intelektualna_vlasnist

Міністерство освіти і науки України Вінницький національний технічний університет

В.П. КОЖЕМ’ЯКО, О.В. ДРОНЕНКО, А.В. КОЖЕМ’ЯКО

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

Затверджено Вченою радою Вінницького національного технічного університету як навчальний посібник для студентів спеціальності “Лазерна

Вінниця ВНТУ 2008

УДК

Рецензенти:

Р.Н.Квєтний, доктор технічних наук, професор В.М.Лисогор, доктор технічних наук, професор І.І.Хаймзон, доктор технічних наук, професор

Рекомендовано до видання Вченою радою Вінницького національного технічного університету Міністерства освіти і науки України

Кожем’яко В.П., Дроненко О.В., Кожем’яко А.В.

Інтелектуальна власність. Навчальний посібник. – Вінниця: ВНТУ, 2008. – с.

У посібнику розглядаються основні поняття інтелектуальної власності, особливості захисту об'єктів авторського права та суміжних прав, особливості правової охорони об'єктів промислової власності, особливості передачі прав на об'єкти інтелектуальної власності, забезпечення прав на об'єкти інтелектуальної власності. Також у посібнику подано тлумачення найбільш вживаних термінів, визначень і понять стосовно інтелектуальної власності.

Навчальний посібник розроблений у відповідності з планом кафедри та програмою дисципліни “Інтелектуальна власність”.

УДК

© В.П. Кожем’яко, О.В.Дроненко, А.В. Кожем’яко, 2008

4

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………....7

1СИСТЕМА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ……………………..…..9 1.1 Поняття інтелектуальної власності………………………………….…..9 1.1.1 Результат інтелектуальної праці, як об’єкт власності…………….….9

1.1.2 Поняття права інтелектуальної власності, виключного права……...10 1.1.3 Визначення і поняття об’єктів інтелектуальної власності……….….11

1.2 Еволюція інтелектуальної власності……………………………………12

1.3 Місце і роль інтелектуальної власності в економічному і соціальному розвитку суспільства………………………………………………………….13

1.4 Об’єкти та суб’єкти права інтелектуальної власності………………....17 1.4.1 Об’єкти і суб’єкти авторського права і суміжних прав…………...…17

1.4.2 Об’єкти та суб’єкти права промислової власності…………………...25 1.5 Система охорони інтелектуальної власності в Україні………………..30 1.5.1 Історичні передумови виникнення вітчизняної системи авторського права………………………………………………………………..………….30

1.5.2 Законодавча база з авторського права в Україні…………………......35 1.5.3 Державне управління інтелектуальною власністю……….………….41

1.6 Міжнародна система охорони інтелектуальної власності…………..…48

1.6.1 Міжнародні організації та договори у системі охорони інтелектуальної власності……………………….………………………………………………48

1.6.2 Участь України у міжнародному співробітництві у сфері охорони інтелектуальної власності……..…………………………………...…………57

2НАБУТТЯ ПРАВ НА ОБ’ЄКТИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ…60 2.1 Правова охорона об’єктів патентного права……………….…………..60 2.1.1 Охорона прав на винаходи, корисні моделі та промислові зразки….60 2.1.2 Право на одержання патенту. Порядок одержання патенту, припинення його дії та визнання недійсним……………………………….63

2.2 Правова охорона засобів індивідуалізації учасників товарного обігу,

товарів та послуг………………………………………………………………76

2.3 Припинення правової охорони інтелектуальної власності …………...83 2.3.1 Припинення правової охорони об'єктів промислової власності…………………………………………………………………….…85

2.3.2 Припинення правової охорони засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг…………………..……………………92

2.4 Міжнародно-правова охорона інтелектуальної власності……………..93 2.4.1 Міжнародна охорона промислової власності………………...………93

2.4.2 Міжнародна правова охорона засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг…………………………….………...107

3РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРАВАМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ

ВЛАСНОСТІ…………………………………………………………………117

5

3.1Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності…….117 3.1.1 Види договорів, щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності……………………………………………...……117

3.1.2 Права та обов’язки власників охоронних документів…………...…120

3.2Договори у сфері науково-технічної діяльності………………..……..147

3.3Договори на використання об'єктів промислової власності. Ліцензійні договори……………………….……………………………………………..167 4 ЕКОНОМІКА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ………………..…..180

4.1Право інтелектуальної власності, як товар…………………………....180 4.1.1 Особливості права інтелектуальної власності, як товару…………..180 4.1.2 Об’єкти інтелектуальної власності як товар……………………...…184

4.1.3 Інтелектуальна власність як нематеріальний актив……………...…185

4.2Оцінка вартості прав на об’єкти інтелектуальної власності…………189

4.2.1 Особливості оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності…..189 4.2.2 Ціна ліцензії………...…………………………………………………200

5 ЗАХИСТ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ…………………203

5.1Система захисту прав інтелектуальної власності та її призначення...203

5.2Цивільно-правовий захист права інтелектуальної власності………...208 5.2.1 Цивільно-правовий захист авторського та суміжних прав………...208 5.2.2 Цивільно-правовий захист патентних прав……………….………...214

5.3Кримінально-правовий захист права інтелектуальної власності……218

5.4Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності..222 6 ВЕЛИКІ ВИНАХІДНИКИ УКРАЇНИ, СПРИЯННЯ ДЕРЖАВОЮ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІЙ ТВОРЧОСТІ…...……………………………………244

6.1Великі винахідники України…………….……………………………..224

6.2Стимулювання та сприяння державою інтелектуальній творчості….228

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ………………....……………………………………233

ЛІТЕРАТУРА……………………………..………………………………….238

6

ВСТУП

«… Слово Твое есть истина» Иоанна 17:17

Сьогодні людина живе в майже досконалому світі але перед нею все ще виникають запитання: ЯК? ЧОМУ? ХТО? КОЛИ? тощо. Людини знає так багато і водночас так мало.

Досить довго існувала і нав’язувалася людям тенденція, що наука і Біблія несумісні. Ми звикли до цього через атеїстичні теорії, що нав’язувалися нам зверху і незмінно приходили до висновку, що все почалося з… Проте цей початок, вибух, хаос приймався, як щось матеріальне і нам заборонялося дізнаватися про першопричину, про початок цієї самої точки відліку. Але пізнання людиною світу і особливо себе, неможливе без духовного обґрунтування. Дійти до розуміння істини ми можемо, вивчаючи Біблію і займаючись науковими відкриттями одночасно, оскільки Біблія є найбільшою, єдиною достовірною Базою Знань Людства. Учений знаходить істину, спостерігаючи за світом навколо себе, тобто відкриваючи для себе творіння Бога. А вивчаючи Біблію, людина пізнає слово Боже, а через нього і самого Творця, який створив світ. Істинна наука і Біблія не містять протиріч. Читаючи уважно Біблію ми можемо краще зрозуміти світ і закони, які наявні в ньому. У Біблії закодовано людське існування, читаючи її ми можемо і пізнати минуле і відкрити для себе майбутнє.

Звернення до Біблії дає змогу віднайти для себе загублені істини. Уся наука, усі відомі закони алгебри, геометрії, фізики та інших наук зашифровані на сторінках Біблії. Вона є єдиною достовірною Базою Знань Людства, яка може розшифрувати і відкрити нам першоджерела знань. Взяти, наприклад, створення світу. Віддавна, читаючи перші вірші Біблії людина не задумується над тим, що вона стоїть на порозі Великих наукових відкриттів. А проте, якщо взяти до уваги окремі цитати з Біблії, розуміючи не лише прямий зміст, але й трактування, подивімося, що ми можемо отримати. «Спочатку Бог створив Небеса і Землю» (Бытие 1:1), переклад Біблії на різні мови не дає нам правильно зрозуміти змісту її текстів, проте переклад з древньогебретської мови, дає зрозуміти, що вже перші слова – це розкриття істини створення світу, адже Небеса – це є простір, а Земля – праматерія. Далі сказано «Земля ж була безвідна і пуста. І тьма над безоднею», що в цих словах втрачено в результаті багаторазових перекладів? А тьма, то є не що інше, як безконечність (нескінченність), у той час, як «безодня», що часто трактується, як прірва («бездна» рос.) є не що інше, як підтвердження нескінченності і єдності першоджерела, адже «безодня», може бути трактована, як «безо дня» - без часу. В результаті чого бачимо, що було створено простір з безконечності (нескінченності) і

7

без часу. Це є не що інше, як теперішнє фізико-хімічне тлумачення першоматерії, в якій не було ще дії ніяких законів фізики, хімії, що не дозволяє нам навіть позначити розуміння змісту, крім визначеного в Біблії, що це була основа Праземлі (праматерії).

Проте відсутність віри у Бога, у вищу силу не давала тривалий час зрозуміти цих, здавалося б, очевидних істин. Читаючи Біблію далі бачимо «І Дух Божий носився над Водами». Дух Божий – це є не що інше, як свод усіх законів і закономірностей, які вже нам відомі і ще невідомі в єдиному цілому. Проте трактування «Вод», як «води», знову вводить нас в оману. Адже яка вода може бути в просторі? А це є не що інше, як першоджерело життя, першоджерело самої води, перший елемент таблиці хімічних елементів Д. І. Мендєлєєва – Водень.

З води починається все живе, вода і світло необхідні нам, щоб вижити. Процес появи світла також розкривається на сторінках Великої Книги: «І сказав Бог «Хай буде світло і стало світло». Ми сприймаємо це, як аксіому, нам не потрібні доведення, ми живемо у світлі, проте не задаємо собі запитання, а що ж воно таке прареліктове світло? Невірність тлумачень і перекладу знову вводить нас в оману. Ми прийняли «свет», як світло, нам це підходить отже все гаразд. Проте «свет» згідно древньогебретської мови має інше трактування – світ, Всесвіт, місце де ми живемо. Про це далі буде детальніше розкрито на сторінках даної книги.

Але наш Всесвіт – це лише точка у просторі, 99.99999 космосу – це абсолютний вакуум, усе те, що закрито для розуміння людини, те, що нам невідоме. Людина за все своє існування зібрала лише крихітку знань. Проте навіть вони досі є несистематизованими і не завжди захищеними. На сторінках цієї книги пропонується розкрити систему інтелектуальної власності людства. Навчити студентів, як правильно користуватися нематеріальним багатством, як зберегти достовірність і першоджерело відкриттів, і не загубити оригінальності. Оскільки інтелектуальний продукт – це узагальнене і створене людством взагалі і кожною людиною зокрема все те, що ми називаємо Базою Знань. На сьогодні саме продукти інтелектуальної власності займають чільне, провідне місце у визначенні всіх цінностей – сущих і прийдешніх.

8

1СИСТЕМА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

1.1Поняття інтелектуальної власності

1.1.1 Результат інтелектуальної власності, як об’єкт власності

Одним з головних показників цивілізованого суспільства у всі часи було і залишається те, яку увагу надається в ньому розвитку науки, культури і техніки. Від того, наскільки значний інтелектуальний потенціал суспільства і рівень його культурного розвитку, залежить і успіх рішення економічних проблем що стоять перед ним. У свою чергу наука, культура і техніка можуть динамічно розвиватися тільки за наявності відповідних умов, включаючи необхідний правовий захист і оцінку інтелектуальної власності.

Право інтелектуальної власності - це сукупність цивільно-правових норм, регулюючих відносини, пов'язані з творчою діяльністю. При цьому цивільне право не регулює безпосередньо саму творчу діяльність, бо процес творчості залишається за межами дії його норм. Функції цивільного права полягають у визнанні авторства на вужі створені результати творчої діяльності, встановленні їх правового режиму, моральному і матеріальному стимулюванні і захисті прав авторів і інших осіб, що мають авторські права [20].

Проте інтелектуальна власність має свою істотну специфіку, що полягає в нематеріальній природі об'єктів права інтелектуальної власності, творчому характері праці по їх створінню, тобто це інститут власності на нематеріальні блага його суб'єктів. І тут не зовсім застосовна класична тріада правомочності власника, що здійснює звичайні майнові права, оскільки, відчужувавши, наприклад, об'єкт, своєї інтелектуальної власності, його творець не позбавляється тим самим всяких прав на нього, а набувальник не одержує можливості на свій розсуд змінювати цей об'єкт і взагалі вважати його виключно своїм. Тим паче, що, у власність інших осіб переходять, як правило, не об'єкти права інтелектуальної власності, а матеріальні носії науково-технічних ідей і художніх образів (конкретні картини, видання, технічна документація).

Таким чином, єство права інтелектуальної власності полягає в нематеріальній природі її об'єктів.

Зміст права інтелектуальної власності складають особисті немайнові (духовна власність) і пов'язані з ними майнові права її суб'єктів. Специфіка змісту права інтелектуальної власності полягає в двоєдиній структурі і в тому, що тут майнові права не просто пов'язані з не майновими, вони виходять від немайнових прав і ґрунтуються на духовній власності творців [21].

9

1.1.2 Поняття права інтелектуальної власності, виключного права

Авторські, винахідництва і подібні їм права звичайно називають винятковими, тобто абсолютними суб'єктивними правами, що забезпечують їх носіям правомочності на здійснення різних дій з одночасною забороною всім іншим особам скоювати вказані дії.

Виняткові авторські і подібні їм права (право на винахід, промисловий зразок, раціоналізаторську пропозицію і т.д.) виникли як реакція права на масове застосування товарно-грошових відносин в духовній сфері, що дозволяє ставити знак рівності між винятковим правом і правом власності, і розділ VI Закону України «Про власність» так і називається «Право інтелектуальної власності».

Творіння, що визнаються творами науки, літератури або мистецтва, а також винаходами, корисними моделями і промисловими зразками, не вичерпують собою всього різноманіття результатів творчої діяльності. Разом з ними є немало об'єктів, які створюються творчими зусиллями людей, представляють цінність для суспільства і потребують суспільному визнанні і правовій охороні. Наявність такого роду об'єктів і необхідність їх оцінки і правового регулювання в'язаних з ними суспільних відносин в даний час признається переважною більшістю держав. В Україні, окрім традиційних об'єктів, що охороняються авторським і патентним правом, а також законодавством про засоби індивідуалізації, надається охорона селекційним досягненням, топологіям інтегральних мікросхем, інформації, що становить службову і комерційну таємницю, і деяким іншим результатам інтелектуальної діяльності.

При цьому окремі об'єкти інтелектуальної власності, зокрема наукові відкриття і раціоналізаторські пропозиції, є особливими в російських умовах, оскільки в більшості держав світу вони особливо не виділяються. Інші ж об'єкти, зокрема селекційні досягнення, секрети виробництва, топології інтегральних мікросхем, користуються спеціальною правовою охороною в більшості країн світу.

Отже інтелектуальна власність - збірне поняття, вживане для позначення прав на:

результати інтелектуальної (творчої) діяльності в області літератури, мистецтва, науки і техніки, а також в інших областях творчості;

засобу індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів або послуг;

захист від несумлінної конкуренції.

Дати точне і універсальне визначення інтелектуальній власності складно, оскільки зміст поняття інтелектуальної власності міняється по мірі у міру розвитку техніки, ринкових відносин і законодавства, а права, що об’єднуються даним поняттям дуже різнорідні.

10

Якщо для певних результатів інтелектуальної діяльності або засобів індивідуалізації правова охорона законодавством не передбачена, то предмету для розмови про них як об'єктах інтелектуальної власності не існує. Даний критерій не можна вважати абсолютним, оскільки законодавство розвивається, а коло охороноздатних об'єктів постійно розширяється. Тому до об'єктів інтелектуальної власності іноді відносяться також і об'єкти, на які поки не поширена, але в найближчому майбутньому може бути поширений правова охорона.

Об'єкти інтелектуальної власності можуть розглядатися як об'єкти цивільного обороту і, отже, бути об'єктами оцінювання. Проте для мети бізнесу, бухгалтерського обліку і іншої мети, як правило, оцінюються не самі об'єкти інтелектуальної власності, а права на них, причому оцінка прав інтелектуальної власності залежить від мети її передбачуваного використовування і багатьох інших чинників.

1.1.3 Визначення і поняття об’єктів інтелектуальної власності

Відповідно до ст.41 Закону України «Про власність» об'єктами права інтелектуальної власності є твори науки, літератури і мистецтва, відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, знаки для товарів і послуг, результати науково-дослідних робіт і інші результати інтелектуальної праці.

Залежно від особливостей об'єктів права інтелектуальної власності можна виділити чотири її різновиди:

авторське право і суміжні права;

право на відкриття;

промислова власність (право на винахід, корисну модель, промисловий зразок, які називають також патентним правом);

інші результати творчої діяльності, що використовуються у виробництві (право на товарний знак, знак обслуговування, на раціоналізаторську пропозицію, фірмове найменування, охорону селекційних досягнень, топології інтегральних мікросхем, інтересів

володаря «ноу-хау»).

Об'єкти права інтелектуальної власності слід відрізняти від матеріального носія, в якому виражений твір або інший результат інтелектуальної праці. Якщо право на об'єкти інтелектуальної власності належить тільки авторам і їх законним наступникам, то право власності на матеріальні носії, в яких виражений твір, може належати необмеженого коло осіб, але вже не на праві інтелектуальної власності, а в порядку звичайного майнового права.

11

1.2 Еволюція інтелектуальної власності

Одна з основних властивостей інтелектуальної власності полягає в тому, що вона повинна приносити матеріальну чи іншу користь. Це може бути додатковий прибуток, отриманий від використання інтелектуальної власності у сфері матеріального виробництва. Іноді інтелектуальна власність у явному вигляді може не приносити прибутку, але, створюючи додаткові труднощі для конкурентів, полегшує тим самим просування власних товарів і послуг на ринок. Нарешті, вона може сприяти духовному розвитку громадян.

Однак для того щоб одержати ту чи іншу користь від права на об'єкт інтелектуальної власності (0ІВ), необхідно спочатку його створити, а для цього потрібно затратити фінансові, людські та інші ресурси. Тому якщо на даному підприємстві розроблена нова технологія одержання виробів з використанням власного 0ІВ, а конкурент почав незаконно виготовляти ці ж вироби за цією самою технологією, то його вироби виявляться дешевшими, а отже і більш конкурентноздатними. Таким чином, творець об'єкта інтелектуальної власності опиниться у невигідному становищі.

Мабуть, уперше на цю обставину звернули увагу в Англії в період швидкого розвитку мануфактури. Вже на початку XIV століття королівською владою там надавалися підтримка виробництвам. Така підтримка прийняла форму дарування особі, що впровадила нову технологію, виключного права користування цією технологією протягом часу, достатнього для її освоєння. Дане виключне право давало розробнику перевагу в конкурентній боротьбі. Королівство, в свою чергу, одержувало нову технологію виробництва, що сприяло зміцненню його економічного положення [2,4].

Такі права закріплювалися документом, що називався патентною грамотою, що означало "відкритий лист", оскільки він мав печатку в кінці, а не на згорнутому листі. Згодом наданням такого права стали зловживати, використовуючи його для збільшення надходжень у скарбницю. З’явилися протести, і питання, пов'язані з патентами, стали вирішувати в судовому порядку. Класичним прецедентом стала "Справа виробників сукна з Іпсвіча" (1615 p.), при слуханні якої було заявлено: "Але якщо людина привнесла в королівство новий винахід або нове ремесло, ризикуючи при цьому життям і майном і затративши свої засоби тощо, чи якщо людина зробила нове відкриття, то в подібних випадках король своєю милістю і прихильністю у відшкодування його витрат може подарувати йому привілей користатися таким ремеслом чи промислом тільки визначений час, тому як на початку люди королівства перебувають у неведенні щодо цього ремесла і не мають ні знань, ні навичок, щоб користатися ним. Але коли термін патенту минає, король може знову подарувати його".

12