
- •Донецький університет економіки та права Кафедра цивільного права та процесу
- •Тема 1 правові основи регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1 Поняття, суб’єкти і види зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1.1 Поняття зовнішньоекономічної діяльності (зед)
- •1.1.2 Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •Ст. 3 Закону України «Про зед» відносить до суб’єктів зед також:
- •1.1.3 Види зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1.4 Зовнішньоекономічні операції
- •1.2 Нормативно-правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3 Методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3.1 Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3.2 Захисні заходи
- •1.3.3 Тарифне регулювання
- •Відповідно до ст. 11 Закону України «Про єдиний митний тариф» особливі види митних зборів можуть встановлюватися незалежно від інших видів мит як захисні заходи вітчизняного виробника.
- •1.3.4 Нетарифне регулювання
- •1.3.5 Експортний контроль
- •1.3.6 Обмеження експорту та імпорту
- •1.3.7 Валютний контроль
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2 зовнішньоекономічні договори (контракти)
- •2.1 Поняття і основні положення зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.1 Загальні положення зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.2 Нормативне регулювання зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.3 Реквізити зовнішньоекономічних договорів
- •Преамбула, яка повинна містити наступні елементи:
- •13. Підписи сторін – підписи осіб, уповноважених організаціями сторін укласти контракт, завірений печаткою, із зазначенням прізвища та імені (по батькові) і посади цих осіб.
- •2.1.4 Державна реєстрація зовнішньоекономічних договорів
- •2.2 Особливості деяких видів зовнішньоекономічних договорів
- •2.2.1 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу
- •2.2.2 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу сировинних і продовольчих товарів
- •2.2.3 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу товарів масового попиту
- •2.2.4 Зовнішньоекономічні договори перевезення
- •2.2.5 Зовнішньоекономічні договори з давальницькою сировиною
- •2.2.6 Товарообмінні (бартерні) договори
- •2.2.7 Зовнішньоекономічні договори з експорту та імпорту послуг
- •2.2.7.1 Зовнішньоекономічні орендні договори
- •2.2.7.2 Зовнішньоекономічний аудит
- •2.2.7.3 Зовнішньоекономічні договори представництва
- •2.3 Вживання правил інкотермс-2000 в зовнішньоекономічних договорах
- •2.3.1 Загальні положення правил інкотермс-2000
- •2.3.2 Класифікація базисних умов інкотермс-2000
- •За умовою fob – Free On Boad – Франко-борт (назва порту відвантаження) продавець вважається таким, що виконав поставку, коли товар перетнув поручні судна в названому порту відвантаження.
- •2.3.3 Особливості тлумачення деяких допоміжних спеціалізованих термінів правил інкотермс
- •2.3.4 Товаророзпорядчі документи
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3 Розрахунки за зовнішньоекономічними договорами
- •3.1 Поняття і види розрахунків за зовнішньоекономічними договорами
- •3.1.1 Основні положення про міжнародні розрахункові операції
- •3.1.2 Розрахунки у валюті
- •3.1.3 Способи розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності
- •3.1.4 Форми розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності
- •3.2 Розрахунки за акредитивами
- •3.2.1 Загальні положення розрахунків за акредитивами
- •3.2.2 Види акредитивів
- •3.3 Розрахунки за інкасо
- •3.3.1 Загальні положення розрахунків за інкасо
- •3.3.2 Види інкасо
- •3.3.3 Розрахунки за інкасо
- •Для списання засобів з рахунку платника компетентний орган, сторона за договором або особа, що здійснює виконання присудження, подає у відповідний банк:
- •3.4 Клірингові розрахунки
- •3.4.1 Загальні положення про кліринг
- •3.4.2 Види клірингу
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 4 відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •4.1 Поняття і види відповідальності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
- •4.1.1 Загальні умови відповідальності в зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.2 Майнова відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.3 Кримінальна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.4 Адміністративна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.2 Господарська відповідальність під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •4.2.1 Оперативно-господарські санкції в зовнішньоекономічній діяльності
- •4.2.2 Специфіка господарської відповідальності за деякими видами зовнішньоекономічної діяльно
- •4.3 Поняття і види державного захисту прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності
- •4.3.1 Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності від незаконних дій інших держав, митних союзів або економічних угруповань
- •4.3.2 Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності від незаконних дій інших суб'єктів господарювання
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Список рекомендованої літератури
- •Нормативні акти
2.2.7 Зовнішньоекономічні договори з експорту та імпорту послуг
Міжнародна торгівля послугами набуває все більшого значення в міжнародних відносинах не тільки у зв’язку із зростаючими обсягами, але і диверсифікацією комплексу послуг, що поглиблюється. Основною проблемою у цій галузі стало визначення самого поняття «послуги» в міжнародній торгівлі і необхідність розробки класифікатора послуг.
У сучасних умовах відрізнити послуги від інших товарів стає все дедалі складніше, оскільки разом з транспортними, фінансовими, страховими, рекламними послугами, що традиційно склалися, для міжнародної торгівлі все більшого значення набувають послуги як самостійний об’єкт операції: проектно-конструкторські, інженерно-будівельні, підготовка програмного забезпечення, технічне обслуговування обчислювальної техніки, трансграничні комунікації, консалтинг і трейнинг в науково-технічній співпраці тощо.
Традиційно в основу аналізу міжнародної торгівлі послугами встановлені відомості про платіжні баланси країни, оскільки в обсягах експорту та імпорту товарів в матеріально-речовинній формі послуга не може значитися за митною статистикою (за винятком тих операцій, коли послуга супроводжує купівлю-продаж товару – матеріального об’єкту).
Обмеженість статистичних даних про торгівлю послугами стимулювала розробку методології аналізу цієї важливої сфери діяльності. Ця робота останніми роками проводиться в межах Статистичної комісії ООН й інших міжнародних організацій. Вироблена ними методологія класифікації послуг передбачає окремий облік експорту та імпорту послуг без включення їх в митні обсяги експорту й імпорту товарів. З урахуванням пропонованої методології був підготовлений Класифікатор послуг в зовнішньоекономічній діяльності (КП ЗЕД). У КП ЗЕД були включені ті позиції послуг, які є об’єктами зовнішньоекономічної діяльності. Це, перш за все, послуги так званого матеріального характеру, що раніше включалися в експорт і імпорт товарів (патенти, ліцензії, «ноу-хау», проектні і дослідницькі роботи, монтажні і будівельні роботи, у тому числі реконструкція, технічне керівництво експлуатацією, ремонтні і реставраційні роботи, оренда, переробка і доробка, друкування книг, рекламних й інших матеріалів, відряджання фахівців для технічної підготовки кадрів і деякі інші). Українські комерсанти використовують при підготовці та узгодженні контрактів купівлі-продажу послуг вказаний Класифікатор (КП ЗЕД).
Сфера купівлі-продажу послуг охоплює комплекс операцій у сфері транспорту, зв’язку, забезпечення руху товару, складського господарства, туризму, готельного господарства. До цієї групи відносяться також банківські, фінансові і страхові послуги, інженерно-консультаційні й інформаційно-обчислювальні послуги, реклама, посередницькі операції, оренда, послуги з вивчення ринку, контроль якості і кількості товарів.
Усе більшої ваги набувають операції купівлі-продажу послуг, що є самостійними, відособленими від купівлі-продажу товарів операціями, коли предметом операції є послуга як самостійний об’єкт операції (так звані основні послуги). У той же час операції купівлі-продажу послуг, що обслуговують і забезпечують операцію купівлі-продажу товарів, тобто процес нормального просування товару від продавця до покупця, як і раніше займають значне місце в комерційній практиці українських комерційних фірм і організацій.
Міжнародний обмін послугами безпосередньо стимулюється поглибленням НТР і шляхом обміну наукомісткою продукцією, і в першу чергу, науково-технічних, інжинірингових, лізингових, консультаційних, інформаційно-обчислювальних послуг.