8. Захист від зброї масового знищення

Захист від зброї масового знищення здійснюється з метою максимального послаблення ураження підрозділів ядерною, хімічною, біологічною (бактеріологічною) зброєю, збереження боєздатності особового складу відділення (обслуги, екіпажу) і забезпечення успішного виконання поставленого бойового завдання.

Засоби індивідуального і колективного захисту

До засобів індивідуального захисту належать засоби захисту органів дихання, шкіри та очей особового складу, до засобів колективного захисту – різноманітні фортифікаційні споруди і бойова техніка, яка має спеціальне обладнання. Засобами захисту органів дихання є фільтруючі протигази та респіратори.

Фільтруючий протигаз (рис. 84) використовується для захисту органів дихання, очей та шкіри від отруйних, радіоактивних речовин та біологічних (бактеріологічних ) засобів.

Протигаз складається з протигазної коробки і лицьової частини. Крім того, в комплект протигазу входять сумка і плівки, які не запотівають або спе-ціальний олівець для попередження запотівання скелець окулярів.

Протигазна коробка призначається для очищення повітря, яке вдихається, від отруйних, радіоактивних речовин і біологічних (бактеріологічних) засобів. Коробка споряджена (по току повітря) протидимовим (аерозольним) фільтром та спеціальним поглиначем (шихтою).

Л

Рисунок 84 – Фільтруючий протигаз

ицьова частина протигазу забезпечує підведення очищеного в протигазній коробці повітря до органів дихання і захищає очі й обличчя від потрапляння на них отруйних, радіоактивних речовин та біологічних (бактеріологічних) засобів. Вона складається з гумової шолома-маски з окулярами та обтікачами, клапанної та мембранної коробок.

Підготовка протигаза до використання включає в себе підбір шолома-маски, складання протигазу, перевірку його справності. Шоломи-маски підбирають за розміром, який визначається шляхом вимірювання голови по замкнутій лінії, яка проходить через маківку, підборіддя та щоки. Перед збиранням протигазу нові лицьові частини необхідно протерти чистим ганчір’ям (ватою), трішки змоченим водою, а клапани видиху продути. При збиранні протигазу з’єднання загвинчують до відмови.

Для перевірки протигазу на його герметичність необхідно надіти шолом-маску, закрити отвір у дні коробки гумовою пробкою (або закрити рукою) і зробити глибокій вдих. Якщо при цьому повітря під лицьову частину не проходить, то шолом-маска підібрана правильно і протигаз справний, якщо повітря проходить, то протигаз несправний і зовнішнім оглядом слід визначити несправність, усунути її або замінити протигаз.

Наприкінці підбирається лицьова частина і перевіряється справність протигазу в камері (приміщенні) із хлорпікрином.

Респіратор Р-2 застосовується для захисту органів дихання від радіоактивного і ґрунтового пилу. Він являє фільтруючу напівмаску, зовнішня поверхня якої виготовлена з пористого синтетичного матеріалу, а внутрішня – з тонкої плівки, що не пропускає повітря. Між ними розташований фільтр із полімерних волокон.

Розмір респіратора визначається зміною висоти обличчя від заглиблення перенісся до найближчої точки підборіддя. Після підбору респіратор міряють і перевіряють щільність прилягання напівмаски. Респіратор зберігається у відділенні протигазної сумки під лицьовою частиною протигазу.

Загальновійськовий захисний комплект (ОЗК) (рис. 85) призна-чений для багаторазового захисту шкіри, обмундирування, споряд-ження та індивідуальної зброї від отруйних речовин, біологічних (бактеріальних) засобів, радіоактив-ного пилу і складається із захисного плаща, панчіх та рукавиць.

Захисний плащ може бути використаний у вигляді накидки наді­тої у рукави і у вигляді комбінезону. Плащі виготовляють чотирьох розмірів: перший – для військовослужбовців з ростом до 165 см, другий – від 166 до 172 см, третій – від 173 до 178 см, четвертий – від 179 см і вище.

Захисні панчохи випускають трьох розмірів: перший – для чобіт розміром до 40, другий – 41-42, третій – 43 і вище.

Захисні рукавиці бувають двох видів: літні – п’ятипалі і зимо­ві – двохпалі. Зимові рукавиці мають утеплені вкладиші.

К

Рисунок 85 – Загальновійськовий захисний комплект ОЗК

остюм захисний сітчастий (КЗС) призначений для захисту шкіри і обмундирування від світлового випромінювання ядерного вибуху. Костюм надівається зверху на літне обмундирування або ОКЗК. Він виготовлюються з сітчастої камуфльованої жовто-зеленої бавовняної тканини, яка оброблена спеціальною вогнезахисною рідиною. Костюм складається з куртки з капюшоном і штанів. Маса костюму – 0,7 кг.

Костюм захисний плівковий (КЗП) призначений для захисту від краплин і аерозолів отруйних речовин, а також для зниження зара­женості біологічними (бактеріальними) засобами та радіоактивним пилом. У склад костюма входять плівковий захисний плащ та плів­кові захисні панчохи. Костюм використовується із захисними рукавицями. Маса костюму біля 1 кг.

Зберігання, огляд та поточний ремонт засобів індивідуального захисту. Протигази у підрозділах закріпляють за особовим складом і зберігають в шафах або пірамідах у спеціальних відділеннях. На лівому боці сумки, на місці її з’єднання з лямкою, при­кріплюють бирку розміром 3×5 см, на якій записують номер протигазу, прізвище та ініціали військовослужбовця, за яким закріплений проти­газ.

Загальновійськові захисні комплекти в підрозділах зберігають згорнутими і укладеними в речові мішки або спеціальні шафи у місцях вказаних командиром підрозділів.

Забороняється зберігати засоби індивідуального захисту поблизу опалювальних приладів, а також спільно з кислотами, лугами та легкозаймистими речовинами. У протигазних сумках не мож­на зберігати сторонні предмети. Поточний ремонт засобів індивідуального захисту в підрозділі виконується особовим складом.

До засобів колективного захисту належать фортифікаційні споруди і рухомі об’єкти бойової техніки, що мають фільт­ровентиляційне обладнання, яке дозволяє в умовах ураження пере­бувати особовому складу в цих приміщеннях без засобів захисту. Фільтровентиляційне обладнання забезпечує подачу в об’єкт очищено­го від отруйних речовин і радіоактивного пилу зовнішнього повітря, а також утворює надлишковий тиск, який виключає проникнення ураженого пові­тря через елементи огороджуючої конструкції.

Військові фортифікаційні споруди обладнуються фільтро-вентиляційними агрегатами ФВА-100/50 або ФВА 50/25, а бойова техніка – фільтровентиляційними установками (ФВА). Зі складу підрозділу, який знаходиться в сховищі, призначається наряд, основними обов’язками якого є: забезпечувати безперервну роботу ФВА з максимальною продуктив­ністю; контролювати повне закриття захисної і герметичних дверей; контролювати наявність підпірки у споруді; забезпечувати вхід у споруду та вихід з неї тільки із затримкою особового складу в кожному тамбурі на 2-3 хвилини, та сте­жити за використанням заходів по боротьбі з занесенням отруй­них речовин і біологічних (бактеріальних) засобів особовим складом, а також за тим, щоб захисні та герметичні двері не відчинялись одночасно; перевіряти періодично через 15-20 хвилин та після кожного входу в приміщення особового складу прибором ВПХР чистоту повітря у споруді, та при необхідності подавати команду на надягання протига­зів; періодично перевіряти приладом ДП-50 зараженість радіоактивним пилом; проводити зміну працюючих на ручному ФВА , по мірі їх стомлювання (через кожні 20-30 хвилин).