![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Основні закони і співвідношення
- •2. Приклади розв’язування задач
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •3. Задачі для самостійного розв’язування
- •3.1. Поле прямолінійного й колового провідника зі струмом, соленоїда
- •3.2. Сила Лоренца
- •3.3. Закони Ампера, соленоїд, контур зі струмом у магнітному полі, магнітний потік, явище електромагнітної індукції, індуктивність, енергія магнітного поля
- •1. Основні закони і співвідношення
- •2. Приклади розв’язування задач
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •3. Задачі для самостійного розв’язування
- •3.1. Механічні коливання і хвилі
- •3.2. Електромагнітні коливання і хвилі
- •1. Основні закони і співвідношення
- •2. Приклади розв’язування задач
- •Розв’язання
- •Р озв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання.
- •3. Задачі для самостійного розв’язування
- •3.1. Геометрична і хвильова оптика
- •3.2. Квантова оптика
- •1. Основні закони і співвідношення
- •1.1. Воднеподібні атоми в теорії Бора. Гіпотеза де Бройля. Співвідношення невизначеностей
- •1.2. Хвильові властивості мікрочастинок
- •1.3. Рівняння Шрьодінгера і його розв’язки
- •2. Приклади розв’язування задач
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв’язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •3. Задачі для самостійного розв’язування
- •1. Основні закони і співвідношення
- •1.1. Будова ядра, енергія зв'язку
- •1.2. Радіоактивність
- •1.3. Ядерні реакції
- •2. Приклади розв'язування задач
- •Розв'язання
- •Розв'язування
- •Розв'язання
- •3. Задачі для самостійного розв’язування
2. Приклади розв’язування задач
Приклад
1. Поверхні
скляного клина утворюють між собою кут
.
На клин падає нормально до його поверхні
пучок монохроматичних променів із
довжиною хвилі
.
Знайти лінійну віддаль між сусідніми
інтерференційними смугами. Показних
заломлення світла
.
Розв’язання
Дано: |
|
![](/html/2706/1081/html_Yqyqf62fcM.hqNi/img-I8xZUA.png)
![](/html/2706/1081/html_Yqyqf62fcM.hqNi/img-_RyHF6.png)
![](/html/2706/1081/html_Yqyqf62fcM.hqNi/img-SWbV8t.png)
![](/html/2706/1081/html_Yqyqf62fcM.hqNi/img-0IZ5ec.png)
![](/html/2706/1081/html_Yqyqf62fcM.hqNi/img-umZ9A4.png)
![](/html/2706/1081/html_Yqyqf62fcM.hqNi/img-_3F_sd.png)
![](/html/2706/1081/html_Yqyqf62fcM.hqNi/img-ntAQTO.png)
,
,
де
(повітря),
(скло клина).
Оскільки
промені падають по нормалі, то
,
.
Враховуючи це і віднімаючи від другого
рівняння перше, одержимо:
.
Звідси
.
З
іншого боку, із
знаходимо:
,
оскільки для малих кутів
(радіан). З урахуванням цього запишемо
,
звідки
.
Підставляючи числові дані, одержимо:
.
Відповідь: 5,7мм.
Приклад
2. Визначити
зміщення дзеркала в інтерферометрі
Майкельсона, якщо інтерференційна
картина змістилась на
смуг. Дослід проводиться з світлом
довжиною хвилі
.
Р озв’язання
Дано:
|
|
![](/html/2706/1081/html_Yqyqf62fcM.hqNi/img-7_w_5a.png)
![](/html/2706/1081/html_Yqyqf62fcM.hqNi/img-E1yAiD.png)
Хід, одержання і накладання когерентних променів показано на рисунку.
Оптична
різниця ходу променів
і
.
Змістивши,
наприклад, дзеркало Дз1
на
,
одержимо:
,
тому у другому випадку
.
Тому з одного боку
.
З іншого боку,
.
Отже,
.
Підставляючи числові значення, одержимо
.
Відповідь: 27,3мкм.
Приклад
3. На дифракційну
решітку по нормалі падає монохроматичне
світло. Період решітки 2мкм. Який
найбільший порядок дифракційного
максимуму дає ця решітка у випадку
червоного
і фіолетового
світла. Скільки дифракційних максимумів
спостерігається в обох випадках?
Розв’язання
Дано: |
|
,
з якої знаходимо порядок спектру
.
Враховуючи,
що
,
одержимо:
.
Підставляючи числові значення, знаходимо
.
Оскільки
порядок спектру повинен бути цілим
числом, то
;
.
Число дифракційних максимумів при
додатних і від’ємних значеннях k
(з врахуванням
)
дорівнює:
,
тобто
.
Відповідь:
,
.
Приклад
4. Період
дифракційної решітки
.
Яку найменшу кількість штрихів N
повинна мати решітка, щоб дві сусідні
жовті лінії натрію (
і
)
можна було бачити роздільно у спектрі
першого порядку? Визначити найменшу
довжину l
решітки.
Розв’язання
Дано: |
|
або
,
де k
– порядок спектру, N
– число щілин всієї решітки. Тоді
,
звідки
.
Підставляючи числові значення одержимо:
Довжина решітки
.
Числове значення
.
Відповідь:
,
.
Приклад 5. Два ніколі розташовані так, що кут між площинами коливань складає 60°. 1. У скільки разів зменшиться інтенсивність світла при проходженні через перший ніколь? 2. У скільки разів вменшиться інтенсивність світла при проходженні через обидва ніколі? При проходженні через кожний ніколь на поглинання втрачається по 5% інтенсивності світла.