Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія державності України.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
09.11.2018
Размер:
240.64 Кб
Скачать

4. Підсумковий контроль знань студентів у формі заліку

Якщо студент отримує за результатами поточного контролю знань більше 60 балів, то йому одночасно виставляється із "зараховано", диференційована оцінка рівня знань відповідно літерної шкали ЕСТ8:

СУМА БАЛІВ

ОЦІНКА В ЕСТ5

НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ

90 -100

А

85-89

В

75-84

С

65-74

^

60-64

Е

35-59

РХ

1-34

Р

Якщо за результатами поточного контролю знань студент отримав менше 60 балів із 100 можливих, то він складає залік на загальних підставах,

У разі невиконання завдань поточного контролю з об'єктивних причин студенти мають право, за дозволом декана, скласти їх до останнього семінарського заняття.

Повторне складання заліку з однієї дисципліни допускається не більше двох разів: один раз викладачу, другий - комісії, створеній деканом факультету.

Якщо студент набрав з дисципліни 1-34 бали, до перескладання він не допускається, відраховується зі складу студентів.

Вступ.

Поняття предмету, методи дослідження та завдання вивчення курсу “Історія української державності”. Місце та значення історії державності на землях України в системі суспільних, зокрема юридичних наук, її зв’язок з теорією держави і права та іншими галузями правознавства. Зв’язок історії державності на землях України , з українознавством загальною історією українського народу та всесвітньою історією.

Періодизація історії державності на землях України. Основні навчальні та наукові джерела історії державності на землях України.

Тема 1. Найдавніші державні утворення на землях України.

Розклад первіснообщинного ладу, загальні закономірності та особливості становлення класового суспільства на території України.

Значення археологічних даних для вивчення рівня розвитку культури на території України. Письмові пам’ятники державності і права Північного Причорномор’я.

Виникнення і розвиток Скіфської рабовласницької держави. Суспільно-політичний лад скіфів і сарматів.

Античні міста-колонії: в Північному Причорномор’ї та Криму (VII ст. до н.е. – ІV ст.н.е.), їх виникнення і розвиток.

Монархія і республіка – політичні форми перших рабовласницьких держав на території України.

Тема 2. Становлення і розвиток державності у східних слов’ян. Політично-правові інститути Київської Русі (IX-xiі ст.). Галицько-Волинське князівство (XII-XIV ст.).

Східні слов’яни. Патріархальне рабство. Зародження і формування феодальних відносин. Східнослов’янські племена і союзи племен у VI-IХ ст. Князівство Божа. Князівство Межаміра і Маджака. Союз племен на Волині. Союз племен у Прикарпатті. Київське князівство. Східнослов'янські князівства і сусідні народи.

Вітчизняні та іноземні літературні пам’ятки східних слов'ян. Особливості східнослов'янської державності.

Утворення Давньоруської ранньофеодальної держави на поч. IX ст. Норманська, антинорманська теорії та хазарська гіпотеза походження Давньоруської держави. Основні моменти внутрішньої і зовнішньої політики.Розвиток феодального землеволодіння і феодальної форми експлуатації. Розвиток ремесла ,торгівлі і виникнення феодальних міст. Пам'ятки історії Давньоруської державності.

Суспільний устрій Київської Русі. Формування і юридичне закріплення правового положення верств феодалів і верств феодально залежного населення. Князі. Боярство і боярський васалітет. Двірцеві слуги. Духовенство. Купці. Холопи. Кабальні люди. Патроновані люди. Ремісники і молодші чорні люди міст. Общинники. Смерди.

Державний лад. Ранньофеодальна монархія. Князь. Рада при князі. Феодальні з'їзди. Народні збори (віче). Чисельна система управління. Двірцево-вотчинна система управління. Удільні князі. Посадники. Волостелі. Тіуни. Судова організація.

Місце феодальної роздробленості у розвитку феодального способу виробництва. Зростання економічного та політичного значення місцевих феодальних центрів. Розпад Київської Русі на окремі князівства: Київське, Переяславське, Чернігово-Сіверське, Волинське, Галицьке та інші.

Боротьба східнослов’янських князівств проти татаро-монгольської навали. Золота Орда як воєнно-феодальна монархія та її відносини з південно-руськими князівствами.

Галицько-Волинське князівство - центр об’єднання земель Південно-Західної Русі.

Суспільний устрій. Зміни у класовій структурі. Перетворення челяді і смердів у феодально залежних селян. Міське населення.

Політичний лад. Влада князів. Рада бояр. Центральні органи управління. Воєвода Дворецький. Двірцеві чини: отрок, детський, сідельник, стояльник. Управління на місцях: старости, воєводи, волостелі. Боярське управління. Судові органи.

Семінарське заняття. Державний лад Київської Русі ІX - ХІІ століть

  1. Суспільний лад Київської Русі. Права та обов’язки окремих верств населення.

  1. Організація влади і управління Київської Русі

а) вищі ограни влади та управління;

б) місцеві органи влади.

3. Судові органи та судовий процес.

4. Система права Київської Русі.

5. Особливості державного устрою Галицько-Волинського князівства XІІІ - ХІV ст.ст.

Тема 3. Державність на землях України в Литовсько-Польську добу. Політично-правові інститути в українських землях, що знаходилися в складі Великого князівства Литовського, Королівства Польського і Речі Посполитої.

Подолання феодальної роздробленості і поява централізованих держав. Соціально-економічні та політичні передумови подолання феодальної роздробленості на території України. Формування української народності. Виникнення та розповсюдження назви "Україна".

Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського і Королівства Польського та зміна їх політико-правового становища.

Особливості суспільного устрою. Творення замкнених суспільних верств - станів. Феодали: магнати та шляхта. Правове оформлення зрівняння шляхти у правах з магнатами. Натуральні і грошові податки селян. Стан чорного та білого духовенства. Бояра, проміжна верства між шляхтою та селянами. Правове становище похожих та непохожих селян. Види земельної ренти. Чиншові, тяглі та службові селяни.

Тяглові селяни. Службові селяни. Розвиток феодально-кріпосницької фільваркової системи сільського господарства. Початок правового оформлення кріпацтва: встановлення панщини та втрата громадянських прав. Міське населення: заможна верхівка, середнє міщанство, міські низи (плебс). Правове становище міського населення в залежності від категорії міста (королівське, приватновласницьке, самоврядне, церковне).

Державний лад. Найвищі органи Польського королівства: король, королівська рада і сейм. Найвищі органи Великого князівства Литовського: великий князь (господар), Пани - Рада і Сейм. Найвищі органи Речі Посполитої: король, Великий вальний сейм - сенат і посольська ізба. Органи центрального управління: маршалки, канцлери, підскарбії, гетьмани та інші урядовці. Адміністративно-територіальний поділ: ліквідація удільних князівств і земель, запровадження воєводств, повітів і волостей; міста і села; староства. Місцеве управління. Воєводи. Старости і каштеляни. Воєводські і повітові сеймики. Системи управління містами і містечками. Магістрат - адміністративний та судовий орган міського самоврядування. Палата ради (бурмістри і радці) та палата лави (війт і лавники). Юридики. Братства церковні та братства цехові. Церква та монастирі. Бреська унія 1596. Військова організація. Судові установи.

Виникнення українського козацтва. Запорозька Січ, її військова і територіальна та політико-правова організація. Роль Запорозької Січі в історії української державності. Органи козацького самоврядування. Ординація Війська Запорозького реєстрового 1638 р. Запорозька Січ у міжнародних відносинах.

Семінарське заняття. Правове становище українських земель в складі Великого князівства Литовського XIV – XVI cт. ст.

1. Характеристика правового положення окремих станів населення.

а) магнатів і шляхти;

б) селян;

в) горожан;

г) духовенства;

2. Органи влади та управління в українських землях в кінці XIV – перші половині XVI ст.ст.

3. Судова система Великого князівства Литовського

а) центральні і місцеві державні судові органи;

б) станові суди;

в) копні суди;

4. Загальна характеристика судового процесу.