4. Завдання до практичних занять, колоквіумів та самостійної роботи

 

Т е м а 1. Поняття кримінального процесу

(для самостійної роботи)

 

П л а н

 

1.    Роль кримінального процесу в державному механізмі боротьби зі злочинністю.

2.    Кримінально-процесуальна форма та її значення в регулюванні кримінально-процесуальних відносин.

3.    Зв’язок кримінального процесу з іншими галузями права, суміжними галузями знань.

 

Т е м а 2. Джерела кримінально-процесуального права

(колоквіум)

 

П л а н

 

1.   Конституція України – правова основа кримінально-процесуального законодавства.

2. Кримінально-процесуальний кодекс України, його

призначення та структура.

3. Інші законодавчі акти України як джерела кримінально-процесуального законодавства.

4. Рішення Конституційного Суду України як джерела

кримінально-процесуального законодавства. Рішення Європейського Суду з прав людини.

5. Чинні міжнародні угоди, згоду на обов’язковість яких дано Верховною Радою України, як частина національного кримінально-процесуального законодавства України.

6. Роль постанов пленуму Верховного Суду України, рішень вищестоящих судових інстанцій у конкретних справах, відомчих, нормативних актів у регулюванні кримінально-процесуальної діяльності. Судова практика як джерело права.

 

Т е м а  3. Принципи кримінального процесу

 

Завдання

 

1. При відкритті судового засідання в справі К., який звинувачувався в розбійному нападі, захисник підсудного заявив суду, що К., латиш за національністю, погано володіє українською мовою, однак досудове слідство велося без участі перекладача. На цій підставі захисник просив суд повернути справу прокурору для провадження попереднього слідства.

Прокурор заперечував проти клопотання захисника, посилаючись на те, що на досудовому слідстві К. не просив забезпечити його перекладачем. У судове ж засідання перекладача викликано, і за його участю буде розглядатися справа.

Як суд має вирішити цю процесуальну ситуацію?

 

2. У справі У. і В., які звинувачувалися в розбої, до судового засідання викликалися свідки й потерпілі М. і С. У судове засідання з’явився лише свідок Т. Потерпілі та інші свідки в суд не з’явилися. Відомостей про вручення їм повісток у справі не було. Прокурор вважав можливим розгляд справи за відсутністю свідків. Захисник приєднався до думки прокурора. Суд ухвалив слухати справу.

Підсудні У. і В., які на досудовому слідстві визнавали себе за винних, в судовому засіданні відмовилися від своїх показань і заперечували свою винність. Суд допитав підсудних, оголосив їх показання на досудовому слідстві, допитав Т., оголосив показання потерпілих та інших свідків на досудовому слідстві й виніс вирок.

Чи правильні дії суду?

 

3. Районний суд у складі судді М. розглядав 7 липня справу А., який звинувачувався за ст. 364 КК України. Не закінчивши розгляд справи, суд зробив перерву до 15-ї години 8 липня. Вранці 8 липня районний суд розглянув справу Щ., який звинувачувався за ч. 2 ст. 296 КК України і виніс вирок. Після короткої перерви в призначений час суд продовжив розгляд справи А. і того же дня виніс вирок.

Чи допущено порушення в справі ? Якщо допущено, то в чому саме виявилось і які мало наслідки?

 

4. При попередньому розгляді справи С., який звинувачувався в розбійному нападі, суддя визнав за необхідне повернути справу прокурору для проведення додаткового розслідування. Свою постанову суддя мотивував тим, що С. винним себе не визнав, однак на досудовому слідстві не були проведені очні ставки між ним і свідками та потерпілими. На цю постанову суду прокурором було подано апеляцію з мотивів, що обвинувачений ні на досудовому слідстві, ні при ознайомленні його з матеріалами слідства в порядку, передбаченому ст.218 КПК України, не порушив клопотання про проведення очних ставок зі свідками й потерпілими.

Чи обґрунтована апеляція прокурора та чи відповідає вона принципам кримінального процесу?

 

5. К. був визнаний винним у тому, що, працюючи завідувачем складом заводу, систематично привласнював державні гроші, що одержував за проданий спецодяг, внаслідок чого у нього виникла нестача, за фактом якої було порушено кримінальну справу за ч.3 ст.191 КК України. На досудовому слідстві й в суді К. винним себе не визнав. Він заявив, що розкраданням ніколи не займався, що згадану суму у нього було викрадено в трамваї, коли він віз гроші додому, бо касу заводу вже було закрито, а про скоєну в трамваї крадіжку одразу заявив у міліцію.

В обвинувальному вироку суд обґрунтував своє рішення показаннями свідків С. і Г. про те, що К. зобов’язаний був вносити в касу виручку кожного дня і що необхідності відносити гроші додому у нього не було. Відхиляючи версію підсудного про крадіжку грошей у трамваї, суд зазначив у своєму вироку, що вона нічим не підтверджена, крім заяви підсудного, та що cаме К., а не слідчі органи, зобов’язаний був довести свою невинуватість.

Чи відповідає вирок суду принципам кримінального процесу?

 

6. До районної прокуратури звернулася З. із заявою про те, що її дочка зґвалтована М. Після перевірки заяви слідчий порушив кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.І ст.152 КК України, і розпочав розслідування. У висновку судово-медичної експертизи, яку було призначено в даній справі, констатувалося, що на тілі потерпілої мають місце характерні для зґвалтування сліди.

Після закінчення розслідування слідчий запросив потерпілу для ознайомлення з матеріалами справи (ст.217 КПК України). Потерпіла звернулася до слідчого з письмовою заявою, у якій просила закрити справу щодо М., бо вона примирилася з ним і вони подали заяву до загсу про реєстрацію шлюбу. Потерпіла також вказала, що заяву про зґвалтування в суд подала мати проти її волі.

З урахуванням наведених обставин слідчий виніс постанову про закриття справи за п.6 ч. І ст.6 КПК України.

Чи дотримувався слідчий принципів кримінального процесу? Назвіть норми закону, у яких ці принципи передбачені, і зробіть правовий аналіз процесуальної ситуації, яка склалась у даному випадку.

 

 

Т е м а  4. Суб’єкти кримінального процесу

 

Завдання

 

7. У справі про вбивство сторожа магазину М. оперуповноважений відділу карного розшуку В. виконав усі невідкладні слідчі дії, після чого згідно зі ст.109 КПК України надіслав справу прокуророві для проведення досудового слідства.

Слідчий прокуратури Б. прийняв цю справу до свого провадження і надіслав на ім’я начальника райвідділу внутрішніх справ лист з проханням виконати ряд слідчих дій. Начальник райвідділу письмово відповів слідчому, що злочинця в справі встановлено і заарештовано, а справа підслідна прокуратурі, тому він не має права доручити підлеглим йому працівникам виконувати слідчі дії в даній справі.

Чи правильні дії слідчого та начальника РВВС? Охарактеризуйте процесуальні та непроцесуальні форми взаємодії слідчого з органами дізнання при розслідуванні кримінальної справи.

 

8. Прокурор району, ознайомившись з матеріалами справи, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.І86 КК України, дав слідчому письмові вказівки: а) допитати як свідків С. і К.; б) провести очну ставку між потерпілими Г. і підозрюваним Ш.; в) провести обшук на квартирі брата підозрюваного, де можуть бути приховані речі потерпілого; г) притягти Ш. як обвинуваченого і пред’явити йому обвинувачення в розбійному нападі за ч. І ст.187 КК України.

Однак після допиту свідків і очної ставки слідчий дійшов висновку, що підстав для проведення обшуку та для притягнення Ш. як обвинуваченого немає, тому вказівки прокурора в цій частині не виконав, про що повідомив останнього.

Чи відповідають дії слідчого вимогам закону? У чому полягає процесуальна самостійність слідчого?

 

9. У справі М. (1966 р. народження) по звинуваченню в розбої в судове засідання з’явилися прокурор і призначений судом захисник. При відкритті судового засідання М. заявив, що захисник йому не потрібний і що він буде захищатися самостійно. У зв’язку з цим підсудний звернувся до суду з клопотанням про звільнення захисника від участі в справі. Прокурор у своїй заяві вказав на те, що справа складна і участь захисника в ній потрібна.

Як повинен учинити суд?

Той же випадок, але підсудний – неповнолітній.

 

10. Під час розслідування справи щодо М., відданого до суду за ч.2 ст.286 КК України, слідчий обрав як запобіжний захід підписку про невиїзд, після чого допитав М. як підозрюваного.

Перевіривши матеріали справи, прокурор вказав слідчому, що М. не можна було допитувати як підозрюваного, оскільки до притягнення його як обвинуваченого не було обрано запобіжний захід “взяття під варту”. На цій підставі прокурор запропонував слідчому перед тим, як притягнути М. як обвинуваченого, допитати його як свідка.

Чи правильна вказівка прокурора?

 

11. К. було притягнуто до відповідальності за крадіжку пальта у Є. Під час розслідування встановлено, що К. продав украдене пальто Р., який купив його, не знаючи, що воно крадене. Пальто було відібране у Р. і повернуто Є. Під час розгляду справи К. до початку судового засідання в суд з’явився Р. і подав заяву про визнання його цивільним позивачем і про стягнення на його користь з К. суми, що дорівнює вартості пальта.

Чи може бути Р. допущений у справі К. як цивільний позивач ?

 

12. Інструктор автошколи К., перебуваючи в нетверезому стані, керував автомашиною, що належала начальникові цієї школи, разом з яким вони поверталися з полювання. Порушивши правила безпеки руху, він збив Д. і С. Від одержаних травм Д. помер, залишивши на утриманні працездатної, але не працюючої дружини двох малолітніх дітей. Витрати на похорони взяв на себе брат загиблого. С. внаслідок наїзду одержав тяжкі тілесні ушкодження і перебував на лікуванні 43 дні. Після закінчення лікування його було визнано інвалідом II групи. Безпосередній власник автомашини одержав легкі тілесні ушкодження. У зв’язку зі злочином порушено кримінальну справу й розпочато розслідування.

Хто, до кого і на яких підставах може заявити цивільний позов у даній справі?

 

13. Водія  ТОВ “Форт” В. було віддано до суду за ч.2 ст.286 КК України за порушення правил безпеки руху, внаслідок чого громадянину С. заподіяно тяжкі тілесні ушкодження.

У день розгляду справи до суду з’явився адвокат – представник С. До початку судового засідання він заявив позов до ТОВ “Форт”, якому належав автомобіль, про відшкодування шкоди, заподіяної С. унаслідок втрати ним працездатності. Адвокат клопотався перед судом про відкладення справи і виклик представника ТОВ “Форт”.

Прокурор і захисник заперечували проти відкладення справи, посилаючись на те, що це затримає її розгляд. Суд ухвалив: “Зважаючи на те, що розгляд цивільного позову та залучення ТОВ “Форт” до участі в справі затримає і ускладнить її розгляд, клопотання представника С. відхилити, надати С. право заявити свій позов у порядку цивільного судочинства”. Після цього суд розглянув справу і ухвалив вирок.

Чи обґрунтовано це рішення суду?

 

 

Т е м а  5.  Докази в кримінальному процесі

 

Завдання

 

14. Слідчий РВВС м. Харкова приїхав на квартиру підозрюваного у вчинені привласнення майна Є., щоб провести виїмку документів. Під час виїмки слідчий звернув увагу на те, що на стіні зали якось не так, як треба, висить килим. Коли його зняли, було знайдено потайний сейф. Слідчий запропонував Є. Відчинити його дверцята. Із сейфа слідчий вийняв 20 тис. доларів США та пістолет системи “Макаров”, на зберігання якого у Є. не було дозволу. Слідчий склав протокол виїмки, оглянув пістолет і після приїзду до РВВС порушив кримінальну справу за ст. 263 КК України.

Оцініть дії слідчого та доказове значення пістолета системи “Макаров”, доларів США, протоколу огляду пістолета та грошей .

 

15. К. та С. підозрювались у розкраданні матеріальних цінностей із продовольчого магазину. К. дав свідчення, що крадіжку з магазину він скоїв сам. С. при цьому не був присутній, оскільки він з ним не знайомий і раніше ніколи його не бачив. Слідчий додав до матеріалів кримінальної справи фотознімки, зроблені при огляді місця події, у тому числі фотографії контрольного замка зі слідами злому, пролому в дверях та слідів, залишених знаряддями злому. Крім того, до справи прилучений знімок, виявлений у С. при обшуку, на якому він і К. стояли, обійнявшись, серед інших громадян, які позували фотографу.

Дайте порівняльну характеристику доказового значення фотознімків місця пригоди та фотознімка, виявленого при обшуку  квартири С.

 

16. На підставі статей 6 та 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 р. слідчим прокуратури Н-ського району м. Харкова надіслано до прокуратури Н-ського району м. Бєлгорода (Російська Федерація) запит з проханням провести обшук у квартирі Д. До запиту додавалась постанова слідчого про проведення обшуку, санкціонована районним суддею. Одержаний протокол обшуку слідчий приєднав до матеріалів справи, але районний суд Н-ського району м.Харкова не визнав протокол обшуку джерелом доказів, пославшись на те, що Кримінально-процесуальний кодекс України не передбачає винесення вироку на підставі доказів, одержаних відповідно до вимог іноземного процесуального законодавства.

Оцініть правильність рішення суду.

 

 

Т е м а  6. Процес доказування та його елементи

 

Завдання

 

17. Х., який обвинувачувався у вчинені разом з П. розбійницького нападу на інкасатора для заволодіння грошовою виручкою, під час досудового слідства захворів тимчасовим розладом душевного стану і за ухвалою суду був поміщений на примусове лікування до психіатричної лікарні спеціального типу. Справу по обвинуваченню Х. виділено в окреме провадження та зупинено до його виздоровлення. Справу по обвинуваченню П. було направлено до суду, і він був засуджений. Вирок вступив у законну силу.

Після лікування Х. справу по його обвинуваченню було поновлено, закінчено розслідування та направлено в суд. У судове засідання був викликаний та доставлений під конвоєм із ВТК П., який дав показання про участь Х. в розбої.

Чи може бути П. допитаний в суді і в якості кого?

 

18. В., П., Ч. учинили п’ять розбійницьких нападів на промтоварні магазини з метою заволодіння матеріальними цінностями. Діючи за змовою, вони під’їжджали до магазинів на автомобілі ВАЗ 21-07, який належав Ч. Погрожуючи обрізом мисливської рушниці сторожу, вони зв’язували останнього і ламали замки. Із магазинів співучасники, як правило, викрадали найбільш цінні речі і завантажували в машину, після чого Ч. відвозиввикрадене додому.

Під час обшуку у В. у сараї виявлено і вилучено мисливську рушницю з двадцятьма патронами. На квартирі у П. слідчим знайдено лом “фомка”, відмички та низки ключів. За місцем проживання Ч. було вилучено тільки деякі з викрадених товарів, бо більшість із них він встиг реалізувати. Під час обшуку у Ч. була описана та вилучена автомашина ВАЗ 21-07, яка йому належала.

Вирішіть долю названих предметів. Визначте їх процесуальну природу.

 

19. При розслідуванні кримінальної справи, порушеної проти Н. за фактом вимагання хабара, слідчому було надано аудіокасету з записом розмови, за припущенням, вимагача хабара із заявником. У слідчого виникли сумніви в правомірності її прийняття і подальшого використання в справі,у зв’язку з чим він звернувся за порадою до начальника слідчого відділу.

Які мають бути рекомендації начальника слідчого відділу?

 

20. Є. постановою слідчого був притягнений до відповідальності по обвинуваченню в даванні хабара Н.

Є. винуватим себе не визнав і пояснив, що з Н. ніколи не зустрічався і не знає його. При обшуку у квартирі Є. знайдено лист Н., в якому останній призначив Є. місце для зустрічі в певний час.

Чи буде лист Н., знайдений при обшуку, письмовим або речовим доказом? Що повинен зробити слідчий з виявленим при обшуку листом Н.?

 

21. Вироком суду Ц. визнано винним у тому, що він як черговий по парку залізничної станції порушив правила розмітки вагонів, а це призвело до зіткнення маневрового тепловоза з цистерною. Унаслідок допущеного порушення пролите паливо спалахнуло й зайнялося, спричинивши пожежу, внаслідок якої заподіяно суттєвої матеріальної шкоди.

У вироку доказом вини Ц. було посилання на висновок експерта, де порушення службових обов’язків Ц. розцінювались як такі, що призвели до вказаної вище події.

Висновок експертів був частково обґрунтований матеріалами справи, а частково даними, відомими експертам як очевидцям події. Серед експертів був маневровий диспетчер Ш., який керував роботою чергового по парку.

Чи допущено порушення в справі? Якщо допущено, то в чому воно полягає і до яких наслідків воно призведе?

 

 

Т е м а 7.  Характеристика заходів процесуального примусу

 

Завдання

 

22. Розглядаючи 25.01.2002 р. подання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо А., підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, суддя місцевого суду Київського р-ну м. Харкова продовжив строк затримання на 5 діб (до 30.01.2002 р.) з підстав відсутності в матеріалах справи документів, які б підтверджували особу підозрюваного. 30.01.2002 р. суддя того ж суду, розглядаючи те ж саме подання прокурора, вдруге продовжив строк затримання ще на 7 діб (до 06.02.2002 р.) для встановлення всіх обставин, які мають значення у справі.

Проаналізуйте наведену процесуальну ситуацію. Який порядок продовження строку затримання? Які вимоги пред’являються до постанови судді про продовження строку затримання?

 

23. Розглянувши подання слідчого про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, суддя місцевого суду Ленінського р-ну м. Дніпропетровська виніс постанову про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою до 4-х місяців. Строк досудового слідства по даній справі було продовжено до 3-х місяців. На постанову судді захисник обвинуваченого подав апеляцію до апеляційного суду.

Яке рішення має прийняти апеляційна інстанція? Який порядок продовження строку тримання особи під вартою? Чи може бути оскаржено рішення суду про продовження строку застосування цього запобіжного заходу?

 

 

Т е м а  8. Кримінально-процесуальні акти: їх

види та вимоги, які до них ставляться

 (колоквіум)

 

П л а н

 

1. Поняття, процесуальне значення та система рішень у кримінальному судочинстві.

2. Види рішень та їх класифікація на досудових стадіях кримінального процесу.

3. Структура кримінально-процесуальних рішень та вимоги закону до їх складових частин.

4. Законність, обґрунтованість та мотивованість процесуальних рішень на досудовому та судовому провадженнях.

 

 

Т е м а  9. Строки кримінального процесу

(для самостійної роботи)

 

П л а н

 

1.   Поняття та види процесуальних строків.

2.   Обчислення та додержання процесуальних строків.

3.   Підстави поновлення процесуальних строків.

 

 

Т е м а  10. Судові витрати

(для самостійної роботи)

 

П л а н

 

1.   Види процесуальних витрат.

2.   Підстави та умови зменшення розміру процесуальних витрат, відстрочення, розстрочення або звільнення від уплати процесуальних витрат.

3. Підстави та умови розподілу процесуальних витрат.

 

 

Т е м а 11. Порушення кримінальної справи

 

Завдання

 

24. Оперуповноваженому КР райвідділу внутрішніх справ Б. 16 червня надійшла заява про пограбування невідомими газетного кіоску. Б. за участю понятих і кіоскера Ш. провів огляд місця події і склав протокол. Б. виявив також очевидців пограбування і запропонував їм прибути 18 червня до райвідділу. 18 червня Б. опитав трьох очевидців і кіоскера Щ., а 27 червня склав постанову про порушення кримінальної справи.

Оцініть дії оперуповноваженого Б. Назвіть приводи та  підстави для порушення кримінальної справи, строки розгляду заяв та повідомлень про злочини.

 

25. Слідчий прокуратури їхав маршрутним автобусом на роботу і став очевидцем злочину. Коли автобус зробив поворот, зустрічний вантажний автомобіль, яким керував п’яний водій Б., врізався в передню частину автобуса. Внаслідок цього загинув водій автобуса С., декілька пасажирів зазнали тілесних ушкоджень. Слідчий затримав шофера вантажного автомобіля, організував медичну допомогу потерпілим, а потім за участю тільки працівників ДАІ провів огляд місця події, взяв пояснення у потерпілих і очевидців дорожньо-транспортної пригоди, а також шофера Б. У прокуратурі слідчий порушив кримінальну справу і прийняв її до свого провадження.

Чи правильні дії слідчого? Як має діяти прокурор після отримання копію постанови слідчого  про порушення кримінальної справи?

 

26. До слідчого органів внутрішніх справ надійшла заява про давання хабара. Перевіривши її, слідчий дійшов висновку про відсутність складу злочину і виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Начальник слідчого відділення РВВС усно вказав слідчому, що було б правильніше не вирішувати питання про відмову в порушенні справи, а направити матеріали за підслідністю – слідчому прокуратури.

Оцініть дії слідчого і начальника слідчого відділу. Яке рішення повинен прийняти прокурор після одержання копії постанови про відмову в порушенні кримінальної справи?

 

27. До прокурора надійшли такі матеріали:

І. Повідомлення директора будівельного технікуму про те, що касир технікуму А. 16 лютого був направлений в банк для одержання грошей, призначених для виплати стипендії студентам. До кінця робочого дня А. з банку не повернувся.

Як повідомили з банку, А. за відповідними документами отримав 16 тис. грн. 17 лютого за адресою, де проживав А., було послано кур’єра технікуму С., який вдома його не застав.

2. Повідомлення міського банку про те, що 16 лютого 2007 р. касир будівельного технікуму А. за відповідними документами одержав 16 тис. грн.

3. Довідка домоуправління від 18 лютого 2007 р. про те, що А. (1948 р. народження), прописаний по вулиці Усовській, з 16 лютого 2007 р. за цією адресою не мешкає і місце його знаходження невідоме.

4. Пояснення викладача будівельного технікуму І., який бачив А. 16 лютого 2007 р. приблизно о 22 год у приміщенні залізничного вокзалу з невеликою валізою в руках.

Прийміть за наведеними матеріалами рішення і складіть відповідну постанову.

 

 

Т е м а  12. Дізнання в кримінальних справах

 

Завдання

 

28 . Водія хлібозаводу С., який обслуговував виправно-трудову колонію посиленого режиму, було затримано на території колонії, де при обшуку машини, на якій він привіз хліб, знайдено наркотичні речовини, які він на прохання засудженого А. купив на ринку у незнайомої особи. Начальник ВТК порушив кримінальну справу і розпочав дізнання за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст.307 КК України. Прокурор району визначив, що начальник ВТК не мав права порушувати кримінальної справи й проводити дізнання С., оскільки останній не є засудженим, а адміністрація колонії має право порушувати кримінальні справи і проводити дізнання лише щодо осіб, які відбувають покарання.

Чи правильне рішення прокурора?

 

29. У міському саду було знайдено труп К. Міськвідділ внутрішніх справ порушив кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України. Після І0-денного дізнання справу було надіслано прокуророві для проведення досудового слідства. Прокурор після розгляду одержаних матеріалів, посилаючись на п. 8 ч.1 ст. 227 КПК України, повернув справу в міськвідділ внутрішніх справ для проведення органом дізнання додаткових процесуальних дій і виявлення злочинця. Лише після цього прокурор запропонував направити справу до прокуратури для проведення досудового слідства.

Чи правильні дії прокурора?

 

 

Т е м а 13. Досудове слідство в кримінальних справах

 

Завдання

 

30. Слідчий райвідділу внутрішніх справ доручив органу дізнання встановити одного із співучасників розкрадання лісоматеріалів. Про цю особу дав показання обвинувачений С., який, однак, не знав ні його імені, ні місця проживання, але повідомив, що той працює на автопідприємстві № 5 і заявив, що може його впізнати.

Оперуповноважений, який виконував доручення слідчого, організував спостережний пункт у диспетчерській підприємства, з якого разом з С. міг спостерігати за кожним водієм. Незабаром С. вказав на водія як одного із співучасників крадіжки, і того було затримано в порядку, передбаченому ст.106 КПК України.

Як належить оформити ці дії?

 

31. Під час дізнання про крадіжку грошей з сейфа, у якому знаходився спеціальний барвник, оперуповноважений відділу карного розшуку запідозрив у крадіжці Н. Однак ні для притягнення як обвинуваченого, ні для затримання як підозрюваного достатніх доказів щодо Н. не було. Оперуповноважений допитав його як свідка.

Під час розмови слідчий звернув увагу на те, що у Н. забинтовано праву руку. Вважаючи, що таким чином він ховає сліди барвника, яким міг забруднитися під час крадіжки, оперуповноважений виніс постанову про освідування і оголосив її Н. Останній від цього відмовився. Відмовився він і зняти пов’язку, посилаючись на те, що рану недавно отримав на роботі, а безпідставні підозри його ображають.

Чи відповідає вимогам закону рішення оперуповноваженого про освідування? Як належить діяти в такій ситуації?

 

32. Касиру Д. було пред’явлено обвинувачення в тому, що він шляхом підробки підписів у відомостях на виплату заробітної плати привласнював державні гроші. При розслідуванні були одержані дані про те, що він підроблював підписи як правою, так і лівою рукою. Для перевірки цих даних слідчий в присутності понятих запропонував обвинуваченому розписатися на чистому аркуші паперу від імені десяти робітників спочатку правою, а потім лівою рукою, що обвинувачений і зробив. Слідчий оформив цю слідчу дію протоколом відтворення обстановки та обставин події, а зразки підписів передав експерту-криміналісту для порівняльного дослідження.

Дайте оцінку дій слідчого?

 

33. На підставі матеріалів документальної ревізії, яка встановила значну нестачу товарів у завідуючого магазином С., слідчий порушив кримінальну справу і допитав його. С. заперечував нестачу товарів, посилаючись на хибність висновків ревізора. Слідчий постановив провести бухгалтерську експертизу. На вирішення експерта слідчий поставив такі питання:

І. Чи правильні були методи ревізії, яка встановила нестачу товарів у С. на суму 900 грн?

2. Якщо у С. виявлено нестачу товарів, то чи є вона наслідком привласнення ним цих товарів, чи це наслідок халатного ставлення С. до своїх обов’язків?

Експерти у своєму висновку вказали, що методи проведення ревізії, а також її висновки про нестачу у С. товарів на суму 900 грн правильні, але не можна встановити, наслідком чого є ця нестача.

Чи правильні дії слідчого? Чи є зауваження щодо висновку експертів?

 

34. Слідчий по телефону зобов’язав підозрюваного П., що був під підпискою про невиїзд, з’явитися до нього, але мети виклику не пояснив.

У день, коли П. з’явився за викликом, слідчий оголосив постанову про притягнення його як обвинуваченого, роз’яснив П. права обвинуваченого, передбачені ст. 142 КПК України; при цьому слідчий надав П. можливість особисто прочитати не лише текст постанови, а й текст статті Кримінального кодексу, за якою пред’являлось обвинувачення, і навіть роз’яснення до цієї статті, викладені в науково-практичному коментарі до Кримінального кодексу. Після цього слідчий запропонував П. підтвердити своїм підписом на постанові виконання перелічених процесуальних дій.

П. ставити свій підпис на постанові й давати будь-які пояснення щодо викладеного в постанові обвинувачення відмовився до того часу, поки не вибере собі захисника.

Слідчий запропонував П. з’явитися з захисником не пізніше як через два дні, пославшись на строк пред’явлення обвинувачення, передбачений ст. 133 КПК, і одночасно попередив, що в разі неявки в цей строк він поставить питання про заміну запобіжного заходу на взяття під варту.

Сформулюйте обґрунтований письмовий висновок щодо відповідності закону рішень та дій слідчого.

 

35. Розслідуючи справу про привласнення майна комірником бази промторгу К., слідчий встановив, що в порівнянні з раніше пред’явленим обвинуваченням сума привласнення має бути зменшена на 5023 грн через те, що деякі епізоди злочинної діяльності К. не були підтверджені розслідуванням. Вважаючи, що це не впливає на загальну кваліфікацію злочину, слідчий уточнив обсяг обвинувачення і суму розкраденого в обвинувальному висновку, в описовій частині якого зазначив відповідні мотиви зміни обвинувачення.

Чи правильні дії слідчого?

 

36. У провадженні слідчого по справі № 7 є такі матеріали:

І. Постанова слідчого про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 і ч. 2 ст. 186 КК України, та про прийняття справи до свого провадження.

2. Протокол допиту потерпілого А., у якому зазначено: “1 січня я вирішив завітати до сусіда і після того, як вийшов із свого будинку по вул. Петровській, згадав, що забув замкнути двері на замок. Коли я повернувся додому, то виявив, що у мене вкрадено позолочений наручний годинник марки “Маяк” вартістю 450 грн, який лежав на столі в коридорі. Номер годинника за паспортом 15203540”.

3. Протокол допиту свідка Л., у якому записано: “Я працюю продавцем верхнього одягу в магазині “Весна”. 15 січня прямо у мене на очах якийсь чоловік схопив з прилавка плащ вартістю 300 грн і вибіг із магазину. Я вибігла слідом за ним і звернулася до громадян з проханням затримати втікача. Його затримали, відібрали плащ уже в переході станції метро. У міліції громадянин назвав себе А.”.

4. Протокол обшуку, проведеного 16 січня в квартирі А. У протоколі вказано, що під час обшуку виявлено позолочений наручний годинник марки “Маяк”, заводський номер якого 15203540.

5. Постанова слідчого про приєднання годинника і плаща як речових доказів.

6. Протокол допиту як підозрюваного А. (15 березня 1970 р. народження, уродженця міста К., росіянина, освіта 7 класів, ніде не працюючого, неодруженого, раніше не судимого), у якому зазначено: „1 січня я проник у відчинені двері квартири № 5 в будинку № 16 по вул. Петровській і взяв наручний годинник марки “Маяк”, який лежав у коридорі на столі, саме цей годинник виявлено під час обшуку моєї квартири 15 січня. Крім того, 15січня я зайшов до магазину “Весна”; схопив плащ, який лежав на прилавку, вибіг з ним із магазину. Почувши крик продавщиці, я кинувся до переходу, де завжди багато людей, але був затриманий. Ці крадіжки вчинив тому, що ніде не працюю, програв у карти велику суму”.

Складіть постанову про притягнення А. як обвинуваченого.

 

37. Б. Притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КК України за заподіяння Л. тяжких тілесних ушкоджень за таких обставин.

9 квітня 2007 р. Б., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, прийшов до будинку Л. і залишився на ніч. Наступного дня він виявив у себе пропажу грошей і вирішив, що їх взяли Л. і К.; Б. просив їх повернути гроші. Однак вони сказали, що не брали їх.

11 квітня 2007 р. Б. і Н. (1978 р. народження, слюсар заводу “Світло шахтаря”, росіянин, уродженець і мешканець міста Т., не був судимий) вживали спиртні напої разом з Л., М. і  К. у будинку Л. Б. знов почав вимагати від жінок повернути йому гроші, а коли вони відмовилися, він ударив Л. ножем у живіт, заподіяв їй, згідно з висновком судово-медичного експерта, тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Під час допиту обвинувачений Б. винним себе визнав і показав, що коли 11 квітня 2007 р. в будинку Л. він вимагав від жінок повернути гроші і йому в цьому було відмовлено, він попросив у Н. ніж, яким і заподіяв Л. удар у живіт.

Вважаючи Н., який передав Б. ніж, винним у вчиненні злочину, слідчий виніс постанову про притягнення його як обвинуваченого за ст. 15 і ч. 1 ст. 121 КК України.

Н. у пред’явленому йому звинуваченні винним себе не визнав і пояснив, що він дійсно дав ніж Б., вважаючи, що той полякає Л., але не вдарить її.

Показання Н. підтвердили потерпіла Л. і свідки К. та М. Вони показали на допитах, що Н. на прохання Б. подав йому ніж і сказав: “На, полякай, може, щось і буде”.

Беручи до уваги, що Н. не був обізнаний про злочинні дії, які мав намір вчинити Б., слідчий прийняв рішення закрити щодо Н. кримінальну справу.

Складіть постанову про закриття справи щодо Н

 

38. У провадженні слідчого по справі № 19 є такі матеріали:

1.   Протокол затримання С., складений 18.03.2007 р. черговим

Київського РВВС. У протоколі вказано, що під час затримання у С. вилучено пістолет системи “ТТ” № 1728040.

2.   Заява громадянина Ф., яку 19 березня подано прокуророві району і у якій він просив притягти С. до кримінальної відповідальності за заподіяння легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

3. Постанова прокурора про порушення кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296 та ч. 1 ст. 263 КК України.

4. Постанова слідчого про прийняття справи до свого

провадження.

5. Протокол допиту потерпілого Ф., у якому записано: “18 березня близько 18 години я гуляв разом зі своєю знайомою В. по вул. Руставелі. До нас підійшов якийсь п’яний чоловік, лаявся нецензурними словами.

У відповідь на мою вимогу залишити нас у спокої хуліган ударив мене по обличчю, я впав, а невідомий завдав мені в цей час декілька ударів ногою по голові. Наряд міліції затримав невідомого, доставив його в райвідділ міліції, де той назвав себе С. У міліції у С. було вилучено пістолет”.

6. Протокол допиту свідка В., у якому записано: “18 березня ввечері я гуляла зі своїм знайомим Ф. по вул. Руставелі. До нас підійшов якийсь п’яний чоловік, почав лаятися. Коли Ф. почав вимагати, щоб він лишив нас у спокої, п’яний вдарив Ф. по обличчю, від чого той упав, а хуліган продовжував бити лежачого ногою по голові. За допомогою працівників міліції п’яного було затримано і доставлено в міліцію. Там виявилося, що його прізвище С.”

7. Постанова слідчого про приєднання до справи як речового доказу пістолета, вилученого в С., а також протокол огляду пістолета.

8. Акт судово-медичного освідування Ф., з якого видно, що йому заподіяно легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров’я.

9. Постанова слідчого про притягнення С. як обвинуваченого за ч. 4 ст. 296 і ч. 1 ст. 263 КК України.

10. Протокол допиту обвинуваченого С. (10 серпня 1978 р. народження, уродженець міста К., українець, освіта – 6 класів, працює столяром на меблевій фабриці, неодружений, раніше не судимий), де записано: “Винним себе в хуліганстві не визнаю. Ф. і В. не знаю і раніше їх ніколи не бачив. Що я робив увечері на вул. Руставелі, не пам’ятаю, тому що був дуже п’яний. У незаконному носінні зброї винним себе визнаю. Вилучений у мене пістолет я купив декілька місяців тому на ринку, дозволу на його носіння не маю”.

11. Постанова про обрання щодо С. запобіжного заходу тримання під вартою.

12. Протокол пред’явлення матеріалів слідства потерпілому Ф. і обвинуваченому С.

Складіть обвинувальний висновок.

 

 

Т е м а 14. Підсудність кримінальних справ

(для самостійної роботи)

 

П л а н

 

1.   Поняття  і значення підсудності у кримінальному процесі

2.   Види підсудності, їх загальна характеристика.

3.   Недопустимість спорів про підсудність.

 

 

Т е м а  15. Попередній розгляд справи суддею

 

Завдання

 

39. До районного суду надійшла кримінальна справа по обвинуваченню А. у вчинені злочину, передбаченого ст. 115 КК України (умисне вбивство). Прокурор району звернувся до голови суду з проханням про відкликання кримінальної справи.

Голова суду повідомив, що доручив розгляд цієї справи судді К., і справа у нього в провадженні.

Суддя, до якого звернувся прокурор, заявив, що по справі ще не здійснено попереднього розгляду, а тому він не може задовольнити прохання прокурора.

За наслідками попереднього розгляду справи суддя виніс постанову про повернення справи прокуророві.

Чи відповідає закону рішення судді?

 

Т е м а 16. Судовий розгляд кримінальних справ

 

Завдання

 

40. До суду були віддані І. та П. по обвинуваченню в крадіжках із квартир у селищі міського типу Будівельник.

У процесі судового розгляду один з вказаних в обвинувальному висновку епізодах крадіжки – з квартири О. – не був підтверджений. Разом з тим було встановлено, що крім злочинів, інкримінованих підсудним, вони вчинили також крадіжки з квартири Д. Суд виправдав підсудних у вчиненні крадіжки з квартири О. і визнав їх винними у вчиненні злочинів, що зазначені в обвинувальному висновку, а також у крадіжці з квартири Д.

Чи порушено в даному разі межі судового розгляду? У яких випадках допускається зміна обвинувачення в суді? Чи правильно діяв суд?

 

41. При розгляді кримінальної справи по обвинуваченню К. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК, суддя дійшов висновку, що дані судового слідства указують на вчинення К. у співучасті з П. злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК. Беручи до уваги, що перший і другий злочини тісно пов’язані між собою і окремий розгляд їх неможливий, суддя, керуючись ч. 2 ст. 276 КПК України, виніс постанову, якою повідомив прокурора про вчинення К. і П. злочину, і цією ж постановою повернув справу для додаткового розслідування, незважаючи на те, що проти цього заперечував державний обвинувач.

Чи правильно зробив суддя?

 

42. У ході судового розгляду кримінальної справи по обвинуваченню М. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого), прокурор виніс постанову про зміну обвинувачення на ст. 115 КК України. Копії своєї постанови прокурор передав судді для вручення учасникам судового розгляду.

Суд, виходячи з положень ч. 2 ст. 277 КПК України, виніс постанову про повернення справи для додаткового розслідування, незважаючи на те, що прокурор клопотав про направлення справи за підсудністю в апеляційній суд.

Чи правильно діяв суд?

 

43. У підготовчій частині судового розгляду по справі С. і Л., обвинувачених у вчиненні злісного хуліганства, на запитання судді, чи одержали підсудні у встановлений строк копії обвинувального висновку, С. дав позитивну відповідь; Л. заявив, що він ознайомився з копією, яка була вручена С., і не заперечував проти слухання справи.

Як має діяти суд?

 

44. У судовому засіданні розглядалася кримінальна справа по обвинуваченню А. в тому, що він у підвалі свого будинку пострілом із пістолета “ТТ” поранив Ж., який від отриманого пошкодження помер на місці події. В обвинувальному висновку дії А. кваліфіковано за ч. 1 ст. 115 КК України.

Визначаючи обсяг доказів, що підлягає дослідженню в судовому засіданні, усі учасники розгляду заявили, що вони вважають обставини, при яких А. вистрелив у Ж., правильно установленими на досудовому слідстві і ніким не оспорюваними. Суд роз’яснив учасникам судового розгляду положення ч. 3 ст. 299 КПК України, об’явив про початок судових дебатів.

У судових дебатах державний обвинувач стверджував, що Р. мав неприязні стосунки з потерпілим і тому зазвав його в підвал будинку. Коли Ж. спустився в підвал, А., маючи умисел на вбивство, вистрелив у нього із пістолета “ТТ”.

Захисник заявив, що між А. і Ж. ніколи не було неприязних стосунків. Стріляючи в підвалі з пістолета, А. вважав, що там нікого немає. Отже, А. не мав умислу на вбивство, а вчинив його випадково. Про те, що А. не зазивав Ж. до підвалу, підтверджують свідки Г. і Т., протоколи допитів яких є в кримінальній справі. Захисник також стверджував, що А. не міг бачити Ж., який спускався в підвал по драбині.

Суд, керуючись ст. 315-1 КПК України, направив судове доручення про провадження відтворення обстановки та обставин події за участю А. Після одержання протоколу цієї слідчої дії суд оголосив його і, заслухавши останнє слово підсудного, виніс обвинувальний вирок, змінивши кваліфікацію дій підсудного А. з ч. 1 ст. 115 КК на ч. 1 ст. 119 КК.

Чи правильні дії суду?

 

45. При розгляді справи І., обвинуваченого в здійсненні розбійного нападу, суд оголосив протокол обшуку, згідно з яким у квартирі І. знайдено пістолет “ТТ” № 1145278-ВЦІ, схований у шухляді з білизною. Крім цього, оголошено протокол упізнання, в якому відзначено, що потерпілий Т. серед пред’явлених йому осіб упізнав І., який напав на нього з пістолетом у ніч з 14 на 15 липня.

Підсудний І. заявив, що обшук в його квартирі провадився без понятих. Тоді в судове засідання були викликані С. та М., які зазначалися в протоколі обшуку як поняті. За викликом з’явився тільки М., який показав, що він був понятим під час обшуку в квартирі І. й підтверджує факт знайдення пістолета, але саме де він був знайдений, сказати не може, тому що був разом з С. (другий понятий) в іншій кімнаті.

Після оголошення протоколу пізнання І. та його захисник заявили про декілька порушень, допущених при провадженні цієї слідчої дії. Наприклад, слідчий вказав І. місце, яке він мав зайняти серед осіб, пред’явлених для пізнання. Потерпілий спочатку вказав на іншу особу, а не на І. Тільки після розмови зі слідчим у коридорі зайшов у кабінет і пізнав І. Це підтвердили визвані в судове засідання поняті, а також особи, серед яких І. пред’являвся для впізнання.

В обвинувальному вироку в справі І. суд послався на протоколи обшуку і пізнання як на докази, що підтверджують винність І. в здісненні розбійного нападу.

Які порушення допущено судом і як їх можна усунути?

 

46. Під час розгляду кримінальної справи про обвинувачення К. захисник С. подав до суду фотознімки місцевості, де згідно з обвинувальним висновком обвинувачений здійснив розбійний напад на П. Подані фотознімки свідчили, що протокол огляду місця події має суттєві недоліки щодо опису обстановки місця події. У зв’язку з цим захисник С. заявив клопотання про приєднання до справи вказаних фотознімків як доказів, а також про додатковий огляд місця події та відтворення обстановки й обставин події з участю підсудного К. Суд відмовив у цьому клопотанні в частині приєднання фотознімків як доказів, посилаючись у своїй постанові на те, що адвокат здійснив не належну йому функцію збирання доказів, яку покладено законом на орган досудового розслідування, прокуратуру та суд. Щодо провадження огляду місця події та відтворення обстановки й обставин події суд клопотання задовольнив.

Чи є правильним це рішення суду?

 

47. У справі про обвинувачення К. у крадіжці потерпілий заявив цивільний позов про стягнення з обвинуваченого вартості викраденого майна.

На досудовому слідстві і в судовому розгляді К. винним себе не визнав. У дебатах адвокат – представник цивільного позивача, який виступав після прокурора, почав аналізувати докази, що, за його думкою, доводили винність К. Суддя зупинив адвоката і запропонував йому дотримуватися у своїй промові лише питань, які стосуються цивільного позову.

Чи правильні дії суду?

 

Т е м а  17. Вирок – акт правосуддя

 

Завдання

 

48. У провадженні слідчого є такі матеріали по справі А. (1975 р. народження, уродженця міста Л., українця, освіта – 10 класів, неодруженого, ніде не працюючого, раніше не судимого, який проживає в місті Д. по вул. Матросова, 8, кв. 14) і Ю. (1953 р. народження, уродженця міста Д., українця, безпартійного, освіта – 8 класів, неодруженого, ніде не працюючого, раніше не судимого, який проживає в місті Д. по вул. Зерновій, 3, кв. 17):

1.   Заява громадянина П., подана в Жовтневий РВВС про те, що 11 квітня на нього був учинений розбійний напад.

2.   Протокол допиту потерпілого П., у якому записано:“11 квітня близько 23 години я повертався додому з роботи. На вул. Озерній до мене підійшли двоє незнайомих і, погрожуючи ножем, відібрали наручний годинник марки “Маяк” з чорним циферблатом і монограмою “П.С.”, демісезонне пальто сірого кольору з поясом, а також гроші в сумі 600 грн (п’ять купюр по 100 грн та дві – по 50 грн). Грабіжників я запам’ятав і можу пізнати”.

3.   Постанова слідчого СВ Жовтневого РВВС капітана міліції О. про порушення кримінальної справи і прийняття її до провадження.

4.   Складений черговим Жовтневого РВВС 15 квітня протокол про затримання на ринку А. і Ю. і про відібрання у А. наручного годинника марки “Маяк” з чорним циферблатом.

5.   Постанова слідчого про приєднання цього годинника до справи як речового доказу.

6.   Протокол пред’явлення П. для пізнання А., у якому відзначено, що потерпілий П. пізнав А. як одного з тих, хто вчинив на нього напад.

7.   Протокол пред’явлення П. для пізнання годинника, вилученого при затриманні А. та Ю., у якому вказано: “Із пред’явлених мені годинників пізнаю годинник марки “Маяк” по монограмі “П.С.”

8.   Протокол допиту потерпілого П., де записано: “У пред’явленому мені А. впізнаю того грабіжника, який знімав з мене пальто. Ю. зростом і фігурою схожий на другого грабіжника, який погрожував мені ножем, але більш точно впізнати Ю. не можу”.

9.   Протокол допиту свідка З., де вказано: “А. та Ю. знаю добре. Це нерозлучні приятелі в усьому і, головним чином, у постійному пияцтві”.

10.                             Постанова слідчого від 20 квітня про притягнення А. та Ю. як обвинувачених у справі за ч. 2 ст. 142 КК України і про обрання щодо кожного з них запобіжного заходу –  тримання під вартою.

11.             Протокол допиту обвинуваченого А., в якому записано: “ Винним себе визнаю, напад на П. вчинив разом зі своїм знайомим Миколою, прізвище і місце проживання якого не знаю. Микола погрожував П. ножем, який він мав, а я відбирав годинник, гроші і зняв з нього пальто. Микола взяв собі пальто, а я годинник. Гроші поділили нарівно. Ю. в грабежі не брав участі. Я сказав йому, що у мене після смерті батька залишився годинник і запропонував піти на ринок продати його, а потім випити. Під час продажу годинника нас обох затримали”.

12.              Протокол допиту обвинуваченого Ю., де вказано: “Винним себе не визнаю. У нападі на П. я не брав участі. А. сказав мені, що у нього після смерті батька залишився годинник, запропонував продати його на ринку, а потім випити. На ринку нас обох затримали. Раніше я цього годинника у А. не бачив”.

13.             Цивільний позов П. про стягнення з А. і Ю. 900 грн (300 грн – вартість викраденого пальта і 600 грн – гроші, які були відібрані при розбійному нападі).

14.              Протокол ознайомлення потерпілого П., обвинувачених А. і Ю. з матеріалами справи.

15.             Обвинувальний висновок, у якому сформульовано обвинувачення А. та Ю. за ч. 2 ст. 142 КК України.

16.              Постанова судді про віддання А. та Ю. до суду за тими ж статтями КК України.

17.             У судовому розгляді підсудні, потерпілий і свідки дали такі ж показання, що й на досудовому слідстві.

Складіть вирок

Т е м а  18. Апеляційне провадження

 

Завдання

 

49. Вироком місцевого суду М. було визнано винним у вбивстві через необережність (ч. 2 ст. 119 КК). Засуджений М. не подав апеляцію, однак його захисник, вважаючи, що у діях М. відсутній склад злочину, звернувся з апеляцією безпосередньо в апеляційний суд. В апеляції захисник зазначив, що вирок районного суду є незаконним і необґрунтованим і просив його скасувати, а справу закрити.

Засуджений М., побоюючись, що його можуть засудити за умисне вбивство, відізвав апеляцію свого захисника, але відзив надійшов до суду після того, як справу було розглянуто апеляційною інстанцією. Вирок залишено без зміни. А апеляцію захисника – без задоволення.

Назвіть осіб, які мають право подати апеляцію. Які вимоги закону до змісту апеляції та наслідки їх недодержання? Який порядок апеляційного оскарження?

Яке рішення має прийняти апеляційний суд у наведеній ситуації?

 

Т е м а 19.  Касаційне провадження

 

Завдання

 

50. Місцевим судом кримінальну справу по обвинуваченню Н. було закрито згідно із Законом України “Про амністію”. Судова колегія апеляційного суду, задовольняючи апеляцію прокурора району, скасувала постанову місцевого суду і направила справу на додаткове слідство. У касаційній скарзі захисник К., керуючись статтями 383, 384, 385, 386, 396 КПК України, просив Судову палату скасувати ухвалу апеляційного суду і закрити справу.

Суддя Судової палати з кримінальних справ Верховного Суду України, розглянувши скаргу адвоката Ф., у своїй постанові зазначив: “Поставлене у скарзі адвоката питання не є предметом касаційного розгляду. Як Н., стосовно якого ухвалою апеляційного суду постанову місцевого суду скасовано з направленням справи на додаткове розслідування, так і його захисник відповідно до положень ст. 384 КПК України у даній стадії процесу не є тими особами, які наділені правом порушувати такого роду питання”. Враховуючи наведене, керуючись ст. 388 КПК України, суддя відмовив у витребуванні кримінальної справи щодо Н.

Чи є правильним рішення судді Верховного Суду України?

 

Т е м а  20.Перегляд судових рішень у порядку

 виключного провадження

(колоквіум)

 

П л а н

 

1.   Сутність та значення перегляду судових рішень у порядку виключного провадження.

2.   Підстави для перегляду судових рішень у порядку виключного провадження:

– нововиявлені обставини;

– неправильне застосування кримінального закону;

– істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону.

3.   Особи, які вправі порушити клопотання та які мають право поставити питання про перегляд судового рішення в порядку виключного провадження.

4.       Порядок розгляду справ у порядку виключного провадження.

 

Т е м а  21. Виконання вироку

(колоквіум)

 

П л а н

 

1.    Сутність та завдання стадії виконання вироку, ухвали, постанови суду.

2.    Порядок звернення вироку до виконання.

3.    Питання, які вирішуються судом у стадії виконання вироку, ухвали і постанови суду.

4.    Порядок судового провадження у стадії виконання вироку, ухвали, постанови суду.

 

 

Т е м а  22. Провадження в справах по застосуванню примусових заходів медичного характеру

 

Завдання

 

51. К. було притягнуто до кримінальної відповідальності за вбивство Т. з хуліганських мотивів. Після пред’явлення К. обвинувачення за п. 7 ст. 115 КК України слідчий в подальшому на підставі наявних матеріалів справи взяв під сумнів психічну повноцінність обвинуваченого і призначив стаціонарну судово-психіатричну експертизу. Експерти у своєму висновку вказали, що К. страждає психічною хворобою у формі алкогольного псевдопараліча і не може бути засуджений.

Слідчий, не залучаючи до участі в справі захисника, виніс постанову про закриття кримінальної справи і передачу її в суд для вирішення питання про застосування до К. примусових заходів медичного характеру. Прокурор затвердив цю постанову слідчого і передав справу до суду. Суддя призначив справу до судового розгляду. Суд розглянув справу за участю прокурора, але без участі захисника і після допиту свідків та експерта постановив ухвалу про направлення К. на примусове лікування строком на три роки у психіатричну лікарню загального типу.

Чи допущені порушення в справі?

 

 

Т е м а  23. Протокольна форма досудової

підготовки матеріалів

(для самостійної роботи)

 

П л а н

 

1.   Загальна характеристика категорій злочинів, по яких застосовується протокольна форма.

2.    Зміст протоколу про обставини вчиненого злочину та вимоги, які ставляться до нього.

3.   Особливості порушення протокольної форми досудової підготовки матеріалів та форми її закінчення.

 

 

Т е м а 24. Провадження в справах про злочини неповнолітніх

 

Завдання

 

52. За фактом крадіжки мотоцикла слідчий порушив кримінальну справу, але не встановивши особи, яка вчинила злочин, справу зупинив і дав доручення органу дізнання провести необхідні оперативно-розшукові дії.

Через два роки було знайдено докази, що крадіжку мотоцикла здійснив Г. напередодні свого шістнадцятиріччя. На цей момент Г. проходив дійсну службу в Збройних Силах України.

Чи є у слідчого можливість звільнити Г. від кримінальної відповідальності? Якщо є, то яким чином?

 

 

Т е м а  25. Особливості провадження по кримінальних справах відносно окремих категорій осіб

(для самостійної роботи)

 

П л а н

 

1. Поняття і види окремих категорій осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

2. Особливий порядок затримання, обрання запобіжного заходу, пред’явлення обвинувачення та проведення окремих процесуальних дій відносно окремих категорій осіб.

3. Процесуальний порядок інформування державних та інших органів, службових осіб, які обрали, призначили або відповідають за зміщення з посад окремих категорій осіб.

 

 

Т е м а  26. Міжнародна правова допомога в кримінальних справах

(для самостійної роботи)

 

П л а н

 

1.                  Загальна характеристика засад міжнародного співробітництва.

2.                  Види міжнародної правової допомоги.

3.                  Зміст та форма запиту про правову допомогу.

4.                  Видача осіб (екстрадиція).

 

 

Т е м а  27. Кримінальний процес зарубіжних країн

(для самостійної роботи)

 

П л а н

 

1.   Загальна характеристика кримінального процесу країн європейського континентального права.

2. Порушення кримінального переслідування, розслідування злочинів, основні положення доказового права та розгляд справ у судах присяжних в країнах загального права (Англії, Сполучених Штатах Америки).

3. Характеристика кримінально-процесуального законодавства країн СНД.