
- •2.5.2 Традиційна форма прихованого монтажу електропроводки
- •2.5.3 Сучасний підхід з використанням пвх-труб
- •2.6.2 Ввід електропроводки у приміщення
- •2.6.2.1 Особливі вимоги
- •2.6.2.2 Електричний монтаж щитків
- •2.6.2.3 Склад і розміщення вимикачів
- •2.6.3 Монтаж низьковольтних комплектних пристроїв
- •2.5.1 Сучасні матеріали та компоненти для монтажу електропроводки
- •Тема 3 Монтаж освітюваних та опромінювальніх установок
- •4.3.2. Конструкція світильників
- •4.4 Спеціальні лашш для іч-опромінения
- •4.1 Основні характеристики освітлювальних та о промін ю-валышх приладів.
- •4.1.1 Світильники
- •4.1.2 Опромінювані
- •4.2 Особливості монтажу установок освітлення і лампами розжарювання
- •4.3 Особливості та будова світильників з люміінесцеитшімн трубчатими лампами низького тиску
- •4.3.1 Види люмінесцентних ламп
- •4.3,2 Конструкція світильників
- •4.4 Спеціальні лампи для іч-опромінегшя
- •4.5 Монтаж групових ліній освітлення з люмінесцентними лампами
- •4.5.2 Технічні умови для шинних систем "Басбар"
- •4.5.3 Послідовність монтажу групових ліній освітлення
- •4.6 Особливості монтажу електроустаткування у вибухонебезпечних зонах і пожежонебезпечних приміщеннях
- •4.4.1.2 Опромінювач типу от6-40
- •3.1 Поняття електроприводу
- •3.1 Основні характеристики двигунів
- •3.1.4 Вибір електродвигунів
- •3.2 Вимоги до монтажу електродвигунів
- •3.3 Підготування електродвигунів до монтажу
- •3.4 Монтаж електродвигуна на опорну основу
- •3.4.1 Підготовка фундаменту
- •3.4.2 Установка двигуна на опорну основу
- •3.5 Способи передачі обертального руху від електродвигуна до робочої машини
- •Тема 5, Монтаж пускозахисної апаратури та технічних засобів автоматизації.
- •5.1 Призначення та класифікація станцій керування, щитів і пультів керування.
- •5.2 Технологія монтажу засобів автоматизації, захисту і сигналізації
- •5.2.1 Монтаж засобів автоматизації
- •5.2.2 Монтаж засобів захисту
- •5.2. 3 Монтаж засобів сиг пал nam*
- •5.2.2 Монтаж засобів захисту
- •5.2. 3 Монтаж засобів сиг пал nam*
- •5.6.2 Застосування пристроїв захисного відключення
- •5.6.2.1 Вибір перерізу провідників
- •5.6,2.2 Система tn-s
- •5.4 Виконання електропроводок всередині шаф та щитків керування
- •5.5 Маркування проводів та кабелів
- •5.6 Застосування пристроїв захисного відключення у системах заземлення нейтралі tn-c, tn-c-s, it- тт, tn-s
- •5.6.1 Призначення, класифікація
- •5.6.3 Монтаж схем підключення пзв
- •5.6.2.4 Система тт
- •5.6.2.5 Система it
- •7.1 Визначення кабельної лінії (кл). Області використання
- •7.2 Підготовчі роботи
- •7.3 Вибір траси ліній
- •7.4 Монтаж кабелів, кабельних муфт та воронок
- •7.4.1 Монтаж в траншеях
- •7.43 Маркування кабельних ліній
- •7.5 Використання безнагрівних технологій
- •7.5.1 Загальні відомості
- •7.5.3 Муфти серії qtii
- •7.5.4 З'єднувальна муфта 92-ag611-1
- •6.1 Класифікація ліній за призначенням, за класом напруга. Визначення повітряної лінії
- •6.1.1 Класифікація
- •6.1.2 Визначення
- •6.2 Основні конструктивні елементи повітряних ліній
- •6.2.1 Проводи
- •6.2.2 Розташування проводів на опорах пл до 1 кВ
- •6.2.3 Розташування проводів і тросів та відстані між ними на пл вище 1 кВ
- •6.2.4 Ізолятори і арматура
- •6.2.5 Фундаменти
- •6.3 Типи опор
- •6.7.3 Кріплення проводів і тросів на опорах анкерного типу
- •6.7А Кріплення проводів і тросів па проміжних опорах
- •6.7.5 Розробка технологічної карти монтажу проводів пл
- •6.5.6 Заземлення нульової жили сіп і металоконструкції опор
- •6.5.7 Кількісний склад бригади з монтажу сіп
- •6.4.3 Габарити, перетини і зближення
- •6.5 Технологія монтажу пл
- •6.5.1 Технологічні операції по монтажу плі
- •6.5.2 Кліматичні умови монтажу сіп
- •6.4.3 Габарити, перетини і зближення
- •6.5 Технологія монтажу пл
- •6.5.1 Технологічні операції по монтажу плі
- •6.5.2 Кліматичні умови монтажу сіп
- •6.5.3 Розкочування сіп
- •6.5.4 Натягування та закріплення сіп на опорах
- •6.5.5 Монтаж відгалужень до вводів в будівлі
- •8.1 Основна характеристика трансформаторних підстанцій
- •8.1.1 Класифікація виконань та основні технічні дані кт1
- •8.2 Монтаж комплектної трансформаторної підстанції
- •8.2.1 Конструкція та робота комплектної трансформаторної підстанції
- •8.2.2 Встановлення комплектної трансформаторної підстанції
- •8.2.2.1 Конструкція фундаменту та опорних конструкцій
- •8.2.7 Монтаж роз'єднувача та приводу до нього
- •8.3 Монтаж заземлювальних пристроїв тп 10/0,4 кВ
- •8.3.1 Загальні відомості
- •8.3.2 Основні типи заземлювачів
- •8.3.3 Технологія монтажу пристроїв заземлення
- •8.4 Модернізація комірки розподільного пристрою 10 к в
- •8.4.1 Загальні відомості
8.2.2 Встановлення комплектної трансформаторної підстанції
8.2.2.1 Конструкція фундаменту та опорних конструкцій
Застосування КТП забезпечує індустріалізацію електромонтажних робіт (ЕМР), скорочує терміни спорудження електроустановок і підвищує надійність їхньої роботи. Тому КТП практично повністю витиснули ТП старого типу, устаткування яких монтувалося на місці установки.
Будівельно-монтажні роботи. Котловани для фундаментів бурять спеціальними бурильними машинами БКГО, ГБС. Діаметр свердлильних котлованів повинен складати 450 мм. Встановлюють стояки УСО-ЗА,. УСО-4А. При спорудженні фундаменту КТП зрізають рослинний шар ґрунту не менше ніж на 10 см, залишають пісочну основу і вкладають залізобетонні конструкції.
Роботи з монтажу КТП виконують згідно з проектом виробництва ЕМР.
Монтажні роботи ведуться у дві стадії.
На першій стадії електромонтажники контролюють правильність установки будівельниками закладних елементів, які передбачені.
Встановлені патрони регулюють таким чином, щоб обмежувачі фіксували правильне положення патронів і затримували їх від повздовжнього переміщення.
Запобіжники заземлюють, приєднують до фланців опорних ізоляторів, рами або металевої конструкції.
8.2.7 Монтаж роз'єднувача та приводу до нього
Монтаж виконують поетапно:
1. Ревізія обладнання.
2. Підйом на опорні конструкції і закріплення.
3. Перевірка і регулювання основних та сигнальних контактів.
4. Одночасна перевірка роботи роз'єднувача та приводу у роботі.
Ревізія - перевіряють стан порцелянових деталей, відсутність тріщин, надколів, надійність кріплення всіх вузлів та деталей, справність контактної системи.
Підйом - виконують залежно від ваги за допомогою пересувного штативу або ручного таля.
Кріплення - за допомогою болтів або штирів.
Роз'єднувач та привід встановлюють таким чином, щоб осьові лінії не відхилялись більше ніж на + 2 мм. Припустимі зазори для роз'єднувачів до 10 кВ повинні бути не більше 3 мм.
Роботи по встановленню та регулюванню роз'єднувача слід вважати закінченими, якщо привід і вся система передачі працює чітко без затримок, холостий хід не перевищує 5 °.
Після закінчення монтажу до пуску в експлуатацію контактні частини роз'єднувача змащують технічним вазеліном, обертають папером та закріпляють шпагатом. Встановлюють у безпечному місці, щоб виключити можливість випадкового торкання до розрядника.
8.3 Монтаж заземлювальних пристроїв тп 10/0,4 кВ
8.3.1 Загальні відомості
Заземленням називається спеціально влаштоване з'єднання відповідних частин устаткування або електричної мережі з металевим предметом, що знаходиться у землі, - заземлювачем [53].
Ідеальним заземленням вважають еквіпотенційну поверхню, за яку може бути прийнята поверхня землі або велика металева плита, внаслідок чого різниця потенціалів між довільною точкою цієї поверхні та будь-яким заземленим устаткуванням дорівнюватиме нулю. Якщо через систему заземлення та ґрунт (землю) протікає струм, то різниця потенціалу буде нульовою лише в тому випадку, коли нульовим буде імпеданс на шляху протікання струму. У реальних умовах спроба досягти належних параметрів системи заземлення є намаганням досягти якнайменших значень цього імпедансу, однак у реальних умовах цей імпеданс відрізняється від нуля. Величина імпедансу, або найчастіше активного опору заземлення, визначається передусім властивостями та конструкцією елементів системи заземлення, головним чином заземлювачів й характером та провідністю фунту, але також ііараметрами струму, що протікає: його амплітудою, частотою або швидкістю наростання струму, коли йдеться про блискавку.
Вимоги до заземлень містяться у відповідних вітчизняних та міжнародних нормах й передусім стосуються граничних припустимих величин активного опору, або імпедансу заземлення, що залежить від функції, яку це заземлення має виконувати, - захист від ураження електричним струмом., забезпечення нормального функціонування електроустаткування чи надійний захист від блискавки та перенапруг.