6.2. Критерії оцінювання знань

Успішне опанування змісту навчальної дисципліни і вироблення здатності використовувати в професійній юридичній діяльності положень курсу відповідного виду і рівня сформованості вмінь мають передумовою постійну участь студентів у навчальних (аудиторних) заняттях (лекціях, групових) та їх систематичну самостійну роботу (далі – СРС).

1. Лекції мають суттєве зна­чення для вивчення дисципліни. На них викладаються основні теоретичні положення з усіх тем з урахуванням змін кримінального та кримінально-процесуального законодавства і сучасні концепції захисту прав та свобод учасників кримінального процесу. На лекціях також даються додаткові мето­дичні рекомендації з вивчення конкретних тем, наводяться нові нор­мативні акти, наукові джерела, які стосуються питань, що вивчаються, і які студенти мають використати в перебігу СРС над матеріалом відповідної теми, підготовки до групових занять.

2. На практичних заняттях перевіряються, виробляються, закріпляються знання і вміння студентів з усіх тем з метою забезпечення формування системи вмінь відповідного виду і рівня сформованості, що складають зміст здатності студентів. Одночасно на цих заняттях надається допомога в ліквідації прогалин у знан­нях і вміннях, організації СРС з вивчення певних питань тем, підготовки до таких занять, виконання домашніх завдань.

Студенти, які з будь-яких причин пропустили групові заняття або отримали на них незадовільну оцінку, зобов’язані виконати зав­дання для СРС, підготовки до занять, передбачені планом. Крім того, са­мостійно (отримавши за необхідності консультацію у викладача) опа­нувати теоретичні питання та вміння з відповідних тем, котрі були предметом цих занять. Консультації  індивідуальні (чи для декількох студентів з од­накової проблеми) прова­дяться за графіком, затвердженим кафедрою. На консультаціях студенти можуть отримати допомогу з будь-яких питань, пов’язаних з вивченням курсу, СРС, підготовкою до занять, виконанням індивідуально-дослідного завдання, контролем знань і вмінь.

Планами групових занять з окремих питань тем 1, 2 (заняття 1, 2, 3), що за змістом належать до семінарських, передбачена підготовка одним-двома студентами за вказівкою викладача або з власної ініціативи за узгодженням з ним реферату (повідомлення, доповіді) для виступу на занятті. Викладені положення обговорюються всіма студентами групи у перебігу дискусії на занятті (тобто ніхто не звільняється від необхідності готуватися з цього питання). Реферат передбачає більш поглиблене дослідження сутності розглядуваного питання, аналіз різних позицій, концепцій, обґрунтування власного бачення вирішення існуючих проблем.

Задачі вирішуються за вказівкою викладача, який пропонує відповідні фабули. Для того, щоб вирішити задачі, необхідно вивчити відповідні питання, наведені в плані занять (як правило, п. 2), користуючись рекомендованими до теми джерелами, методичними порадами з теми до конкретного заняття. Рішення задач мають містити розгорнуту відповідь з належною аргументацією, у тому числі з посиланням за необхідності на норми КПК (в окремих випадках – і КК України).

Письмові рішення задач мають бути обов’язково викладені в зазначеному зошиті для практичних занять і СРС. Також у ньому доречно робити записи, вивчаючи питання, що підлягають обговоренню та необхідні для вироблення вмінь з теми на практичних заняттях. Проте ці записи можуть розміщатися як доповнення до конспекту лекцій в окремому зошиті для лекцій. Результати розв’язання тестів можуть наводитися в зошиті для практичних занять і СРС або безпосередньо в збірнику тестів, що належить студентові.

3. Самостійна робота – основний засіб оволодіння студентами навчальним матеріалом навчальної дисципліни у вільний від обов’язкових навчальних занять час. Вона складається із самостійного опанування окремих питань тем навчальної дисципліни, а також підготовки до групових занять, контролю знань і вмінь в усіх його формах. Самостійна робота в цілому полягає у вивченні кожним студентом рекомендованих нормативних актів, підручників, іншої літератури, конспектів лекцій, опрацюванні тестів, вирішенні задач, вміщених в окремих збірниках, складанні фрагментів кримінально-процесуальних документів, написанні відповідних робіт тощо. Вона може виконуватися в бібліотеці, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах, а також у домашніх умовах.

Завдання для СРС розроблені з кожної теми (частини теми) до кожного групового заняття та відповідно виконуються до кожного аудиторного заняття. Вони передбачають самостійне: а) вивчення окремих питань тем навчальної дисципліни, які не розгля­даються на аудиторних заняттях, у тому числі лекціях, зовсім або розглядаються лише фрагментарно; б) вироб­лення деяких умінь з тем, що не опрацьовуються на практичних заняттях; в) розв’язання тестів з теми (частини теми); г) вивчення питань, що підлягають обговоренню на заняттях, та питань, необхідних для вироблення передбачених планом умінь з теми на них; д) вирішення письмово за вказівкою викладача задач з теми, вирішення яких стане базовим для вироблення відповідного вміння на практичному занятті. Названі завдання охоплюють більшу частину теоретичних питань тем, майже всі вміння, набуття яких передбачено змістом навчальної дисципліни.

Результати виконання завдань для СРС обов’язково письмово викладаються в зошиті для практичних занять і СРС (або окремому для СРС).

Виконання завдань для СРС, підготовки до занять (у тому числі пов’язаних з проведенням модульного контролю) контролюється за допомогою контрольних заходів, які передбачені нормативними актами і викладаються далі. Крім того, результати виконання завдань для СРС (конспекти, схемо-конспекти, схеми, рішення задач тощо), самостійного опанування теоретичних питань і вмінь, що опрацьовувались на пропущених студентом заняттях, зафіксовані в зошиті для практичних занять і СРС чи окремих зошитах для цих видів навчальної діяльності, перевіряються викладачем відразу після заняття, в години індивідуальних консультацій або в інший визначений ним час, насамперед перед модульним контролем. Студенти можуть прова­дити самоконтроль своїх знань, використовуючи тести з відповідної теми курсу, що вміщені в окремому збірнику задач з кримінального процесу.

Під час виконання завдань для СРС, підготовки до певного групового заняття, контролю знань і вмінь слід звернутися до переліку джерел, рекомендованих до конкретної теми. Насамперед, підлягають вивченню відповідні глави одного, визначеного як обов’язковий, чи декількох підручників, які загальним спи­ском наведені до всіх розділів і тем або до певного розділу. Велике значення для опанування не­обхідних знань і вмінь з курсу має робота з конспектами лекцій. Варто мати на увазі, що безпосередньо в методичних кабінетах, лабораторії комп’ютерних технологій навчального корпусу 11 ДонНУ з головної Інтернет-сторінки факультету за адресою http://elf/ можна подивитися суспільний каталог, в якому розміщуються в елек­тронному варіанті різні види навчальних і методичних документів з навчальної дисципліни (більш докладну інформацію щодо використання комп’ютерних матеріалів можна одержати в лабораторії комп’ютерних технологій ЕПФ).

Опановуючи навчальний матеріал з навчальної дисципліни, необхідно враховувати, що стосовно багатьох проблем захисту прав та свобод учасників кримінального процесу висловлені різні точки зору. У випадку дискусійності проблем курсу студенти можуть дотримуватися будь-якої позиції, але зобов’язані знати ту, яка відповідає змістові дисципліни. Для розуміння та кращого запам’ятовування того, що вивчається, корисно проводити порівняння 2-3 точок зору, викладених у підручниках, монографічних працях.

За результатами СРС за кожний змістовний модуль (тему дисципліни) виставляються бали за наступною систему: від 1 до 3 балів, наведені бали дорівнюють оцінкам “зараховано” (3 бали - “відмінно”; 2 бали - “добре”; 1 бал - “задовільно”, „незараховано” (0 балів - “незадовільно”).

4. До індивідуальної роботи з курсу, яка може виконуватись за власним бажанням окремими студентами, належить індивідуальна науково-дослідне завдання (ІНДЗ). ІНДЗ містить елемент пошукової, часткової науково-дослідної роботи і виступає чинником залучення студента до науково-дослідної діяльності, яка може бути продовжена в результаті виконання дипломної, магістерської роботи.

За результатами індивідуальної роботи виставляються бали за наступною систему: за перший змістовний модуль - 15 балів; за другий змістовний модуль - 15 балів.

Контрольними заходами є вхідний, поточний, модульний і підсумковий контроль, що складаються із певних засобів діагностики знань і вмінь.

1. Вхідний контроль здійснюється на першому семінарському за­нятті шляхом тестування протягом 30 хвилин. У кожному варіанті для контролю по 12 тестів, за допомогою яких перевіряються знання студентами низки положень кримінального процесу, значущих для вивчення курсу.

Тести становлять собою завдання, яке складається із запитальної частини та декількох запропонованих відповідей. Останні містять правдиву і неправдиву (для однієї теми або в цілому навчальної дис­ципліни) інформацію, як правило, з однією правильною відповіддю для кожного тесту чи декількома, якщо їх слід розміщати в належному порядку^. Студенти вказують номер теста і обраної відповіді (за необхідності декількох відповідей в належному порядку) в залежності від умов контролю на аркуші па­перу чи на відповідному технічному засобі.

Вхідний контроль оцінюється за чотирибальною системою. “Відмінно” ставиться, якщо відповіді правильні на 12-11 тестів; “добре” – якщо відповіді правильні на 10-9 тестів; “задовільно” – якщо відповіді правильні на 8-6 тестів; “незадовільно” – за меншу кількість правильних відповідей. Бали, що набрали студенти за вхідний контроль, не відносять до загальної суми балів за заліковий модуль. Вони є оціночними для викладача з метою з’ясування ступеня підготовки студентів для вивчення курсу “Захист прав та свобод учасників кримінального процесу”.

2. Поточний контроль знань і вмінь студентів здійснюється під час проведення групових занять. Форми поточного контролю:

1) тес­тування з теми для перевірки знань питань теоретичного характеру, що охоплюють і питання, які студенти опановували в перебігу СРС;

2) опитування з питань, необхідних для вироблення передбачених планом вмінь, що в багатьох випадках охоплюють і питання, які студенти опановували в перебігу СРС;

3) перевірка результатів вироблення умінь безпосередньо на занятті після пояснення (показу) викладача і під його керівництвом (окремого етапу чи в цілому), обговорення цих результатів за повідомленнями декількох студентів;

4) перевірка і обговорення рішень задач, виконаних під час підготовки до заняття як домашнє завдання бо за завданням викладача в аудиторії, за повідомленнями декількох студентів і вироблення внаслідок необхідних умінь;

3) виступ окремих студентів з доповідями, рефератами тощо, підготованими за власною ініціативою за узгодженням з викладачем або за його вказівкою з деяких із запланованих питань, і обгово­рення зазначених повідомлень, дискусія.

За результатами поточного контролю на семінарських та практичних заняттях за кожний змістовний модуль (тему дисципліни) виставляються бали за наступною систему: на 1 змістовному модулі - від 1 до 3 балів за заняття; наведені бали дорівнюють оцінкам “відмінно” (3 бали), “добре” (2 бали), “задовільно” (1 бал), „незадовільно” (0 балів); на 2 змістовному модулі – від 3 до 5 білів за заняття; наведені бали дорівнюють оцінкам “відмінно” (5 балів), “добре” (4 бали), “задовільно” (3 бали), „незадовільно” (0 балів).

3. Модульний контроль проводиться у формі письмової контроль­ної роботи 2 рази в семестр, на виконання якої відводиться 2 академічні години. Кожен варіант модульної контрольної роботи скла­дається із теоретичної і практичної частини. У теоретичній частині – 2 завдання: одне містить 4 тести (або 5 тестів), а друге – теоретичне питання; в прак­тичній – 2 практичні завдання (в тому числі задачі), а всього – 4. Варіантами модульної роботи охоплюється в повному обсязі зміст відповідних тем: теоретичні питання та вміння. Усі вони відпрацьовані на навчальних (аудиторних) заняттях, під час виконання завдань для СРС.

Для виконання модульної роботи студентам за необхідності нада­ються копії архівних кримінальних справ або окремо копії процесуальних документів. Використовувати КПК, довідкову літературу заборонено.

Виконання модульної контрольної роботи в цілому і кожного зав­дання оцінюється за наступною бальною системою - до 16 балів, де кожне з завдань максимально оцінюється в 4 бали.

Виконання тестових завдань оцінюється на 4 бали, якщо студент правильно обирає відповіді на всі 4 (5) завдання, 3 бали – на 3 (4), 2 бали – на 2 (3), о балів – на меншу кількість завдань.

Виконання теоретичного завдання оцінюється на:

– 4 балів, якщо студент правильно і в повному обсязі, з відповідною аргументацією, в логічній послідовності, з посиланням на вимоги КПК (за необхідності) викладає матеріал, указуючи практичну значущість відповідних теоретичних положень;

– 3 бали , якщо студент дає правильну відповідь, викладає її логічно послідовно, дотримуючись КПК (за необхідності), показує практичну значущість відповідних теоретичних положень, але допус­кає несуттєві помилки з перелічених компонентів або більш суттєві з одного із них;

– 2 бали, якщо студент у цілому відповідає правильно, але демонструє знання лише основних теоретичних положень або зазнає труднощів та допускає помилки в розумінні їх практичного значення, частково аргументує відповідь, допускає порушення логіки викладу матеріалу, неточності в дотримуванні норм КПК (в необхідних ситу­аціях);

– 0 балів, якщо студент відповідає неправильно, не за суттю завдання або дає неповну відповідь, базовану на знанні менше половини програмового матеріалу, або дає неповну відповідь, допус­каючи суттєві помилки під час визначення практичного значення тео­ретичних положень, матеріал викладає непослідовно, не дотримується в необхідних випадках вимог КПК.

Виконання кожного практичного завдання оцінюється на:

– 4 балів, якщо студент правильно і в повному обсязі з відповідною аргументацією вирішує задачі, дає відповідь на завдання, аналізує та оцінює факти, відомості, що містяться в задачах, процесу­альних документах копій архівних кримінальних справ, використо­вуючи теоретичні знання, дотримуючись вимог КПК (за необхідності), викладає рішення (відповідь) у логічній послідовності;

– 3 бали, якщо студент правильно вирішує задачі, дає відповідь на завдання, але допускає несуттєві помилки в їх аргументації, під час аналізу і оцінки фактів і відомостей, котрі містяться в задачах, проце­суальних документах копій архівних кримінальних справ, викори­стання теоретичних знань, дотриманні вимог КПК (у необхідних випадках);

– 2 бали, якщо студент не в повному обсязі вирішує задачі, дає частково правильну відповідь, нечітко аргументує її, зазнає труд­нощів під час аналізу та оцінки фактів і відомостей, що містяться в задачах, процесуальних документах копій архівних кримінальних справ або неповно застосував перелічені засоби, прийоми, допускає порушення логіки викладу, неточно дотримується (за необхідності) вимог КПК;

– 0 балів, якщо студент не вирішує задачу, дає відповідь не за суттю практичного завдання або неповну, що містить менше по­ловини необхідної інформації, тобто неправильно інтерпретує факти і відомості, котрі зосереджені в задачах і процесуальних документах, виявляє невміння використовувати теоретичні знання, непослідовно викладає матеріал, не дотримується вимог КПК (за не­обхідності) чи керується тими, що не відповідають ситуації.

Модульний контроль за рішенням уповноважених органів управління університету, факультету може проводитися шляхом розв’язання тестів з відповідних тем. Кількість тестів, порядок проведення контролю, критерії оцінки знань у такому випадку повідомляються студентам окремо.

Результати модульного контролю разом з результатами поточного контролю підсумовуються під час атестації студента для здійснення підсумкового контролю знань та вмінь студентів.

4. Підсумковий контроль знань і вмінь студентів здійснюється у формі семестрового заліку. Студенти вважаються допущеними до заліку, якщо вони виконали всі відповідні модульні контрольні роботи з позитивною оцінкою, завдання для підготовки до занять, СРС, відзвітували в години індивідуальних консультацій або в інший визначений викладачем час про засвоєння теоретичних питань, вироблення вмінь, що опрацьовувались на пропущених заняттях.

Семестровий залік наприкінці 8-го семестру полягає в оцінці знань і вмінь студентів виключно на підставі результатів поточного та модульного контролю, тобто опрацювання теоретичних питань та вмінь на лабораторних заняттях з урахуванням виконання завдань для СРС. Залік оцінюється за 100 бальною шалою, розуміння якої розкрито вище у Таблиці №3 підрозділу 2.2. “Система оцінювання академічних досягнень студента” НММ.

Залік не передбачає обов’язкової присутності студента, за винятком тих студентів, які матимуть на початок залікового тижня заборгованість із зазначених видів навчальної роботи. Вони зобов’язані персонально відзвітувати щодо результатів їх виконання протягом цього тижня в час, призначений викладачем. Якщо студенту виставляється в екзаменаційну відомість „не зараховано”, то він повинен перескласти залік за графіком, затвердженим деканатом факультету.