- •11. Військова топографія Загальні положення
- •Орієнтування на місцевості
- •Поправочні коефіцієнти топографічних карт
- •Орієнтування на місцевості без карти не втратило свого практичного значення для кожного військовослужбовця.
- •Просіки у великих лісах, як правило, прорубують завжди по лінії північ-південь та схід-захід.
- •Дані для руху за азимутами
Поправочні коефіцієнти топографічних карт
Характер місцевості |
Для карт масштабів |
||
1:50000 |
1:100000 |
1:200000 |
|
Гірська, сильно пересічна |
1,15 |
1,2 |
1,25 |
Горбиста, середньо пересічна |
1,05 |
1,1 |
1,15 |
Рівнинна, слабо пересічна |
1,0 |
1,0 |
1,05 |
Визначення по карті точок місцевості. Координатами називаються лінійні чи кутові величини, що визначають положення точки на будь-якій поверхні чи в просторі. При визначенні координат точок на місцевості по карті широко застосовуються плоскі прямокутні координати. Плоскі прямокутні координати (рис.88) – лінійні величини, що визначають положення точок на площині відносно встановленого початку координат. У загальному випадку за початок координат приймають точку перетину двох перпендикулярних ліній (осі координат). Вертикальна вісь називається віссю ікс (X), а горизонтальна – віссю ігрек (Y). Положення точки М визначається відрізками осей, ОХ та ОУ чи, теж саме, найкоротшими відрізками (перпендикулярами) від точки, що визначаємо, до відповідних осей координат.
На топографічних картах система плоских прямокутних координат дається у вигляді сітки взаємно перпендикулярних ліній, проведених на рівних відстанях одна від одної, що утворюють сітку квадратів, яка називається координатною або кілометровою сіткою. Щоб вказати приблизне місцезнаходження будь-якого місцевого предмета (об’єкта, цілі), достатньо вказати квадрат сітки, в якій він розташований. Квадрат завжди вказується підписами кілометрових ліній, які, перетинаючись, утворюють його нижній лівий (південно-західний) кут. При вказанні квадрату необхідно обов’язково дотримуватись правила: спочатку назвати дві цифри, підписані у горизонтальній лінії, тобто координату х, а потім дві цифри, підписані біля вертикальної лінії, тобто координату y. При цьому цифри пишуться і вимовляються разом, без розділу їх на х та у, наприклад, дев’яносто сорок два (9042), двадцять два нуль один (2201).
Визначення по карті координат точок проводиться у такому порядку. Визначають відстані (по перпендикуляру) в метрах спочатку від горизонтальної лінії – нижньої сторони квадрата, а потій від лівої вертикальної лінії – лівої сторони квадрата, в якому знаходиться ця точка. Отримані відстані в метрах добавлять до значень координат ліній в кілометрах, від яких вимірюють відстані до точки. Отримані величини і будуть координатами точки. На рисунку 89, показані скорочені координати мосту: х=15650; у=52530. Повні координати цієї точки будуть: х=6015650; у=3452530.
Нанесення на карту різноманітних об’єктів за відомими координатами виконується у такій послідовності. Припустимо, що ціль (кулемет) на місцевості розташована в точці, яка нічим не відмічена на карті, але відомі її координати: х=15І75 та у=52420. Для нанесення її на карту необхідно визначити квадрат, в якому знаходиться ціль. Дві перші цифри в координатах х та у (десятки і одиниці кілометрів) показують, що ціль знаходиться в квадраті 1552 (15 – горизонтальна лінія, 52 – вертикальна лінія). В квадраті 1552 відкладемо по вертикальних лініях сітки 175 м, нанесемо точки і з’єднаємо їх прямою. На цій прямій знаходиться ціль. По прокресленій лінії праворуч від вертикальної лінії сітки, яка має підпис 52, відкладаємо відрізок 420 м і наносимо точку. Отримана точка (рис. 88) і буде місцем розташування цілі на карті (в нашому прикладі – кулемет).
а б
Рисунок 88 – Плоскі прямокутні координати:
а – вісі прямокутних координат; б – визначення координат по
карті і нанесення точок на карту за відомими координатами