- •§ 1. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості
- •1 Див.: Алексеев с. С. Общая теория права. В 2-х т. — т. 1. — м., 1981. — с. 256.
- •2 Див.: Козырь м. И. Советское сельскохозяйственное право: тенденции становления и развития // Сов. Государство и право. — 1973. — № 6.
- •1 Див.: Титова н. И. Продовольственная проблема: земля, труд (правовые аспекты). — Львов, 1989. - Розд. IV.
- •§ 2. Предмет аграрного права України; його зміст та особливості
- •1 Див.: Закон України від 17 липня 1997 р. "Про сільськогосподарську кооперацію" // Відомості Верховної Ради України. — 199/. — № 39 — Ст. 261.
- •2 Див.: Закон України від 19 червня 2003 р. "Про фермерське господарство" // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 45. — Ст. 363.
- •3 Див.: Закон України від 15 травня 2003 р. "Про особисте селянське господарство" // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 29. — Ст. 232.
- •§ 3. Принципи аграрного права України
- •1 Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 32. — Ст. 453
- •2 Див.: Проблеми ефективного функціонування апк в умовах нових форм власності та господарювання: Кол. Монографія: у 2-х т. — к., 2001 — т. І. — с. 169-171.
- •§ 4. Система аграрного права України
- •1 Див.: Семчик в. І. Особливості приватизації державного майна в агропромисловому комплексі // Аграрне право: Підручник / За ред. В. 3. Янчука. — к., 1996. — с. 159-167.
- •§ 1. Поняття науки аграрного нрава
- •1 Див.: Раянов ф. М. Предмет и система сельскохозяйственного права: Учеб. По-соб. - Уфа, 1980. - с. 78.
- •§ 2. Становлення української науки сільськогосподарського (аграрного) права
- •1 Див.: Аграрне право України: Підруч. / За ред. В. 3. Янчука. — к., 1996. — 560 с; 2-е вид. - к., 2000. - 720 с.
- •§ 3. Основні напрями аграрно-правових наукових досліджень на сучасному стані
- •3.1. Проблеми сучасного наукового правового забезпечення аграрної реформи в Україні
- •1 Див • Будзилович і., Юрченко а. Фактори негативного впливу на правове забезпе-:ння земельної реформи в Україні // Право України. — 1998. — № 7. — с. 24.
- •3.2. Наука про розвиток сучасного аграрного законодавства та розробку його теоретичних засад
- •1 Див.: Аграрне законодавство України: проблеми ефективності / За ред. В. І. Семчика. - к., 1998. - 245 с.
- •3.3. Нові правові інститути аграрного права України; проблеми їх розвитку; роль юридичної науки в їх обгрунтуванні
- •§ 4. Представники науки аграрного права України
- •§ 1. Особливості джерел аграрного права
- •§ 2. Конституція України — правова основа джерел аграрного права
- •§ 3. Закони — основні джерела аграрного права
- •§ 4. Підзаконпі акти в системі джерел аграрного права
- •§ 5. Локальні нормативні акти
- •1 Див: Аграрне право України / За ред. В. 3. Янчука. — к. — 1999. — с.54.
- •§ 1. Поняття, види й особливості аграрних правовідносин
- •§ 2. Внутрішні аграрні правовідносини
- •§ 3. Зовнішні аграрні правовідносини
- •1 Див.: Теория государства и права. Учебник для юридических вузов и факультетов / Под ред. В. М. Корельского и в. Д. Перевалова. — м., 1997. — с. 343.
- •1 Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 20. — Ст. 249.
- •1 Див.: Аграрне право України: Підручник / За ред. В. 3. Янчука. — 2-е вид., пере-роб. Та допов. — к., 2000. — с. 96.
- •2. Особливості правового статусу суб'єктів аграрного господарювання
- •3. Загальні засади створення та ліквідації суб'єктів аграрного господарювання
- •2. Правове регулювання приватизації в апк
- •3. Правове регулювання паювання
- •4. Правові засоби формування інфраструктури аграрного ринку
- •5. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в аграрному секторі
- •6. Правове забезпечення формування ринку сільськогосподарської техніки
- •7. Правове регулювання ринку зерна
- •8. Правове регулювання ринку цукру
- •9. Правове регулювання ринку алкоголю й тютюну
- •2. Форми й методи регулятивної діяльності державних органів у сільському господарстві
- •1 Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 23. — Ст. 163.
- •1 Див.: Аграрне право України. — к., 1996. — с. 394.
- •1 Див.: Рослов п. М. Государственное руководство сельскохозяйственными предприятиями. — Харьков, 1985. — с. 58.
- •1 Див.: Алехин а. П. Административное право рф. — м., 1996. — с. 231.
- •3. Система й повноваження державних органів, які здійснюють регулювання сільського господарства
- •4. Органи державного контролю та інспекції в апк
- •Поняття виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств та її правове регулювання
- •Загальна характеристика фінансової діяльності сільськогосподарських підприємств та її правове регулювання
- •1. Поняття виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств та її правове регулювання
- •2. Загальна характеристика фінансової діяльності сільськогосподарських підприємств та її правове регулювання
- •§ 1. Поняття соціального розвитку села
- •§ 2. Правовий режим об'сктів соціальної сфери села
- •§ 3. Правове забезпечення наукових досліджень, підготовки кадрів для села та зайнятості сільського населення
- •§ 4. Правове регулювання розвитку житлово-комунального та дорожного господарства на селі
- •§ 5. Правове забезпечення культурно- побутового та спортивно-оздоровчого обслуговування жителів сільського населення
- •1 Див.: Сыроватская л. А. Ответственность по трудовому праву. — м., 1992. — с. 15.
- •2. Дисциплінарна відповідальність осіб, зайнятих у сільськогосподарському виробництві
- •3. Матеріальна відповідальність працівників сільськогосподарських підприємств
- •4. Майнова відповідальність за аграрні правопорушення
- •5. Адміністративна відповідальність за порушення аграрного законодавства
- •2. Землі сільськогосподарського призначення як об'єкт правового регулювання
- •1 Див.: Советский энциклопедический словарь. — м., 1986. — с. 1048.
- •2 Див.: Гавриш н. С. Відповідальність за забруднення та засмічення грунтів в Україні: Автореф. — к., 2001. — с. 4.
- •1 Див.: Ерофеев б. В. Земельное право: Учебник для вузов. — м., 1999. — с. 386.
- •3. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення
- •1 Див.: Советский энциклопедический словарь. — м., 1984. — с. 1109.
- •2 Див.: Ерофеев б. В. — Згад. Праця — с. 340.
- •4. Права та обов'язки сільськогосподарських землекористувачів
- •1 Див.: Аграрне право України / За ред. В. 3. Янчука. — к., 1996. — с. 54 — 55.
- •2 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 31. — Ст. 250.
- •§ 1. Правові форми використання природних ресурсів у сільському господарстві
- •§ 2. Правове регулювання водокористування в сільському господарстві
- •§ 3. Правове регулювання надрокористування в сільському господарстві
- •§ 4. Правове регулювання використання тваринного світу в сільському господарстві
- •§ 5, Правове регулювання використання рослинного світу в сільському господарстві
- •§ 6. Правове регулювання лісокористування в сільському господарстві
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика правового становища господарських товариств
- •§ 2. Правовий статус сільськогосподарських акціонерних товариств
- •§ 3. Правовий статус сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю
- •§ 4. Особливості правового статусу найманих працівників у сільськогосподарських акціонерних товариствах і товариствах з обмеженою відповідальністю
- •1 Див.: Аграрне право України: Підручник / За ред. В. 3. Янчука. — 2-е вид., пере-роб. Та допов. - к., 2000. - с. 144-145.
- •§ 5. Особливості ліквідації сільськогосподарських акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю
- •§ 1. Поняття та види сільськогосподарських кооперативів
- •1 Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 39. — Ст. 261 2 Там само. - 2004. - № 5. - Ст. 35.
- •§ 2. Правові умови та порядок створення сільськогосподарських кооперативів
- •§ 3. Статути сільськогосподарських кооперативів
- •§ 4. Членство в сільськогосподарських кооперативах
- •§ 5. Правовий режим майна та землі сільськогосподарського кооперативу
- •§ 6. Органи управління та контролю сільськогосподарського кооперативу та їх компетенція
- •§ 7. Правові засади реорганізації та ліквідації сільськогосподарських кооперативів
- •2. Умови і порядок створення фермерського господарства та припинення його діяльності
- •3. Земельні правовідносини у фермерському господарстві
- •4. Майнові правовідносини у фермерському господарстві
- •5. Правове регулювання господарської діяльності фермерського господарства
- •6. Відносини фермерського господарства з бюджетом, банківськими установами та страховими організаціями
- •2. Правовий режим майна особистого селянського господарства
- •3. Правовий режим земель особистого селянського господарства
- •4. Державна підтримка особистих селянських господарств
- •1.Поняття та загальна характеристика правового становища державних і комунальних сільськогосподарських підприємств
- •2.Правовий режим майна та особливості здійснення господарської діяльності державними й комунальними сільськогосподарськими підприємствами
- •1. Поняття та загальна характеристика правового становища державних і комунальних сільськогосподарських підприємств
- •2. Правовий режим майна та особливості здійснення господарської діяльності державними й комунальними сільськогосподарськими підприємствами
- •§ 1. Загальна характеристика законодавства про окремі види сільськогосподарської діяльності
- •§ 2. Загальна характеристика правового регулювання галузі тваринництва
- •§ 3. Правове регулювання племінної справи у тваринництві
- •2 Див.: наприклад: дсту 3535-97 Сперма бугаїв негативна. Технічні умови.
- •3 Щодо атестації жеребців-плідників діє Положення про атестацію жеребців-плідни-ків для племінного використання, затверджене наказом Мінагрополітики України від 20 серпня 2002 р. № 237.
- •§ 4, Правове регулювання бджільництва
- •§ 5. Правове регулювання виробництва рибної продукції
- •1 Див.: дсту 3526-97. "Комбікорми гранульовані для риб. Метод визначення водостійкості".
- •§ 7. Правова охорона прав на штами мікроорганізмів
- •§ 8. Правова охорона прав на сорти рослин
- •§ 10. Правове регулювання захисту рослий
- •1 Див.: Положення про державні станції захисту рослин кожної області затверджені наказом Мінагрополітики України від 18 липня 2000 р. № 127.
- •§ 9. Правове регулювання насінництва
- •§ 10. Правове регулювання захисту рослин
- •§ 11. Правові аспекти вирощування наркотичних рослин
- •2. Класифікація договірних зобов'язань у сільському господарстві
- •3. Контрактація та інші окремі договори щодо реалізації сільськогосподарської продукції
- •4. Особливості аграрно-правового регулювання рийку зерна та заставних закупівель сільськогосподарської продукції
- •§ 1. Науково-технічна продукція як об'єкт правового регулювання та обігу в сільському господарстві
- •1 Див.: Підопригора о. А., Підопригора о. О. Право інтелектуальної власності в Україні. Навчальний посібник. — к., 1998. — с. 189.
- •§ 2. Договори на передачу майнового права на науково-технічну продукцію та прав на її використання
- •2.1. Права на сорт як окремий предмет договору на використання науково-технічної продукції
- •2.2. Права на селекційні досягнення у тваринництві як окремий предмет договору на використання науково-технічної продукції
- •1 Див.: в. И. Левченко. Правовая охрана селекционных достижений. — м., 1983. — с. Бо.
- •§ 3. Договори на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт у сфері сільського господарства
- •1 Див.: Янчук в. В. Правовое обеспечение интенсивных технологий в растениеводстве. - к., 1990. - с.18-21.
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика правового забезпечення якості та безпеки сільськогосподарської продукції
- •§ 2. Державне регулювання відносин щодо забезпечення якості та безпеки сільськогосподарської продукції
- •1 Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 14. — Ст. 91.
- •2 Див.: Постанова Кабінету Міністрів від 18 вересня № 1395 Про створення національного фонду нормативних документів" // Урядовий кур'єр. — 2002. — 2 жовтня.
- •§ 3. Права, обов'язки та відповідальність виробників, постачальників і продавців щодо забезпечення якості та безпеки сільськогосподарської продукції
- •§ 1. Загальна характеристика законодавства про охорону довкілля в сільському господарстві
- •§ 2. Правова охорона ґрунтів та інших природних ресурсів у сільському господарстві
- •1 Земельне право України: Підручник / За ред. О. К. Погрібного, і. І. Каракаша. — к., 2003. - с. 355 - 356.
- •§ 3. Правовий інститут меліорації земель у сільському господарстві
- •1 Див.: Перелік видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 р. № 1147.
- •2 Див.: Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 554.
- •§ 4. Правове регулювання хімізації сільського господарства
- •1 Див.: Перелік органів ліцензування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. № 1698.
- •§ 5. Правове регулювання поводження з відходами сільського господарства
- •§ 6. Правове регулювання застосування біотехнологій у сільському господарстві
- •§ 7. Правове регулювання ведення сільськогосподарської діяльності в умовах надзвичайних екологічних ситуацій
§ 5. Правове регулювання поводження з відходами сільського господарства
Проблема відходів сільського господарства є вельми нагальною. Якщо в місті управління відходами набирає щораз цивілізованого характеру, то селянин скоріше вивезе відходи у лісосмугу, ніж вирішуватиме проблему їх утилізації. Це все має надзвичайно негативні наслідки для довкілля. Відходи сільського господарства здебільшого є органічними. На Заході органічні відходи переробляються й використовуються для компостинґу, тобто для меліорації фунтів, удобрювання. Іноді з них видобувають метан — альтернативне джерело палива. В Україні, хоч і прийнято 2 закони: від 14 січня 2000 р. "Про альтернативні види рідкого та газового палива" та від 20 лютого 2003 р. "Про альтернативні джерела енергії" щодо відходів сільського господарства вони майже не застосовуються.
Друга важлива проблема відходів сільського господарства — їх небезпечність для довкілля. За даними офіційної статистики, кількість накопичених відходів, які заборонені до застосування, становить близько 13,5 тис. т. Вони розосереджені по всій території України, нерідко перебувають у непристосованих або випадкових приміщеннях, а подекуди — й просто неба. Налічується 109 складів централізованого зберігання офуйних відходів сільського господарства, що перебувають у віданні місцевих державних адміністрацій, та близько 5 тис. складів — у сільськогосподарських підприємствах.
Незважаючи на певну специфіку екологічних проблем поводження з відходами сільського господарства, правових приписів у цій сфері недостатньо. Натомість застосовуються загальні положення екологічного законодавства про відходи, зокрема, закони України від 24 лютого 1994 р. "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 5 березня 1998 р. "Про відходи", від 5 травня 1999 р. "Про металобрухт" та ін. Спеціальні положення щодо розв'язання проблем управління сільськогосподарськими відходами містяться у Профамі використання відходів виробництва і споживання на період до 2005 року, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. № 668, а щодо небезпечних непридатних до використання засобів хімізації — у Загальнодержавній профамі поводження з токсичними відходами, затвердженій законом України від 14 вересня 2000 р. Для ефективного розв'язання вищезазначених проблем потрібна ініціатива згори, тобто держава повинна розробити спеціальну профаму в цій сфері, якою були б охоплені всі сільськогосподарські підприємства.
Коли йдеться про сільськогосподарські відходи, проблема криється в самому визначенні їх поняття. Згідно зі ст. 1 Закону "Про відходи", відходами є будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності й не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник має позбутися шляхом утилізації чи видалення. Таке визначення є неповним щодо сільськогосподарських відходів, адже з органічних відходів найбільшу екологічну небезпеку становлять відходи тваринництва. Недаремно проектування тваринницьких комплексів продуктивністю понад 5 тис. голів і птахофабрик підлягає обов'язковій попередній державній екологічній експертизі, оскіль-
ки діяльність таких ферм включена до Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 554. Але продукти життєдіяльності сільськогосподарських тварин не можна вважати речовинами, що утворюються у процесі людської діяльності — вони утворюються у процесі життєдіяльності тварин природним шляхом, відтак, на найнебезпечніші органічні відходи законодавство про відходи взагалі не поширюється.
Важливою також є проблема безхазяйних відходів, тобто відходів, які залишені власником у непризначеному для їх зберігання місці і власник яких невідомий. Особи, котрі виявили такі відходи, зобов'язані повідомити про них місцеві державні адміністрації чи місцеві ради. Постійно діюча місцева комісія з питань поводження з безхазяйними відходами провадить необхідні дослідження, за результатами яких складає акт, що передається до місцевої державної адміністрації чи місцевої ради, які, в свою чергу, зобов'язані прийняти рішення про подальше поводження з цими відходами. Фактично, з юридичним фактом складання акту комісії пов'язується виникнення права державної власності на безхазяйні відходи.
Закон "Про відходи" покладає обов'язки на суб'єктів аграрного права запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких міститься продукція сільськогосподарських підприємств; вести облік, визначати склад і властивості утворюваних ними сільськогосподарських відходів; забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення й псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія; брати участь у будівництві об'єктів поводження з відходами; забезпечувати їх переробку чи видалення; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях або об'єктах; здійснювати контроль за станом місць або об'єктів розміщення власних відходів; своєчасно вносити збір за розміщення відходів відповідно до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 303; надавати відповідним державним органам інформацію про утворювані ними сільськогосподарські відходи; призначати відповідальних осіб у сфері поводження з відходами; забезпечувати розробку та виконання планів організації роботи щодо цього; професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців з питань поводження з відходами, отримати дозвіл і ліміти на утворення та розміщення відходів та багато інших обов'язків.
Що ж стосується конкретного законодавства про відходи прикласти до конкретного фермера, то не важко зрозуміти наскільки нереально вимагати від нього дотримуватися перелічених вище обов'язків. Саме тому вітчизняне законодавство про відходи є неефективним і майже повсюди не виконується. Істотною помилкою законодавця, на наш погляд, є уніфікація правового режиму всіх відходів, тоді як очевидною є потреба встановлення різних правових режимів для різних видів відходів: побутових, промислових, небезпечних, сільськогосподарських тощо. Щодо сільськогосподарських відходів, як вже зазначалося, необхідно прийняти спеціальні правові приписи, зокрема, програму поводження із сільськогосподарськими відходами.