрі влітку (t=27C) більша від швидкості v2 поширення звуку зимою (t=-33C)?