9.3. Виправлення помилок у фінансовій звітності

Велике практичне значення має питання про помилки в бухгалтерському обліку, їхній пошук і виправлення. Помилки можна підрозділити з причин виникнення, значенню і місцю виникнення.

З причин виникнення виділяють три обставини: стомлення, недбалість працівника, несправність обчислювальної техніки.

За значенням виділяють два типи помилок: локальні і транзитні. Локальні викликають перекручування тільки в тому документі, де вони допущені, і не приводять до помилок в інших регістрах (неправильно зазначена дата). Транзитні викликають автоматично помилки в декількох місцях і перекручують звітність (неправильна проводка, що перекручує собівартість, автоматично призводить до перекручування прибутку та сум нарахованих податків). До таких транзитних помилок відносяться помилки в записі чисел у будь-якому документі чи регістрі.

За місцем виникнення виділяють помилки в записах (у тексті), у числах і в рознесенні бухгалтерської інформації на відповідні рахунки.

Помилки в записах можуть призвести до складання невірної проводки.

Помилки в числах — найпоширеніший тип помилок (пропущене цифри, переставлені цифри І т.Ін.), вони носять, як правило, цінній і пий характер,

Помилки в рознесені чисел також виникають досить часто (бухгалтер може записати суму в дебет, але забути відобразити її за кредитом, вказати в аналітичному обліку, але не внести в синтетичний рахунок).

Для виявлення правильності рознесення при ручному веденнні бухгалтерського обліку прибігають до пунктирування чисел (проставляють біля зафіксованоі суми знак крижа "X" або пташку "V", якщо перша перевірка не даал результатів, то її повторюють, ставлячи знак "XХ" чи "VV").

Виправлення помилок у бухгалтерському обліку може здійсиювятися коректурним або системним (складанням проводок) способом

Коректурний спосіб полягає в тому, що помилковий запис закреслюється однією рисою так, щоб можна було прочитати закреслене, а над нею пишеться правильний текст чи сума. Причому виправлення повинне бути обговорене і підтверджено підписом тієї особи, яка це зробила. Цей спосіб застосовуеться в тих випадках, коли помилка носить локальний характер і виявлена до того, як закінчені записи і підраховані підсумки оборотів.

Системний спосіб виправлення помилок включає складання додаткових проводок та метод "червоного сторно".

Додаткова проводка складається, як правило, якщо помилка стосується тільки суми операції.

Наприклад, відпущено матеріалів у виробництво на 1000грн.

Д 23 "Основне виробництво"

К 20 "Виробничі запаси".

А бухгалтерська проводка складена тільки на 100 грн. і виявлена ця помилка вже після рознесення операції за рахунками.

Тому після виявлення помилки на різницю (1000 - 100 = 900 грн.)

і складають додаткову проводку на 900 грн.

Д 23 "Основне виробництво"

К 20 "Виробничі запаси"

Виправлення неправильної кореспонденції рахунків досягається методом "червоного сторно".

Наприклад, від постачальників надійшли матеріальні цінності, що були відображені в обліку як основні, і складена проводка на суму 4000 грн.

Д 10 "Основні засоби "

К 63 "Розрахунки з постачальниками"

Однак пізніше з'ясувалося, що ці засоби відносяться до виробничих запасів. Для цього складають повторно помилкову проводку (у тій же кореспонденції і на ту ж суму, записану червоним чорнилом, чи записану в рамці, що надалі, після рознесення її по облікових регістрах, призведе до відрахування її із сум підсумків оборотів (тобто цілком усуне помилку, тому що суми, записані червоним чорнилом у бухгалтерському обліку, розглядаються як негативні числа, і вони взаємно нейтралізуються). А потім складають правильну проводку на суму 4000 грн.

Д 10 , К 63 4000

Д 20 "Виробничі запаси" ,

К 63 "Розрахунки з постачальниками"

На рахунках це буде виглядати таким чином:

10		20		63
Д	К	Д	К	Д	К
1)4000					1)4000
2)					2)
		3)4000			3)4000
Оборот 0		Оборот 4000			Оборот 4000
Оборот 0		Сальдо 4000			Сальдо 4000

Виправлення помилок у звітності підприємства проводиться гідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах".

При цьому виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх періодах, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року. Виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає також повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності.

Виправлення наслідків зміни в облікових оцінках слід включити до тієї ж самої статті звіту про фінансові результати, яка раніше застосовувалась для відображення доходів або витрат, дов'язаних з об'єктом такої оцінки. При цьому слід пам'ятати, що облікова оцінка може переглядатися, якщо змінюються обставини, на яких базувалася ця оцінка, або отримана додаткова інформація. Наслідки зміни облікових оцінок слід включати до звіту про фінансові результати в тому періоді, в якому відбулася зміна, а також і в наступних періодах, якщо зміна впливає на ці періоди.

Деякі події, що сталися після дати балансу можуть також вимагати коригування певних статей або розкриття інформації про ці події у примітках до фінансових звітів. Причому події, які надають додаткову інформацію про визначення сум, пов'язаних з умовами, що існували на дату балансу, вимагають

иіригуання відповідних активів і зобов'язань. До таких подій належать:

1. Оголошення банкрутом дебітора підприємства, заборгованість якого раніше була визнана сумнівною.

2. Переоцінка активів після звітної дати, яка свідчить про стійке зниження їхньої вартості, визначеної на дату балансу.

3. Отриманий інформації про фінансовий стан і результати діяльностї дочірніх і асоційованих підприємств, які свідчать про стійке зниження їхніх акцій на фондовій біржі.

4. Продаж запасів, який свідчить про необґрунтованість оцінки чистої вартості їх реалізаціі на дату балансу.

5. Отримання від страхової організації матеріалів про уточнення розміру страхового відшкодування, переговори щодо якого велись на звітну дату.

6. Виявлення помилок або порушень законодавства, що призвели до перекручення даних фінансовоі звітності.

Внаслідок таких подій коригування активів і зобов'язань здійснюється шляхом сторнування та (або) додаткових записів в обліку звітного періоду, які відображають уточнення оцінки відповідних статей.

Події, що відбуваються після дати балансу і вказують на умови, які виникли після цієї дати, не потребують коригування статей фінансових звітів. Такі події слід розкривати в примітках до фінансових звітів, якщо відсутність інформації про них вплине на здатність користувачів зробити відповідні оцінки та приймати рішення. До таких подій можна віднести:

1. Прийняття рішення щодо реорганізації підприємства.

2. Придбання цілісного майнового комплексу.

3. Рішення про припинення операцій, які становлять значну частину основної діяльності підприємства.

4. Знищення (втрата) активів підприємства внаслідок пожежі, аварії, стихійного лиха або іншої надзвичайної події.

5. Прийняття рішення щодо емісії цінних паперів.

6. Непрогнозовані зміни індексів цін і валютних курсів.

7. Укладення контрактів щодо значних капітальних і фінансових інвестицій.

8. Прийняття законодавчих актів, які впливають на діяльність підприємства.

9. Дивіденди за звітний період, оголошені підприємством після дати балансу.

Причому в примітках до фінансових звітів підприємств слід розкрити таку інформацію щодо виправлення помилок, які мали місце в попередніх періодах:

зміст і суму помилки;

статті фінансової звітності минулих періодів, які були перераховані з метою повторного надання порівняльної інформації;

факт повторного оприлюднення виправлених фінансових звітів або недоцільність повторного оприлюднення.

Підприємству також слід розкрити зміст і суму змін в облікових цінах, які мають суттєвий вплив на поточний період, або, як очікується, суттєво будуть впливати на майбутні періоди. У разі потреби розкриття подій, що відбулися після дати балансу, слід надавати інформацію про зміст подій та оцінку їх впливу на фінансовий результат або обґрунтування щодо неможливості зробити таку оцінку. Також у примітках до фінансової звітності і під розкрити інформацію про дивіденди за звітний період, які були оголошені після дати балансу.