ritorika

Міністерство освіти і науки України

Донецький національний університет

Кафедра української мови та прикладної лінгвістики

План-конспект уроку з теми «Риторика як наука і мистецтво слова. Складання плану доповіді на запропоновану тему» (11 клас, профільне навчання)

Виконала

студентка І курсу ОКР «Спеціаліст»

філологічного факультету

українського відділення

групи «Г»

Карнаух Марія Дмитрівна

Перевірила

Важеніна Олена Григорівна,

ст. в. кафедри української мови

та прикладної лінгвістики

Донецьк

2013

Урок № 20 11 клас (профільне навчання)

Тема: Риторика як наука і мистецтво слова. Складання плану доповіді на запропоновану тему

Мета: ознайомити учнів із поняттям «риторика», показати значення ораторського

мистецтва у житті сучасної людини;

сформувати комунікативні вміння, збагачувати активний словник учнів,

визначити провідні компоненти доповіді та шляхи досягнення якомога

успішнішого її впливу на аудиторію;

ви­ховувати відповідальне ставлення до власного мовлення.

Внутрішньопредметні зв’язки: риторика, стилістика і культура мовлення.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь та навичок.

Методи і прийоми: слово вчителя, складання плану, самостійна робота, виконання тренувальних вправ, робота в парах.

Обладнання: аркуші з орієнтовними темами доповідей.

Література

1. Абрамович С. Риторика та гомілетика. — Чернівці, 1995.

2. Аверинцев С. С Риторика и истоки европейской литературной традиции. — М., 1996.

3. Александров Д. Н. Риторика. — М., 1999.

4. Андреев В. И. Деловая риторика: Практический курс делового общения и ораторского мастерства. —М., 1995.

5. Апресян Г. Ораторское искусство. — М., 1978.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент (1 хв.)

Вітаю, шановне товариство! Прошу підготувати себе та свої робочі місця до активної, де в чому творчої діяльності!

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, оголошення теми, мети і завдань уроку (2 хв.)

Одне із найважливіших умінь людини – вміння чітко, аргументовано висловити та відстояти свою точку зору, свою думку. Відомий український педагог Василь Сухомлинський казав: «Слово – найтонше доторкання до серця, воно може стати і ніж­ною запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і го­стрим ножем, і розжареним залізом, і брудом. Мудре і добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане і нетактовне – приносить біду. Словом можна вбити і оживити, поранити і вилікувати, посіяти триво­гу й безнадію і одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльозу, породити віру в людину і заронити невіру, надихну­ти на працю і скувати сили душі... Зле, невдале, нетактовне, просто ка­жучи, нерозумне слово може образити, приголомшити людину».

Сьогодні ми розпочинаємо розмову про вміння (чи знання), як го­ворити красиво, правильно і переконливо. Отже, запишіть, будь ласка, тему, що вже є на дошці, до своїх зошитів.

III. Виголошення основного матеріалу (15 хвилин) Слово вчителя

За всіх часів риторика відгукувалася на соціально-політичні та культурно-освітні замовлення епохи, щоразу при цьому набуваючи конкретного відповідного змістовного наповнення. Обслуговуючи політичні потреби демократичних полісів античного світу, вона готувала ораторів, здатних впливати на свідомість людей і тим самим визначати хід політичної боротьби. За Середньовіччя, коли в більшості сфер життя домінувала церква, тривав період «релігійної» риторики, завдання якої полягало в підготовці проповідників. У XVIII—XX ст. риторика досить оперативно відгукувалась на різке зростання наукових публікацій, поширення засобів масової інформації, піднесення університетської освіти. Відповідно до нових запитів сучасного суспільства постійно розширюється прикладна риторика, що формує правила і поради стосовно того, як побудувати наукову статтю, написати твір на публіцистичну тему, викласти навчальний матеріал, виголосити ефектну промову.

Сучасна риторика — теорія та майстерність ефективного (доцільного, впливового, гармонійного) мовлення. Предметом сучасної загальної риторики є закономірності мовленнєвої поведінки, що діють у різних ситуаціях спілкування, сферах діяльності, та практичні можливості використання їх задля того, щоб створити ефективне висловлювання.

Ефективність мовлення визначається втратами в процесі передавання ним від мовця до слухача інформації всіх трьох типів, притаманних мовленню: поняттєво-логічного, оцінного й емоційного.

Доцільність мовлення — це його відповідність головній меті мовця, його мовленнєвому наміру.

Впливовість мовлення — здатність розбудити розум і почуття, спонукати слухача спочатку прислухатися, прихильно та зацікавлено, а тоді прийняти те бачення навколишнього світу, яке йому запропонує мовець.

Уміння переконувати співрозмовника, правильно й красиво говорити, привертати увагу й здобувати довіру слухачів потрібне нам в усіх сферах життя. Володіння мистецтвом слова — одна з умов досягнення успіху в багатьох професіях. Уміння складати й виголошувати промови необхідне юристові (риторика й виникла як мистецтво складання судових промов). Політик, що говорить грамотно й переконливо, викликає повагу й довіру громадян, тоді як ті політичні діячі, які не надають значення цьому вмінню, легко потрапляють у кумедні ситуації.

У навчальній діяльності студентів і школярів риторична майстерність незамінна, бо вона допомагає правильно написати й захистити реферат чи наукову роботу, цікаво побудувати усну відповідь на заняттях.

Ораторське мистецтво використовується й у рекламі, адже її завданням є переконати можливих покупців вибрати саме цей товар чи послугу. Навіть повсякденне спілкування в колі друзів і родичів потребує певної майстерності, адже саме мова є основним засобом встановлення контактів між людьми.

Риторику можна визначити і як науку, і як мистецтво. Головнеїї завдання — переконати слухачів у чомусь за допомогою слова, через промову донести до них певну думку, змусити перейнятися якимись почуттями. Мовою, що має переконувати, називав риторику давньоримський оратор Цицерон.

Отже, риторика – це наука про способи переконання і впливу на аудиторію з урахуванням її особливостей. Ця наука вивчає методику творення тексту, визначає його структуру, найбільш придатну для зрозумілого й аргументованого викладення думки.

Риторика як мистецтво передбачає вміння добре говорити, грамотно будувати висловлювання й уживати слова. Це зумовлює зв’язок риторики з такими розділами науки про мову, як стилістика, орфоепія, синтаксис та інші.

Окрім того, ораторське мистецтво — це й уміння говорити красиво, прикрашати свою мову. Цю особливість мистецтва слова відображає одна з його назв — «красномовство».

Основним виявом ораторського мистецтва є промова. Промова — це вид публічного виступу, у якому здійснюються короткі повідомлення на службових нарадах, у ході дискусії, на урочистих зустрічах, презентаціях. Промова відрізняється від інших жанрів концентрацією низки якостей: емоційністю, чіткістю постановки проблем, насиченістю, конкретністю, дієвістю, а також стислими часовими межами.

Ораторська промова — це своєрідний синтез емоційного та інтелектуального: вона водночас діє і на почуття, і на розум людини.

Види промов

1. Написані і завчені напам’ять.

2. Написані й зачитані з рукопису.

3. Сказані експромтом.

4. Виголошені з підготовкою, але не вивчені.

Мета (цільова установка) промови

1. Розважальна.

2. Заохочувальна.

3. Інформативна.

4. Заклична до дії.

5. Переконлива.

Назва промови

1. Коротка.

2. Наводить на тему.

3. Доцільна.

4. Конкретна.

5. Цікава.

Джерела збору інформації

1. Особистий досвід.

2. Роздуми й спостереження.

3. Інтерв’ю і бесіди.

4. Читання.

Підготовка промови

В основі класичної схеми ораторського мистецтва лежить п’ять етапів: 1) добір необхідного матеріалу, змісту публічного виступу (inventio — «винахід»); 2) складання плану, розподіл зібраного матеріалу в необхідній логічній послідовності (dispositio — «розташування»); 3) «словесне вираження», літературна обробка мови (elocutio); 4) запам’ятовування тексту (memoria — «пам’ять»); 5) проголошення (pronuntiatio).

Крім того, за Цицероном, до завдань оратора належить: привернути до себе аудиторію, викласти суть справи, поставити спірне питання, заперечити думку супротивника, у висновку промови остаточно закріпити перемогу.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу (25 хвилин)

Тренувальна вправа

За поданими назвами промов встановіть їх можливі цільові установки

Чи буває кохання з першого погляду?

Що для мене значить свобода?

Ціна злочину.

Кому потрібен урок футболу?

Робота в парах

Складіть план промови на одну із запропонованих тем.

Навіщо потрібна риторика?

Чи потрібна цензура на телебаченні?

«Слова — теж вчинки». (А. Франс)

Доля України вирішується в наших душах і серцях.

«Егоїзм — першопричина раку душі». (В. Сухомлинський)

Заслуховування плану доповіді

V. Підведення підсумків уроку, інструктаж з домашнього завдання (2 хв.)

Отже, шановне товариство, сьогодні ми з вами ознайомилися із поняттям «риторика», усвідомили значення ораторського мистецтва у житті сучасної людини, вдосконалили власні комунікативні вміння і збагатили свій словник. Також ми визначили для себе провідні компоненти доповіді та шляхи досягнення якомога успішнішого її впливу на аудиторію, ну і, маю сподівання, досягли певного успіху у відповідальному ставленні до власного мовлення. Вдома ви маєте підготувати доповіді на обрані вами теми з метою подальшого їх виголошення. Дякую за увагу й за роботу на занятті, хай щастить!