Тема 3. Загальна характеристика цивільного права романської правової сім'ї.

Історія та загальна характеристика французького цивільного права.

Загальна характеристика Цивільного кодексу Франції (кодексу Наполеона).

Загальна характеристика Торговельного кодексу Франції. Співвідношення ЦКФ та ТКФ.

Французька судова практика.

Французька цивілістична доктрина

Тестові завдання

1. У Середньовіччя на півночі Франції для регулювання договірних відносин застосовувалися:

а) кутюми;

б) джерела римського права;

в) кутюми та субсидіарно джерела римського права.

2. Французький цивільний кодекс побудований за:

а) інституційною системою;

б) пандектною системою;

в) системою координат;

г) силурійською системою.

3. Яке з наведених понять невідоме Французькому цивільному кодексу?

а) шлюб;

б) право власності;

в) юридична особа;

г) узуфрукт.

4. Ст. 4 Французького цивільного кодексу встановила особливу роль судової практики у регулюванні цивільно-правових відносин. Ця особливість виражається у тому, що:

а) практика застосування норм Французького цивільного кодексу формується не лише судами, але й іншими органами, яким суди передають відповідні повноваження;

б) судді наділені правом правотворчої діяльності;

в) судді повинні застосовувати норми Французького цивільного кодексу використовуючи виключно буквальне тлумачення норм і понять, що містяться у ньому.

5.З кінця 19 ст. до цього часу в основі застосування Французького цивільного кодексу доктрини, розроблені представниками:

а) „школи тлумачення”;

б) „школи вільних наукових досліджень”;

в) „історичної школи права”;

г) „ паризької школи права”.

Тема 4. Загальна характеристика цивільного права германської правової сім'ї.

Історія німецького цивільного права.

Загальна характеристика Німецького цивільного уложення.

Загальна характеристика Німецького торговельного уложення.

Німецька судова практика.

Загальна характеристика Австрійського уложення та Швейцарського цивільного кодексу.

1. У середньовіччя для регулювання договірних відносин на германських землях застосовувалися:

а) норми римського права;

б) норми звичаєвого права;

в) норми звичаєвого права і субсидіарно норми римського права.

2. Початком кодифікації цивільного права на германських землях є:

а) Прусське всезагальне земське право;

б) Цивільний кодекс Максиміліана Баварського;

в) Австрійське цивільне уложення;

г) Німецьке цивільне уложення.

3. Німецьке цивільне уложення побудовано:

а) за інституційною системою;

б) за пандектною системою;

в) за системою координат;

г) за силурійською системою.

4. Пандектистика – це:

а) наука, завданням якої була систематизація німецьких звичаїв, що регулювали договірні відносини, відносини власності, спадкові та сімейні відносини;

б) наука, завданням якої була систематизація та догматична обробка джерел римського права;

в) наука завданням якої була розробка міжнародних договорів у сфері приватного права;

г) наука, що мала на меті дослідити поняття договірного права.

5. Свобода договору за Німецьким цивільним уложенням обмежується якщо:

а) сторони уклали договір, що не передбачений Німецьким цивільним уложенням;

б) сторони уклали договір, що регулює права та обов’язки сторін інакше, ніж Німецьке цивільне уложення;

в) якщо одна із сторін у результаті укладення такого договору попадає у економічну чи іншу залежність від іншої сторони;

г) сторони уклали договір, форма якого не відповідає вимогам встановленим законодавством.

6. Австрійське цивільне уложення побудовано за :

а) інституційною системою;

б) пандектною системою;

в) за системою координат;

г) за силурійською системою.

7. Цивільний кодекс Швейцарії був розроблений:

а) Фрідріхом фон Савіньї;

б) Ой геном Хубером;

в) Отто Гірке;

г) Віндшайдом.

8. У Німецькому цивільному уложенні є відсутнім:

а) Загальна частина;

б) інститут юридичної особи;

в) інститут моральної шкоди;

г) інститут зобов'язання;

д) інститут заповіту.