
- •Донецький університет економіки та права Кафедра цивільного права та процесу
- •Тема 1 правові основи регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1 Поняття, суб’єкти і види зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1.1 Поняття зовнішньоекономічної діяльності (зед)
- •1.1.2 Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •Ст. 3 Закону України «Про зед» відносить до суб’єктів зед також:
- •1.1.3 Види зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1.4 Зовнішньоекономічні операції
- •1.2 Нормативно-правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3 Методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3.1 Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3.2 Захисні заходи
- •1.3.3 Тарифне регулювання
- •Відповідно до ст. 11 Закону України «Про єдиний митний тариф» особливі види митних зборів можуть встановлюватися незалежно від інших видів мит як захисні заходи вітчизняного виробника.
- •1.3.4 Нетарифне регулювання
- •1.3.5 Експортний контроль
- •1.3.6 Обмеження експорту та імпорту
- •1.3.7 Валютний контроль
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2 зовнішньоекономічні договори (контракти)
- •2.1 Поняття і основні положення зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.1 Загальні положення зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.2 Нормативне регулювання зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.3 Реквізити зовнішньоекономічних договорів
- •Преамбула, яка повинна містити наступні елементи:
- •13. Підписи сторін – підписи осіб, уповноважених організаціями сторін укласти контракт, завірений печаткою, із зазначенням прізвища та імені (по батькові) і посади цих осіб.
- •2.1.4 Державна реєстрація зовнішньоекономічних договорів
- •2.2 Особливості деяких видів зовнішньоекономічних договорів
- •2.2.1 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу
- •2.2.2 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу сировинних і продовольчих товарів
- •2.2.3 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу товарів масового попиту
- •2.2.4 Зовнішньоекономічні договори перевезення
- •2.2.5 Зовнішньоекономічні договори з давальницькою сировиною
- •2.2.6 Товарообмінні (бартерні) договори
- •2.2.7 Зовнішньоекономічні договори з експорту та імпорту послуг
- •2.2.7.1 Зовнішньоекономічні орендні договори
- •2.2.7.2 Зовнішньоекономічний аудит
- •2.2.7.3 Зовнішньоекономічні договори представництва
- •2.3 Вживання правил інкотермс-2000 в зовнішньоекономічних договорах
- •2.3.1 Загальні положення правил інкотермс-2000
- •2.3.2 Класифікація базисних умов інкотермс-2000
- •За умовою fob – Free On Boad – Франко-борт (назва порту відвантаження) продавець вважається таким, що виконав поставку, коли товар перетнув поручні судна в названому порту відвантаження.
- •2.3.3 Особливості тлумачення деяких допоміжних спеціалізованих термінів правил інкотермс
- •2.3.4 Товаророзпорядчі документи
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3 Розрахунки за зовнішньоекономічними договорами
- •3.1 Поняття і види розрахунків за зовнішньоекономічними договорами
- •3.1.1 Основні положення про міжнародні розрахункові операції
- •3.1.2 Розрахунки у валюті
- •3.1.3 Способи розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності
- •3.1.4 Форми розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності
- •3.2 Розрахунки за акредитивами
- •3.2.1 Загальні положення розрахунків за акредитивами
- •3.2.2 Види акредитивів
- •3.3 Розрахунки за інкасо
- •3.3.1 Загальні положення розрахунків за інкасо
- •3.3.2 Види інкасо
- •3.3.3 Розрахунки за інкасо
- •Для списання засобів з рахунку платника компетентний орган, сторона за договором або особа, що здійснює виконання присудження, подає у відповідний банк:
- •3.4 Клірингові розрахунки
- •3.4.1 Загальні положення про кліринг
- •3.4.2 Види клірингу
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 4 відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •4.1 Поняття і види відповідальності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
- •4.1.1 Загальні умови відповідальності в зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.2 Майнова відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.3 Кримінальна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.4 Адміністративна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.2 Господарська відповідальність під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •4.2.1 Оперативно-господарські санкції в зовнішньоекономічній діяльності
- •4.2.2 Специфіка господарської відповідальності за деякими видами зовнішньоекономічної діяльно
- •4.3 Поняття і види державного захисту прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності
- •4.3.1 Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності від незаконних дій інших держав, митних союзів або економічних угруповань
- •4.3.2 Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності від незаконних дій інших суб'єктів господарювання
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Список рекомендованої літератури
- •Нормативні акти
4.1.2 Майнова відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
Майнова відповідальність до суб’єктів ЗЕД застосовується у формі матеріального відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування морального збитку, а також майнових санкцій. Якщо порушення суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб’єктами господарської діяльності законів України призвели до виникнення збитків, втрати вигоди та/або морального збитку в інших таких суб’єктів або держави, суб’єкти, що порушили закон, несуть матеріальну відповідальність в повному обсязі. Порядок вживання і розмір договірних майнових санкцій визначається в зовнішньоекономічному договорі. Крім того, у випадку, коли право контракту – законодавство України, то при вживанні майнової відповідальності використовуються відповідні положення розділу 5 ГК України про відшкодування збитків, стягнення штрафних і оперативно-господарських санкцій, а також субсидіарно – норми ЦК України про відповідальність за порушення зобов’язань.
Для зовнішньоекономічних відносин найпоширенішим видом відповідальності є саме майнова відповідальність.
Особливістю даного виду відповідальності в зовнішньоекономічній діяльності є те, що вона наступає без вини. Сторона, що бере участь у ЗЕД, притягується до майнової відповідальності при порушенні своїх зобов’язань у будь-якому випадку, якщо не доведе, що подібне порушення зобов’язань виникло внаслідок дії непереборної сили або інших надзвичайних обставин.
Непереборна сила – несприятливі обставини, які наступають незалежно від волі особи, носять загальний характер й істотно перешкоджають виконанню стороною своїх зобов’язань (наприклад, повінь, землетрус, військові дії тощо).
На практиці, при укладанні договорів, такі обставини часто називаються французьким терміном «форс-мажор». Якщо порушення зобов’язань стало результатом дії саме цих обставин, сторона, що їх порушила, звільняється від відповідальності.
Майнова відповідальність буває:
-
договірною – сторони наперед визначають у договорі вигляд, розмір і умови застосування відповідальності;
-
позадоговірною – відповідальність наступає незалежно від того, була передбачена вона в договорі чи ні;
-
солідарною – відповідальність несуть відразу декілька суб’єктів, і може бути застосована до будь-якого з них, у тому числі за дії інших суб’єктів;
-
субсидарною – додаткова відповідальність.
Існують три основні види майнової відповідальності:
-
відшкодування збитків;
-
стягнення неустойки;
-
інші види відповідальності.
Збитки підрозділяються на:
-
реальний збиток;
-
упущену вигоду.
У свою чергу, реальний збиток складається з двох елементів:
-
пошкодження майна потерпілого або втрата даного майна;
-
витрати, які особа понесла для відновлення порушеного права.
Упущена вигода – ті доходи, які особа отримала б, якщо б її право не було порушено.
Іншим видом майнової відповідальності є неустойка, яка має два різновиди:
-
штраф;
-
пеня.
Штраф – це разове однократне грошове стягнення з порушника. Штраф може стягуватися або в твердій сумі, або у відсотках, або в розмірі, кратному якій-небудь офіційно встановленій сумі (наприклад, мінімальному окладу).
Пеня – міра відповідальності, яка полягає в щоденному нарахуванні і подальшому стягненні певної грошової суми. Дана міра найчастіше застосовується при затримках платежів і нараховується у відсотках (частках відсотка) від суми, платіж якої був затриманий боржником. Сторони можуть домовитись про максимальний розмір пені, що нараховується.
Іншими видами майнової відповідальності можуть бути:
-
конфіскаційні заходи;
-
інші заходи.