МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

‘‘ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ’’

Робоча навчальна програма

курсу ‘‘Сучасна українська літературна мова’’

для студентів ІV курсу гуманітарного факультету

спеціальності ‘‘Українська мова та література’’

Програму склав

доктор педагогічних наук,

професор Хом’як І. М.

Затверджено на засіданні

кафедри української філології

(протокол № ____ від ________ 2008р.)

Зав. кафедри доц.. Криловець А. О.

Острог – 2008

1. Мета і завдання навчальної дисципліни

   0. Мета викладання дисципліни

Серед мовознавчих дисциплін провідне місце посідає курс сучасної української літературної мови. Мета вивчення синтаксису – допомогти студентам-філологам теоретично і практично засвоїти формально-граматичну, семантико-синтаксичну і комунікативну організацію українського речення, його компонентів.

1.2 . Завдання вивчення дисципліни:

дати студентам наукові знання фактів сучасної української мови, систематизовані знання про традиційні й нові підходи до класифікації та кваліфікації синтаксичних категорій і синтаксичних одиниць: із послідовним розмежуванням формально-синтаксичного, семантико-синтаксичного і комунікативного аспектів; аналізом зв’язків між складними словосполученнями, реченнями, складного синтаксичного цілого; встановленням відношень між компонентами, що структурують синтаксичні одиниці;

навчити студентів вільно володіти синтаксичними нормами української літературної мови;

сформувати у них міцні навички усного і писемного мовлення.

2. Зміст навчальної дисципліни. Тематичний план курсу

№№ з/п	Теми лекційних занять	Кількість годин	Теми практичних занять	Кількість годин
І триместр
	Синтаксис як учення про будову зв’язного мовлення.	2	Синтаксис як розділ граматики про будову зв’язного мовлення.	2
	Синтаксичні зв’язки.	2	Словосполучення, їх типи.	2
	Речення як основна одиниця мови і мовлення.	2	Речення як основна одиниця мови і мовлення.	2
	Словосполучення як не комунікативна синтаксична одиниця.	2	Типи речень за метою висловлювання.	2
5	Загальна характеристика простого речення ( двоскладне речення ). Підмет і форми його вираження.	2	Способи вираження підмета.	2
6	Присудок і форми його вираження.	2	Способи вираження присудка.	2
7	Семантико-синтаксична структура простого речення.	2	Характеристика означення.	2
8	Другорядні члени речення. Означення. Додаток. Обставина.	2	Прикладка як різновид означення.	2
9	Другорядні члени речення.	2	Аналіз додатка.	2
	Односкладні особові речення.	2	Аналіз обставини.	2
	Односкладні речення: безособові, інфінітивні і такі, головний член яких співвідносний із підметом.	2	Контрольна робота.	2
	Неповні речення. Еквіваленти речення (слова-речення). Порядок слів у реченні.	2	Означено-особові односкладні речення.	2
	Прості ускладнені речення. Речення з однорідними членами.	2	Аналіз неозначено-особових речень.	2
	Речення з відокремленими членами.	2	Характеристика узагальнено-особових речень.	2
	Слова синтаксично не зв’язані з членами речення.	2	Аналіз безособових речень.	2
			Інфінітивні речення, їх характеристика.	2
			Односкладні речення, головний член яких співвідносний з підметом.	2
			Неповні речення. Слова-речення.	2
			Порядок слів у простому реченні.	2
			Аналіз речень з однорідними членами.	2
			Аналіз речень з відокремленими другорядними членами. Відокремлені означення.	2
			Відокремлені прикладки.	2
			Відокремлені додатки.	2
			Відокремлені обставини.	2
			Уточнювальні члени речення. Контрольна робота.	2
			Слова синтаксично не зв’язані з членами речення.	2
	Складне речення як синтаксична одиниця.	2	Аналіз будови складносурядних речень.	2
	Складносурядні речення, їх структура.	2	Складнопідрядні речення з підрядними обставинними.	2
	Складнопідрядні елементарні речення.	6	Складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними.	2
	Складнопідрядні неелементарні речення.	4	Складнопідрядні речення розчленованої структури.	2
	Складні сполучникові речення з різними видами зв’язку.	2	Складнопідрядні неелементарні речення. Складнопідрядні речення з неоднорідною супідрядністю.	2
	Безсполучникові складні речення.	2	Складнопідрядні речення з однорідною супідрядністю.	2
	Сполучниково-безсполучникові складні конструкції. Період. Надфразна єдність. Текст.	2	Складнопідрядні речення з послідовною підрядністю.	2
	Конструкції з чужим мовленням (пряма, непряма і невласне пряма мова).	2	Складні сполучникові речення з різними видами зв’язку.	2
	Основи української пунктуації.	2	Безсполучникові складні речення.	2
			Аналіз безсполучникових речень. Контрольно робота. Складні багатокомпонентні речення з різними типами зв’язку.	2
			Надфразна єдність. Період.	2
			Трансформаційний аналіз речень.	2
			Повний синтаксичний аналіз тексту (Текст і його повний синтаксичний аналіз).Контрольна робота.	2
			Конструкції з чужим мовлення. Пряма мова.	2
			Непряма і не власне пряма мова.	2
			Пунктуація як система правил вживання розділових знаків.	2

2.1. Тематика лекційного курсу

1. Синтаксис як учення про будову зв’язного мовлення.

Предмет синтаксису.

Основні напрями к вивчення синтаксису.

Одиниці синтаксису.

Елементарні і неелементарні конструкції.

Синтаксичні одиниці у сфері мови і мовлення.

2. Синтаксичні зв’язки.

Синтаксичні зв’язки у словосполученні і реченні.

Типи синтаксичних зв’язків.

Семантико-синтаксичні відношення.

Зв’язок синтаксису з лексикою і фразеологією.

3. Словосполучення як не комунікативна синтаксична одиниця.

Типи синтаксичного зв’язку в підрядних і сурядних реченнях.

Типи словосполучень за будовою.

Типи підрядних словосполучень за морфологічним вираженням головного слова. Семантико-синтаксичні відношення у словосполученні.

4. Речення як основна одиниця мови і мовлення.

Основні ознаки речення.

Речення і судження.

Аспекти вивчення речення.

Типи речень за метою висловлювання.

5. Загальна характеристика простого речення. Підмет і форми його вираження.

Формально-синтаксична типологія простого речення.

Головні члени речення.

Підмет і форми його вираження.

6. Присудок і форми його вираження.

Категорія присудка і його ознаки.

Простий дієслівний присудок.

Складений присудок, його види за способом вираження основного компонента.

Складний присудок.

Координація присудка і підмета.

7. Семантико-синтаксична структура простого речення.

Семантика речення як об’єкт синтаксису.

Стверджувальні і заперечні речення.

Семантично елементарні прості речення.

Семантично неелементарні прості речення.

Типи синтаксем у структурі простого речення.

8. Другорядні члени речення. Означення.

Загальні відомості про другорядні члени речення.

Нові підходи до класифікації другорядних членів речення.

Узгоджене означення і способи його вираження.

Неузгоджене означення та способи його вираження.

Прикладка як різновид означення.

9. Другорядні члени речення. Додаток. Обставина.

Додаток як синтаксичне вираження об’єкта.

Обставина як синтаксичне вираження значеннєвих показників.

Парцельовані члени речення.

10. Односкладні особові речення.

Односкладність як синтаксична категорія.

Означено-особові односкладні речення.

Неозначено-особові односкладні речення.

Узагальнено-особові односкладні речення.

11. Односкладні речення: безособові, інфінітивні і такі, головний член яких співвідносний із підметом.

Безособові речення та їх різновиди.

Інфінітивні речення.

Односкладні речення, головний член яких співвідносний із підметом: номінативні, ґенітивні.

12. Неповні речення. Еквіваленти речення. Порядок слів у простому реченні.

Типи неповних речень.

Слова-речення.

Незакінчені речення.

Порядок слів у простому реченні.

13. Просте ускладнене речення. Речення з однорідними членами.

Ускладнення як синтаксичне явище.

Поняття про однорідність членів речення.

Узгоджені однорідні і неоднорідні означення.

Сполучники як засіб вираження смислових відношень між однорідними членами.

Узагальнювальні слова при однорідних членах речення.

Координація присудка з однорідними підметами.

14. Речення з відокремленими членами.

Поняття про відокремлення.

Умови відокремлення другорядних членів.

Відокремлені означення.

Відокремлені обставини.

Відокремлені додатки.

Відокремлені уточню вальні члени речення.

15. Слова, синтаксично не зв’язані з членами речення.

Засоби вираження звертання.

Вставні конструкції.

Вставлені конструкції.

16. Складне речення як синтаксична одиниця.

З історії досліджень складного речення.

Засоби зв’язку частин складного речення.

Формально-синтаксична структура складного речення.

Семантико-синтаксична структура складного речення.

Комунікативна організація складного речення.

Класифікація складних речень.

17. Складносурядні речення, їх структура.

Загальні відомості про складносурядні речення.

Елементарні і неелементарні складносурядні речення.

Засоби вираження синтаксичних відношень між частинами складносурядного речення.

Складносурядні речення відкритої і закритої структури.

Семантичні типи складносурядних речень.

18. Складнопідрядні елементарні речення.

З історії досліджень складнопідрядного речення.

Структура складнопідрядних речень.

Класифікаційний аналіз складнопідрядних речень.

Семантико-структурні типи складнопідрядних речень.

19. Складнопідрядні неелементарні речення.

Загальне поняття про неелементарні складнопідрядні конструкції.

Складнопідрядні речення з неоднорідною супідрядністю.

Складнопідрядні речення з однорідною супідрядністю.

Складнопідрядні речення з послідовною підрядністю.

Складнопідрядні неелементарні речення змішаного типу.

20. Складні сполучникові речення з різними видами зв’язку.

Класифікація сполучникових конструкцій із сурядним і підрядним зв’язками.

Складні речення із сурядністю і підрядністю.

Складні речення із підрядністю і сурядністю.

21. Безсполучникові складні речення.

Загальні відомості про безсполучникове складне речення.

Складні безсполучникові елементарні речення.

Складні безсполучникові неелементарні речення.

22. Сполучниково-безсполучникові складні конструкції. Період.

Сполучниково-безсполучникові речення із сурядністю і безсполучниковим поєднанням.

Сполучниково-безсполучникові утворення з підрядністю і безсполучниковістю.

Сполучниково-безсполучникові речення із сурядністю, підрядністю і безсполучниковим зв’язком.

Період як синтаксична одиниця.

23. Конструкції з чужим мовленням. Надфразна єдність.

Поняття про пряму і непряму мову.

Розділові знаки при прямій мові і цитатах.

Заміна прямої мови непрямою.

Невласне пряма мова.

Складна синтаксична єдність.

24. Основи української пунктуації.

З історії української пунктуації.

Принципи української пунктуації.

Система розділових знаків.

2.2 Практичні заняття.

1. Синтаксис як розділ граматики про будову зв’язного мовлення.

Місце синтаксису у курсі української мови. Значення терміна ‘‘синтаксис’’. Предмет синтаксису. Основні напрями у вивченні синтаксису. Одиниці синтаксису. Надфразна єдність. особливості елементарних і неелементарних конструкцій. Характеристика синтаксичних зв’язків і форм їх вираження. Вивчення морфології на синтаксичній основі.

2. Словосполучення, їх типи.

Підходи до встановлення об’єкта словосполучення. Типи синтаксичного зв’язку в підрядних і сурядних словосполученнях. Властивості словосполучення, наближені до окремих слів. Відмінності між словосполученням і реченням. Типи підрядних словосполучень за морфологічним вираженням головного слова. Семантико-синтаксичні відношення у словосполученні. Характеристика словосполучень за будовою. Синтаксичний розбір словосполучення.

2. Речення як основна одиниця мови і мовлення.

Речення як синтаксична одиниця. Варіанти визначень речень. Основні ознаки речення. Речення і судження. Аспекти вивчення речення. Актуальне членування речення. Парадигма речення. Синтаксичний аналіз простого речення.

2. Типи речень за метою висловлювання.

Погляди лінгвістів із приводу поділу речень за метою висловлювання. Характеристика типів речення за метою висловлювання. Аналіз видів речень за емоційно-експресивним забарвленням. Синтаксичний розбір речень, різних за метою висловлювання.

2. Способи вираження підмета.

Підмет як головний член речення. Семантичні ознаки підмета. Синтаксичні елементи підмета. Способи вираження складеного підмета. Синтаксичний аналіз підметів.

2. Способи вираження присудка.

Підходи лінгвістів до визначення присудка. Види присудка за його структурою. Семантичні і структурні ознаки присудка. Простий дієслівний присудок. Види складеного присудка за способом вираження його основного компонента. Характеристика складного речення. Синтаксичний розбір присудка. Особливості координації присудка і підмета.

2. Характеристика означення.

Семантико-синтаксичні і нормаль-граматичні ознаки, за якими визначаються другорядні члени речення. Означення як другорядний член речення, його семантичні і структурні ознаки. Види означення, залежно від типу зв’язку між означенням і означуваним словом. Характеристика узгоджених означень. Способи вираження неузгоджених означень. Синтаксичний аналіз означень.

2. Прикладка як різновид означення.

Визначення прикладки. Характеристика прикладки як різновиду означення. Аналіз поширених і непоширених прикладок. Особливості написання прикладки з означуваним словом. Синтаксичний розбір речень із прикладкою.

2. Аналіз додатка.

Визначення додатка. Диференційні семантичні і формальні ознаки додатка. Морфологічне вираження додатка і його будова. Характеристика прямих додатків. Аналіз непрямих додатків. Синтаксичний розбір додатків.

2. Аналіз обставини.

Визначення обставин. Диференційні семантичні і формальні ознаки обставин. Засоби вираження обставин. Види обставин за значенням. Синтаксичний розбір речень з обставинами.

2. Аналіз обстави.

Синтаксичний розбір речень з обставинами. Контрольна робота: синтаксичний аналіз членів речення, словосполучень; неповний синтаксичний розбір речень.

2. Означено-особові односкладні речення.

Одно складність як синтаксична категорія. Різноманітність поглядів на категорію одно складності. Аналіз означено-особових односкладних речень.

2. Аналіз неозначено-особових речень.

Визначення неозначено-особового речення. Характеристика неозначено-особових речень. Синтаксичний розбір неозначено- особових речень.

2. Характеристика узагальнено-особових речень.

Визначення узагальнено-особового речення. Різновиди узагальнено-особових речень. Синтаксичний розбір узагальнено-особових речень. Моделювання діалогів із використанням односкладних речень.

2. Аналіз безособових речень.

Визначення безособового речення. Різновиди безособових речень з огляду на морфологічну природу головного члена. Синтаксичний розбір безособових речень.

2. Інфінітивні речення, їх характеристика.

Чому тривалий час інфінітивні речення не виділяли в окремий тип односкладних структур? Які речення називаються інфінітивними? Групи інфінітивних речень, залежно від структури головного члена. Характеристика інфінітивних речень без частки би (б). Аналіз інфінітивних речень з часткою би (б). Лінгвістичний твір.

2. Односкладні речення, головний член яких співвідносний з підметом.

Які речення називаються номінативними? Чому тривалий час не виокремлювали номінативні речення? Що спільного для односкладних речень, головний член яких співвідносний з підметом? Різновиди номінативних речень з огляду на їх значення і структуру. Аналіз ґенітивних речень. Характеристика вокативних речень, основні їх групи за змістом і функцією. Характерні особливості вокативних речень. Типи номінативних речень за наявністю другорядних членів речення.