- •11. Військова топографія Загальні положення
- •Орієнтування на місцевості
- •Поправочні коефіцієнти топографічних карт
- •Орієнтування на місцевості без карти не втратило свого практичного значення для кожного військовослужбовця.
- •Просіки у великих лісах, як правило, прорубують завжди по лінії північ-південь та схід-захід.
- •Дані для руху за азимутами
Дані для руху за азимутами
№ точки |
Ділянки маршруту |
Магнітний азимут (Ам), градуси |
Відстань, м |
Відстань, пара кроків |
Час, хв. |
1. |
Північна околиця Кам’янки – брід |
34 |
950 |
633 |
11 |
2. |
Брід – перетин просіки з лісовою дорогою |
12 |
900 |
600 |
10 |
3. |
Перетин просіки з лісовою дорогою – окремо лежачий камінь |
333 |
1250 |
833 |
14 |
4. |
Окремо лежачий камінь – міст |
47 |
1400 |
933 |
16 |
У тих випадках, коли потрібно витримати лише загальний напрямок руху, наприклад, напрям наступу, підготовка даних для руху зводиться до визначення азимута одного напрямку, по якому ведеться наступ. Найчастіше все це буде робитися не на карті, а безпосередньо на місцевості; азимут напрямку наступу в цьому випадку оголошується усно, схема (таблиця) руху не складається.
Визначення на карті місця свого знаходження. Це місце можна визначити одним із наступних способів: за найближчими місцевими предметами, проміром відстані і зворотною засікою.
Для визначення місцезнаходження за найближчими предметами необхідно зорієнтувати карту і розпізнати на ній і на місцевості один-два предмети. Далі, на око, визначити своє місце відносно цих предметів на місцевості. Призначення місця свого знаходження проміром відстані застосовується під час руху по дорогах чи уздовж якого-небудь іншого лінійного предмета. Почавши рух від розпізнаного на місцевості і на карті місцевого предмета, ведуть рахунок відстані (вимірювання пройденого шляху по спідометру, кроками, по часу руху тощо). Місце свого знаходження завжди можливо визначити, відклавши в масштабі карти відстань, пройдену від початкової точки у напрямку руху.
Зворотною засікою своє місце визначається за місцевими предметами, що розташовані в стороні від дороги чи другого лінійного орієнтира, уздовж якого здійснюється рух. Для цього необхідно зорієнтувати карту і розпізнати на ній і на місцевості який-небудь орієнтир. Приклавши на карті лінійку до зображення цього орієнтиру і не порушуючи орієнтування карти, візують на предмет по лінійці, повертаючи її навколо умовного знака орієнтира. Коли орієнтир опиниться на лінії візування, а край лінійки доторкнеться його умовного знака, прокреслюють лінією від орієнтира на себе. Місце перетину цієї лінії з дорогою і буде місцем, де ми знаходимось.