Когнітивний підхід (ж. Піаже) Стадії розвитку операціонального інтелекту дитини (за ж.Піаже)

Стадії розвитку

Особливості розвитку мислення та поведінки

Стадія сенсомоторного інтелекту

(0 – 2 роки)

Розвиток здатності сприймати та пізнавати оточуючі предмети у їх достатньо стійких властивостях. Перехід від рефлекторного рівня новонародженого до відносно зв’язаної організації сесномоторних дій (акти пристосування до речей у вигляді перцептивних та рухових дій), з’являються циркулярні реакції, виникає координація схем при встановленні відношень між цілями та засобами. Дитина набуває велику кількість розрізнених відомостей про об’єкти та їхні властивості (простір, час, причиновість). В процесі наслідування та гри вчиться відрізняти себе від оточуючого середовища. Внутрі загальної системи сенсомоторних дій виокремлюються сприймання як особлива система Я-дії.

Стадія доопераційного мислення

(2 – 7 років)

У дитини складається мовлення, починається активний процес інтеріоризації зовнішніх дій з предметами, формуються наочні уявлення. Перші спроби оволодіння світом символів. Має декілька півперіодів:

1. витоки репрезентативного мислення (2 –- 4 роки);

2. прості уявлення або інтуїції (4 – 5,5 років);

3. розчленовані уявлення або інтуїції (5,5 – 7 років).

Стадія конкретних операцій з предметами

(7-8 – 11-12 років)

Розумові операції стають зворотніми. Стадія характеризується стабілізацією понятійної організації дитиною уявлень про оточуючий світ, що закріплюється за допомогою пізнавальних структур – угруповань. Образне мислення включає всі властивості, характерні для попередньої стадії: конкретність, незворотність, егоцентризм, анімізм, трансдуктивні судження. Уявлення набувають стійкості, впорядкованості, пов’язаності. Об’єкт набуває незмінності завдяки набуттю рівноваги, яка забезпечує збереження кількості, ваги, довжини, об’єму, площі.

Стадія формальних операцій

(11-12 – 14-15 років)

Характерна здатність особистості виконувати операції у внутрішньому плані, користуючись логічними доказами та поняттями. Внутрішні розумові операції перетворюються на цій стадії у структурно організоване ціле. Підліток здатний активно діяти не лише з оточуючою його реальною дійсністю, але й стосовно світу абстракцій. що виражені у вигляді слів (мислення досягає рівня розвитку мислення дорослої людини). Відбувається врівноваження внутрішніх операцій з символами та уявленнями. Образне мислення стає гіпотетико – дедуктивним, орієнтується на потенціально можливе як на основну посилку у побудові судження.