2.3.3 Особливості тлумачення деяких допоміжних спеціалізованих термінів правил інкотермс

Загальні положення допоміжних термінів

Разом з 13 базисними термінами правил ІНКОТЕРМС у даних правилах використовуються допоміжні спеціальні терміни.

Спеціальна термінологія ІНКОТЕРМС – узгоджені й уніфіковані Міжнародною торговельною палатою поняття, які використовуються при характеристиці 13 базисних умов поставки.

Термінами, що часто зустрічаються, є такі:

• вантажовідправник;

• поставка;

• митне очищення;

• опціон покупця;

• звичаї порту або торгівлі конкретним товаром.

Тлумачення даних термінів має наступні особливості. Термін «вантажовідправник» може використовуватися в двох значеннях:

• особа, що передає товар для перевезення;

• особа, яка укладає договір з перевізником.

Проте ці два «вантажовідправники» можуть бути різними особами, тобто при укладанні договору сторони можуть бути різними особами, тому при складанні договору сторони повинні звертати на це увагу і використовувати даний термін виходячи із значення конкретного правовідношення.

Термін «поставка» також використовується в двох значеннях:

• для визначення моменту, коли продавець виконав свої зобов’я­зання з поставки;

• стосовно обов’язку продавця отримати або прийняти поставку товару.

Використання в другому випадку слова «поставка» означає, по-перше, що покупець приймає саму природу «С»-термінів, а саме, що продавець виконує свої обов’язки з відвантаження товарів; по-друге, що покупець зобов’язаний прийняти товар. Цей останній обов’язок важливий для того, щоб уникнути непотрібних платежів за зберігання товару до того моменту, як покупець забере товар. Таким чином, відповідно до термінів «CFR» і «CIF» покупець зобов'язаний прийняти поставку товарів і прийняти їх від перевізника. Якщо покупець не виконає цього зобов’язання, він може стати зобов’язаним відшкодувати збитки продавцю, який уклав договір перевезення з перевізником, або ж покупець може бути вимушений оплатити простій, для того щоб перевізник видав йому товар. Коли в даному випадку говориться, що покупець зобов'язаний «прийняти поставку», це не означає, що покупець прийняв товар відповідно договору купівлі-продажу, це тільки той факт, що продавець виконав своє зобов’язання передати товар для перевезення згідно з умовами договору перевезення, який він повинен укласти відповідно до умов «С»-термінів.

Там, де потрібно, в ІНКОТЕРМС-2000 застосовується вираз «Надавати товар в розпорядження покупця» у визначеному місці. Даний вираз має те ж саме значення, що і «передати товар», який використовується в Конвенції ООН про договори з міжнародного продажу товарів.

Звичайно бажано, щоб митне очищення товару було влаштоване стороною, що має юридичну адресу в країні, де таке очищення повинне відбуватися, або, принаймні, кимось, діючим там за дорученням цієї сторони. Таким чином, експортер повинен звичайно очищувати товари на експорт, тоді як імпортер повинен очищувати товари для імпорту.

Одним із важливих термінів ІНКОТЕРМС є «опціон покупця». В деяких ситуаціях неможливо, у той час коли контракт (договір) купівлі-продажу набуває чинності, встановити конкретний напрямок або навіть місце, куди товари повинні бути доставлені продавцем для перевезення або як кінцеве місце призначення. Наприклад, посилання може бути зроблено в цьому випадку просто на «range» (зону) або на досить велике місце, наприклад, район морського порту, і це потім звичайно зумовлює, що покупець може мати право або обов’язок вказати пізніше більш точний пункт усередині зони або місця. Якщо покупець не використав своє право вибрати пункт призначення, це дає продавцю право на вибір пункту, який краще підходить для його цілі.

Наступний термін – «звичаї порту» або торгівлі конкретним товаром. Оскільки торговельні умови повинні обов’язково підходити для використання в різних галузях торгівлі і в різних регіонах, то неможливо висловити зобов’язання сторін з максимальною точністю. До деякої міри необхідно посилатися на звичаї конкретного місця торгівлі або на практику, яку самі сторони могли встановити в своїх попередніх ділових відносинах (ст. 2 Конвекції ООН про контракти в міжнародній торгівлі товарами).

Наступний термін – «демерредж» – забезпечення («demurrage» – provisions) – витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи і час, необхідний на ці операції, також можуть обумовлюватися в зовнішньоторговельних контрактах.

Обов’язки продавця при міжнародній поставці товарів.

Однією з основних цілей ІНКОТЕРМС є регулювання зобов’язань продавця з поставки. Конкретний розподіл функцій і витрат у зв’язку з поставкою товару продавцем звичайно не викликає проблем, коли сторони мають тривалі торговельні відносини. При цьому вони встановлюють між собою практику («лінію торговельних відносин»), якої вони дотримуються в подальших операціях так само, як раніше. Проте при встановленні нових комерційних відносин або укладенні договору за допомогою брокерів – що досить поширено при продажу товарів – слід керуватися умовами цього договору купівлі-продажу, а у випадку, коли ІНКОТЕРМС-2000 включає в цей договір допоміжні умови, використовувати розподіл функцій, витрат і ризиків, що витікають з них.

Перехід ризиків і витрат, пов'язаних з товаром.

Ризик втрати або зіпсування товару, а також зобов’язання нести витрати, пов’язані з товаром, переходять від продавця до покупця, коли продавець виконав свої зобов’язання поставки товару. Оскільки покупець не має права відкладати перехід ризиків і витрат, усі умови передбачають, що перехід ризиків і витрат може мати місце навіть до поставки, якщо покупець не приймає доставку відповідно до домовленості або не дає таких інструкцій (відносно часу відвантаження та/або місця поставки), які можуть бути потрібні продавцю для виконання своїх зобов’язань з поставки товару; необхідною умовою для випереджаючого переходу ризиків і витрат є визначення товару як ідентифікаційного для покупця.

Ця вимога є особливо важливою за терміном EXW, оскільки за всіх інших умов товар звичайно визначається як ідентифікований для покупця, коли були вжиті заходи для відвантаження або відправки товару (терміни «F» і «C») або доставки товару в місце призначення (термін «D»).

Упаковка. В більшості випадків сторони завчасно знають, яка упаковка необхідна для надійного перевезення товару в місце призначення. Проте, оскільки обов’язок продавця спакувати товар може значно змінюватися залежно від засобів та тривалості транспортування, що передбачається, визнано необхідним передбачити обов’язок продавця упакувати товар відповідно до умов транспортування.

Огляд товару. У багатьох випадках покупцю можна рекомендувати домовитися про огляд товару до або у момент передачі продавцем для перевезення. Якщо договір не передбачає іншого, покупець сам сплачує вартість такого огляду, який проводиться в його власних інтересах.