Тема акцизний податок
1. Сутність акцизного податку.
2. Суб'єкти та об'єкти оподаткування акцизним податком.
3. Види підакцизних товарів та ставки податку.
4. Порядок обчислення сум податку, які підлягають сплаті до бюджету.
5. Особливості оподаткування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
6. Особливості оподаткування деяких підакцизних товарів залежно від напряму їх використання.
7. Контроль за сплатою акцизного податку до бюджету.
1. Сутність акцизного податку
Серед акцизів за розміром бази оподаткування виділяють дві підгрупи - універсальні та специфічні (рис. 6.1.). Взагалі, акцизам у сучасній фінансовій науці відводиться особливе місце, адже саме вони є найбільш фіскально значимими для бюджетів різних рівнів. Непрямі податки та їх складова - акцизи - є важливим інструментом регулювання економіки будь-якої держави в галузі фінансів і найважливішим елементом фінансових відносин на всіх рівнях - держави, підприємств, громадян.
Універсальними акцизами оподатковуються усі групи товарів (з окремими виключеннями), їх встановлюють для всіх виробництв, а сплачують всі споживачі. Специфічні акцизи встановлюються лише на окремі групи товарів і, зазвичай, їх стягнення пов'язано з необхідністю регулювання споживання окремих товарів. Серед усіх видів акцизів саме специфічний акциз був першим із непрямих податків, який коли-небудь застосовувало людство. Основною метою запровадження такого податку було забезпечення надходжень до казни через оподаткування окремих груп товарів.
Рис. 6.1. Види акцизів
Термін «акциз» за однією з версій має латинське походження (від «excisere», що в перекладі означає вирізати, відрізати). Тобто в буквальному розумінні слова, «акциз» - це частина, «відрізана» на користь держави від доходу продавця підакцизного товару, або, в перерахунку на фізичну одиницю, - від ціни цього товару. Таким чином, акциз визначають як податок, який виникає у сфері обміну, а не у сфері виробництва.
Історично основним видом акцизів були специфічні акцизи, за яких об'єктом оподаткування, як правило, виступала вартість товарів, що мали певну специфічну особливість (тютюн, алкогольні напої, легкові автомобілі) або рівень споживання яких значно залежав від зміни цін. Акцизами в середині країни оподатковуються предмети масового споживання, які виробляються і реалізуються суб'єктами підприємництва.
Сьогодні коло підакцизних товарів не є широким та, як правило, включає: алкогольні та тютюнові вироби, деякі види транспортних засобів, нафтопродукти, ювелірні прикраси, каву, пиво та ін. Необхідно враховувати і той факт, що рівень споживання підакцизних товарів у кожній окремо взятій країні буде різним і залежатиме, насамперед, від життєвого рівня її громадян. Високий рівень життя населення відповідно впливає на рівень споживання підакцизних товарів.
Акцизи встановлюються державою на різні види товарів, насамперед, для того, щоб наповнювати казну й покривати видатки бюджету. У цьому випадку специфічний акциз як непрямий податок має перевагу щодо того, що надходження від його справляння є постійними і не залежать від фінансового становища платника податків, як це відбувається у випадку стягнення прямих податків. У разі виконання специфічним акцизом регулюючої функції існує можливість регулювати споживання товарів підакцизної групи, зміщуючи споживацький вибір у бік обирання товарів, які не є підакцизними. Крім того, застосовуючи диференційовані ставки, можна змінити структуру споживання підакцизних товарів, а використовуючи диференційовані ставки на імпортні та вітчизняні підакцизні товари, можна досягати меркантильних цілей, зокрема, це стосується підтримки власного товаровиробника. Контрольна функція проявляється у тому, що при справлянні специфічного акцизу органи державної влади можуть отримувати інформацію про стан виробництва підакцизної продукції.
Скорочення переліку товарів, які оподатковуються специфічним акцизом, призвело до того, що вказаний податок став все більше виконувати регулюючу функцію, адже саме за допомогою нього держава намагається зменшити вживання товарів, шкідливих для людини чи природи. Фіскальну ж функцію все більше починають виконувати універсальні акцизи.
Акцизний збір в Україні був запроваджений у грудні 1991 року Законом України «Про акцизний збір», а вже через рік було ухвалено відповідний Декрет Кабінету Міністрів. До прийняття Податкового кодексу застосування акцизного збору регулювалося значною кількістю нормативно-правових актів, а саме: Декретом Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», законами України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої», «Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби», «Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби та кузови до них», «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)», «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а також постановами Кабінету Міністрів України та наказами ДПА України.
Акцизний збір протягом періоду його застосування в Україні мав суттєве фіскальне значення у формуванні дохідної частини бюджету країни. У 2009 році надходження до бюджету від акцизного збору склали 18,6 млрд грн, що становило 11,7 % від загальних податкових надходжень до Зведеного бюджету України.
У Податковому кодексі окремий розділ «Акцизний податок» присвячений специфічному акцизному оподаткуванню, а акцизний податок визначається як непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених Податковим кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів.
Податковим кодексом закріплюється нині діючий перелік підакцизних товарів. Однак додатково до вказаного переліку доданий скраплений таз, що відповідає європейській практиці та кореспондує з вимогами Директиви Ради 2003/96/ЄС від 27 жовтня 2003 року (стосовно реструктуризації системи Спільноти щодо оподаткування енергопродуктів та електроенергії).
На відміну від попередньої практики, перелік платників акцизного податку доповнено суб'єктами господарювання, які використовують у своєму виробництві спирт етиловий за пільговими ставками (який було отримано під податковий вексель) у разі використання такого спирту не за призначенням. Кардинально новою є запропонована процедура реєстрації платників акцизного податку. Так, визначено обов'язковість надання інформації органами ліцензування органам державної податкової служби за місцезнаходженням суб'єкта господарювання про видачу ліцензій на провадження операцій з підакцизними товарами.
У положеннях окремої статті систематизовано підходи до визначення об'єкта оподаткування акцизним податком, а також доповнено його оборотами з реалізації раніше ввезених у пільговому режимі без сплати податку та втрачених підакцизних товарів з вини платника податку.
Перелік операцій, звільнених від оподаткування акцизним податком, доповнено новими позиціями: ввезення підакцизних товарів як технічної або гуманітарної допомоги (крім алкогольних напоїв та тютюнових виробів); операції з ввезення еталонних чи тестових (моніторингових) зразків тютюнових виробів. Також збережено пільги в оподаткуванні спирту етилового, що використовується на виготовлення лікарських засобів, виноматеріалів, продукції оргсинтезу, а також при реалізації легкових автомобілів для інвалідів, швидкої медичної допомоги та для потреб підрозділів МНС та автомобілів, ввезених, відповідно до правил міжнародного законодавства, для службового користування дипломатичних і консульських установ.
У Податковому кодексі єдиною статтею визначається порядок обрахунку суми податку, виходячи з бази оподаткування та ставок акцизного податку. Крім того, уточнено порядок застосування специфічних ставок акцизного податку, встановлених у валюті. Новим є визначення бази оподаткування при обчисленні суми податку у разі псування, знищення або втрати підакцизних товарів з вини платника податку.
Положеннями Кодексу збережено порядок обчислення податку у разі: реалізації та передачі підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України; виготовлення підакцизних товарів (продукції) на давальницьких умовах; у разі ввезення підакцизних товарів на митну територію України. Також збережено умови звільнення від оподаткування акцизом в разі тимчасового ввезення або переміщення підакцизних товарів через митну територію України транзитом.
Загальні вимоги до порядку маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, виготовлення та продажу марок акцизного податку виробникам та імпортерам зазначеної продукції визначаються окремою статтею. Нормами цієї статті визначено умови, коли алкогольні напої та тютюнові вироби не підлягають маркуванню, та коли ці вироби, з наклеєними на них марками, вважаються не маркованими, а також регламентовано порядок відшкодування суми податку, сплаченої при придбанні марок, у разі повернення марок пошкоджених у процесі виробництва.