- •1. Основні закони і співвідношення
- •2. Приклади розв’язування задач
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •3. Задачі для самостійного розв’язування
- •3.1. Поле прямолінійного й колового провідника зі струмом, соленоїда
- •3.2. Сила Лоренца
- •3.3. Закони Ампера, соленоїд, контур зі струмом у магнітному полі, магнітний потік, явище електромагнітної індукції, індуктивність, енергія магнітного поля
- •1. Основні закони і співвідношення
- •2. Приклади розв’язування задач
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •3. Задачі для самостійного розв’язування
- •3.1. Механічні коливання і хвилі
- •3.2. Електромагнітні коливання і хвилі
- •1. Основні закони і співвідношення
- •2. Приклади розв’язування задач
- •Розв’язання
- •Р озв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання.
- •3. Задачі для самостійного розв’язування
- •3.1. Геометрична і хвильова оптика
- •3.2. Квантова оптика
- •1. Основні закони і співвідношення
- •1.1. Воднеподібні атоми в теорії Бора. Гіпотеза де Бройля. Співвідношення невизначеностей
- •1.2. Хвильові властивості мікрочастинок
- •1.3. Рівняння Шрьодінгера і його розв’язки
- •2. Приклади розв’язування задач
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв’язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •3. Задачі для самостійного розв’язування
- •1. Основні закони і співвідношення
- •1.1. Будова ядра, енергія зв'язку
- •1.2. Радіоактивність
- •1.3. Ядерні реакції
- •2. Приклади розв'язування задач
- •Розв'язання
- •Розв'язування
- •Розв'язання
- •3. Задачі для самостійного розв’язування
1. Основні закони і співвідношення
1.1. Будова ядра, енергія зв'язку
-
Ядро
,
де Z
– зарядове число (співпадає з порядковим
номером в періодичній таблиці Д.І.
Менделєєва), А
– масове число, складається з Z
протонів і
нейтронів.
-
Енергія зв'язку ядра
,
— дефект маси
ядра,
або
,
де
– маса протона,
– маса нейтрона,
– маса ядра,
– маса атома,
– маса атома водню
.
Тут маси потрібно брати в кг,
,
а енергія зв’язку виражатиметься в Дж.
Для розрахунку енергії зв'язку зручно
користуватись формулою
,
при
цьому усі маси, необхідні для розрахунку
,
потрібно брати в а.о.м., з точністю до
п'ятого знаку після коми.
-
Питома енергія зв'язку ядра
.
1.2. Радіоактивність
-
Схеми розпадів
-розпад:
,
--розпад:
,
(
– електрон,
– антинейтрино),
+-розпад:
(
– позитрон,
– нейтрино).
-
Закон радіоактивного розпаду
де
– кількість
радіоактивних ядер при
,
– кількість радіоактивних ядер в момент
часу t,
– постійна розпаду,
.
-
Період напіврозпаду
,
– середній час життя ядра.
-
Кількість ядер, які розпадуться за час t,
.
-
Активність радіоактивного препарату
,
– активність при
.
-
Одиниці активності
1 Бк (беккерель) = 1 розп/с;
1 Рд (резерфорд) = 106 Бк;
1 Кі (Кюрі) = 3,71010 Бк.
1.3. Ядерні реакції
-
Енергія (тепловий ефект) ядерної реакції

,
де
– дефект маси реакції (тут маси необхідно
брати в а.о.м.).
-
Реакція поділу (можливий варіант ланцюгової реакції)
.
-
Реакція синтезу
.
2. Приклади розв'язування задач
Приклад 1.
Знайти питому енергію зв'язку ядер
і
.
Котре з цих ядер стійкіше?
Розв'язання
Енергія зв'язку
ядра
,
де дефект маси ядра
.
Питома енергія зв'язку
.
Для
ядра
:
![]()
Для
ядра
:
![]()
Оскільки
,
ядро
стійкіше.
Відповідь: 2,83
МеВ/нуклон; 2,58 МеВ/нуклон; ядро
стійкіше.
Приклад 2. Ізотоп
– -радіоактивний,
період його напіврозпаду Т=14,8год.
Підрахувати кількість атомів, котрі
розпадуться за: 1) 10год; 2) 0,01с в 1мг даного
препарату. Визначити початкову активність
цього препарату, а також його активність
через проміжок часу
.
Розв'язування
|
Дано:
Т = 14,8год
m = 1 мг = 110-6кг
|
|
|
,
(1)
де N0 – початкова кількість атомів, N – в момент t, – стала радіоактивного розпаду. Число атомів, які розпалися до моменту t,
.(2)
Якщо врахувати,
що
,
то (2) набуває вигляду
. (2.3)
Але
,
де
– молярна маса, NA
– стала
Авогадро, тому
.
(2.4)
Враховуючи числові дані, одержуємо
(атомів).
У другому випадку
;
такий вираз підраховувати незручно.
Але, якщо врахувати, що показник експоненти
у (2) в цьому випадку
,
цю експоненту можна розкласти в ряд і
обмежитися першими двома членами ряду:
.
Тоді
(атомів).
Активність радіоактивного зразка
. (2.5)
Очевидно,
.
Тому

.
Відповідь: 91018; 31012; 0,33 ТБк; 0,32 ТБк.
Приклад 3.
В реакції
кінетична енергія -частинки
МеВ.
Визначити зарядове і масове число ядра,
що виникає; дати символічний запис
реакції, визначити її енергетичний
ефект. Знайти, під яким кутом до напрямку
руху -частинки
вилітає протон, якщо відомо, що його
кінетична енергія
МеВ.
