- •Тема 1. Соціальна думка, соціальні науки та соціологія
- •1. Соціальна думка та соціальні науки
- •2. Соціальні науки та соціологія
- •3. Мікросоціологія та макросоціологія
- •Тема 2.Теоретичні засади соціології
- •1. Практичний досвід та теорія, або чому науковий підхід потребує теорії?
- •2.Основні теоретичні напрямки у сучасній соціології Функціоналізм
- •Функції та дисфункції
- •Явні та латентні функції
- •Оцінка функціонального підходу
- •Конфлікціонізм
- •Дві течі ї у конфлікціонізму: „критична” та „аналітична”
- •Оцінка конфлікціоністського підходу
- •Інтеракціонізм
- •Основні поняття інтеракціонізму
- •Оцінка інтеракціоністського підходу Найбільш поширеною позитивною оцінкою інтеракціонізму є визнання його заслуги, як кажуть, у поверненні до соціології людини.
- •Тема 3. Дослідницькі методи соціології
- •1. Три основні припущення науки
- •2. Етапи застосування наукового методу
- •3. Основні методи збору даних в соціології Експеримент
- •Обстеження
- •Спостереження
- •Тема 4. Культура
- •1. Поняття культури і значення культури
- •2. Виникнення культури
- •3.Елементи культури
- •Цінності
- •Тема 5. Соціальна структура
- •1. Природа соціальної структури, її компоненти
- •2. Соціальні статуси
- •3. Соціальні ролі
- •4. Соціальні групи
- •5. Соціальні інституції
- •Тема 6. Суспільство та його типи
- •1. Поняття суспільства
- •2. Типи суспільств
- •1. Суспільства мисливців та збирачів
- •2. Городницькі суспільства
- •3. Аграрні суспільства
- •4. Індустріальні суспільства
- •Тема 7. Соціальні групи
- •1. Первинні та вторинні групи
- •2. Групи належності та сторонні групи
- •3. Референтна група
- •4. Вплив первинних груп
- •5. Розмір групи
- •6.Лідерство
- •7. Соціальне ледарство (socіal loafіng) та соціальні дилеми
- •8. Групове мислення
- •9. Груповий конформізм
- •Тема 8. Соціальні організації
- •1. Поняття цільової організації
- •2.Типи цільових організацій
- •3. Поняття бюрократії
- •4. Особливості бюрократії (за м.Вебером)
- •5. Недоліки бюрократії
- •Тема 9. Соціалізація.
- •1. Поняття та значення соціалізації
- •2. Природа та виховання ("Nature" and "Nurture")
- •3. Теорії навчання
- •4. Теорії розвитку особистості
- •6. Концепція дзеркальної самості Чарльза Хортона Кулі
- •7. Концепція самості Джорджа Герберта Міда
- •8. Типи соціалізації
- •9. Фактори соціалізації
- •Тема 10. Соціальна взаємодія.
- •1. Поняття соціальної взаємодії
- •2. Соціальна взаємодія як знакова взаємодія
- •3. Драматургічний підхід
- •4. Етнометодологія
- •5. Взаємодія як соціальний обмін
- •6. Складання уявлень про інших людей
- •Тема 11. Соціальний контроль, відхили та злочини.
- •1. Поняття відхилення (девіації, devіance)
- •2. Соціальні властивості відхилення
- •3. Соціальний контроль та відхилення (девіація)
- •4. Соціальні наслідки відхилення
- •5. Теорія аномії та концепція структурної напруженості
- •6. Концепція культурального передавання
- •7. Кофлікціоністські концепції відхилення
- •8. Оцінка конфлікціоністського підходу до відхилення
- •9. Концепція “ярликування” (labelіng)
- •Тема 12. Соціальна стратифікація та соціальні класи.
- •1. Поняття соціальної диференціації та стратифікації
- •2. Виміри стратифікації
- •Процентний розподіл загального сімейного доходу
- •3. Відкриті та закриті системи стратифікації
- •4. Теоретичні концепції соціальної стратифікації
- •Спроба синтезу: еволюційна концепція Герхарда Ленського
- •5. Соціальні класи
- •Тема 13. Расові та етнічні відносини
- •1. Особливості етнічної стратифікації
- •2. Раси (поняття раси в соціології)
- •3. Етнічні групи
- •4. Групи меншин
- •5. Упередження
- •6. Дискримінація
- •7. Типи політики домінантної групи
5. Взаємодія як соціальний обмін
З точки зору теорії соціального обміну, запропонованої американським соціологом Джорджем Хомансом (George Homans) на початку 1970-х років, спілкування між людьми завжди відбувається на основі їх намагань збалансувати свої витрати на цей процес та винагороди, які вони в ньому одержують.
Згідно з цією теорією, поведінка людини зумовлюється тим, чи винагороджувалася, і як саме, аналогічна поведінка у минулому. Це здійснюється, за Хомансом, на основі таких чотирьох принципів:
-
Чим більше певний тип поведінки винагороджується, тим частіше він буде повторюватися.
-
Якщо винагорода за певні типи поведінки залежать від якихось умов, то людини буде намагатися дотримуватись цих умов.
-
Якщо більші витрати набагато збільшують винагороду, то заради великої винагороди люди готові йти на більші витрати.
-
Якщо певна потреба людини майже повністю задовольняється, то людина менше готова прикладати додаткових зусиль, щоб задовольнити цю потребу ще повніше.
В теорії обміну винагорода не мається на увазі тільки у матеріальній формі. В цій теорії винагорода визначається як будь-що, заради чого людина готова йти на якісь витрати, що потребує від неї вступ у певну взаємодію з іншою людиною або людьми.
З іншого боку, витрати - це все те, чого людина намагається або уникнути або мінімізувати.
Прибутки визначаються як винагороди мінус витрати. Винагородою, з точки зору теорії соціального обміну, може бути приємне відчуття, безпека, престиж, інформація і навіть можливість внутрішньо краще ставитись до самого себе.
Теорія обміну стверджує, що в цих обмінах люди притримуються так званої стратегії “мінімаксу” - мінімізації витрат та максимізації винагород.
Тут тільки треба зауважити, що проблемою залишається вимір винагород та витрат у порівняльних одиницях. (На це – у балансі задоволення та незадоволення - звертав особливу увагу визначний український академік Микола Амосов та розробник першої моделі соціальної поведінки “Соціон” послідовник М.Амосова Дмитро Галенко.)
З точки зору теорії обміну, соціальна взаємодія складається з обміну діями щонайменше двох людей. Уявіть, наприклад, що двоє людей співробітники. Один з них новачок і постійно звертається до другого за порадою, а другий ці поради дає. Цей процес буде дійсно відбуватися, якщо ці двоє вступають у певний обмін. Наприклад, якщо перший в обмін на поради, які він отримує, дає другому визнання та вдячність. Тоді обидва можуть бути винагороджені й задоволені.
Але обидва також несуть певні витрати. Перший зменшує свою самооцінку, другий перериває свою роботу, щоб надати першому пораду. До тих пір поки вони обидва отримують від своїх стосунків прибуток (винагорода мінус витрати), ці стосунки можуть продовжуватись. Але якщо прибуток, що очікується, не буде задовольняти одну із сторін, то ці стосунки закінчаться.
Теоретики соціального обміну вважають, що у соціальній взаємодії люди притримуються принципу взаємності, тобто правила, згідно з яким люди допомагають тим, хто допомагає їм і навпаки: тобто притримуються правила: “добро за добро, зло за зло”.
В негативному аспекті цей принцип відомий з біблейських часів як “око за око, зуб за зуб”. Але в Новому Заповіті людям запропоновано притримуватися іншого принципу. Але в чому він інший, і чому відповідає теорії обміну?
Вважається, що принцип взаємності спрацьовує на багатьох рівнях соціального життя. Навіть у міжнародних справах.
Але логіка теорії обміну - це все-таки спрощена схема реальних взаємодій. Наприклад, реакція робітників на норми винагороди за працю. Іноді вони ці норми регулюють самі, щоб працювати з певною швидкістю.
Смелзер вважає (с.135), що це не відповідає теорії обміну. Але чи це так? Як це витлумачити з точки зору теорії обміну?