- •2.5.2 Традиційна форма прихованого монтажу електропроводки
- •2.5.3 Сучасний підхід з використанням пвх-труб
- •2.6.2 Ввід електропроводки у приміщення
- •2.6.2.1 Особливі вимоги
- •2.6.2.2 Електричний монтаж щитків
- •2.6.2.3 Склад і розміщення вимикачів
- •2.6.3 Монтаж низьковольтних комплектних пристроїв
- •2.5.1 Сучасні матеріали та компоненти для монтажу електропроводки
- •Тема 3 Монтаж освітюваних та опромінювальніх установок
- •4.3.2. Конструкція світильників
- •4.4 Спеціальні лашш для іч-опромінения
- •4.1 Основні характеристики освітлювальних та о промін ю-валышх приладів.
- •4.1.1 Світильники
- •4.1.2 Опромінювані
- •4.2 Особливості монтажу установок освітлення і лампами розжарювання
- •4.3 Особливості та будова світильників з люміінесцеитшімн трубчатими лампами низького тиску
- •4.3.1 Види люмінесцентних ламп
- •4.3,2 Конструкція світильників
- •4.4 Спеціальні лампи для іч-опромінегшя
- •4.5 Монтаж групових ліній освітлення з люмінесцентними лампами
- •4.5.2 Технічні умови для шинних систем "Басбар"
- •4.5.3 Послідовність монтажу групових ліній освітлення
- •4.6 Особливості монтажу електроустаткування у вибухонебезпечних зонах і пожежонебезпечних приміщеннях
- •4.4.1.2 Опромінювач типу от6-40
- •3.1 Поняття електроприводу
- •3.1 Основні характеристики двигунів
- •3.1.4 Вибір електродвигунів
- •3.2 Вимоги до монтажу електродвигунів
- •3.3 Підготування електродвигунів до монтажу
- •3.4 Монтаж електродвигуна на опорну основу
- •3.4.1 Підготовка фундаменту
- •3.4.2 Установка двигуна на опорну основу
- •3.5 Способи передачі обертального руху від електродвигуна до робочої машини
- •Тема 5, Монтаж пускозахисної апаратури та технічних засобів автоматизації.
- •5.1 Призначення та класифікація станцій керування, щитів і пультів керування.
- •5.2 Технологія монтажу засобів автоматизації, захисту і сигналізації
- •5.2.1 Монтаж засобів автоматизації
- •5.2.2 Монтаж засобів захисту
- •5.2. 3 Монтаж засобів сиг пал nam*
- •5.2.2 Монтаж засобів захисту
- •5.2. 3 Монтаж засобів сиг пал nam*
- •5.6.2 Застосування пристроїв захисного відключення
- •5.6.2.1 Вибір перерізу провідників
- •5.6,2.2 Система tn-s
- •5.4 Виконання електропроводок всередині шаф та щитків керування
- •5.5 Маркування проводів та кабелів
- •5.6 Застосування пристроїв захисного відключення у системах заземлення нейтралі tn-c, tn-c-s, it- тт, tn-s
- •5.6.1 Призначення, класифікація
- •5.6.3 Монтаж схем підключення пзв
- •5.6.2.4 Система тт
- •5.6.2.5 Система it
- •7.1 Визначення кабельної лінії (кл). Області використання
- •7.2 Підготовчі роботи
- •7.3 Вибір траси ліній
- •7.4 Монтаж кабелів, кабельних муфт та воронок
- •7.4.1 Монтаж в траншеях
- •7.43 Маркування кабельних ліній
- •7.5 Використання безнагрівних технологій
- •7.5.1 Загальні відомості
- •7.5.3 Муфти серії qtii
- •7.5.4 З'єднувальна муфта 92-ag611-1
- •6.1 Класифікація ліній за призначенням, за класом напруга. Визначення повітряної лінії
- •6.1.1 Класифікація
- •6.1.2 Визначення
- •6.2 Основні конструктивні елементи повітряних ліній
- •6.2.1 Проводи
- •6.2.2 Розташування проводів на опорах пл до 1 кВ
- •6.2.3 Розташування проводів і тросів та відстані між ними на пл вище 1 кВ
- •6.2.4 Ізолятори і арматура
- •6.2.5 Фундаменти
- •6.3 Типи опор
- •6.7.3 Кріплення проводів і тросів на опорах анкерного типу
- •6.7А Кріплення проводів і тросів па проміжних опорах
- •6.7.5 Розробка технологічної карти монтажу проводів пл
- •6.5.6 Заземлення нульової жили сіп і металоконструкції опор
- •6.5.7 Кількісний склад бригади з монтажу сіп
- •6.4.3 Габарити, перетини і зближення
- •6.5 Технологія монтажу пл
- •6.5.1 Технологічні операції по монтажу плі
- •6.5.2 Кліматичні умови монтажу сіп
- •6.4.3 Габарити, перетини і зближення
- •6.5 Технологія монтажу пл
- •6.5.1 Технологічні операції по монтажу плі
- •6.5.2 Кліматичні умови монтажу сіп
- •6.5.3 Розкочування сіп
- •6.5.4 Натягування та закріплення сіп на опорах
- •6.5.5 Монтаж відгалужень до вводів в будівлі
- •8.1 Основна характеристика трансформаторних підстанцій
- •8.1.1 Класифікація виконань та основні технічні дані кт1
- •8.2 Монтаж комплектної трансформаторної підстанції
- •8.2.1 Конструкція та робота комплектної трансформаторної підстанції
- •8.2.2 Встановлення комплектної трансформаторної підстанції
- •8.2.2.1 Конструкція фундаменту та опорних конструкцій
- •8.2.7 Монтаж роз'єднувача та приводу до нього
- •8.3 Монтаж заземлювальних пристроїв тп 10/0,4 кВ
- •8.3.1 Загальні відомості
- •8.3.2 Основні типи заземлювачів
- •8.3.3 Технологія монтажу пристроїв заземлення
- •8.4 Модернізація комірки розподільного пристрою 10 к в
- •8.4.1 Загальні відомості
7.3 Вибір траси ліній
Проектування і прокладення кабельних ліній виконують на підставі техніко-економічних розрахунків. Трасу лінії вибирають з урахуванням найменшої витрати кабеля, уникаючи по можливості ділянок з агресивними складовими, які мають хімічні речовини, що руйнують сталеву броню оболонки кабеля. Найменша відстань між кабелями і нафто- або газопаропроводом — не менше 0,5 м.
При розміщенні кабелів слід по можливості уникати перехрещувань їх одного з одним та інженерними спорудами. У селищах кабельні лінії потрібно, як правило, прокладати під тротуарами по дворах, а не по проїжджій частині.
Велику небезпеку для кабелів становить додаткове нагрівання їх трубопроводами. Траси кабельних ліній повинні бути віддалені від них. У місцях зближення їх з теплопроводами слід вживати спеціальних заходів щодо захисту кабелів від перегрівання.
При пересіченні кабельних ліній між собою і кабелями зв'язку необхідно, щоб останні були вище силових, а силові кабелі вищої напруги слід прокладати під кабелями нижчої напруги. Між ними повинен бути прошарок землі товщиною не менше 500 мм. Поблизу електрифікованих доріг оболонки кабелів руйнують блукаючі струми, тому траси з кабелями в металевих оболонках не повинні проходити біля них. При пересіченні залізничних шляхів і шосейних доріг кабелі прокладають в тунелях, блоках або трубах по всій ширині зони відчуження на відстані не менше 1 м від полотна доріг і не менше 0,5 м від дна водовозної канави.
Тільки суворе дотримання встановлених правил прокладки кабелів може бути гарантією надійності роботи кабельних ліній.
7.4 Монтаж кабелів, кабельних муфт та воронок
КЛ прокладають безпосередньо в землі, у воді - через водойми і ріки, у повітрі — в кабельних конструкціях і виробничих приміщеннях: на лотках, коробах, тросах, естакадах; підземних спорудах, тунелях, каналах, блоках, трубах та підземних залізобетонних конструкціях, лотках, колекторах.
7.4.1 Монтаж в траншеях
У сільській місцевості прокладання кабелів у траншеях є най-економнішим за капітальними витратами і витратами кольорового металу. При цьому рекомендується в одній траншеї прокладати не більше шести кабелів і відстань між ними по можливості збільшувати до 200-300 мм.
Кабельні лінії прокладають так, щоб у процесі монтажу й експлуатації* виключити можливість виникнення в них небезпечних механічних напружень і пошкоджень. Кабелі необхідно укладати з запасом 1-3% по довжині (змійкою), достатнім для компенсації можливих зсувів ґрунту і температурних деформацій. Кратність допустимого радіуса вигину до зовнішнього діаметра кабеля залежить від марки: багатожильні кабелі з паперовою просоченою ізоляцією -20; з гумовою пластмасовою ізоляцією і броньованою оболонкою - 10 і з непросоченою - 6. Траншеї для прокладання кабельних ліній безпосередньо в землі повинні мати підстилку, зверху кабелі слід засипати дрібною землею без каміння. Глибина траншеї повинна становити 800 мм, щоб забезпечити вкладання кабеля на глибину 700 мм. Допускається зменшення глибини закладання до 500 мм на ділянках довжиною до 5 м при вводі лінії в приміщення, а також у місцях їх пересічення з підземними спорудами при умові захисту кабелів від механічних ушкоджень. Ширина дна траншеї повинна бути не менше 350 мм при прокладці одного-двох кабелів, а відстань між ними - не менше 100 мм. При прокладці трьох-чотирьох - ширина дна траншеї - 600 мм, при збільшені кількості кабелів ширину дна траншеї збільшують на 200 мм на кожний кабель.
Кабель напругою до 20 кВ вкладають на перехрещенні вулиць -глибиною 1 м при паралельній прокладці декількох кабелів в одній траншеї відстань між ними по горизонталі складає 100 мм для кабелів до 10 кВ, така ж - між ними і контрольними кабелями; відстань між контрольними кабелями не нормується. При прокладці кабеля біля будинків мінімальна відстань повинна бути 0,6 м. Відстань у створі від КЛ до заземлених частин і заземлювачів опор ПЛ 1 кВ повинна бути не менше 5 м. Кабелі при напрузі нижче 35 кВ повинні бути захищені від механічних ушкоджень плитами або цеглою в один шар поперек траси кабелю.
7.4.2 Монтаж кабельних ліній у виробничих приміщеннях
КЛ повинні бути доступні для огляду і ремонту, захищені від можливих механічних пошкоджень, віддалені від нагрівальних поверхонь.
Проходи для людей можна пересікати кабельними лініями на висоті не менше 1,8 м від підлоги. Всі габарити і розміри по прокладці кабелів визначаються ПУЕ-86. В підлозі або в стелі кабелі дозволяється прокладати тільки в каналах або трубах. Труби повинні мати внутрішній діаметр не менше 1,5-кратного зовнішнього діаметра кабелів. Проходи кабелів через стіни, перегородки і перекриття з дерева або інших горючих матеріалів повинні бути виконані в трубах діаметром не менше 100 мм. Кабелі, що прокладаються всередині приміщень, не повинні мати зовнішніх захисних покритів із горючих волокнистих речовин. їх слід міцно закріпляти спеціальними затискачами. Відстань між сусідніми кріпленнями повинна бути при горизонтальній прокладці 0,8-1 м і до 2 м при вертикальній прокладці.
Забороняється:
- закривати кабелі наглухо у підлогу або перекриття;
- відкрито прокладати кабелі по сходових клітках;
- засипати силові кабелі в каналах піском.
Всі з'єднання і відгалуження кабелів виконують у чавунних і епоксидних муфтах, які захищають кабель від вологи і механічних ушкоджень. Кабелі приєднують до затискачів споживача муфтами і запакуваннями. Кабельні муфти повинні забезпечувати у місці з'єднання електричну міцність не менше міцності кабеля у суцільному місці, необхідну механічну міцність на розтягування, герметичність.