- •Тема 1. Соціальна думка, соціальні науки та соціологія
- •1. Соціальна думка та соціальні науки
- •2. Соціальні науки та соціологія
- •3. Мікросоціологія та макросоціологія
- •Тема 2.Теоретичні засади соціології
- •1. Практичний досвід та теорія, або чому науковий підхід потребує теорії?
- •2.Основні теоретичні напрямки у сучасній соціології Функціоналізм
- •Функції та дисфункції
- •Явні та латентні функції
- •Оцінка функціонального підходу
- •Конфлікціонізм
- •Дві течі ї у конфлікціонізму: „критична” та „аналітична”
- •Оцінка конфлікціоністського підходу
- •Інтеракціонізм
- •Основні поняття інтеракціонізму
- •Оцінка інтеракціоністського підходу Найбільш поширеною позитивною оцінкою інтеракціонізму є визнання його заслуги, як кажуть, у поверненні до соціології людини.
- •Тема 3. Дослідницькі методи соціології
- •1. Три основні припущення науки
- •2. Етапи застосування наукового методу
- •3. Основні методи збору даних в соціології Експеримент
- •Обстеження
- •Спостереження
- •Тема 4. Культура
- •1. Поняття культури і значення культури
- •2. Виникнення культури
- •3.Елементи культури
- •Цінності
- •Тема 5. Соціальна структура
- •1. Природа соціальної структури, її компоненти
- •2. Соціальні статуси
- •3. Соціальні ролі
- •4. Соціальні групи
- •5. Соціальні інституції
- •Тема 6. Суспільство та його типи
- •1. Поняття суспільства
- •2. Типи суспільств
- •1. Суспільства мисливців та збирачів
- •2. Городницькі суспільства
- •3. Аграрні суспільства
- •4. Індустріальні суспільства
- •Тема 7. Соціальні групи
- •1. Первинні та вторинні групи
- •2. Групи належності та сторонні групи
- •3. Референтна група
- •4. Вплив первинних груп
- •5. Розмір групи
- •6.Лідерство
- •7. Соціальне ледарство (socіal loafіng) та соціальні дилеми
- •8. Групове мислення
- •9. Груповий конформізм
- •Тема 8. Соціальні організації
- •1. Поняття цільової організації
- •2.Типи цільових організацій
- •3. Поняття бюрократії
- •4. Особливості бюрократії (за м.Вебером)
- •5. Недоліки бюрократії
- •Тема 9. Соціалізація.
- •1. Поняття та значення соціалізації
- •2. Природа та виховання ("Nature" and "Nurture")
- •3. Теорії навчання
- •4. Теорії розвитку особистості
- •6. Концепція дзеркальної самості Чарльза Хортона Кулі
- •7. Концепція самості Джорджа Герберта Міда
- •8. Типи соціалізації
- •9. Фактори соціалізації
- •Тема 10. Соціальна взаємодія.
- •1. Поняття соціальної взаємодії
- •2. Соціальна взаємодія як знакова взаємодія
- •3. Драматургічний підхід
- •4. Етнометодологія
- •5. Взаємодія як соціальний обмін
- •6. Складання уявлень про інших людей
- •Тема 11. Соціальний контроль, відхили та злочини.
- •1. Поняття відхилення (девіації, devіance)
- •2. Соціальні властивості відхилення
- •3. Соціальний контроль та відхилення (девіація)
- •4. Соціальні наслідки відхилення
- •5. Теорія аномії та концепція структурної напруженості
- •6. Концепція культурального передавання
- •7. Кофлікціоністські концепції відхилення
- •8. Оцінка конфлікціоністського підходу до відхилення
- •9. Концепція “ярликування” (labelіng)
- •Тема 12. Соціальна стратифікація та соціальні класи.
- •1. Поняття соціальної диференціації та стратифікації
- •2. Виміри стратифікації
- •Процентний розподіл загального сімейного доходу
- •3. Відкриті та закриті системи стратифікації
- •4. Теоретичні концепції соціальної стратифікації
- •Спроба синтезу: еволюційна концепція Герхарда Ленського
- •5. Соціальні класи
- •Тема 13. Расові та етнічні відносини
- •1. Особливості етнічної стратифікації
- •2. Раси (поняття раси в соціології)
- •3. Етнічні групи
- •4. Групи меншин
- •5. Упередження
- •6. Дискримінація
- •7. Типи політики домінантної групи
Тема 8. Соціальні організації
1. Поняття цільової організації
Ще кілька століть тому майже все соціальне життя відбувалося у межах невеликих соціальних груп - сім’ї, сусідської групи, сільської общини. Сьогодні у соціальних структурах переважають великі вторинні групи, що впливають на життя людей з моменту їх народження. Зростання ролі вторинних соціальних груп було пов’язано із формуванням великих суспільств, що охоплюють мільйони людей, та з відповідним ускладненням поділу праці, без якого неможливо було б задовольняти потреби соціального життя великих суспільств.
Для того, щоб просто підтримувати життя значного за кількістю міського населення, необхідно було не тільки збільшити виробництво їжі, але ще забезпечити і зберігання її у відповідних кількостях, і транспортування на досить значні відстані. У великих містах стало неможливим запроваджувати норми і стандарти групового життя, беручи до уваги тільки членів родини та сусідів. З укладенням поділу праці, а тому і її змісту, освіта дітей вже не могла відбуватися тільки таким, так званим “природним шляхом”, яким батьки навчали їх ходити та розмовляти.
Для задоволення цих та багатьох інших потреб люди створювали групи, призначені для виконання певних завдань, для досягнення певних цілей. Такі групи у англомовній соціології одержали назву formal organіzatіons. В українській мові (як і в російській) цей термін часто калькують словосполученням формальні організації. Але українське слово “формальний” не має деяких значень з того широкого спектру, який має англійське слово “formal”, саме які і “спрацьовують” у терміні “formal organіzatіon”. Наприклад, “formal”, за Вебстером, це, крім іншого, ще й “hіghly organіzed”, тобто - “високо організований”. Це значення Вебстер пояснює словосполученням “a formal garden”, що українською перекладається не як “формальний сад”, а як “регулярний парк”.
Беручи до уваги, що терміном “formal organіzatіon” у соціології позначають такі великі вторинні групи, які свідомо створюються саме для досягнення певних цілей, я схиляються до того, щоб називати їх цільовими організаціями.
Як відзначають американські соціологи, в останні десятиріччя Сполучені Штати все більше ставали суспільством великих, напівавтономних і тісно зв’язаних цільових організацій. І це не тільки система державної адміністрації - від місцевих муніципальних організацій аж до федерального уряду. До цих організацій відносять також “великі” міжнаціональні корпорації, “великі” лікарні, де працюють тисячі лікарів, “великі” профспілки і “великі” сільськогосподарські організації. Навіть організована злочинність досягла таких розмірів і розгалуженості, що потребує адміністративного персоналу.
Взагалі, сучасне суспільство виглядає як поєднання цільових організацій, що з’являються, зникають, змінюються, з’єднуються і вступають у численні взаємовідносини одна з одною. І хоча цільові організації існують тисячі років, з часів стародавньої Месопотамії, Єгипту та Китаю, тільки у новітні часи їх поширення стало фактично повсюдним.
2.Типи цільових організацій
Люди входять до цільових організацій з різних причин. Проаналізувавши ці причини, Amіtaі Etzіonі виділив три типи цільових організацій.
Перший тип - це добровільні організації, об’єднання, до яких люди можуть вільно приєднуватися і вільно їх залишати. Прикладами добровільних організацій є релігійні і професійні об’єднання, політичні партії (у демократичних державах), різні клуби за інтересами, самодіяльні колективи. Члени таких організацій не отримують платні за своє членство. Навпаки, вони часто самі сплачують за своє членство, тому що найчастіше до добровільних організацій люди приєднуються для того, щоб заповнити свій вільний час, мати задоволення від спілкування з однодумцями, щоб надати тим, хто цього потребує, ту чи іншу допомогу, ті чи інші соціальні послуги.
Коли добровільні організації досягають своїх цілей, їх реорганізовують, знаходячи для них нові завдання, щоб виправдати їх діяльність. Наприклад, коли вакцини поклали край дитячому паралічу, американська організація, що займалася допомогою паралізованим дітям, змінила формулювання своїх цілей так, щоб взяти на себе нові обов’язки надання допомоги хворим.
Для багатьох добровільних організацій суттєвою умовою є нездійсненність їх програм, тому що повне вирішення проблем, якими вони займаються, усунуло б підстави для їх існування.
Другий тип цільових організацій - це примусові організації - такі об’єднання, до яких людей примушують входити, навіть коли вони цього не бажають. Прикладом таких організацій є обов’язкова школа, обов’язкова (не добровільна) армія, психіатрична клініка, тюрма, різні організації примусових робіт і т. ін.
І третій тип цільових організацій - це організації утилітарні, ті об’єднання, до яких люди вступають з практичних причин. До таких організацій належать, наприклад, підприємства, університети, профспілки, урядові організації та інші, які люди створюють для задоволення життєвих потреб. Можна помітити, що членство у таких організаціях не є ані повністю добровільним, ані повністю примусовим. Наприклад, у нетоталітарному суспільстві людину не можуть примушувати найматися на роботу, але якщо людина не має інших джерел доходу, вона вимушена це робити, щоб забезпечити себе засобами існування.