Коефіцієнти еластичності за взаємозалежними показниками розвитку великих і середніх підприємств паливної промисловості України за 1997—1998 роки

Форма власності	Коефіцієнт еластичності, %
	витрат від обсягу виробництва	прибутку (від основного виду діяльності) від обсягу реалізації	балансового прибутку від обсягу реалізації
Державна	1,09	2,73	2,04
Колективна,	–0,32	–2,84	6,09
У тому числі:
спільні підприємства	0,68	1,43	1,07
орендні	0,71	1,82	1,88
акціонерні	3,34	–18,0	–5,56
Приватна	0,43	1,78	1,87
У цілому по галузі	1,22	1,74	0,46

Заслуговують перевірки фінансово-господарської роботи і акціонерні товариства, де всі коефіцієнти еластичності розбалансовані і втрачають здоровий глузд: збільшення обсягу реалізації на 1 % призводить до зменшення прибутку від основного виду діяльності на 18 %, а балансового — на 5,56 %.

Найбільш збалансованими є наведені в табл. 7.6 коефіцієнти еластичності для таких підприємств, як спільні, орендні і приватні, найменш збалансованими — для акціонерних товариств і державних підприємств.

7.4. Таблиця «Витрати—Випуск» для аналізу і прогнозу розвитку економіки

За умови підвищення відповідальності органів місцевого самоврядування за здійснювану соціально-економічну політику зростають вимоги до використання методів аналізу і прогнозу наслідків від рішень, які приймаються, з управління економікою на національному і регіональному (республіканському або обласному) рівнях.

Відомо, що в основу побудови більшості моделей економічних систем покладено моделі типу «Витрати-Випуск» В. Леонтьєва, а до 2000 року –– моделі міжгалузевого балансу (МГБ) виробництва і розподілу товарів і послуг [9; 10]. Тому розробка таблиці «Витрати –– Випуск» для економіки країни та її регіонів є, мабуть, єдиним інструментом комплексного аналізу та прогнозу економіки.

Існує багато джерел статистичної інформації, необхідної для складання таблиці, але є певні вимоги щодо надання звітними одиницями статистичних даних, а саме:

• послідовне застосування загальних визначень виробництва, споживання і утворення доходу;

• послідовне застосування класифікацій товарів і послуг та компонентів доданої вартості;

• послідовне застосування класифікації видів економічної діяльності, побудованої на основі ISIC або NACE;

• існування реєстру усіх виробничих одиниць, згрупованих у відповідності з їх основною економічною діяльністю.

Складання таблиць «Витрати –– Випуск» є методологічно складною і працемісткою роботою з обов’язковим використанням сучасної комп’ютерної техніки. Таблиця «Витрати –– Випуск» для економіки України складається щорічно з виокремленням «чистих» галузей економіки і складається з трьох основних частин, що мають назву квадрантів: I квадрант характеризує виробничі зв’язки, які склалися між галузями (проміжне споживання); II квадрант відбиває кінцеве використання ВВП; III квадрант показує вартісну структуру валової доданої вартості.

Для оцінювання потоків товарів і послуг за таблицею «Витрати –– Випуск» за методологією системи національних рахунків застосовуються такі види цін:

1. основна ціна — ціна, яку одержує виробник за одиницю товару чи послуги, за відкиданням будь-яких податків на продукти, які підлягають сплаті та включаючи субсидії на продукти (крім субсидій на імпорт);

2. ціни споживачів містять випуск в основних цінах плюс податки на продукти, які підлягають сплаті (включаючи ПДВ та податок на імпорт), за відкиданням субсидій на продукти, які мають бути одержані; а також включаючи торговельно-транспортну націнку.

Для переходу від цін виробників до основних цін використовується така формула:

випуск в цінах виробників мінус податки на продукти, включені до ціни виробника, плюс субсидії на продукти дорівнює випуску в основних цінах;

ціна виробника — ціна, яку отримує виробник за одиницю товару чи послуги, включаючи податки на продукти (крім ПДВ та податку на імпорт), які підлягають сплаті, та за відкиданням субсидій на продукти, які мають бути одержані.

Для переходу від цін споживачів до основних цін використовується така формула:

випуск в цінах споживачів мінус податки на продукти плюс субсидії на продукти мінус торговельно-транспортна націнка дорівнює випуску в основних цінах.

В таблиці «Витрати—Випуск» національна економіка поділяється на чисті галузі, пов’язані між собою потоками угод на товари і послуги, кожна з яких виражена сукупним обсягом виробництва одного продукту або групи однорідних товарів чи послуг. Аналіз кінцевого попиту передбачає можливість побудови саме такої таблиці, незважаючи на те, що в чистому вигляді однопродуктових галузей не існує. Звідси методологія аналітичного вивчення міжгалузевих зв’язків розбивається на дві частини: по-перше, зведення реально існуючих міжгалузевих зв’язків до «чистого» вигляду; по-друге, оцінювання загальної ринкової рівноваги з виділенням та аналізом міжгалузевих зв’язків за даними проміжного і кінцевого попиту.

У результаті розробки прогнозної таблиці «Витрати –– Випуск» можна дістати взаємозбалансовану систему показників найбільш імовірного розвитку економіки регіонів і країни в цілому: обсяг і структуру ВВП, обсяги та індекси виробництва продукції, обсяги необхідних капітальних вкладень, ресурсів праці за галузями, обсяги споживання, імпорту, експорту та інші суспільно значущі показники; можна перевіряти різні варіанти структурної політики як у сфері інвестицій, так і у сфері надання пільг та інших форм державної підтримки галузей, тобто можна «програвати» можливі варіанти урядової політики у сфері споживання, фінансів, формуванні державного бюджету (доходів та видатків) та ін.; можна прогнозувати основні мезоекономічні показники розвитку регіонів за галузями: випуск валового і кінцевого продукту, матеріальні витрати, проміжне споживання і т. ін. залежно від впливу зовнішніх та внутрішніх факторів (головним чином, від зміни обсягів поставки палива, сировини та матеріалів до регіону). Тобто відповівши на запитання «як вплине на галузь чи економіку регіону в цілому зниження поставок палива, сировини чи матеріалів, зумовлене різними зовнішніми факторами?» або «як зміняться середньогалузеві ціни в регіоні, якщо, наприклад, ціна на нафту (газ, вугілля, продукцію чорної металургії та ін.) зросте (або зменшиться) на 5, 10 чи 20 %?», обласна (республіканська) державна адміністрація на підставі аналізу таблиці може прийняти більш обгрунтоване рішення. Без інформації про коефіцієнти прямих та повних витрат, матриць транспортної та торговельної націнки, матриці податків, матриці субсидій аналіз та прогнозування розвитку економіки регіонів стають неефективними.

За допомогою таблиці у статистичній практиці, наприклад, Росії для кожної галузі регіону було проведено розрахунки «критичного рівня» спаду обсягів виробництва, після якого почнеться «обвал» в інших галузях, якщо не вжити заходів із ввезення продукції даної галузі з інших регіонів [16]. Коло завдань, які можна розв’язувати за допомогою таблиць, значно розшириться, якщо буде сформовано розгорнуту таблицю регіону з виокремленням структури кінцевого попиту у II квадранті.

Методологією статистичного аналізу галузевого ринку можна скористатися для індикативного планування як однієї з форм державного регулювання. В індикативному плануванні розрізняють два типи планів: кон’юнктурний і структурний [4]. Сутність першого полягає в забезпеченні економічної рівноваги на ринку; за такого планування завдання щодо виробництва та інвестицій не є обов’язковими. Структурне планування розглядається як засіб досягнення певних структурних змін в економіці і полягає в тому, що для забезпечення розвитку пріоритетних галузей держава планує державні інвестиції, стимулює приватні інвестиції та здійснює розробку кількісних завдань для галузі. Індикативне планування є рекомендаційним, пріоритетним. В Україні індикативне планування запроваджено з 1993 року. Регуляторами індикативного планування є податки й податкові пільги, економічні норми і нормативи, бюджетні асигнування й дотації, державні кредити, ціни, цінні папери, державні резерви, антимонопольні заходи, засоби тарифного і нетарифного регулювання.