Діаграма множення розмірів на коефіцієнти викривлення

При побудові аксонометричних зображень досить часто доводиться множити дійсні розміри на коефіцієнти викривлення. Задача значно спрощується, якщо замість арифметичних розрахунків використати графічні побудови за допомогою діаграм. Побудову бажано виконати на міліметровому папері (Рис. 16).

Проводять дві взаємно перпендикулярні прямі АВ і ВС, на одній з них, наприклад на АВ, від т.А відкладають 100 мм. Потім на АС від т.А від­кладають 35, 50, 70, 95, 106, 122 мм. Отримані точки сполучають з точкою О. Якщо від т. О по горизонталі відкласти розмір l, то взяті по вер­ти­калі відрізки Da, Db,…Df рівні відповідно 0,35l, 0,5l, … 1,22l. На похилих лініях діаграм наносять значення коефіцієнтів, яким ці лінії відповідають.

Р исунок 16

5.4. Аксонометричні проекції поверхонь та об`єктів

5.4.1. Побудова гранних поверхонь

Побудова проекцій многогранників зводиться до побудови їх вершин і ребер. Розглянемо побудову ізометрії многогранників на прикладі призми. На Рис. 17, а показана чотирикутна призма, висота якої пара­лель­на осі Z, а верхня та нижня основи розміщені паралельно площині X`O`Y`.

Р исунок 17

В аксонометрії (Рис. 17, б) спочатку будується одна з основ, верхня або нижня. Оскільки висота призми h, то для побудови нижньої основи з вер­шин верхньої проводять прямі, паралельні осі Z`, і на них відкладають відрізки, які дорівнюють h. Кінці відрізків з`єднують прямими лініями.

Побудова аксонометрії піраміди аналогічна побудові призми.

Побудуйте самостійно поверхню піраміди, зрізаної фронтально- проекціюючою площиною, в ізометрії та в диметрії.

5.4.2. Побудова аксонометрії сфери

П рямокутною ізометрією сфери буде коло, діаметр якого дорівнює 1,22 D, D-діаметр сфери. Дійсно, якщо перетнути сферу площинами, які про­ходять через її центр і паралельні координатним площинам, а потім по­будувати відповідні три еліпси (Рис. 18, а), то обрисовим до них буде коло, діаметр якого дорівнює розміру великої осі еліпса. Початок координат сумі­ща­ють з центром сфери.

Рисунок 18

Аналогічно будується сфера в диметрії, тільки діаметр її дорівню­ва­тиме 1,06D, тобто розміру великої осі еліпса, D-діаметр сфери (Рис. 18, б).

5.4.3. Побудова аксонометрії об`єкта

Щоб виконати за кресленням аксонометрію якогось пред­ме­та, необ­хідно уявити собі його в об`ємній формі, подумки розділити пред­мет на про­сті геометричні тіла і вибрати найбільш наочний вид аксоно­метрії.

Н а Рис. 19 наведений приклад побудови ізометричної проекції об`єкта, що складається з різних форм (Рис. 19, а). Спочатку будують основні геометричні форми (циліндр і призма), а потім складові основної форми (зрізи, виїмки, отвори) (Рис. 19, б).

Рисунок 19

5.5. Аксонометричні проекції технічних деталей

5.5.1. Загальні засади

Перед побудовою аксонометричної проекції деталі (Рис. 20, а) необхід­но вибрати вид аксонометрії, який впливає на ступінь наочності аксоно­мет­рії і про­сто­ту її виконання.

Ізометрію (Рис. 20, б) краще використовувати в тих випадках, коли всі видимі сторони деталі рівноцінні для зображення.

Прямокутну диметрію (Рис. 20, в) краще використовувати тоді, коли най­біль­ша частина елементів деталі, що характеризують її особливості, згрупована на одній зі сторін, яку можна розмістити паралельно фрон­таль­ній площині аксонометричної проекціі.

Р исунок 20

Коли виконуються аксонометричні зображення складних деталей, що мають внутрішні отвори, порожнини, використовують розрізи для вияв­лен­ня внутрішніх форм. Їх здійснюють двома або трьома площинами, кожну з яких розміщують паралельно координатній площині. Найчастіше всього січні площини збігаються з площинами симетрії деталі та від­пові­дають площинам розрізів, що виконані на кресленні цієї деталі. На аксо­но­мет­ричних проекціях не рекомендують використовувати повний розріз, тому що при цьому втрачається наочність зображення. Частіше вирі­за­ють одну четверту частину деталі, іноді одну восьму. Кут, що утворюють січні площини, має бути завжди видимим.