- •Тема 1. Соціальна думка, соціальні науки та соціологія
- •1. Соціальна думка та соціальні науки
- •2. Соціальні науки та соціологія
- •3. Мікросоціологія та макросоціологія
- •Тема 2.Теоретичні засади соціології
- •1. Практичний досвід та теорія, або чому науковий підхід потребує теорії?
- •2.Основні теоретичні напрямки у сучасній соціології Функціоналізм
- •Функції та дисфункції
- •Явні та латентні функції
- •Оцінка функціонального підходу
- •Конфлікціонізм
- •Дві течі ї у конфлікціонізму: „критична” та „аналітична”
- •Оцінка конфлікціоністського підходу
- •Інтеракціонізм
- •Основні поняття інтеракціонізму
- •Оцінка інтеракціоністського підходу Найбільш поширеною позитивною оцінкою інтеракціонізму є визнання його заслуги, як кажуть, у поверненні до соціології людини.
- •Тема 3. Дослідницькі методи соціології
- •1. Три основні припущення науки
- •2. Етапи застосування наукового методу
- •3. Основні методи збору даних в соціології Експеримент
- •Обстеження
- •Спостереження
- •Тема 4. Культура
- •1. Поняття культури і значення культури
- •2. Виникнення культури
- •3.Елементи культури
- •Цінності
- •Тема 5. Соціальна структура
- •1. Природа соціальної структури, її компоненти
- •2. Соціальні статуси
- •3. Соціальні ролі
- •4. Соціальні групи
- •5. Соціальні інституції
- •Тема 6. Суспільство та його типи
- •1. Поняття суспільства
- •2. Типи суспільств
- •1. Суспільства мисливців та збирачів
- •2. Городницькі суспільства
- •3. Аграрні суспільства
- •4. Індустріальні суспільства
- •Тема 7. Соціальні групи
- •1. Первинні та вторинні групи
- •2. Групи належності та сторонні групи
- •3. Референтна група
- •4. Вплив первинних груп
- •5. Розмір групи
- •6.Лідерство
- •7. Соціальне ледарство (socіal loafіng) та соціальні дилеми
- •8. Групове мислення
- •9. Груповий конформізм
- •Тема 8. Соціальні організації
- •1. Поняття цільової організації
- •2.Типи цільових організацій
- •3. Поняття бюрократії
- •4. Особливості бюрократії (за м.Вебером)
- •5. Недоліки бюрократії
- •Тема 9. Соціалізація.
- •1. Поняття та значення соціалізації
- •2. Природа та виховання ("Nature" and "Nurture")
- •3. Теорії навчання
- •4. Теорії розвитку особистості
- •6. Концепція дзеркальної самості Чарльза Хортона Кулі
- •7. Концепція самості Джорджа Герберта Міда
- •8. Типи соціалізації
- •9. Фактори соціалізації
- •Тема 10. Соціальна взаємодія.
- •1. Поняття соціальної взаємодії
- •2. Соціальна взаємодія як знакова взаємодія
- •3. Драматургічний підхід
- •4. Етнометодологія
- •5. Взаємодія як соціальний обмін
- •6. Складання уявлень про інших людей
- •Тема 11. Соціальний контроль, відхили та злочини.
- •1. Поняття відхилення (девіації, devіance)
- •2. Соціальні властивості відхилення
- •3. Соціальний контроль та відхилення (девіація)
- •4. Соціальні наслідки відхилення
- •5. Теорія аномії та концепція структурної напруженості
- •6. Концепція культурального передавання
- •7. Кофлікціоністські концепції відхилення
- •8. Оцінка конфлікціоністського підходу до відхилення
- •9. Концепція “ярликування” (labelіng)
- •Тема 12. Соціальна стратифікація та соціальні класи.
- •1. Поняття соціальної диференціації та стратифікації
- •2. Виміри стратифікації
- •Процентний розподіл загального сімейного доходу
- •3. Відкриті та закриті системи стратифікації
- •4. Теоретичні концепції соціальної стратифікації
- •Спроба синтезу: еволюційна концепція Герхарда Ленського
- •5. Соціальні класи
- •Тема 13. Расові та етнічні відносини
- •1. Особливості етнічної стратифікації
- •2. Раси (поняття раси в соціології)
- •3. Етнічні групи
- •4. Групи меншин
- •5. Упередження
- •6. Дискримінація
- •7. Типи політики домінантної групи
6. Складання уявлень про інших людей
Коли людина сприймає інших людей або думає про них, відбуваються два важливі процеси. По-перше, у неї формується враження про цих людей, а, по-друге, вона приписує їх поведінці певні причини.
Розглянемо кожен з цих процесів.
Формування вражень
Коли одна людина вступає у контакт з іншою, вона найчастіше помічає, перш за все, певні фізичні характеристики іншої людини – її вік, стать, зріст, одяг і таке інше. Крім того, помічає жести іншої людини, її манеру говорити, інтонації голосу, міцність потиску долоні та інші риси поведінки. На основі таких штрихів робляться узагальнення і створюється певний образ іншої людини. А потім цей образ використовується, коли виникає потреба уявити собі, як ця людина може поводитись у тих чи інших обставинах. І саме ті образи інших людей, що формуються у вашій уяві, впливають на те, як ви до них ставитесь і як з ними поводитесь.
Створення образу іншої людини часто відбувається із використанням категорій, якими забезпечує людину культура її суспільства. Так, людина нерідко характеризується у термінах статусів (робітник, жінка, українець, вчитель, батько) або особистих рис (привітний, жорсткий, відповідальний, безпорадний і таке інше).
Використання таких категорій обумовлено тим, що людина є надто складною для того, щоб ми могли брати до уваги кожну деталь її поведінки при кожній зустрічі. Категорії допомагають нам структурувати і узагальнювати великі обсяги інформації про інших людей - класифікувати їх та надавати виділеним класам певні назви. Це дає нам можливість застосовувати для розуміння людей у нових зустрічах з ними минулий досвід нашого спілкування.
Такі категорії, що є розумовими структурами для обробки та організації інформації, соціологи і психологи називають схемами.
Один з типів таких схем складають так звані стереотипи.
Стереотип - це спрощене і негнучке схематизоване уявлення про соціальну групу або про її представників.
Саме тоді, коли люди керуються стереотипом, вони вважають, що всім членам певної соціальної групи притаманна певна сукупність особистих рис. У дослідженнях американських соціологів були виявлені стереотипи працюючої жінки, футболіста, професора коледжу та інші. Наприклад, працюючу жінку чоловіки найчастіше вважають конкуруючою і нежіночною. Так, виходячи з часткової інформації про особу, люди заповнюють нестачу знань тим сурогатом інформації, яким забезпечує певна схема, відповідний стереотип.
Приписування причин поведінці людей
Процес складення уявлення про інших людей не зупиняється лише на формуванні вражень про них. Для того, щоб зрозуміти їх поведінку, ми часто намагаємося з’ясувати, чому саме вони діють певним чином. Цей процес дістав у психології і соціології назву каузальної атрибуції (causal attrіbutіon), тобто приписування причин, або просто атрибуції.
Розрізняють два основні види атрибуції - диспозиційну і ситуаційну.
Атрибуцію називають диспозиційною, якщо причини певної поведінки людини пов’язують з внутрішніми факторами, такими як особисті риси і якості людини.
Атрибуцію називають ситуаційною, якщо причини певної поведінки людини пов’язують із зовнішніми обставинами, такими як умови та обставини поведінки.
Те, як саме пояснюється поведінка людини, може мати далекосяжні наслідки. Наприклад, зовсім по-різному будують поводиться щодо учня його батьки в залежності від того, як вони розуміють причини того, чому він погано вчиться у школі. Одна справа, якщо вони це пояснюють через нестачу здібностей або мотивації ( диспозиційні фактори), і друга справа - якщо причину вони вбачають у вадах самої школи, непрофесіоналізмі вчителів або злиднях (тобто ситуативних факторів).
Дослідженнями встановлено, що коли люди витлумачують поведінку інших людей, вони найчастіше переоцінюють ту міру, у якій ця поведінка випливає з їх особистих якостей. Це явище дістало назву фундаментальної помилки атрибуції (fundamental attrіbutіon error). Причини ж власної поведінки люди найчастіше схильні вбачати у ситуаційних факторах. Люди найчастіше вважають, що свої власні дії вони обирають відповідно до того, як їх виховали, а інші люди діють певним чином через їх особисті якості, які їм притаманні.