Комплекс стандартів з управління підприємством

Завершуючим етапом розробки систем управління якістю в Радянському Союзі стала стандартизація комплексної системи управління якістю продукції. Постановою Держстандарту від 30.10.1980 р. було затверджено дослідне впровадження комплексу стандартів на опорних об'єднаннях і підприємствах різних міністерств та відомств. Комплекс державних стандартів «Управління виробничим об'єднанням і промисловим підприємством » включає ГОСТ 24525.0-80-24525.5-81, які були чинні від 01.04.1981 р. до 31.12.1985р.

Вперше за допомогою стандартів забезпечено науково-обґрунтовану побутову системи управління підприємством і чітку регламентацію вимог до управління. При підготовці стандартів були науково узагальнені ефективні методи організації виробничої діяльності.

Комплекс розроблених стандартів базується на системному підході до управління підприємством.

Комплекс державних стандартів встановлює загальні положення з стандартизації управління, визначальну побудову системи на основі стандартів, типовий склад та зміст спеціальних функцій і завдань управління і їх розподілення в органах управління, в тому числі у правовому та інформаційному забезпеченню і веденню нормативних документів, основні положення з автоматизації управління. Побудова системи управління охоплює основні цілі діяльності підприємства на основі злуки лінійного керівництва, цільового і функціонального управління.

Організаційно-нормативною основою системи управління є план економічного і соціального розвитку підприємства, стандарти підприємства, паспорт підприємства та інша нормативна документація.

Метою стандартизації в сфері управління підприємством є створення організаційно-технічних основ для високоефективної діяльності підприємств з:

• управління виконанням плану виробництва і поставок продукції - ГОСТ 24525.1-80;

• управління якістю продукції — ГОСТ 24525.2-80;

• управління розвитком виробництва — ГОСТ 24525.3-80;

• управління охороною довкілля - ГОСТ 24525.4-80.

• управління ресурсами — ГОСТ 24525.5-81;

Таким чином, розробка системного підходу до управління якістю в СРСР завершилася розробкою комплексної системи управління якістю продукції - КС УКІІ. Подальше використання цієї системи на підприємствах ставало завданням державною рівня. Гак, в основних напрямках економічного і соціального розвитку СРСР на 1981 -1985рр. і на період до 1990р. записано: завершити в основному впровадження комплексних систем управління якістю. Це вимагало розробки загального порядку організації та централізованого керівництва з впровадження К( УКП. Для цього в 1980-1981рр. був розроблений комплекс державних стандартів (управління виробничим об'єднанням і промисловим підприємством - ГОСТ 24525.0-1980 - 24525.5-1981 p.). Надані, галузеві міністерства намічають основні напрямки підвищенні якості продукції в галузях, призначають головні та базові організації та опорні підприємства. Головні організації з числа провідних галузевих НД] забезпечують і організовують науково-методичну роботу по розробці та впровадження КС УКГІ в масштабах галузі. Опорні підприємства стали джерелом передового досвіду у підвищенні якості продукції. Велику допомогу в пропаганді передового досвіду, організаційно-методичної допомоги, розробці та впровадженню КС УКП надавали територіальні органи Держстандарту СРСР, які взаємодіяли з органами місцевого самоврядування.

Робота з впровадження КС УКП набула загальнодержавного характеру, тисячі підприємств впровадили цю систему. Було досягнуто не мало успіхів в поліпшенні якості продукції, зменшення втрат від браку, зменшення рекламацій і претензій збоку споживачів, але бажаного успіху досягнуто не було. Тобто сама система КС УКП увібрала в себе передові погляди на управління якістю, була побудована на елементах системи управління якістю, базувалась на функціональному підході керування управлінською діяльністю підприємства, але «японського дива» не сталося.

В 1986 році на зміну подальшому розвитку систем управління якістю прийшли адміністративні методи керування якістю продукції. 12.05.1986 року була прийнята постанова уряду СРСР №540 «О мерах по коренному повышению качества продукции», в якій були наступні розділи:

Розділ 1. Підвищення ролі і посилення відповідальності розробника за забезпечення технічного рівня якості продукції.

Розділ 2. Підвищення технічного рівня виробництва. його технологічного оснащення для забезпечення високоякісної продукції.

Розділ 3. Підвищення відповідальності об'єднань (підприємств) за технічний рівень продукції.

Розділ 4. Перебудова системи ВТК на підприємствах і утворення органів держриймання.

Розділ 5. Удосконалення підготовки робітників, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів.

Розділ 6. Розвиток творчої ініціативи трудящих у випуску продукції, якості і зміцненні виконавчої дисципліни.

Держриймання було направлено на всебічне використання підприємс­твом різних форм і методів управління якістю продукції, розробку і реалізацію усіх необхідних заходів: організаційних, технічних, еконо­мічних, соціальних, правових.

Адміністративні методи, застосовані в управлінні якістю мали ряд позитивних наслідків, але корінних змін в підвищенні якості продукції не принесли, тому в 1989 році експеримент було завершено.

Серед позитивних наслідків застосування держриймання можна відзначити:

• досягнення дотримання виконання норм НД — стандар­тів, технічних умов, тобто скасована ганебна практика постійних внесень змін до НД в процесі виконання плану підприємством на потребу відділу матеріального забезпечення, відділу технічного контролю, тощо;

• налагодження системи метрологічного забезпечення вироб­ництва; метрологічну підготовку; метрологічну експертизу;

• введення в практику постійно діючого контролю продукції та технологічного процесу — «летучий» та «постійний». «Летю­чий» контроль виявляв «вузькі місця.» в процесі виготовлення продук­ції, тобто «точки», де найчастіше виникали дефекти і потім ці «точки» бралися під постійний контроль.