Канарспи

Наступним кроком до створення системи управління якістю було впровадження системи КАНАРСПИ, започаткованої на підприємствах Горьківської області в 1958р.

КАНАРСПИ - якість, надійність, ресурс з перших виробів. Якщо система БИП направлена на підвищення якості на стадії виготовлення продукції, то система КАНАРСПИ охоплює стадії проектування, технологічної підготовки виробництва, впровадження в серійне виробництво, аналіз надійності виробленої продукції, спрямований на підвищення ресурсу виробів.

Характерні особливості системи КАНАРСПИ:

• комплексність вирішення завдань з підвищення якості та надійності продукції;

• залучення класичних та специфічних методи підвищення надійності продукції та процесів,

• необхідність проведення конструкторсько-технологічних робіт, підготовки виробництва, а також участі серійного заводу в процесі удосконалення продукції і підвищенні її надійності;

• всебічний розвиток наукових досліджень на підвищення надійності продукції;

• розробка комплексних технологічних процесів направлених на підвищення надійності, задіяних на всіх стадіях виготовлення продукції.

Аналіз експлуатації показує, що відмови складного обладнання відбуваються головним чином в результаті недостатньої надійності їх систем - паливної, електричної, гідравлічної, електронної тощо. Тому надійності систем приділяється велика увага. Система КАНАРСПИ розроблена на основі наукових підходів до управління якістю і посилається на наступні напрямки:

• створення дослідного зразка виробу з заданими основами надійності;

• удосконалення конструкції виробів в процесі створення;

• удосконалення технологічних процесів виробництва;

• удосконалення технічного контролю;

• удосконалення організації виробництва;

• підвищення технічного рівня експлуатації.

Система КАНАРСПИ дала можливість підприємствам виконувати роботи з більш раціональним використанням людських і матеріальних ресурсів з урахуванням змінившихся умов і інших вимог до якості й надійності. При цьому збільшення витрат на створення нових служб, які працюють у системі КАНАРСПИ, окупається за рахунок підвищення надійності і строку служби виробів, зменшення витрат на її експлуатацію і ремонт, скорочення циклу серійного виробництва,

Система КАНАРСПИ була впроваджена на багатьох підприємствах СРСР і відгравала важливу роль и створенні системи управління якістю продукції.

НОРМ

Наступним кроком створення систем управління якістю була система НОРМ (наукова організація робіт з підвищення моторесурса), розроблена на Ярославському моторному заводі в 1964році. За час роботи над цією проблемою була створена струнка система наукової організація робіт з підвищення моторесурсу. Вона забезпечувала «кість і надійність комплектуючих виробів, які випускалися суміжними виробниками, а також забезпечувала не тільки реалізацію вимог діючої технічної документації, але й систематичне підвищення цих вимог.

Названі системи БИГІ, СЬТ, КАНАРСПИ, НОРМ стали основними системами, на базі яких цілим рядом підприємств були створені свої системи, що враховують специфіку виробництва.

Характер її особливості системи НОРМ:

• оптимальний моторесурс двигунів і потенціальні його можливості закладаються при створень і конструкції технологічній підготовці виробництва;

• необхідність аналізу власних виробничих даних; і а результатами аналізу зовнішньої та внутрішньої інфор­мації уточнюються термін служби окремих деталей і моторесурс двигуна;

• розробляються методи прискорених випробувана:

• проводяться роботи з удосконалення випробувальної бази;

• досягнутий моторесурс встановлюється випробуваннями зразків двигунів і підтверджується наступною експлуатацією;

• вивчення матеріалів експлуатації і збільшення моторесурсу двигуна ведеться безперервно до зняття його з виробництва.

Впровадження системи НОРМ дало змогу значно знизити витрати на технічне обслуговування і ремонт двигунів, значно збільшити моторесурс двигунів.

НОТПУ

На Рибінському моторобудівному заводі була створена система НОТПУ (наукова організація праці, виробництва і управління). Система НОТПУ використовувала системи БИП і СБ'Г для забезпечення якості праці й стабільності виробництва, систему КАНАРСПИ для досягнення високого рівня надійності й довговічності виробів і всебічної конструкторсько-технологічної підготовки. Сутність цієї системи полягала в створенні системи коефіцієнтів для комплексної оцінки рівня робіт з наукової організації праці на виробництві і управління з впровадженням автоматизованої системи управління виробництвом.

КС УКП

До початку сімдесятих років промисловість СРСР накопичила величезний досвід управління якістю праці і продукції. Однак, у зв'язку з великою кількістю використовуваних принципів управління якістю і відсутністю узагальнюючих методичних матеріалів, цей досвід у народному господарстві запроваджувався недостатньо широко й швидко. Тоді фахівці Держстандарту СРСР у співробітництві з організаціями різних міністерств і відомств стали активно вести роботи з вивчень я та виявлення загальних принципів і методології в управлінні якістю. В результаті цієї роботи, яка стала подальшим розвитком системного, комплексного підходу v вирішенні проблеми якості продукції, в 1975 році, був проведений широкий промисловий експеримент на передових підприємствах Львівської області. Творча співдружність науки й виробництва дозволила створити й впровадити на підприємствах області комплексну систему управління якістю продукції на основі стандартизації (КС УКП). Найбільш ефективна із всіх відомих раніше систем управління якістю праці і продукції узагальнила все нове і передове, що було в інших подібних системах. Стандарт підприємства (СТП) регламентує норми, правила, вимоги, методи й положення, застосовувані на даному підприємстві, які дозволяють оперативно використовувати й ефективно реалізувати передові досягнення науково-технічного прогресу | управлінні виробництвом, забезпечують наступність технічної й економічної політики на підприємстві, у його підрозділах, прогресивність прийнятих рішень, можливість координації робіт і взаємозв'язок проміжних і кінцевих результатів матеріально-технічного постачання підприємства й реалізації готової продукції СТП були однією зі складових і невід'ємних частин Державної системи стандартизації, у процесі експерименту показали свою здатність забезпечити взаємозв'язок як між всіма елементами системи управління якістю на рівні підприємства, так і взаємозв'язок її з системами вищих рівнів. Повністю було доведено, що СТП можуть бути організатором робіт з управління якістю, бути діючою організаційно-методичною основою КС УКП.

Комплексність створених у процесі виробничого експерименту КС УКП на основі стандартизації відобразилася в сукупності й у взаємозв'язку організаційних, технічних, економічних, соціальних й ідеологічних заходів, методологічних засобів, спрямованих на встановлення, забезпечення й підтримку високого рівня якості продукції при її розробці і виготовленні, обігу й експлуатації або споживанні.

Узагальнення досвіду роботи КС УКП підприємств Львівської області дозволило виявити ряд необхідних функцій управління якістю:

• прогнозування потреб технічного рівня і якості продукції; а планування підвищення якості продукції, у тому числі плану­вання робіт зі стандартизації. атестації и технічного розвитку виробництва;

• організація розробки й впровадження продукції на підприєм­стві, яке забезпечує створення технічної документації і дослідних зразків високої якості. а також своєчасне освоєння виробництва продукції вищої категорії;

• технологічна підготовка виробництва, яка забезпечує готов­ність підприємства випускати продукцію встановленого рівня якості в запланованому обсязі;

• матеріально-технічне забезпечення виробничого процесу, що забезпечує його необхідними матеріальними ресурсами й фондами і нормативно-технічною документацією;

• метрологічне забезпечення якості виробничого процесу ї продукції, ще забезпечує єдність, точність і вірогідність вимірів;

• організація зберігання, транспортування, експлуатації та ремонту, що забезпечує сприятливі умови для максимально можливого збереження продукції і підтримки її встановленого рівня якості;

• підбір, розміщення, виховання й навчання кадрів, які забезпе­чують підприємство працівниками, здатними позитивно вирішу­вати завдання в галузі якості продукції;

• оперативне управління якістю виробничого процесу, що забезпечує випуск продукції стабільного рівня якості;

• контроль якості, що забезпечує виявлення виробничих про­цесів і продукції, не відповідних регламентованим вимогам, а також визначення причин цієї невідповідності;

• атестація продукції, що забезпечує організацію заводської атестації деталей і складових одиниць, а також технологічних процесів і спрямована на підготовку продукції до державної атестації у трьох категоріях якості;

• стимулювання підвищення якості продукції, що забезпечує моральне і матеріальне стимулювання працівників підприємства, для випуску продукції високої якості;

• державний нагляд за впровадженням і дотриманням стандартів, технічних умов і за станом засобів метрологічного забезпечення, що забезпечує виявлення недоліків при проведенні нагляду, спрямованих на здійснення заходів щодо ліквідації причин виявлених недоліків;

• організація правового забезпечення якості продукції, що забезпечує функціонування системи управління якістю продукції відповідно до існуючих законів;

• організація трудової діяльності, що забезпечує наукову ор­ганізацію праці, обслуговування робочих місць, планування їх, вирішення соціальних питань, функціонування системи безпеки праці.

Реалізація всіх функцій системи можлива тільки за умови, що в ній беруть участь всі підрозділи й служби підприємства без винятку. Розподіл функцій управління й визначення складу й кількості СТП виробляється залежно від характеру, особливостей, специфіки виробництва й структури кожного конкретного підприємства.

Слід зазначити, що зміст функцій управління й склад СТП, реалізованих на підприємстві, не можуть бути постійними, тому що одним з невід'ємних принципів КС УКП є систематичне її вдосконалювання.

Ефективність функціонування КС УКП проявляється, насамперед, в оперативності й точності управлінських рішень в результаті збільшення обсягу використовуваної інформації, а також у забезпеченні взаємодії окремих елементів системи управління. Створення КС УКП передбачало забезпечення й підтримку заданих режимів функціонування всіх об'єктів, що визначають якість продукції як на рівні технологічних, так і організаційних завдань управління. Із цього погляду у відриві від уже існуючих автоматизованих систем управління підприємством (АСУП) не можна здійснювати розробку КС УКП. Успішне функціо­нування КС УКП значною мірою залежить від досконалості організації управління, що проявляється в змісті, структурі, способах ухвалення рішення. Необхідно враховувати всебічно пророблену й апробовану методологію побудови к функціонування КС УКП. її сутність полягає в послідовному встановленні об'єктів управління, визначенні завдань і функцій управління, в упорядкованому їхньому розподілі між структурними підрозділами підприємства за допомогою СТП.

Аналіз розробки й впровадження КС УКП показав, щодо завдань, що підлягають автоматизації, відносяться:

• обґрунтування доцільності розробки нової продукції.

• вибір номенклатури матеріалів і комплектуючих виробів необхідної якості;

• оптимізація конструкторських і технологічних процесів;

• випробування, контроль і оцінка технічного рівня та якості виробів:

• планування виробництва. його технологічної підготовки тощо

Значних результатів від впровадження КС УКП можна досягти на рівні виробничого об'єднання, оскільки управління якістю тут може здійснюватися з урахуванням всіх його функцій і стадій життєвого циклу виробів.

КС УКП стала основною системою управління якістю в СРСР, її постійно вдосконалювали.

Функціональна структура КС УКП

Життєвий цикл продукції

Планування і проектування

Виготовлення продукції

Збут

Експлуатація, утилізація

Організація трудової діяльності

Спеціальні функції	Управління якістю
Прогнозування потреб технічного рівня і якості продукції	Стимулювання підвищення якості продукції
Планування підвищення якості продукції	Контроль якості і випробувань продукції
Організація розробки й впровадження продукції на підприємстві	Розробка і виконання заходів за результатами держнагляду
Атестація продукції	Правове забезпечення управління якістю продукції
Нормування вимог до якості продукції	Інформаційне забезпечення КС УКП
Організація технологічного забезпечення якості продукції	Взаємостосунки зі споживачами та постачальниками
Організація метрологічного забезпечення якості продукції	Облік і звітність з якості продукції
Організація матеріально-технічного забезпечення якості продукції	Техніко-економічний аналіз підвищення якості продукції
Організація підготовки і підвищення кваліфікації кадрів
Забезпечення стабільності рівня якості продукції

Етапи розробки та впровадження КС УКП