1.3.3 Авторське право і розвиток культури

Відображення життя країни у творах своїх авторів - це засіб духовного розвитку громадян. Використання чужих робіт у розумних межах виправдано теж, бо це сприяє культурному обміну і взаємному збагаченню ідеями. Але для якісної роботи автору необхідно гарантувати авторську винагороду і охорону авторського і суміжних прав. Тому у державі необхідно створити адміністративну інфраструктуру, щоб забезпечити захист автора від недобросовісної конкуренції. Економічне значення об’єктів авторського права і суміжних прав дуже істотне як для авторів так і для держави, яка поповнює свою скарбницю за рахунок податків.

Питання для самоконтролю

1. Що таке інтелектуальна власність?

2. Які Ви знаєте складові права інтелектуальної власності?

3. Які відмінності між майновими і немайновими правами на об'єкт права інтелектуальної власності?

4. Коли і де вперше почали надавати виключні права на використання об'єктів права інтелектуальної власності?

5. Коли було засновано ВОІВ?

6. Які законодавчі акти складають правову основу інтелектуальної власності в Україні?

7. Яке місце займає інтелектуальна власність в економічному і соціальному розвитку суспільства?

Література: [1, с. 9-25; 2, с. 7-31; 3, с. 10 – 18, 261 - 291; 4, с. 5-6; 5, с. 5 – 11, 109 - 122; 6, Т. 1, с. 294-298, 387 – 486, 489, 663 – 826; 7, с. 3 - 15; 8, с. 32-40, 62-72; 9, с. 16-26, 218 - 228]

Лекція 2 Система інтелектуальної власності

План лекції

2.1 Складові системи інтелектуальної власності

2.2 Об’єкти права інтелектуальної власності

2.3 Суб’єкти права інтелектуальної власності

2.4 Законодавчі акти України про інтелектуальну власність

2.5 Державна система управління інтелектуальною власністю

2.6 Міжнародна система інтелектуальної власності

Зміст лекції

2.1 Складові системи

Система інтелектуальної власності складається з п’яти підсистем і зв’язків між ними [1]:

• державна система управління ІВ

• законодавчі акти України з питань ІВ

• міжнародні договори з питань ІВ

• об’єкти права ІВ

• суб’єкти права ІВ

2. Об’єкти права інтелектуальної власності

Класифікують 3 групи об’єктів, що визначені такими у Цивільному кодексі України:

• Об’єкти промислової власності: винаходи; корисні моделі; промислові зразки (художнє конструювання); торговельні марки (знак для товарів і послуг); географічні зазначення; фірмові найменування.

• Нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності: сорти рослин; породи тварин; топографія (компонування) інтегральних мікросхем; комерційні таємниці (ноу-хау); наукові відкриття; раціоналізаторські пропозиції.

• Об’єкти авторського права і суміжних прав: літературні твори; художні твори; комп’ютерні програми; компіляції даних; виконання; фонограми та відеограми; програми організацій мовлення.

2.3 Суб’єкти права інтелектуальної власності

Суб’єктами права промислової та нетрадиційної власності є:

• На винаходи, корисні моделі, промислові зразки – автори або фізичні чи юридичні особи, до яких право авторів перейшло за договором чи заповітом;

• На торговельні марки, зазначення походження товарів – юридичні особи, фізичні особи, що здійснюють підприємницьку діяльність;

• На сорти рослин – юридичні чи фізичні особи;

• На раціоналізаторські пропозиції – автор.

• На комерційні таємниці – фізичні або юридичні особи, що здійснюють підприємницьку діяльність;

Суб’єктами авторського права та суміжних прав є:

• автори оригінальних та похідних (залежних) творів;

• спадкоємці (за законом або заповітом) та інші правонаступники;

• виконавці творів;

• видавництва, театри, кіностудії та інші організації, що займаються використанням творів;

• організації, що керують майновими правами авторів на колективній основі (вони не є власниками авторських прав, а діють від їхнього імені в їхніх інтересах).